Як відомо з історії, Гетьман України Іван Мазепа займався меценатством. Його коштом відновлено і збудовано багато соборів і церков. Відомо, що ряд церков та соборів, які входять до Києво-Печерської Лаври, побудовано, або відновлено, коштом І.Мазепи.

За розпорядженням Петра І, Російська православна церква оголосила анафему Іванові Мазепі. До цього часу Російська православна церква та Українська православна церква Московського патріархату анафему не зняли. Тому в Києво-Печерській лаврі Мазепу досі піддають анафемі.

Відомо, що сучасна Українська православна церква Московського патріархату займає немалу кількість храмів, збудованих коштом Гетьмана України Івана Мазепи.

Постає питання: Як почувають себе сучасні священики православної церкви Московського патріархату у храмах, які збудувала людина, відлучена від церкви з оголошенням довічного прокляття їхньою ж церквою?

http://community.livejournal.com/ukraina_ukraine/544.html

Наша мета - об'єднувати українців і створювати дієву команду патріотів.

Цю справу ми розпочали в Інтернеті у соціальній мережі Facebook, створивши там спільноту "Україна - Ukraine" (http://www.facebook.com/UkraineUA).  За досить короткий час команда стала нараховувати майже 6 тис. учасників. Також, ми створили однойменну групу і в іншій соціальній мережі "В Контакті" (http://vkontakte.ru/club21799764). І от тепер ми в ЖЖ.

Долучайтеся до нашої спільноти в ЖЖ (http://community.livejournal.com/ukraina_ukraine/)! Та пишіть сюди свої дописи на українську тематику. Чекаємо на ваше приєднання та ваші замітки.

Слава Україні!

Від сьогодні обласна онкологічна медико-соціальна експертна комісія (МСЕК) в Кіровограді не приймає документи для встановлення групи інвалідності без надання опитування хворих для "діагностики самооцінки психічних станів". Ґрунтується це на наказі управління охорони здоров'я Кіровоградської обласної державної адміністрації.

Якщо хворі не заповнять цей папір, їхні документи не будуть прийняті, а відповідно, навіть якщо є прямі показання для визнання хворого на рак інвалідом та виплати йому пенсії, - без цього паперу їм відмовлять автоматично. Тобто, участь в такому тестуванні є примусовою.

А в папері, якій надано для цього "тестування", хворий повинен вказати свої паспортні дані - прізвище, ім'я, по-батькові, місце роботи та професію, тобто це "опитування" не є анонімним.*

А як на мій погляд, то питання, які поставлені перед хворим є просто принизливими. Я не впевнений, що хотів би відповідати на такі питання. Тобто, на мою думку, відбувається пряме порушення прав громадян України та приниження їхньої гідності.

Хворим дається завдання поставити знак "+" в одній з колонок - в першій, якщо вказаний "психічний стан" їм властивий, в другій - якщо частково властивий, а в третій - якщо невластивий. Перелік питань, на які вимушені відповідати хворі на рак в Кіровоградській області я зараз надрукую. Але, каюся, я повиправляв орфографічні помилки, та помилки в пунктуації, принаймні ті, які помітив. Та відкорегував де-які русізми. Наприклад питання "Дуже насторожено відношуся до всього нового" я замінив на "Дуже насторожено ставлюся до всього нового".

Тож, перелік питань, чи то "Психічних станів", які повинні визнати чи не визнати в себе хворі на рак, якщо вони живуть в Кіровоградській області:

1    Я не відчуваю в собі впевненості           
2    Частково червонію через дрібниці           
3    Мій сон не спокійний           
4    Легко впадаю у відчай           
5    Часто турбуюся про неприємності, які ще не відбулися           
6    Мене лякають складнощі           
7    Люблю обмірковувати свої недоліки           
8    Мене легко переконати           
9    Я надумливий           
10    Мені важко переносити очікування           
11    Нерідко мені здаються безвихідними ситуації, з яких можна знайти вихід.           
12    Неприємності мене дуже засмучують, я падаю духом           
13    При великих неприємностях я схильний без достатніх підстав звинувачувати себе           
14    Нещастя та невдачі нічому мене не навчають           
15    Я часто відмовляюся від боротьби, вважаючи її безплідною           
16    Я часто почуваю себе беззахисним           
17    Іноді буваю у відчаї           
18    Я відчуваю розгубленість перед труднощами           
19    У складні хвилини іноді поводжу себе по-дитячому, хочу, щоб мене пожаліли           
20    Вважаю недоліки свого характеру невиправними           
21    Залишаю за собою останнє слово           
22    Часто в розмові я перебиваю співрозмовника           
23    Мене легко розгнівати           
24    Люблю робити зауваження іншим           
25    Хочу бути авторитетом для оточуючих           
26    Мені завжди хочеться більшого           
27    Коли розгніваюся — стриманий           
28    Краще керувати, ніж підчинятися           
29    В мене різка та груба жестикуляція           
30    Я мстивий           
31    Мені важко змінювати звички           
32    Нелегко переключаю увагу           
33    Дуже насторожено ставлюся до всього нового           
34    Мене важко переконати           
35    Нерідко в мене з голови не виходять думки, від яких повинно було б звільнитися           
36    Нелегко сходжусь з людьми           
37    Мене засмучують навіть незначні порушення моїх планів           
38    Нерідко я проявляю впертість           
39    З неохотою йду на ризик           
40    Різко переживаю відхилення від звичного для мене режиму          


-------
*цей абзац додано після першого коментаря.

Историю жизни «мальчика-сироты»
Виктора Януковича, который «стал сильным, добрым и справедливым»,
украинцы будут рассказывать своим правнукам.
Об этом заявила заместитель главы администрации президента Украины Анна Герман.
«Самое
ценное, что я приобрела, благодаря годам работы с Виктором Януковичем, -
это опыт. Никогда, нигде, ни в одном университете мира я не получила бы
такой высокой школы понимания людей и процессов, которую имею от
общения с этим человеком, политиком, государственным деятелем», -
заявила Герман.
«Януковича мало кто знает по-настоящему. Этого
человека Украина еще не оценила по достоинству. Даже его избрание на
пост президента страны - хотя и очень высокая, но пока далеко не полная
оценка этой политической фигуры», - цитирует Герман ТСН.
Янукович
станет легендой для будущих поколений, потому что в ближайшие сто лет
вряд ли кому-то удастся повторить то, что он сумел сделать в своей
жизни.
«Пройдет много лет, и когда-то нашим правнукам будут
рассказывать легенду о мальчике-сироте, у которого была такая тяжелая
жизнь, какую только можно себе представить. Который преодолел все
трудности. Стал сильным. Стал добрым и справедливым к людям и вывел
страну на путь благополучного развития», - подчеркнула она.
Герман
также отметила, что многому научилась у президента: «Янукович станет
легендой для будущих поколений, потому что в ближайшие сто лет вряд ли
кому-то удастся повторить то, что он сумел сделать в своей жизни. Я
многому научилась у Януковича. И, наверное, самое главному - это
достоинству, с которым надо встречать и жизненные потери, и жизненные
приобретения».                    

Гайдамаки з Донбасу. Як "донецькі" придушили повстання на "Арсеналі"

У війську УНР 1917-1920 років однією з найкращих частин вважали створений Симоном Петлюрою 3-й Гайдамацький полк, значну частину особового складу якого становили донецькі шахтарі.

Холодного вечора 19 січня 1918 року гайдамаки Симона Петлюри крокували через Микільський ланцюговий міст в охоплений більшовицьким повстанням Київ. Упадали в око смушкові шапки з червоними шликами, виголені голови з довгими чорними оселедцями, закладеними за вуха, свіжі шрами на впевнених обличчях.

Картина гідна пензля Рєпіна, але гайдамаки, що наче повернулися з ХVIII століття, насправді йшли не зі зйомок художнього фільму або театралізованого дійства. Їх завдання було куди прозаїчніше та буденніше для того часу - приборкати повстання червоної гвардії, яка захопила завод "Арсенал" та виступила проти влади української Центральної Ради.

Це був Гайдамацький кіш Слобідської України, до його складу входили офіцери та добровольці, які переважно походили з Харківщини та Донецького регіону.

Читати все >>>

Невже рік минув з того самого невдалого понеділка? Не будемо писати про покращення життя, бо за цей рік ми мали б стати розумніше, краще і мудріше. Кажуть же: те що не вбиває робить нас сильніше.
Чи стали ми такими?
 Спіймала себе на тому ,що вчора знов зачепилася зі своїми на тему хто гірше Юля чи Ющенко. Тобто як були дурнями так і лишились, треба вперед йти,
а ми все гальмуємо
спілкуємось з вами є спільні теми інтереси вподобання , нащо нам і той і інший екс лідер. Обоє вони мали шанс, даний нами, і обоє не використали його задля нашої України і це безперечно. Ми замість того щоб крокувати назустріч новим цікавим людям,особистостям, прото людям і простому цікавому життю, зловживаємо нашою єдністю тим що ще переходимо на якись прострочені(в даному випадку) особистості. У нас, серед нас є багато достойних, чому ж мий досі не навчились примножувати їхні достойності своєю підтримкою?
Хочеться жити серед «своїх» - серед однодумців, колег по роботі, близьких та рідних людей, а ми наші внутрішні проблеми прив’язуємо до якихось віддалених прізвищ та людей – «чужих» нам людей. Чим руйнуємо здорову свідомість і зачиняємо двері у краще майбутнє України.
Поясню.
Наприклад, папа Кості Пофігенко дав хабара вчителю математики Симоненку,аби той завищив сину бал. У здоровій свідомості цей факт не дискредитує ані Костю, як успішного учня, ані його папу як чесну і порядну людину, ані викладача Симонека як викладача. Вся ця багатофакторна ситуація дискредитує оцінку з математики мого сина,бо він навчається з Костею в одному класі. І саме це є проблемою для моєї родини.
Якщо ми станемо вирішувати цю проблему у контексті особистостей її учасників, то врешті решт, з’ясується, що Костя дуже здатний хлопець але неуважний, його папа не може приділяти йому більше уваги бо багато працює, тому хоч якось намагається зробити життя сина легшим,аніж дісталося йому. А вчитель - бідний вчитель, та ще й директор вижимає гроші щомісяця.
Тобто у такому форматі проблема дуже складно розв’язується, і найпростішим її розв’язком буде такий, як і у родини Пофігенків.
А якщо підійти до неї «егоїстично»,тобто в рамках своєї родини, то достатньо лише більше приділити уваги якості знань сина і менше реагувати на оцінки. Звісно це важко,але тільки в цьому випадку проблема розв’язується повністю,а не зависає над вашою родиною на довгі роки так як вона зависає над родиною Пофігенків. А тепер порахуйте скільки в Україні таких Пофігенків. І що їх було менше за часи правління №1,2,3 чи 4? Ні, вони поступово розмножувались.
Коли ми розбираємо політиків , глузуємо з їх, ненавидимо, ми переходимо на ті самі особистості і віддаляємося від реальної проблематики. Ні, глузувати, звісно, треба , але не зловживати цим, бо відчуваєш себе повним віслюком. Та і за країну соромно, хоча в тому нема нашої …чи є? знов плутаємось… не просто так же найтупіший віслюк зайняв найвищий пост у Державі, з кого ж тоді складається така Держава?!
І так до нескінченності … Ні, не можна брати на себе відповідальність за всю Державу, а от за родину треба!!! Робіть це з любов’ю. Дбайте про свій маленький світ і тоді він віддзеркалиться на всю Державу. А з огидними «чужими» віслюками і боротись не прийдеться-самі пообвалюються.
І головне: не гальмуйте єднання з «чужими», якщо зовнішні проблеми ваших родин однакові!
Єднайтеся задля їх подолання спільними силами, а не задля скиглення під піффко.
З цього приводу хочу додати, що майдан підприємців був більш якісним ніж помаранчевий, не через результат, а саме через ту егоїстичну складову, яка організувала його, і відсутність особистостей, яка об’єднала. Не вистачило тільки досвіду аби зробити ці єднання, задля подолання суспільних проблем, переможними(адже в першому випадку перемога поступово перетворилася на поразку).
Але зараз він є!

Ось тут сайт бібліотеки ім. Анни Ахматової у Києві http://ocls.kyivlibs.org.ua/

До речі, Анна Ахматова - це криптонім поетки, яка українського прізвища Горенко не змінила..

Що таке криптонім - читай у Вікіпедії http://uk.wikipedia.org/wiki/Псевдонім

А ще в глухому подільському селі Слобідка-Шелехівська

http://uk.wikipedia.org/wiki/Слобідка-Шелехівська поховано її матір. 

А ось переклад Анни Ахматової на російську віршів Івана Франка

http://ocls.kyivlibs.org.ua/ahmatova/perekladi_2/ahmatova_ukr_rus/048.htm

та один з них в моїй інтерпретації :)

Что счастье жизни? Лжи струя,

Ночное привиденьице... 

О ты, иллюзия моя,

Любимая изменница!

Ты чаша радости моей, 

И вся ты страсть живая,

Ты дум обман, ты жизни всей

Ошибка роковая.

Чуть не поймал тебя я в сеть,

Да крылья вдруг опали.

Не смог я за тобой лететь,

Один томлюсь в печали

С тобою жить? — Так много лжи 

Теперь стоит меж нами.

В разлуке жить — весь век тужить

И днями и ночами.

Пускай ты тень, пускай ты мрак,

Видение пустое, — 

Зачем же сердце рвется так, 

Душа болит и ноет?

Пускай не юная мечта — ,

И тень, и обольщенье..

и мне вселенная пуста

В моем отъединенье.....

Ярослав Кендзьор: Юлію Володимирівну ніколи не посадять – цього не дозволить Путін

Юлія Володимирівна виконувала замовлення Кремля на морально-політичне знищення Віктора Ющенка

Давайте поговоримо про те, що українська опозиція називає політичними репресіями, а влада – боротьбою за законність. Вам не здається дивним, що на допити ходить практично все оточення Тимошенко з нею особисто на чолі, до в’язниці потрапив колишній спікер кримського парламенту, колись впливовий тамтешній регіонал Анатолій Гриценко, але правоохоронці, по суті, не цікавляться ніким з оточення колишнього Президента Віктора Ющенка. Як ви думаєте, це у Віктора Андрійовича було таке кришталево чисте оточення, чи мова йде про якісь домовленості між колишнім та нинішнім Президентами?

Мені здається, що причина трошки в іншому. Згадаймо: весь економічний блок уряду Тимошенко формувався саме нею за рахунок представників саме її команди. Члени команди Ющенка були в основному в гуманітарному блоці уряду плюс, може, Огризко в МЗС…

А як же діяльність Нацбанку щодо курсових коливань, рекапіталізації та рефінансування банків? А питання до діяльності міністерства оборони, за які, зокрема, був відправлений у відставку Юрій Єхануров? За бажання питань до оточення Ющенка можна було б знайти безліч…

Я не буду заперечувати, знаючи повадки сьогоднішньої влади, якщо б її представники захотіли, вони могли б завести не одну кримінальну справу щодо оточення Ющенка. Але все одно економічний блок уряду, до діяльності якого зараз виникає найбільше питань, формувала сама Юлія Володимирівна.

Чому не турбують нікого з найближчого оточення Ющенка? Звісна річ, можна робити з цього приводу різні здогадки. Але мені не хочеться вірити, що Янукович і Ющенко сіли і, так би мовити, за чаркою домовились, що всі, хто був у команді Ющенка, мають індульгенцію. Мені здається, що ця команда однаково ненавидить і Ющенка, і тих, хто поруч з Ющенком, і Юлію Тимошенко. Звичайно, до Юлії Володимирівни ненависть у них особлива, бо саме вона найбільше відгавкується на дії сьогоднішньої влади. Хоча я абсолютно переконаний, що Юлію Володимирівну ніколи не посадять.

Чому?

Тому що не дозволить цього її великий московський симпатик Володимир Володимирович Путін. Саме тому мені здається, що Юлія Володимирівна усвідомлює це і намагається якнайбільше дошкулити Януковичу і його команді, щоб ця лють і зло до неї у них збільшувалися, а її саму – стараючись хоч чимось відомстити, якнайчастіше водили до прокуратури. Адже ходіння до прокуратури – це запорука присутності в усіх новинах на всіх телеканалах. Це підтягує рейтинги Юлії Володимирівни, створює її образ великої мучениці за долю українського народу, за Україну.

Але те, що Юлія Володимирівна виконувала замовлення Кремля на морально-політичне знищення Віктора Ющенка, було зрозуміло ще з вересня 2005 року, коли вона в статусі звичайнісінької громадянки України ні з того, ні з сього поїхала до Москви на зустріч з тодішнім Президентом Росії Путіним, яку їй організував Віктор Медведчук. Там вона зустрілась із керівництвом Генпрокуратури Російської Федерації, керівництвом Федеральної служби безпеки, а потім – з самим Путіним, отримала від нього індульгенцію від двох кримінальних справ, а взамін отримала чітке завдання готуватися до виборів і зробити все, щоб Ющенко не став президентом на другий термін. І Юлія Володимирівна блискуче впоралася із цим завданням – до другого туру президентських виборів 2010 року вийшли два кандидати, абсолютно вигідні Кремлю.

Продовжує вона відпрацьовувати це завдання і сьогодні. Якби фракція БЮТ виконала свою частину домовленостей, нам би вдалося зірвати ратифікацію «харківських угод» 27 квітня минулого року…

А що тоді мали зробити бютівці? Яких домовленостей вони не виконали? Сьогодні вони стверджують, що робили тоді все, що від них залежало…

Вони мали зробити багато чого – говорити про це не буду, бо не хочу, щоб через це завтра когось потягнули до криміналу. Натомість вони не зробили нічого, вони спокійно стояли у проходах і спостерігали, як нам оці бандити з «Регіонів» ламають носи і щелепи.

Насправді всі їхні дії пояснюються тим, що якраз за день до ратифікації, 26 квітня, Путін повертався до Москви з Італії і дорогою зробив зупинку у Борисполі для зустрічі з Януковичем і Азаровим – для такої інспекторської перевірки і для запевненням, що за будь-яких обставин ратифікація відбудеться. Крім того, він хотів зустрітися з Юлією Володимирівною, але вона розуміла, що ця зустріч стане крахом міфу про неї як велику патріотку України. Тому Володимир Володимирович зустрівся зі своїм кумом Віктором Медведчуком увечері того самого дня і сказав йому: «Вітя, ти перекажи нашій подрузі, що якщо вона зірве ратифікацію, я дам команду опублікувати стенограму наших розмов, у яких вона виражала готовність продовжити базування Чорноморського флоту в Криму навіть не на 25, а на 50 років».

Тому Юлія Володимирівна, боячись своєї повної дискредитації, наказала своїм депутатам імітувати якісь дії, але насправді не перешкоджати ратифікації. Саме тому відбулося те, що відбулося. І коли мені пропонують об’єднатися з БЮТ, я просто заїкатись починаю.

Посилання на повний текст статті>>>

С того дня, как Партия регионов путем фальсификации волеизъявления
одесситов усадила Костусева в кресло Одесского городского головы,
назначенные Костусевым представители городских властей систематически
позволяют себе выступать против суверенитета и государственности
Украины, унижать государственный язык.
Можно было бы не обращать внимание на высказывания какого-то умалишенного,

svobodnaya.odessa.ua/index.php/news/2221-2011-02-041011.html