Про співтовариство

Тут об’єднуються ті, хто любить свій Край. Ми писатимемо тут про це. Будемо розміщувати цікаві фото, обговорювати проблеми сьогодення.

Увага! Учасником співтовариства може стати блогер, який пише на українську тематику.

Топ учасників

Вид:
короткий
повний

Ми любимо тебе, Україно!

Посол Кацапстана

  • 08.05.11, 16:14
 
10 Заповедей Кацапа в Украине с расширенным толкованием и примечаниями

Его Вяличество Кацап

1 -- Кацап ни когда не должен знать, учить и понимать украинскую речь. В случае если ему удалось путём сложных умозаключений и через множество ссылок на других языках, что-то разобрать- он всё равно должен упрямо твердить даже под пытками, что твая мая не панима.

2 -- Кацап в силу своей исключительности на этой земле должен проповедовать как единственно правильные знания окружающего нас мира, сочинения некоего лысого дядьки из Киева с фамилией БузинаНаОгороде. Остальные тексты знать вредно для тонкой и чувствительной психики кацапа и окацапленных украинцев (хохлы по-кацапски). Исключения можно сделать для таких персонажей украинского фолклора как Колесниченко и Корнилов, ну может ещё конототопской ведьмы -- но с оговорками и дополнениями. 
Истинная история Кацапщины именуемой ими Россия является злом и грозит несчастиями как отдельному кацапу так и всей этой территории. Потому знать её нельзя и в целом смертельно опасно. 

[ Читати далі ]

Чи будете ви брати участь в акції протесту ДЕНЬ ГНІВУ 14 травня?

  • 08.05.11, 15:04
Чи будете ви брати участь в акції протесту ДЕНЬ ГНІВУ 14 травня?

71%, 60 голосів

20%, 17 голосів

8%, 7 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

З Днем Матері!



НАЙРІДНІША
Хто розкаже мені казку,
Хто щедрішій всіх на ласку?
Ти, матусю, наймиліша,
В цілім світі – найрідніша!

Хто нас ніжить і голубить,
Пестить, гладить ніжно й любо,
Пригортає до серденька?
Ти, моя найкраща ненько!
Л. Голота

Їх дні у вогні... (оновлено)

Я просто написав ВІРШ і спробував проілюструвати його.. і не думав, що мені потрібно щось пояснювати чи доказувати.. я не називаю червоний прапор ганчіркою, а радянських солдат - окупантами.. і не маю намір когось ображати чи "обливать грязью".. а ображатиСЯ - то право кожного..

але я пишу не щоб комусь подобатись чи щоб когось образити..

Солдати - завжди ті, хто повинен ВБИВАТИ.. вбивати БАГАТО і якісно.. щоб виЖИТИ, і щоб було ЖИТТЯ після війни. і задача кожного солдата, що ВБИВАЄ - залишитись ЛЮДИНОЮ вбиваючи людей.. бо від цього залежить чи будуть його нащадки ЛЮДЬМИ чи виродиться рід ПЕРЕМОЖЦІВ..

на війні ми перемагаємо не інших людей, не ворога і навіть не зло..

на війні ми повинні перемогти САМИХ СЕБЕ В СОБІ.. тому, що війна - це катаклізм планетарного масштабу..

війна - це випробування роду людського на ЛЮДСЬКІСТЬ..

і я ПИШУ для того, щоб ні в кого не було ілюзій з цього приводу.. ось тоді буде надія на ПЕРЕМОГУ..    

Людей зганятимуть на заходи до Дня …!!!

Викладачів і студентів в Івано-Франківську зганятимуть на заходи до Дня Перемоги? Новину про це стерли!

6 травня Gazeta.ua надрукувала новину, яку було передруковано великою кількістю сайтів. А потім невідомим чином новина з сайту Gazeta.ua зникла (битий лінк). А заодно і з сайтів, які її передрукували, наприклад з ТСН (битий лінк)

Подаємо текст новини з сайту ЗІКу, де вона ще є. Долучаємо скріншот на випадок, якщо і там вона зникне. А також рештки оригінальної статті з Gazeta.ua в кеші гугля. Та скріншот прибраної новини з ТСН

------
В Івано-Франківську студентам і викладачам вищих навчальних закладів наполегливо рекомендують взяти учать в урочистостях з нагоди Дня Перемоги, які 9 травня у місті організовує обласна держадміністрація.

Про це повідомляє Gazeta.ua з посиланням на достовірні джерела.

«На Сході України мене ніхто не примушував ходити на паради, а тут, у Франківську, виганяють примусово!» – обурився один із викладачів приватного греко-католицького Івано-Франківського університету права імені короля Данила Галицького.

«Мабуть, долучимо студентів. Але загальна думка не є дуже схвальною, щоб бути на мітингу з червоними транспарантами. Повірте, це не наша власна ініціатива. Це так треба», – говорять у ректораті одного з прикарпатських ВНЗ.

Там пояснюють, що «лінія іде з гори», і хтось від ВНЗ повинен взяти участь у заходах влади.

«Я нікому нічого не винен, – каже вчитель англійської мови Станіслав. – Я прийшов працювати в освітню сферу не для того, щоб гратись у політику. А вони мене навмисно втягують у неї. Я відмовляюсь».

Від викладачів, які відмовляються брати участь у параді перемоги, вимагають пояснювальні записки.

«Наш ректор – священик Української греко-католицької церкви (Іван Луцький, – ред.), яку комуністична влада вбивала у багно. І він зараз іде на поводу у влади виконувати її забаганки, змушуючи працівників освіти йти на комуністичні збіговиська!» – обурюються викладачі Івано-Франківського університету права імені короля Данила Галицького.

«Ми повертаємось у старі «совєтські» часи», – говорять прикарпатські викладачі.

Довідка.
У квітні Івано-Франківська міська й обласна ради заборонили вивішувати червоні радянські прапори на адмінбудівлях і житлових помешканнях 9 травня й під час інших державних свят.

Джерело Майдан

Пятдесят друга Заставка

"Тому, кто оправдывает свой грех, никогда не оправдаться за свои грехи."
Коли до блогу заходить жінка, це ТАЛАНТ. Коли до блогу заходить чоловік, це велика ЧЕСТЬ. І я маю намір знайти ще й щасливих чоловіків:
Народився 26 вересня 1968 року в с. Mалинці Хотинського р-ну Черновицької обл. Деякі літературні здібності виявились в мене ще в школі, коли на уроці з мови я іноді писав твори у віршах, але тоді я не надавав цьому великого значення. В юнацьки роки було написав три пісеньки про кохання та дивності людських ідей. В арміі товариш (християнин) підказав мені 3-4 акорди на гітарі і навчив мене однієї християнської пісні, яку я співав ще кілька років потому. Аж ось 17 жовтня 1989 року, коли я одного разу наспівував цю пісеньку, раптово почали приходити в голову фрази у вигляді питань; я взяв папір і записав їх. Десь через двадцять хвилин, в які з'явилась мелодія, і виникла перша власна пісня. Ця пісня постала переді мною питанням, на яке я через п'ять місяців відповів водним хрещенням. З того часу бували й перемоги і поразки, радощі і печалі, періоди зрілої віри і розчарувань, але ніколи не розчаровувався в Ісусі. Кожного разу, коли було важко - Він допомагав, коли падав - Він піднімав, коли плакав - Він витирав сльози. Тому тільки для Нього і про Нього мої пісні, які я приймаю від Святого Духа.http://emmanuel.org.ua/ukr/II/music/regions/ukraine/a_baydiuk/index.htm