«Від отця Оря походимо, і він час од часу народжується серед нас...»
«Велесова
книга» (д.4-Г) "Ми не мали богів, окрім Вишень і Сварго, а вони суть множества, бо Бог є Один і множествен. І хай не розділяє ніхто того множества і не говорить, що мали богів многих. Бо це світло Іру йде до нас, і будьмо гідні Його”,
Велесова Книга, д. 30.
.
... Мисливець Дорожай і дружина його Стоя
жили далеко-далеко в степах. Мали трьох синів, які вже ось і богатирями стали,
а жили безіменними. Се того, що мешкала родина далеко від людських стійбищ і
городищ, тож покинути надовго оселю й піти по волхвів Дорожай не міг, бо мусив
повсякчас боронитися і від хижого звіра, і від лютих чорняків – степових
розбійників, що їх насилав Чорнобог на дітей Білобога.
Тож так і називали батьки своїх дітей:
«Старший хлопець», «Середульший хлопець», «Молодший хлопець». Так і гукали їх:
«Ти, молодший, а принеси-но води».
Аж ось до обнесеної високим частоколом хати Дорожая завітав далекий і поважний гість. Він сказав: «Я волхв росів і гукрів,
ім'я моє Родь. А привели мене до вас три зорі. Вказують вони, що ось тут, у
вас, є три сини, і що стануть вони великими людьми і богами».
Низько вклонилися Родеві і господар Дорожай,
і господиня Стоя. І заспішила вона гріти воду, аби за звичаєм помити ноги
святому отцю з дороги, а господар дому сказав урочисто: «Пресвятий Отче, ми з
жоною раді й щасливі, що до нас завітав син Вирію і слуга богів – головний
волхв гукрів і росів. Многая літа тобі, Отче наш! Спасибі за добре слово про
синів моїх, хоча вони навіть імен своїх не мають. Чому? Ми з дружиною боялися
щось придумати, а до вас – як до Вирію. Хлопцями їх звемо, та й годі».
«І про три зірки в небі не знаєте?»
«Не чули й не бачили, святий Отче».
«А тими зірками-братами милуються не лише
люди, а й боги».
«Спасибі їм усім, а нам тут немає коли і
вгору глянути».
«Ну то покличте синів своїх».
Гукнув Дорожай синів своїх, що під повіткою
білували вепра, якого допіру вполювали.
Зайшли юнаки до хати, чемно привіталися до
гостя й стоять, головами стелю підпирають.
«Розкажіть про них», – попросив Родь.
«Ото старшенький, – почав Дорожай. – Ну
такої сили хлопець... Ще малим був, дак віл наступив йому на ногу, дак хлопець
як ударив спересердя кулаком вола у вухо – убив наповал. Ну то й чорняки нас
тепер обминають десятою дорогою -бояться його, старшенького нашого. Бо двох
узяв отак за карк та як кинув об землю – і не стрепенулись!»
Подумав Родь і сказав урочисто: «Ім'я йому
ТУР!»
«Дякую, святий Отче. Гарне ім'я. А оте є
середульший. Теж – хлоп міцний, але над усе любить і ліпити та вирізьблювати
богів. Ось бачите», – і Дорожай показав на божниці, що прикрашали хату
мисливця. Таке навіть Родь бачив уперше – через усі стіни йшла божниця, а на
ній всі боги Вирію. І вирізьблені так, ніби живі.
Довго думу думав Родь, відтак урочисто
промовив:
«Ім’я середульшому – ПАН».
«Дякую святий Отче. Якесь величне ім'я дали
середульшому».
«Бо його розум величає», – одповів Родь. –
«Кажіть далі».
«Ну а отсей меншенький... Дивина та й
годі... Ще малим був, а весна забарилася, дак він босим вискочив на сніг і
заплакав.
І таке сталося: сльози капають, а з них
квіти проростають. З-під снігу. І весна тоді швидше прийшла. А вже як він
любить раненько весною засівати наші степи різним зіллям – і росте з-під його
руки, як з води. А йому і цього мало – каже, що хоче поле переорати й засіяти
його лише зерном дикої пшениці... Дивне таке хоче він. Бо ми ж – мисливці
зроду-віку».
А Родь довго-довго думу свою думав. Нарешті
твердо мовив: «ОРЬ йому ім’я!» І ще сказав:
«Отже, маєте трьох синів, так і називайте їх
своїми іменами: Тур, Пан і Орь. Бо не худобиною є вони, а людьми».
Тоді мовила мати Стоя, що саме теплу воду
занесла для гостя: «Великий Отче наш, а яка доля чекає синів моїх?»
І сказав Родь:
«Три яскраві нові зірки засяяли в нічному
небі. Подивіться на них увечері і ви впізнаєте синів своїх. Бо їх – ті зірки –
не можна не помітити. Такими яскравими будуть і в житті сини ваші. Один з них
усе життя боронитиме край свій від Чорнобогового війська. Другий навчатиме
людей малювати і вирізьблювати з грушового дерева богів, аби вони були в кожній
оселі. Ціле плем'я видатних різьбярів згуртує навколо себе Пан. Ну, а
меньшенький ваш – Орь – землю оратиме і навчить увесь світ хліб вирощувати».
І сказала мудра Стоя:
«Маю синів я, та не мені вони вже належать».
І гірко заплакала мати.
Другодні Родь пішов до своїх росів і гукрів,
а три брати – на полювання.
Вийшли вони в степ неозорий, де трави високі
та байраки густі, де звіра стільки, що можна його ловити голими руками. І
зупинився раптом Орь, і сказав своїм братам Пану й Турові: «Ні, не можу я звіра
вбивати. Хочу отсю землю обробляти, засівати й посіяне збирати та їсти, нікого
не вбиваючи».
І тільки-но він се сказав, як з неба
спустився золотий плуг і золоте ярмо. І сяйво велике утворилося над ними. І
сказав старший брат Тур: «Се моє!» Та тільки-но він хотів схопити за чепіги, як
зайнявся плуг огнем. І відсахнувся Тур геть.
Тоді сказав Пан: «Се – моє!» І підійшов він
до плуга, що спалахнув огнем. І відбіг Пан у страхові.
І сказав тоді Орь: «Се – моє!» І підійшов, і
взяв у руки золоте ярмо, і надів на шиї волів, що паслися поблизу, і запріг їх
у золотого плуга. І взявся за чепіги, і погнав волів, і проорав першу в світі
борозну.
І зависла над нею Веселка-Яруня, як добре
знамення, що насилали боги Вирію на Землю.
І став на коліна Орь. І помолився Веселці, і
богам Вирію.
Тоді він зорав другу борозну. І третю... І
десяту... І сорокову. І назбирав насіння дикої пшениці, і засіяв зоране поле.І
зійшла пшениця. І посходи-лись люди звідусіль подивитися на се диво – поле
золотеє. І спустили боги на голову Оря золотого бриля – і так віншував Вирій
першого орача і хлібороба на Землі.
Комментарии
Hudson Hawk
17.12.10, 11:45
дТОЛЯізХорола
27.12.10, 12:18
_renny_
37.12.10, 14:26Ответ на 2 от дТОЛЯізХорола
дякую)
_renny_
47.12.10, 14:27Ответ на 1 от Hudson Hawk
спасибі
Hudson Hawk
57.12.10, 14:36Ответ на 4 от _renny_
_renny_
67.12.10, 17:08Ответ на 5 от Hudson Hawk
так, це правда, і зі сучасними можливостями треба їх розповсюджувати
аноним
77.12.10, 17:29
Цікава ленгенда. Звідки записана? Я такої не зустрічав, хоча є рідновіром. та знаю багато старовиних легенд та митів.
Hudson Hawk
87.12.10, 17:34Ответ на 6 от _renny_
так і це Ви робите

_renny_
97.12.10, 21:58Ответ на 7 от аноним
я джерела не пригадаю, ще весною шукала цю інформацію...
Гость: Douglass
108.12.10, 02:53