Про співтовариство
всіляке сприяння захисту народу і теренів України від зовнішніх загарбників і внутрішньої зрадиШукати в архіві
Українець, що розмовляє російською
- 13.08.17, 00:46
-
Російському бюджету в економії на фаховій підготовці російських розвідників.
-
Російським шпигунам маскуватися під українців.
-
Путіну пояснити Світу, чого він вдерся в Україну. Світ розуміє і співчуває захисникам собі подібних. Зазвичай, негритянські держави співчувають неграм. Англомовні співчувають англомовним. Тому пояснення анексії українських територій захистом російськомовних — цілком логічним є, що дозволяє Путіну зберегти обличчя.
-
Підірвати авторитет української нації в Світі. Бо що то за нація, що боїться розмовляти власною мовою, а послуговується мовою ката і загарбника?
-
Підірвати авторитет української держави і розмити саму мету її створення. Багатьом людям в Світі не зрозуміло, навіщо Україна намагається відділитися від Російської Федерації, коли мова в обох державах російська?
-
Згорнути в інших державах вивчення української мови. Готуючи дипломатів для України, скажімо, Польща, чи Японія, витрачають на то кошти, зокрема і на вивчення української мови. Ті дипломати приїздять до України і не розуміють мову наших політиків, оскільки ті розмовляють російською. Робляться висновки. Тому програми з вивчення української мови, скажімо, в Польщі стали різко згортатися. Водночас вивчення російської стало ширитися. Тому ляхи стали жертвами московської пропаганди. А винні в тому українські російськомовні політики.
-
Почуватися окупанту, в Україні, комфортно, як вдома.
-
Вихованню сепаратистів з власних дітей. Бо путінська пропаганда в рази ефективніше діє на тих, в кого батьківською мовою є російська.
-
Окупантам знищувати українців. Найбільше втрат несуть якраз російськомовні регіони.
-
...
Нєтлєнка
- 25.07.17, 23:43
Президент Украины сидел в кабинете и меланхолично листал ленту "Фэйсбука". Залогинившись как Максим Дижечко, он лайкнул Нойнеца, почему-то ехидно усмехнувшись при этом, а потом отправил картинку с акулой в комменты к Швецу. Перелогинившись в Швеца, Президент написал под картинкой с акулой "бгг" и снова лайкнул Нойнеца. День медленно катился к закату.
От такого приятного, в общем-то, времяпровождения Президента отвлёк один из постов в ленте. Перечитав пост, Президент спешно схватился за мобильный телефон.
— Алло? Ангела? Привет, дорогая. Читала, что Трамп написал? Ну, по выборам своим... Что Украина пыталась сделать президентом США Хиллари Клинтон, да... Я это к чему. У тебя там до выборов сколько осталось? Два месяца? Хочешь выиграть выборы? Что слышала. Выборы, говорю, выиграть хочешь? Да? Тогда слушай. Набираешь сейчас Путина и говоришь ему, что он хуйло и должен уёбен зи битте из Крыма и Донбасса. Да, так и говоришь. Записываешь? "Ху... й... ло...". Попробуй ещё раз... Нет, это другой звук. "Й". Попробуй. Да, молодец, всё правильно. Позвонишь мне потом, скажешь как прошло. Только поторопись, если выборы хочешь выиграть. Без Украины, сама понимаешь, шансов у тебя нет. Видишь, Трамп до сих пор отойти не может. Ага. Чао...
— ...Алло, Макрон? Привет. Пост Трампа читал? Ага. Тут такое дело... Ты же понимаешь, кому ты победой над Ле Пен обязан? Не веришь? Пост Трампа перечитай и слушай сюда ушами. Импичмент хочешь? Нет? Значит, так. Звонишь Путину и говоришь ему...
— ...Алло, это Елизавета? Слушай, твоё величество, ты пост Трампа читала? А, внук уже показывал? Ну, значит, уровень Украины ты уже понимаешь. Тебе трон дорог? Слушай...
— ...Алло, Си Цзиньпин? Сибирь хочешь?..
— ...Алло, Александр Грягорович, твой сын президентом стать ещё хочет?...
...Повесив, наконец, трубку, Президент стал ждать. Он ждал одного звонка. И через несколько минут телефон зазвонил.
— Слухаю.
— Алло, Пётр Алексеевич... Это Навальный, Лёша Навальный, — раздался в трубке робкий голос. — Я тут слышал, вы на выборы в любой стране мира влияете... А можно как-то, знаете, это самое... Ну, тут же выборы скоро...
Президент откинулся в кресле.
— Крим чий, Льоша?
Собеседник смутился.
— Ну вы же понимете, Крым не бутерброд... Нельзя его туда-сюда... Референдум надо...
— Слухай сюди, Льоша, і запам'ятовуй, — мягко сказал Президент. — Пішов ти нахуй. Зрозумів? На-хуй.
— А может, как-то договоримся? — со слезами в голосе проговорила трубка.
— Може, і домовимось. Тільки ти от що... Номер Путіна в тебе є?..
