Жутко темно, и месяца нет.
И страшно, и грустно. Окрест
Витает невидимо в воздухе свет
От бездной рассеянных звезд...
Мне, так одиноко! Я, как и они -
Один, и лечу во Вселенной.
И смотрят они - далеки, холодны;
Овеяны думой нетленной...
3
Про співтовариство
Тут публікуються всі, хто вміє і хоче писати вірші.Це місце, де Вас читатимуть. Пишіть частіше, пишіть краще.. воно того варте.
Шукати в архіві
Жутко темно, и месяца нет.
И страшно, и грустно. Окрест
Витает невидимо в воздухе свет
От бездной рассеянных звезд...
Мне, так одиноко! Я, как и они -
Один, и лечу во Вселенной.
И смотрят они - далеки, холодны;
Овеяны думой нетленной...
По підвіконню ходять голуби
- 13.03.13, 22:37
По підвіконню ходять голуби,
Дощі кивгичуть із снігами в парі.
Вітри скубуть розхристані сніги
І виграють романси на гітарі.
Сумні дерева слухають й мовчать.
"Далеко до тепла іще..." - котилось.
Біленькі гуси здалеку летять:
Передбачать погоду не навчились...
Землею володіють сум і сплин.
"Та де ж весна?" - в пернатих запитала.
Мовчали гуси. Небо різав клин.
Напевно, у трьох соснах заблукала...
38
Призрак
- 13.03.13, 20:12
За мною кто-то тихо ходит,
Следит за тем, что сделал я.
На мысли страшные наводит,
О том, что может ждать меня.
- Кто ты? Движенье в вышине.
Вопросом, эхо отвечает.
Душа томится и страдает
В непрекращающемся сне...
1
Украина-ты моя любовь!
- 13.03.13, 20:06
Украина! Мы вместе с тобою,
Связаны единой судьбою,-
Слышу шум зеленых лесов,
Вижу тропы наших отцов,
И над гладью величавых рек,
Красоту воздвигнул человек.
Жизнь летит неумолимо,
Много лет промчалось мимо,
Но городская суета,
Вновь,как в прежние года,
Верить зовет,надеяться,жить,
Родину беспредельно любить!
И не только в городе одном,
Ожидают счастье в каждый дом,
И мечты,как наваждение,
Мне приносят убеждение,
Как признанье повторяю вновь,
Украина- ты моя любовь!
17
Під снігом
- 13.03.13, 09:31
Gпп
Під снігом.
Ще білим покривалом вкрита вся земля.
І холодом дзвенить в повітрі ще зима.
Свої голівки, ще ховаючи під снігом.
Підсніжники прокидаються несміло.
Вже перші подихи весни відчутно
У ніжних дотиках світила.
І бореться зима щосили.
Тримає ще свої вітрила.
Але ось-ось і сніг розтане
Голівки ті підсніжниками стануть.
І запах їх окутає весь світ.
Залишить біле покривало їхній цвіт.
Підсніжники-це перші квіти на землі
І Бог створив зі снігу їх
І перший дзвоник про весну
Підсніжникам я віднесу.
Хелен Мартін.
За легендою першими квітами на землі були підсніжники.Коли Бог Адама та Єву послав на землю з раю за їхні гріхи,то була ще зима і Єва почала плакати.Тоді Бог створив зі снігу підсніжники.Перші підсніжники Адам подарував Єві.
8
Я вошёл в земные дали,
Быть избранником мечты,
Быть хранителем печали
От нездешней красоты.
Грезить долгими ночами
(При луне и в тишине)
О любви, что между нами,
О - немыслимом во мне.
Ты зовёшь меня из зданья
Выйти в окна - улететь,
И-и над бездной мирозданья,
О любви к тебе воспеть.
Встретить жгучие рассветы,
За предельною чертой,
Как желанные приветы
Между мною и тобой...
Я иду к тебе, я слышу,
Как ты в сумерках не спишь,
Как ты ходишь где-то, дышишь.
И... молчишь, молчишь, молчишь.
Без тебя, в смертельной муке,
Сердце плачет и болит;
И всю ночь, с тобой в разлуке,
О любви мне говорит.
О любви, что так высОко
Надо мной звездой горит
И, во мраке, одиноко,
Грёз несбыточность хранит...
4
Лише кохана жінка
- 12.03.13, 23:55
Лише кохана жінка божественно красива,
БайдУже, що салони не по кишені їй.
Вона – як дика кішка, у неї очі –диво,
Граційна, досконала, неначе фея з мрій.
Лише бажана жінка уміє посміхатись
Так, що усмішка сонце затьмарить в день ясний.
Вона усьому світу готова зізнаватись
В любові й невичерпним теплом ділитись з ним.
Лише потрібна жінка турботлива і сильна,
Усе здолає, зможе, поради дасть прості,
І берегтиме спокій у домі неухильно,
І другом вірним стане, й опорою в житті.
Лише кохана жінка по справжньому красива
І не важливо скільки їй вже минуло літ!
Лише кохана жінка воістину щаслива,
Навіть якщо навколо руйнується весь світ…
БайдУже, що салони не по кишені їй.
Вона – як дика кішка, у неї очі –диво,
Граційна, досконала, неначе фея з мрій.
Лише бажана жінка уміє посміхатись
Так, що усмішка сонце затьмарить в день ясний.
Вона усьому світу готова зізнаватись
В любові й невичерпним теплом ділитись з ним.
Лише потрібна жінка турботлива і сильна,
Усе здолає, зможе, поради дасть прості,
І берегтиме спокій у домі неухильно,
І другом вірним стане, й опорою в житті.
Лише кохана жінка по справжньому красива
І не важливо скільки їй вже минуло літ!
Лише кохана жінка воістину щаслива,
Навіть якщо навколо руйнується весь світ…
15
Не суй свой нос...
- 12.03.13, 23:01
В какие, детки, играем игрушки?
И где Ваши носики? Где Ваши ушки?
В чужих ли делах? На чужих ли подушках?
Осталось, лишь, в стены – «жучки» да «прослушки».
Ох, уж и детки! Вруны да врунишки!
Плевать, толи девочки, толи мальчишки
За такие замашки - получают по «ряшке».
А в детстве тебя называли б «какашкой».
Умные люди - носики прячут.
Не лезут, не врут, о других не судачат.
На умных людей, даже рифма сложнее.
О глупых,извольте,пишу как умею.
И где Ваши носики? Где Ваши ушки?
В чужих ли делах? На чужих ли подушках?
Осталось, лишь, в стены – «жучки» да «прослушки».
Ох, уж и детки! Вруны да врунишки!
Плевать, толи девочки, толи мальчишки
За такие замашки - получают по «ряшке».
А в детстве тебя называли б «какашкой».
Умные люди - носики прячут.
Не лезут, не врут, о других не судачат.
На умных людей, даже рифма сложнее.
О глупых,извольте,пишу как умею.
6
Лейся, лейся песнь Творца!!!
- 12.03.13, 21:49
Лейся, лейся песнь Творца!!!
Для Души в Родной Отчизне
Ни двора нет, ни кола,
И лишь эхом прошлой жизни
В ней звучат Коло-Кола.
Бьётся, бьётся Кол о Коло,
Льётся благовестный зык –
Это зов Земному долу
Горний познавать Язык.
В колокольном стройном хоре
За волной бежит волна,
На воздушном на просторе
Жизнь Природная вольна.
Кол о Коло, Кол о Коло
Отмеряет жизни срок.
Льётся с Млечного престола
Вод Живых благой поток,
Он для всей Земной Природы
Изливает Жизни Дух,
Будит Совесть у народа
И ласкает людям слух,
Он вливает в Душу радость,
Струны в ней приводит в лад
С Белым Светом.
Звон – награда
И священный чудный клад.
Колокольный дивный голос
Полнит радостью сердца.
Созревай же Жизни колос!
Лейся, лейся песнь Творца!!!
1
Ох как нужно !
- 12.03.13, 19:57
Ох, как нужно мне в горы уйти,
От тяжести мира встряхнуться,
Отведать на гребне той высоты,
В которой не грех захлебнуться.
Но если вернусь я с той высоты,
С душой обновленной ветрами,
С судьбою общаться буду "на ты",
А парус наполнится снова мечтам.
3
