Співтовариство СТИХИ, СТИХИ, СТИХИ

Вид:: короткий; повний

СТИХИ, СТИХИ, СТИХИ

Лише кохана жінка

12.03.13, 23:55

Лише кохана жінка божественно красива,
БайдУже, що салони не по кишені їй.
Вона – як дика кішка, у неї очі –диво,
Граційна, досконала, неначе фея з мрій.

Лише бажана жінка уміє посміхатись
Так, що усмішка сонце затьмарить в день ясний.
Вона усьому світу готова зізнаватись
В любові й невичерпним теплом ділитись з ним.

Лише потрібна жінка турботлива і сильна,
Усе здолає, зможе, поради дасть прості,
І берегтиме спокій у домі неухильно,
І другом вірним стане, й опорою в житті.

Лише кохана жінка по справжньому красива
І не важливо скільки їй вже минуло літ!
Лише кохана жінка воістину щаслива,
Навіть якщо навколо руйнується весь світ…

Коментарі: 29

Быстрякова

Не суй свой нос...

12.03.13, 23:01

В какие, детки, играем игрушки?
И где Ваши носики? Где Ваши ушки?
В чужих ли делах? На чужих ли подушках?
Осталось, лишь, в стены – «жучки» да «прослушки».

Ох, уж и детки! Вруны да врунишки!
Плевать, толи девочки, толи мальчишки
За такие замашки - получают по «ряшке».
А в детстве тебя называли б «какашкой».

Умные люди - носики прячут.
Не лезут, не врут, о других не судачат.
На умных людей, даже рифма сложнее.
О глупых,извольте,пишу как умею.

Коментарі: 1

Индрик

Лейся, лейся песнь Творца!!!

12.03.13, 21:49

Лейся, лейся песнь Творца!!!

Для Души в Родной Отчизне

Ни двора нет, ни кола,

И лишь эхом прошлой жизни

В ней звучат Коло-Кола.

Бьётся, бьётся Кол о Коло,

Льётся благовестный зык –

Это зов Земному долу

Горний познавать Язык.

В колокольном стройном хоре

За волной бежит волна,

На воздушном на просторе

Жизнь Природная вольна.

Кол о Коло, Кол о Коло

Отмеряет жизни срок.

Льётся с Млечного престола

Вод Живых благой поток,

Он для всей Земной Природы

Изливает Жизни Дух,

Будит Совесть у народа

И ласкает людям слух,

Он вливает в Душу радость,

Струны в ней приводит в лад

С Белым Светом.

Звон – награда

И священный чудный клад.

Колокольный дивный голос

Полнит радостью сердца.

Созревай же Жизни колос!

Лейся, лейся песнь Творца!!!

Коментарі: 2

ROOF_GO

Ох как нужно !

12.03.13, 19:57

Ох, как нужно мне в горы уйти,

От тяжести мира встряхнуться,

Отведать на гребне той высоты,

В которой не грех захлебнуться.

Но если вернусь я с той высоты,

С душой обновленной ветрами,

С судьбою общаться буду "на ты",

А парус наполнится снова мечтам.

Коментарі: 3

ЮНГ

Эмиграция

12.03.13, 19:36
музыка чужая, стихи мои

Вот

Вечерний луч

За горизонтом погас.

Наступит ночь и с ней придёт раздумий час.

Среди бумаг письмо из дома найду

И вновь прочту, и помолчу, и погрущу.

Придут ко мне воспоминанья о былом.

Увижу я наши края и отчий дом.

Там

Текла река, плескалась в берег волна

И облака летели к нам издалека.

В зелёном поле разбежались васильки

И колыхались под летним ветром стебельки.

Там

Вечерний луч

За горизонтом погас.

Я помню ночь и наш с тобой заветный час.

Старинный парк и тихий шёпот в тишине.

Трель соловья и страсть признаний при луне.

Где

Теперь мой дом

В забытой Богом стране?

Лишь ночь кругом

Да тусклый свет в моём окне

Над

Родной землёй пронёсся красный пожар.

Погнал долой нас ветер злой и разметал.

В усадьбе нашей на пригорке у реки

Чертополох да от пожарищ угольки.

Мне

До смерти жить в чужой холодной стране

И поминать друзей погибших на войне.

Уже давно в родном краю забыли нас.

Осталось мне дождаться свой последний час.

Вот

Вечерний луч

За горизонтом погас...

http://www.youtube.com/user/i2708l

Коментарі: 12

Олег Боска

В ночь на Ивана Купала...

12.03.13, 17:38

Одни на свете
Стоят - одинёшеньки,
Склоняя ивушки волосы-ветви,
И воды колышат волнуя их ветры...

Как на Купала невестами девушки
Моют у берега белые ноженьки,
К водам прибрежным склонённые ивушки,
В снах поднебесных, пред образом Боженьки.

Ночь водят девушки в них хороводы.
Ночь, песен их колокольные звоны
Будят, глубинные, тёмные воды...

Звёзды небесные – искрами в речке,
Как пред иконами Божьими свечки,
И ловят венки, водяные, их, в неводы...

Коментарі: 6

HELENNNN

Любіть Україну.

12.03.13, 14:18
володимир сосюра

Любіть Україну,як сонце любіть,

як вітер, І трави,І води,

в годину щасливу і радості мить,

любіть у годину негоди!..

Любіть Україну у сні і наяву,

вишневу свою Україну,

красуїї,вічно живу І нову,

і мову її солов їну.

між братніх народів,мов садом рясним,

сіяє вона над віками...

Любіть Україну всім серцем своїм

і всіми своїми ділами!...

Для нас вона в світі єдина,одна,

в просторів солодкому чарі...

Вона у зірках, і у вербах вона,

і в кожному серця ударі.

У квітці, в пташині,в електровогнях,

у пісні у кожній,у думі.

в дитячій усмішці,в дівочих очах

і в стягів багряному шумі...

Як та купина ,що горить-не згора
живе у стежках,у дібровах,

у зойків гудків,і у хвилях Дніпра,

і в хмарах отих порпурових.

В грому канонад,що розвіяли в прах

чужинців в зелених мундирах.

в багнетах,що в тьмі пробивали нам шлях

до весен і світлих,і щирих...

Юначе!Хай буде для неї твій сміх,

і сльози,і все до загину..

Не можна любити народів ДРУГИХ,

крои ти не оюбиш Вкраїну...

Любіть у коханні,в труді,у бою,

як пісню,що лине зорею...

Всім серцем любіть УКРАЇНУ свою,-

і вічні ми будемо з нею!

ВОЛОДИМИР СОСЮРА.1944р.

Коментарі: 37

sonce-33

Дощенятко

12.03.13, 00:45
дитяча лірика

Пускає бульки в мокрім листі
Це немовлятко-дощик у саду.
В духмяній листяній колисці
Частенько чується з кущів "агу".

Дрімаючи в травичці, їжаки
Вколисують колючих онучат.
Гойдають тихо мами-слимаки
У гамаці маленьких слимачат.

Поснули в гніздах пташенята -
Зморило і пташок о цій порі.
Не дощ - маленьке дощенятко
Заплуталось в лапатій кропиві.

Коментарі: 66

Oliviya

Дозвольте себе любити

12.03.13, 00:18
мої вірші, мої думки

Дозвольте себе любити,
зумійте любов прийняти,
із тими цінуйте миті,
не треба кому брехати.

До щастя і кроку зрушить
не дасть егоїзм незрячий
Не смійте смітити в душу –
любов цього не пробачить.

Зречіться гордині, склавши
в єдине тепло і ніжність,
зчерствіє любов інакше
і втратить свою чарівність.

Дозвольте себе любити,
Дозвольте про себе дбати,
з любов’ю ж бо легше жити
так само, як помирати…