Зри в корень. К.Прутков.
- 06.03.13, 16:39

Я тут подумал на досуге:
Ну, что могу я пожелать
вам, виртуальные подруги?!
Опять, всё то же - двадцать пять…
Опять – «любви», опять - «надежды»
на наше русское «авось»…
Опять - «здоровья», и как прежде –
«чтоб обязательно сбылось»!
Мне надоели эти фразы!
Меня тошнит от этих слов!
Я не могу желать всем сразу
одну реальную любовь !
Она ж одна, а вас вон сколько!
Но так и быть… Любовь – под нож!
И каждой – маленькую дольку
отрежу в праздник… Хошь – не хошь…
Порежу «счастье» и «удачу»…
В крови от «радости» пиджак…
Отдам вам всё и не иначе!..
….
Ваш Игорь Ц.
Поэт.
Маньяк.


Жінка в цім світі життя впорядковує,
Ладу дає дітям, мужу, – усім.
Пестить онуків, худобу вгодовує,
Квітами вкритий і двір весь, і дім.
Бог наділив їй терпіння безмежне,
Усі йдуть до неї шукати порад,
Добра, чутлива і обережна –
Вчителька, лікарка й дипломат.
Синові - рану загоїть примовкою,
Братові - слушну пораду надасть,
Батькові - стане сиділкою ловкою,
А чоловіку – кохання й пристрАсть.
Кожного року, як ви вже помітили,
Із святом, жіночим приходить весна.
Жінку кохану одаримо квітами,
Землю для всіх упорядить вона.



