Про співтовариство

Тут публікуються всі, хто вміє і хоче писати вірші.
Це місце, де Вас читатимуть. Пишіть частіше, пишіть краще.. воно того варте.

Шукати в архіві

Важливі замітки

Вид:
короткий
повний

СТИХИ, СТИХИ, СТИХИ

sonce-33

sonce-33

Загину, мов мушка...


Немов струни, натягнуті нитки
Нещодавно з'явились між нами...
І такі тонкі павутинки,
Що до них не торкнешся руками...

Прагне ниті порвати вітер
І кривий недвозначний погляд.
Та до тебе штовха, мов магнітом,
Упокорює розум і волю...

Ой, здається мені, що в полоні
Скоро буду, бо тчеш павутину...
Ну, а потім, палкий Скорпіоне,
Немов мушка, у ній я загину...



27

zvezdothet

zvezdothet

Край родной



Кто где живет,он славит край родной.
Ведь он там вырос,он пророс корнями .
Каким-бы ни был ,он один такой,
Везде стоит у вас перед глазами.

Закрой глаза и опустись в века,
Увидишь ты простор степей необозримый ,
И на холмах кавыль-вербу у ручейка,
Шатры,и лошадиный стук копыт,сарматами гонимый.

Кагорты римские пыталися не раз ,
Разбить ,пленять и уничтожить скифов,
Но летописцев, прочитав,рассказ
Легендой их считаем ,поражденных мифом.

Где эта степь?Один клочек земли ,
Воспоминанием о былом остался.
Курганов несколько ,степные ковыли....
Он заповедною землей теперь назвался.

Вся терриконами увенчана земля-
Стоят-Египетским, похоже ,пирамидам,
Сизый туман-здесь Родина моя,
Она моя,ее не дам в обиду.

И за нее ,как за родную мать,
Готов я биться до последнего дыхания
Нельзя меня купить,нельзя меня сломать,
Я к ней прирос с начала мироздания.


9

Lesovichok

Lesovichok

Бессонница

                 

Бессонница…

Прогнать бы её прочь!

Так, нет же! Мы… целуемся.

Она ко мне приходит то женой,

то обнажённой девой-сводницей.

 

Уже украдкой, близится рассвет,

Собаки лают за околицей. 

И вот он миг!

 - Дитя моё, привет!

Сын-стих мой, иль песня-дочь.

- Ты рождено моей  женой,

Твоею мамою - Бессонницей.


      © Copyright: Виталий Тугай, 2013


18

Oliviya

Oliviya

Емоцій вулкан

Я не сплю. Я ще й досі не сплю,
хоч вже ніч біля ніг примостилась.
Я сумую... Чи, може, люблю?
Чи то сни я образила чимось?

Як ти міг не писати мені?
Як ти міг не дзвонити? Чекала...
Цілувала приречено в сні
і від розпачу мовчки кричала...

Де ти був? Де ти був до сих пір?!
Я ж тебе у нічнім стоголоссі
стільки звала, шукала між зір,
що, в очах сліпота іще досі.

Злюсь. Емоцій у серці кипить
смертоносний вулкан. Пульс скажений.
Пригорнув. Замість рисі умить
кошеня стало лагідне з мене...
17

Oliviya

Oliviya

Обійми мене

Обійми мене,

пригорни мене,

я втомилась так втікати

від байдужих слів,

чорно-білих снів,

де не вмієм ми літати.

 

Обійми мене,

заховай мене

в серці від усіх, благаю!

Я ж без тебе – тінь

мрій і сновидінь,

без твого тепла зникаю...

 

Обійми мене,

захисти мене

від холодних злив, від вітру.

Розмалюй життя

з чистого листа

в теплу сонячну палітру.

 

Обійми мене,

зацілуй мене

наче вперше... і востаннє,

я тобі віддам

свій таємний храм

незрадливого кохання...

17

sonce-33

sonce-33

О, та любов ерзацом не була...

О, та любов ерзацом не була,
Вся зіткана із зоряних серпанків.
У вись здіймались білих два крила
Над росами замріяних світанків.

Пашіли ті чуття ясним вогнем,
Горіли дивним зоряним сузір'ям.
За хмари мчали вогняним конем
Отримати святе благословіння.

Отам  і обпалила два крила...
Ще стільки після зим бувало весен -
І хоч любов ерзацом не була,
Не зміг земний ти стать небесним....




28

sonce-33

sonce-33

Чого хоче жінка?


Чого хоче жінка? Довіри й тепла,
Малих пташенят у гніздечку добра,
Обранця надійного, прихистку в домі,
Чуттів незрадливих у ніжних долонях.

Щоб людяним світ був, і рідні любили,
Щоб щебетом птиці уранці будили,
І весен чим більш, вечорів волошкових...
Чого хоче жінка?  Сім'ї і любові!







37

KENT STAR

KENT STAR

Танцы в парке.

                                      
                                     
                                       

                                    

                                       В летнем парке,вечерами,
                                       Среди музыки и смеха,
                                       Танцы между стариками,
                                       Вызывают лишь потеху.


                                       Пляшут бабушки с дедами,
                                       Не умело,не красиво,
                                       Но движения руками,
                                       Выделывают игриво.


                                       Не глядят они на зрелость,-
                                       Ах,какие наши годы!
                                       Проявляют в танце смелость,
                                       Не зависят от погоды.


                                       И бывает между делом,-
                                       Уж куда им в жизни старой?-
                                       Потрясая дряхлым телом,
                                       Вместе быть счастливой парой.


                                       Чувства их не остывают,
                                       Хоть вид имеют дряхлости,
                                       И ладонь в ладошке тает,
                                       Вдвоем забыв о старости.

                                      
                       
                                      


                                      
12

zvezdothet

zvezdothet

Я и ТЫ



закат в горах, снег

Когда последний луч заката 
На дальних сопках умирал.
Туман в ущелье лез лохматый
И мраком лес он покрывал.

Притихло все:умолкли звуки,
Лишь филин ухает порой,
И сосны опустили руки,
Да ивы плачут над водой.

Но вот на небо выполз месяц
Петровский цветом он ,пятак,
Как будто пьяница с попойки ,
Бредет качаяся в кабак. 

Весь купол светится звездАми
Авроры льется дивный свет,
Вот-вся вселенная пред нами
Не разгодать ее секрет. 

Мы-две песчинки-ты и я,
Глядим,прижавшися дуг к другу.
Спокойно вертится земля,
Мы вместе с ней летим по кругу.
          ТЫ и Я.



9

sonce-33

sonce-33

А може, уже пора?...

Брали участь зі своєю вихованицею у Всеукраїнському конкурсі "Ми за тверезе життя!".
 Її казка видрукована у Збірнику конкурсних творів.
А я, начитавшись віршів дітей, написала невеличкий роздум.

"Не встромляйте голки у наші маленькі серця!" (із твору )

Це вірші дітей. А думки не дитячі,
В очах цих рядочків - і розпач, і біль:
Покинув їх тато, а мама незряча,
А друг нюхав клей - і немає в живих...

Якби ж люди вміли життя цінувати,
Що Бог дарував їм на їхній же вік...
Не тільки про себе - про діток подбати:
І сиріт, й безхатьок,  маленьких  калік...

Каліки ж не діти - янголики падші -
А їхні неправедні, блудні батьки...
А може дорослим і треба, й пора вже
Почать виправляти СВОЇ помилки?

29
Сторінки:
1
…
228
229
230
231
232
233
…
1128
попередня
наступна
Радіо онлайн Слухай улюблені радіостанції в одному місці
 
I.UA, 2006—2025.
Ok Для зручності користування сайтом використовуються Cookies. Детальніше у політиці конфіденційності
This website uses cookies to ensure you get the best experience on our website. Learn more

Суб'єкт у сфері онлайн-медіа
Назва онлайн-медіа – «i.ua»
Адреса: 04050, місто Київ, вул. Мельникова, буд. 12
E-mail: [email protected]
Телефон: 044-205-43-00
Ідентифікатор медіа – R40-06580

Матеріали сайту i.ua призначені для осіб старше 21 року (21+). Участь в азартних іграх може викликати ігрову залежність. Дотримуйтесь правил (принципів) відповідальної гри. При виявленні перших ознак залежності негайно зверніться до спеціаліста. Пам'ятайте, що участь в азартних іграх не може бути джерелом доходів або альтернативою роботі. Інформаційний ресурс i.ua не проводить ігри на реальні та/або віртуальні гроші, також сайт не приймає ні в якій формі оплату ставок та інших платежів, які пов’язані/можуть бути пов’язані з азартними іграми, букмекерами чи тоталізаторами. Будь-які матеріали на інформаційному ресурсі i.ua публікуються виключно в інформаційних цілях.