- - - 

Нарядился… В розовой рубахе,
да в костюме «мэйд ин Катманду»,
я к родителя своей Натахи
для ознакомления иду.

Вот и дверь. Звоню. Открыла дама,
лет так, может, сорок-сорок пять.
- Здравствуйте… Вы это… Натки мама?
- Добрый вечер. Мама, так сказать…

- Вот букет! Ой, нет! Не этот - этот!
Розы - для Натахи прикупил!
Можно мне в клозет, мамаша? Где тут?
Прикрутило, дюже, нету сил!

Вышел я счастливый, облегчённый,
и прямой наводкою – за стол!
- Нат, а это батя твой? Учёный?
Здрасьте, бать! Андрюха я, «Монгол».

В общем так: работаю в конторе
по возврату займов и долгов.
После сходки стану главным, вскоре…
С дочкой Вашей, бать, у нас любов!

Ну-ка, бать, налей-ка по стакану!
Да полней! Там поясочек есть!!
И не дрейфь! Тебя гнобить не стану.
Ты же как-никак «Монгола» тесть!

Мать твоя, Натаха, как с картины.
Вот не знал бы – принял за сестру!
Если тронет кто, считай попал, козлина.
Без базара в порошок сотру!

В общем так: рядите разговоры.
Привыкайте к зятю, ёшкин кот…
Ну, а мне пора в свою контору.
поднимать братву. Работа ждёт.

С утречка, слезами умываясь,
мне моя Натаха говорит,
мол, сказала ей маман родная,
что в зятья не нужен ей бандит!

Вот сижу и размышляю, бляха…
Не легко, в натуре, добрым быть…
Надо бы родителям Натахи
счётчик за базар установить!

Мы сюда приходим ниоткуда,
И уходим тоже в никуда,
Бесконечной эпопеей чуда,
Нераскрытой вечностью следа.
Не внимая чьим-то представленьям,
Мир кружится,тайны все храня,
Жизнь распределилась по мгновеньям-
Вспышки миг и снова из огня
Воскресать,отряхивая пепел
И забыв о прошлом снова жить,
И надежды лучик чист и светел,
И душе так хочется любить.

              ***
Відкрий для мене інший світ любові,
Як вимір між колишнім і тепер,
І мрії незвичайні,загадкові,
Без гри, зі сцени,зійдуть у партер.
Щоб я змогла відчуть свою жіночність,
Потрібність і підтримку в одночас
І зникла назавжди одна неточність-
Миттєвість,де немає разом нас.
 

Написала під враженням
http://blog.i.ua/community/53/1240724/,
вважайте - творчий переклад )

Покрила ніч своїм щільним сукном
Берізок і тополь зелене  листя.
Принишкла горобина за вікном
Збирає крапель втрачене намисто.

Останній промінь блиснув - і погас,
Легенький вітер спомини колише.
У темряві все важче розпізнать
Рядки, що меланхолією  дишуть.

Нарешті дощ закінчився сумний -
І тиша упокорила планету.
Відносин наших мед гіркий,
Ти знаєш, - кепська все ж прикмета...

За віконцем ластівка
Заливалася,
Лиш матусі-матінці
Не співалося.

Не лилися з горлечка
Пісеньки гарячі.
Навіть сонця-сонечка
За слізьми не бачить.

Не плелись віночками
Слова-квІточки:
Чужими садочками
Ходять діточки.

У чужій сторононці,
У чужих кварталах.
...Подзвонила донечка -
Сонце засіяло!

І вірш в унісон мого віртуального друга Ярослава, Ягуара 65

Вітер тихо листям шелестить,
Пташка Божа про своє щебече,
Мати у віконечко глядить,
І чека на вістку від малечі.

Не сидиться в теплу літню ніч,
І долоні гладять підвіконня...
В небі зорі тисячами свіч
Знову провокують на безсоння.

Зателефонуйте з берегів
Від домівки рідної не близьких.
Не шкодуйте теплих, добрих слів,
Подумки вклоніться нені низько.

Знов колише листя вітерець,
Стука тихо в шибку вишні гілка...
Та почув молитви всі Творець,
І заграла піснею мобілка.

                  
                                   

                                    Родины прекрасные черты,
                                    Украины-матушки,любимой!-
                                    Вид ее природной красоты,
                                    Вид красоты неповторимой.


                                    Мелодии и песни в ней звучат,
                                    Льются,словно ручеек, в эфире,
                                    Певучей нет украинских девчат,
                                    Красивее нет их в целом мире.


                                    И кто тебя, Украина поймет,
                                    Сердце твое тому вмиг отзовется,
                                    Счастье с тобою тот вместе найдет,
                                    И удача тому улыбнется.


                                    Украина-матушка,родная!-
                                    Синь небес,просторов благодать,
                                    О тебе, Родина святая,
                                    Оды нужно славные слагать.


                                    Стану пред тобою на колени,
                                    Целуя землю,поклянусь в любви,
                                    Ради счастья грядущих поколений,
                                    Процветай Украина и живи!