Співтовариство СТИХИ, СТИХИ, СТИХИ

Вид:: короткий; повний

СТИХИ, СТИХИ, СТИХИ

Ron Вишиваний

У твоєму домі

11.11.13, 13:33
мої вірші

Вечір у домі в твоїм не згаса,

Як прийде подруга ніжна твоя.

Вип'єте трохи доброго вина,

Стане ніч для вас хмільна.

Рух у домі в твоїм не згаса.

Пестощі, обійми та медові цілунки, -

Се просто подруга ніжна твоя

До серця тебе притиска.

Казка у домі в твоїм не згаса,

Як загляне сонце до твого вікна.

У ліжку теплім собі мило сплелись,

Дрімають красиво дві жінки.

Коментарі: 0

zvezdothet

В шальную юность........

11.11.13, 13:25
zvezdothet

В шальную юность хочется вернуться,

Опять любить,от ревности страдать

И в пылких чувствах мне опять признаться

И с трепетом ответа ожидать.

Ловить твой вздох ,твой взгляд,твои движения

Прикосновением бояться оскорбить,

На слух определять твоих шагов скольжение

Стремиться от всех бед тебя огородить.

И в страстном поцелуе-плод моих мечтаний,

Тебе о своих чувствах расскзать,

В ответ-горячих губ твоих лобзание,

"Люби меня",хотел бы услыхать.

Но пройден длинный путь,большое расстояние,

Нас разделяет-жизни быстрый бег.....

Я в мыслях возвращаюся,я помню те свидания...

А голову укутал зимний снег.

Коментарі: 12

Ірина Сєдова

Нежность встречи

11.11.13, 07:07
мои мысли, нежность, стихи, творчество, чувства

Мой милый, знай, что я твой образ не забыла.
Что нежностью маня пьянит мужская сила.
Объятий страстных шок и пальцами по коже
прикосновений шелк. Любовь остыть не может.
Она подарок нам, что послан кем-то свыше.
Весь мир к твоим ногам я брошу. И услышишь
признаний светлых звук. Судьба, смеясь, колдует -
симфонию разлук заменят поцелуи.

Коментарі: 6

sonce-33

Сонечко

10.11.13, 22:08
поезія для дітей

Із кринички сонечко умивалося,
Рушничком-травичкою утиралося.
На всі боки яснеє обернулося,
Світу чисто-білому усміхнулося.

Із малим горобчиком привіталося,
До калини пишної пригорталося.
В піжмурки погралося із хлоп'ятами,
Бавилось з маленькими жабенятами.

Золоте лиш ввечері спохватилося,
За ліси та гори закотилося.
А на щічках хлопчика, у Василечка,
Залишило сонечко ластовиннячко.

Коментарі: 63

KENT STAR

Осенние сюжеты.

10.11.13, 14:36
в избранное, лучшие стихи, на парнасе, стихи о природе

                            Небо цвета остывшей стали,
                            С кленов осыпается листва,
                            Сквозь туман видны,словно медали,
                            Ягоды рябины лишь слегка.

                            Ветер тихо рябину качает,
                            Словно мама дитя перед сном,
                            Осень березку с кленом венчает,
                            Благословляя дождем их притом.

                            Кот потянулся в сладкой истоме,
                            Ему хорошо,- не любит он мглу,
                            На коврике,в натопленном доме,
                            Сладко тянется кот на полу.

                            Я тоже на мягкой подушке,
                            Тихо лежу,объят тишиной,-
                            Вместе с красивой подружкой,
                            Радость любви познавшей со мной.

                            И нам осенние сюжеты,
                            За окном,средь дивной красоты,
                            Природа дарит,как приветы,
                            Воплощенной,чарующей мечты.

Коментарі: 42

sonce-33

Щоб не летіть на бал до сатани

10.11.13, 14:13
філософська лірика

«А что же вы не берёте его к себе, в свет?» — спросил Воланд.
«Он не заслужил света, он заслужил покой», — ответил Левий Матвей.

Колише небо місячну колиску
В безмежжі зорянім, нічнім.
І начищають янголи до блиску
Бліді зірки у мреві золотім.

Пірнають вниз стрімкі метеорити...
Пульсує й до сьогодні шал в мені.
Та, тільки, як прекрасна Маргарита,
Не продаю я душу сатані.

Мені, як Майстру, спокою не треба,
Бо прагну я до світла - не пітьми.
За допомогою іду до Неба,
Щоб не летіть на бал до сатани.

Коментарі: 66

zvezdothet

Поспдний разговор

10.11.13, 09:30
zvezdothet

Я помню наш последний разговор;
Мы в опустевшем парке медленно шагали

http://img01.chitalnya.ru/upload/348/83782890299335.jpg

Под ноги .осень,наши бросила ковер,
С опавших листьев,разными цветами

В прозрачном воздухе стоял осенний тлен
Прохладный воздух лез ко мне за ворот
Я умирающей природой был взят в плен
А за оградою шумел беспечно город.

Я знаю,что тебя я потерял,
Последний раз пришла ты на свидание
Банальные слова я в мыслях повторял,
Люблю,люблю-пришла пора прощаться

Я посмотрел в ,мне милые ,глаза
Но для меня они уж не сияли
В моих глазах блестит предательски слеза
Все рухнуло- мы счастье потеряли

http://www.samarkand-foto.ru/data/thumbnails/28/_b031540.jpg

Последние-прости.Пожатие милых рук
И тает силуэт все дальше удаляясь.
Ах!Осень ,осень.ты наперсница разлук
Вердикт провозглашен -ему я покаряюсь.

Коментарі: 17

sonce-33

Осінь роздає автографи

09.11.13, 00:48
пейзажна лірика

На площі, у самОму центрі міста,
Малює осінь золотом картини.
Перехопило дух від того хисту:
Не звикла-бо творить наполовину.

Серед стандартів фарб і супокою-
Осінній вернісаж як спалах дива.
І мліють люди від краси такої:
Художниця у згардах так красива!

Працює панна майже до знемоги,
ВизнАння осені натхнення додає.
Летять червінці панночці під ноги,
Вона ж автографи на пам'ять роздає.

Коментарі: 47

Олекса Бригас

Віртуальна сім’я

09.11.13, 00:46

Нас ніхто не вінчав. Свідок наш – Інтернет.
В нас і спільного – майже нічого.
Лиш слова і слова… Й на екрані портрет,
І надія хіба що на Бога…

Наша доля давно вже не в наших руках,
Ми бредем, як сліпі кошенята.
Ми загрузли в словах, ми загрузли в гріхах,
Тож на кого тепер нарікати?

Ми несемо до Церкви печалі свої,
Та не в силі уста розтулити,
Бо стіною між нами минуле стоїть –
Не здолати її й не звалити.

Кожен дотик наш – мить. І кохання – момент
У жорстоко-шаленому світі.
То для чого серця розриваємо вщент
І оплакуєм скалки розбиті?

В Світі Правда одна. Решта – просто міраж,
Що його ми плекаєм для себе…
Віртуальна сім’я – дивний досвід і стаж.

…А я жити не можу без тебе!

Коментарі: 5

Ірина Сєдова

Искренне

08.11.13, 00:13
любовь, мои мысли, нежность, чувства

Хочешь научу тебя любить? Искренне.
И не искать причин.
Неизвестно сколько еще жить можно мне.
Ты лучший из мужчин -
честность подчеркнула красоту. Будь собой
нам нечего терять.
Расскажу как приласкать мечту. Мой герой,
позволь тебя обнять...

Коментарі: 8

Про співтовариство

Шукати в архіві

Важливі замітки

СТИХИ, СТИХИ, СТИХИ

У твоєму домі

В шальную юность........

Нежность встречи

Сонечко

Осенние сюжеты.

Щоб не летіть на бал до сатани

Поспдний разговор

Осінь роздає автографи

Віртуальна сім’я

Искренне