хочу сюди!
 

Ліда

50 років, водолій, познайомиться з хлопцем у віці 46-56 років

Замітки з міткою «поезія для дітей»

Малий вітрисько

- Ой ти шибеник, синочку...
Де порвав нову сорочку? -
Мама вітра запитала. -
Я півдня її латала.

Та вітрисько - хлопець вправний,
Не зважав на слова мами.
Лиш послалася на втому -
Так і вибіг хутко з дому.

Розігнав на небі хмарки,
Із хлоп'ятами у салки
Грався, доки не спітнів,
На пеньочку посидів.

І хлоп'ятам для потіхи
Горобців загнав під стріхи.
Підтягнув вітрець штанята -
Нумо сонце здоганяти!



Сонечко

Із кринички сонечко умивалося,
Рушничком-травичкою утиралося.
На всі боки яснеє обернулося,
Світу чисто-білому усміхнулося.

Із малим горобчиком привіталося,
До калини пишної пригорталося.
В піжмурки погралося із хлоп'ятами,
Бавилось з маленькими жабенятами.

Золоте лиш ввечері спохватилося,
За ліси та гори закотилося.
А на щічках хлопчика, у Василечка,
Залишило сонечко ластовиннячко.