Мой голос внутренний свихнулся, блин, во мне!
Ума не приложу, что делать с ним!
Хотел, вот, утопить его в вине,
а он мне:
- Не, брат! Я тебе необходим!
Ну, кто тебе укажет, что нельзя
швырять носки на люстру и на стол?!
Что главное в приятелях-друзьях –
не только пиво, водка и футбол!
И кто ж тебя научит, дурака,
что проститутки – вовсе не любовь?!
Что не запои красят мужика,
и не разбитая по-пьянке бровь?!
Тебе ж полтинник, а не двадцать два!
Пора бы уж, дружок, и повзрослеть!..
Короче, слушал я его слова,
а самому хотелось лечь – и умереть.
Ну, что за жизнь без проституток и бухла?!
Без «травки» и без прочих, блин, услад?!
Но всё ж решил: «была, брат, - не была!».
Рискну! Ведь не отстанет, гад!
Рискнул… Не пью, и не курю.
Женился. Дочка есть, и сын.
Ребята, я вам честно говорю:
такая жизнь – в сто раз прикольней! (блин…)

Теперь  диеты  проповедуют  везде,

                                    

                                                                                                               І серед ворон бувають винятки!   БІЛА ВОРОНА

Хлопчина зі школи додому прийшов,
Роззувся і ранця скидає…
- Скажи мені, братику, що це – любов? –
Маленька сестричка питає.

- Питання твоє не таке вже й просте,
Та спробую я відповісти.
Для прикладу, ти ось – цукерка крадеш
З портфеля щодня, щоби з’їсти…

І я все це знаю, і бачив не раз,
І чув, як скрипіла підлога…
Та тільки щоразу, полишивши клас,
Ховаю цукерка нового!

                                 


28 ОКТЯБРЯ-День освобождения Украины от фашистко-немецких захватчиков.

                                 Память хранит подвиг отцов,
                                 Родину освобождая свою,
                                 Били они ненавистных врагов,
                                 В жестоком, смертельном бою.


                                 За Отчизну, за любимый Донбасс,
                                 За свободу украинской земли,
                                 Чтоб дети жили не в рабстве сейчас,
                                 Одержать Победу смогли.


                                  Доблесть и слава героев нашла,
                                  Аж до Берлина сумели дойти !
                                  Триумф и Победа с честью пришла,
                                  Блестят ордена на груди !


                                  После Великой войны,мировой,
                                  Среди разрушений страшных картин,
                                  Свершили подвиг отцы трудовой,
                                  Подняли Донбасс из руин.


                                  Славься Украина наша  в веках !
                                  Счастьем и миром красиво живи !
                                  Поэты тебя прославят в стихах,
                                  Признаваясь в вечной любви.

                                 


                               

 

Все що  знаю про тебе  – Ти десь дуже далеко…

Поміж нами про відстань курличуть  лелеки

Я долаю ті милі за долі секунди…

Я долаю світи, пояси, паралелі…

І тримаю в долонях кришталеві орелі.

То все сльози мої за тобою, 

Все про що розмовляю я тихо з журбою.

Знаю я, що ти скажеш:

 «Лиш подумай про мене,

І відчуєш - я часточка долі твоєї!»

Звісно, я пам’ятаю, все що кажеш, мій любий

Та без тебе життя – то примара, то згуба.

Я чекаю на тебе попри милі й кордони

Бо не зчинять коханню вони перепони.

Сподіваюсь на милість до долі своєї

І веселками грають кришталеві орелі…

 

 

 

Вона була… Метеликом прозорим,
Влетівши, примостилась на плечі,
І довгих літ не стало. Ніби вчора
Я знов не зміг заснути уночі.

І в промені прийдешнього світанку
Я пригадав ті роки, що пройшли.
Бажання, а можливо й забаганки,
Давно осіннім цвітом відцвіли.

А я чомусь боявся ворухнутись,
Вслухаючись у шелест ніжних крил…
Минуло все, бо мусило минутись,
Рожеве зникло марево вітрил.

Поглине день те відчуття шалене –
Можливо спав, можливо марив я.
… Вона таки приходила до мене –
Давно забута молодість моя!

Моє  кохання  не  взмозі  описати,

Незвичне  завтра стукає в вікно...

Я поринаю в нього мов у задзеркалля

Дощем холодним спомини давно

Втекли до підсвідомості підвалля.

Я їх приспати хочу до ладу,

Я їм співати буду колискову

І в скриню їх залізну покладу

Закрию навіки міцні засови.

 

І, ось, я знову вільна, без кайданів! 

Я бачу новий світ, що вже давно

Мене чекає і загоїть рани…

До нього я всім серцем припаду,

Йому назустріч двері всі відкрию

Я буду знову жити, я живу!!!

Я сподіваюся і мрію!  

                                       

 

 

 

 
Не замете сліди за нами вітер,
Не кине листям жовто-золотим.
Змарнують цвіт не мною рвані квіти –
Я з кожним днем стаю таким чужим.
 
А я ще хочу… Так багато хочу! –
Впіймати іскру у твоїх очах…
Я в кожен день вступаю, як на Прощу,
З молитвою на висохлих устах.
 
Ввійди в мій світ, хоч може це й не просто,
Згадай чарівну магію ночей
І наші мрії, що летіли в простір,
Й губились десь на дні твоїх очей.
 
Повір словам, що я тебе кохаю
За тисячі таких далеких миль,
І в моє серце туга приступає
Із плескотом морських холодних хвиль.
 
Пізнай мою таку самотню душу
І вирви з лап розлуки назавжди.
Я вже стомився, бо постійно мушу
Назустріч вітру човен свій вести.
 
Можливо, я занадто вимагаю,
Та, це – найменше з того, що б хотів:
Кохай мене, як я тебе кохаю,
Між повсякдення гроз і між штормів…
 

13.09.13