Про співтовариство

Тут публікуються всі, хто вміє і хоче писати вірші.
Це місце, де Вас читатимуть. Пишіть частіше, пишіть краще.. воно того варте.
Вид:
короткий
повний

СТИХИ, СТИХИ, СТИХИ

Дівчина з Карпат

Весна прийшла так швидко,
Неначе й не було зими.
Снігу вже давно не видно,
Співають весело пташки.

Сонце тепліше пригріває
Щоб квіти швидше проросли.
Кохання в серці розцвітає 
Й пишуться нові вірші.

Моє серденько теж співає
Відтоді, коли ще восени
Дівчину з гір карпатських, де водограї
Зустрів я в місті на Дніпрі.

Вона сама немов весна
Красиві карі її очі!
З плеча спада така коса!
Про неї я думаю щоночі.

Букетик квітів весняних
Сьогодні їй подарую я.
Засяє помішкою її обличчя
Набіжить радості в очах сльоза.

Я кохаю тебе Марійка, Марічка, Маруся кохаю я!

P.S. моє кохання, якого не було

Остання любов Шевченка


І що у тій Лукерці він шукав:
Така ж пісна була і неохайна...
Ну свіжа... Ну юрлива... Молода...
Йому б - до пари, а вона ...звичайна.

Чи він не слухав, а чи не хотів,
А говорили ж бо про неї люди...
До неї, мов на крилечках летів,
І мріяв, як удвох любитись будуть:

Зів'ють гніздечко, заведуть діток
(Це добре, коли в хаті сміх дитячий).
І все удвох. І цілий світ на двох...
От так... Любов засліплює і зрячих...

А потім - зрада... І не стало крил.
Не вмів кохати він наполовину.
Як він любив... Він так її любив...
Так і помер з думками про родину.

Його могилу в Каневі щодень
Видублюють вітри, дощі полощуть.
А що Лукерка? В чорному бреде -
Через віки - до генія на прощу.




19-річна Лукерія Полусмак, останнє кохання поета.

Ім'я

Ім'я приходить із появою на світ
В міцну сім'ю малого немовляти.
І скільки б не було людині літ,
На нього не потрібно нарікати.

Адже воно репрезентує міць
Петро ось   означає "скеля",  "камінь".
Чи "миловидність", "грації" політ,
Як-от шевченківське імення Ганна.

Одні з імен, як лілії, цвітуть,
А другі запах мають. "Пахне миром"
Мирон, наприклад. Треті вірно "ждуть".
Четверті, як Людмила, "людям милі".

Олекса - "захисник", Назарій - "Божий",
А Северин - "серйозний" і "суворий".
В житті Микита - тільки "переможець"!
"Царицею" ми  нарікаєм  Дору.

Несе Олена "світло" в білий світ,
Софія - "мудрість", "мир" дає Ірина.
Карпо із грецької - це значить "плід",
А Володимир - "володіти миром".

Із гордістю ім'я своє носіть,
Імен негарних просто не буває.
Ім'я ви добре по собі лишіть,
Щоб ним нащадків внуки називали!



Сайт знакомств

---
Не судите меня, не ругайте.
Иногда я знакомлюсь на сайте.
Поначалу мне нравилась Валя,
Мы друг-другу открытки послали.

Ворковали с Татьяною мило,
А потом я увидел Людмилу,
Её фото в просторной квартире.
Но у Нади, местами, пошире.

Здесь такие прекрасные дамы,
Красоту не опишешь словами.
Разбежались глаза по картинкам.
Симпатичным брюнеткам, блондинкам.

Вот на  пляже, в купальнике, Зина.
Красотой своих глаз поразила.
Рядом, тоже в купальнике, Люда.
Я смотрю на неё, как на чудо.

Здесь такие шикарные дамы,
Красоту не опишешь словами.
Всё при них и прекрасные лица.
Жаль на всех невозможно жениться.

Я. очарованный тобой.

  • 14.11.13, 14:51
От  блюза  и  до  блюза - вечность,
Мелодия  любовная  страстей,
Твоих  улыбок  лёгкая  беспечность,
Струится  блюзом  кровь  быстрей,

Я  пью  из  блюза  звук  прелюдий,
И  слышу  стон,  зовущий  вдаль,
А  может  это  всплеск  мелодий, 
А  может  блюза  нежности  вуаль,

Но  под  мелодию  великую  твою,

Блюз  ритмом  так  чарующе  звучит, 

И  я  тебе  об  этом  же  пою,

И  сердце  в  такт  тебе  стучит,

 

Меня  охватывает  нежность,

Когда  твой  блюз  меня  манит,

И  на  сердце  ложится  снежность,

Когда  мелодия  твоя  молчит,

 

Играй,  звучи   прекрасный  блюз,

Играй  на  струнах,  на  моих,

Я  очарованный  тобой,  молчу,

Весь  в  ожиданьях   ласк  твоих.  

Олеандр и василек.




                                  


                                   Дочь у матери спросила:
                              "   Мама! Как мне поступить?
                                   Я другого полюбила,
                                   Могу мужу изменить!"


                                   Мать подумала немного,
                                   И такой дала ответ:
                               "  Жизнь-не легкая дорога,
                                   Влететь можно и в кювет ! ''


                              ''   Едешь,скачешь по дороге,
                                   Или пешим ты идешь,
                                   Всегда помни ты о Боге,
                                   У него совет найдешь.


                                   Олеандр-цветок красивый,
                                   Но в нем есть смертельный яд,
                                   С ним не будешь ты счастливый,
                                   Он отравит все подряд.


                                   Василек-совсем обычный,
                                   Неказист,но не урод,
                                   Тут уход не нужен личный,
                                   Поливай,-и он цветет!


                                   Ты не действуй по приказу,
                                    Выбирай,сама решай! ''
                                    Дочка поняла все сразу,
                                    Сказав адюльтеру:"Прощай !"

 
                                  

ДОЖДЬ


Дождь,капая,стекает по стеклу.
Так непогодою осенней окна плачут.
И воробьи,порхая по двору,
Напыжились,о прошлых днях судачат

О солнечных лучах и зелени лугов,
О сытости и о любви конечно
Птенцам в гнездо носили червяков
Они желают,чтобы лето было вечно

Дворовый кот крадется к ним тайком,
Вспорхнула стайка и на дереве присела,
Кот голову задрал ,махнул своим хвостом,
Напыжился ,шипит,мол,нет до вас мне дела.

Короткий день .Зажглися фонари .
Прохожих серые мелькают силуэты.
Все небо серое ,вечерней нет зари...
Скучая я пью чай и лопаю конфеты.


В сповитку рук твоїх

Потроху дощ осінній сіє
В імлі нічній напівтони.
Мій сум, зачаєний на віях,
Здмухни й назовсім прожени.

Стоять дерева напівголі,
Скидаючи вбрання на брук.
Свій смуток струшую поволі
В долоні теплих твоїх рук.

Розсипались краплини рясно,
Немов овечки в  череді.
В сповитку рук твоїх так щасно,
Як пташеняті  у гнізді.





Ты моя суть



Всегда без внимания. Стонет душа.
Расплата мечтами, так сложно уснуть.
Прижаться к груди, почти не дыша…
Сомненья уводят в таинственный путь
и снова бросают  в  тюрьму  пустоты,
но глупым невзгодам любовь не спугнуть.
С упорством ребенка сжигаю мосты.
Надежда не гаснет – ведь ты моя суть.

Грани.

                                        


                                         Между небом и землею,
                                         Между солнцем и луною,
                                         Между бедным и богатым,
                                         Между лысым и лохматым,
                                         Существуют,как бы грани,
                                         Грань- не стереть на поле брани !


                                         Как день и ночь,словно явленье,
                                         На рандеву одно мгновенье,
                                         Хотят в одно соединится,
                                         К друг другу разом устремится,
                                         Но божья сила держит грани,
                                         И исполнение желаний.


                                         Как рай и ад за гранью мира,
                                         Не признают ни в чем кумира,
                                         Вот так различие предмета,
                                         Не обойдет законы света,
                                         Среди житейской кутерьмы,
                                         Вдруг солнце глянет нам из тьмы.