что говорить о сущности вещей
когда жывёшь как хищный зверь в загоне -
из дикой твари вышел мир людей
и варварства господство узаконил
теперь и слово поперёк сказать -
как на мечи и на штыки подымут
иль будешь ты меж двух огней скакать
козлом во лжи охвачен едким дымом -
забудь про всё что плёл когдат-то сдуру
ты что - пророк?..ты чё вообразил?!.
какая нАх.. тут ещё культура!
в конце концов сдерут с тебя три шкуры
иль плюнут в душу вымажут в грязи
и бросят кость - усердствуй и...грызи!

1977-78?гг.

сижу угрюм за писменным столом
чужой себе и мир весь непонятен -
то вверх то вниз качается мой дом
как будто он подвешен на канате -
то небо вдруг передо мной сверкнёт
а то вдруг погружаюсь я в болото
и - снова ввысь но задом наперёд
стекает грязь с души моей и плоти -
и вновь болото небо сердца боль
и шум и гам и скрип переворота
и ветра стон и звон высоких сфер -
а я сижу наедине с собой
рука дрожит и мысли без полёта
и за спиной со скрипом бъётся дверь...

1977г.?

...над озером скрипят уключины...
                                 (А. Блок)


степь шумит кавыльная
на ветру продрогла
сквозь туманы пыльная
горбится дорога -
рытвины проточины
словно в прядь извивы
ветер у обочины
гнёт и треплет иву
в ожиданьи осени
шепчутся осины
полосы прокосные
вдоль реки в лощине -
с грустью неуёмною
в холоде немея
заводь замутнённая
лодку тащит с мели -
от реки отлучена
у дороги иве
слышится в уключинах
вёсел звон призывный...

1974 - 1975гг.?

гітарний ритму бій і стукіт кастан"єт -
танцюй, коханий мій, в коханні завжди злет!

гнучкий мов пломінь стан оманний наче мить
і стиснуті вуста, між віями блакить,

і шалу томний біль в коханні віч на віч,
волосся темних хвиль серпанково у ніч,

а тонкий вигін брів кордоном від зажур
і не жалкує стріл у пристрастях Амур.

Чумацький пилом путь у незліченність зір...
забудь, усе забудь! і докір, і укір -

послухай, любий мій, як рветься із тенет
гітарний ритму бій під стукіт кастан"єт...

я пришёл к тебе с приветом,
рассказать, что солнце встало,
что оно горячим светом
по листам затрепетало...
            (А. А. Фет).

осміхнись,моя кохано,
в цей чарівний дивний ранок!
сонце вже торкнулось листя,
сяє в росах серебристо
і від неба віє свіжість,
огортає серце ніжність
й світлим повнитсья коханням,
вітерець гуляє ранню,
пісня жайвора над полем
освятковує роздолля,
польові квітують квіти -
їх краса така тендітна!..
і туман легким серпанком
до твого спадає ганку...

***
Я руку над столом занёс:
- Эх, снова двери снег занёс!
Кто б откопал меня, беднягу
И шкалик водочки занёс...
***
* Туюг- тюркская форма лирики, весьма своеобразная вариация рубаи. Особенность туюга – в типе рифмы. Рифма должна быть омонимичная (такая разновидность рифмы называется таджнис).Рифмуются первая, вторая и четвертая строки, как в рубаи.

не ангелом крилатим і не духом
а легітом що в листі у ночі
тобі єдиній розповім на вухо
кохання наше й стихну на плечі
я розхвилюю подихом волосся
торкнуся перс, стривожу твої сни
тобі навію пристрасті і млості
щонайніжнішим шепотом луни...
і відійду у світанкову тінь я
хмаринкою розстану в небесах
я розчинюсь у сонці, у цвітінні
у пісні, в росах, у твоїх очах... -
ім"ям твоїм у розсвітах зоріє
кохання світ трояндою зорі!..

вагався довго - виставляти цього віршика чи ні - але, я так гадаю, таки треба і про це...випадково почув вихваляння одного з бандюків як він виграв у когось там пальто у карти - звучить як вигадка, але знову ж таки - але...

27. кайфує цвіль...

сьогодні  такий я радий!
аж з радості тої помру -
улився в пальто порядне,
чинарик оце курю.

цю ніч прохерячив в покер,
тупого лохА роздяг.
у злиднях подохне - похер!
і небо йому їз блях.

хоч сонний та не з похмілля,
сльозиться у холоді зір -
повітрям дихаю вільним,
гуляю, у кайф шпацір.

до біса ті ваші війни!
я осторонь, поза тим,
коли із побіжним вітром
в удачу ведуть хрусти.

вже зовсім затрахали баки
усі оті "ха" та "хи" -
що пайку іззіли собаки,
гуманітарку птахи -

манав я всі ваші "dixi"!
всі брехні давно зборов.
занурюю в кетчуп чипси,
мов сплющені пальці в кров...

...почув по новинам, що бандюків у донбаських степах по кількості перевищило наших ЗСУ...мусив щось сказати з цього приводу і отаке ось вийшло "з-під пера"...

26. нашестя нечисті.

1.
в степу моєму розвелись щури,
мерзенна зграя сірих кровопивць
та інша твань з кремлівської стіни,
що розплодилась клонами убивць.

і паранойїк шле свої конвої -
в червоний хрест сховав злодйськи смерть,
маскує в біле арсенали зброї,
пакує щедро кузови, ущерть.

і крошево підсипує щурам... -
вже й сам як щур вишкірюється в світ.
і тисне лапку йому демократ,
в дипломатичний граючи кульбіт...

2.
божок брехні бовванчик цей в кремлі -
він клоном є совкового щура,
який зростав у фобіях, у злі,
в страху брехав й не каявся і... - крав.

заляканий чатує на "атас!" -
бо влада змінна у годині  "Х".
і чхать йому на все й на всіх на нас -
у нього є своя ідея  "фікс"...

...хоча... - хтозна й нема ідеї там,
в мізку його шумує хвойний ліс,
в душі кимарить в ліні ситий хам
і знехотя вустами кривить  "CHEESE"...