
Шовкових споришів
Тендітний дотик.
У хатці з комишів
Леліє ґнотик –
Там сонечко до сну
Вмостилось. Тихо…
Ліг місяць на сосну,
Молочно диха.
Хор коників сюрчить -
Й руна з твердіні!
Замріяно турчить
Струмочок. Тіні
Вистромлюють носи,
Ідуть навшпиньки,
І крапельки роси
З нічної синьки
На шовк із споришів
Зсипають рясно…
Розкрилення душі -
Дитинство ясне…
12.06.2015
© Copyright: Марина Степанська
Раздел: лирика пейзажная
Свидетельство о публикации № 66669


Фото автора:- осінь 2013 року
Похмурою видалась осінь.....
Та й літо не краще було:
Лютневу залишивши просинь,
Засохло в Гаю Джерело:

Фото автора- осінь ,2013 рік
Камінням його завалили;
Вмотали в тенета брехні;
І тисячі раз отруїли,
Аби не дісталось мені.
Труїли до кашлю і болю,
Ворожок у дім привели:
Забрали всю силу і волю
І саван для нього сплели.
Ущент зруйнували дорогу,
У бруд затоптали сліди ....
Те місце відоме лиш Богу –
Мені ж не дістатись туди…
Боялись: води я нап'юся
Й Воно зрозуміє ким є?!
Чому за живого молюся ?
Бо вірю - колись ожиє !
30/05/15 Lzarichna
