Про співтовариство

Прочтите "Цели и правила сообщества". Стоит важной заметкой.
Я знаю, что почти все пишут стихи.Зачастую просто*В стол*. И у вас есть стихотворения любимых авторов.Многие пришли к этому через какую-то стихию, что наталкивает на жгучее желание выразить себя в стихах.Мне интересны ваши стихи.И я верю, что каждый человек уникален.Надо разжечь эту искру поярче.Пусть мы у неё согреемся.

Топ учасників

Вид:
короткий
повний

Стих_и_я

* * *

  • 10.10.15, 09:30
Уходя в неизвестную даль Заберу я с собою немного Душ частицы у тех кому жаль, Что окончилась вместе дорога   Да своей, оставляю здесь я Часть души, у друзей своих верных Чтоб узнали при встрече меня На иных перекрестках Вселенных   Пусть расходятся наши пути, Время вместе прошло не напрасно Не прощаюсь, но нужно идти, Как обычно, сквозь терны ad astra

Дорога в осень

[Приєднана картинка]Дорога дальняя меня уводит в осень, Поля покрыла изморозь уже, И мне давным-давно не двадцать восемь, И было много разного в судьбе. Сквозь утренний туман деревья проступают, Бредут коровы мирно вдоль реки, Росою утреннею бархатцы сияют И песнь свою выводят петухи. Восток окрасился зарёю новой И сказочными стали облака, И пахнет где-то спаленной соломой, И крынкою парного молока. Дорога дальняя меня уводит в...

Читати далі...

Mascherata

  • 09.10.15, 18:13
[Приєднана картинка]Осенний маскарад горитОн жжет лишь праздничные краскиВенецианской яркой маскойСкрывает холодность ланитВ папье-маше провал глазницЧернеет пустотой прощальнойВ дворянстве пишут все мещанеО красоте костров-зарницЛесов, и парков, и садов,И восхищаются безмерноНо красно-желтое инферноВам метит далеко не в бровьБыстротекущий карнавалЭстета взгляд мельком потешитНо в сердце тлеет ад кромешныйСияет улиц АбырвалгКакие дивные черты!Изысков вычурны узоры!Но пролетает грустный...

Читати далі...

Хто будить уранці?

Ти торкаєш мого обличчя, Тихо-лагідно...І лоскочеш. На світанку глянеш у вічі, Час поніжитися по ночі... Заширмую вікно - то зникнеш... За портьєрою станеш смирно. Просто хочу заснути, відвикши, Від усяких пестощів... Сіро... Стали стіни самотньо тінню... -Добрий ранок, мій сонячний звіре!.. Знов в кімнату заходить проміння...

іду крізь парк...

  • 09.10.15, 15:08
іду крізь парк немов крізь злам у часі[Приєднана картинка]між днем оцим й минулим по межі -самотно тут, печально в одночасі,тут обрис твій за краплями імжі.вагомо листя жовкле з віт спадає,сковзає тихо у веселі дні -минулі дні...вже й спогаду немає,як наче ти наснилася мені.а серце в грудях так щемить і ниє!з чого? чому?...і звідки ця печаль?!чи то вже дощ такий журливий нині,у прохолодний у вечірній час,в осінній час, у невимовний смуток...я смуток цей у спогади візьму.

вирішуються долі...

  • 09.10.15, 14:59
вирішуються долі всі без насі зустріч кожна оповідь прощання...а я про тебе думаю весь час -на терезах розлук моє кохання.між нами відстань, відстань наче крик!печальних дум не зміряти ніколи.до болю в серці я давно вже звик,але не звикну до душі без волі.відчуджено стою серед стихіймарнот і днин на зламі існування.крізь пил і дим я бачу погляд твій,привітний жест і усмішку вітання -та знаю я на терезах надійлише самотність і вага чекання...

ЖУЖА

...Вот и Осень пришла, с деревьев опали листы Хоть и вместе сейчас, с тобою мы точно не пара! Видел много за лето похожих, но ТЫ — это ТЫ!!! С первой встречи ты сразу, как-то в душу запала Как "влюблённый вампир" — Ты пила мою кровь По-французски, манерно, называл тебя — "ЖУЖОЙ" Я прощал тебе всё, но однажды "Большая Любовь" по причине тебя, чуть не стала ужасным конфузом! Я признаюсь, что ты — истрепала...

Читати далі...

віршування в окупації.

47. самотний сталкер.а час іде, життя триває...біда схитнула метроном,трима на ниточці, хитаєтвій світ, в якому злам і злом.віднині ти самотний сталкер -шукаєш стежку між руїн,каміння де, прути з металустирчать в іржі з бетонних стін.з"їдає очі дим ядучий,що від згасаючих вогнів... -прямуєш вперто і рішучов таємний схрон від ворогів.а в завтра знов ввійдеш понурошляхом, який і пил, і прах -не озираючись в минуле! зола і мор зворотний шлях.ідеш спираючись на костуркрізь дим і попіл...

Читати далі...

Я не хочу !

[Приєднана картинка]Я не хочу оград, хочу поля, Луга и степи, райских кущ сады.Благоуханна щедрая земля.Озера, реки, тихие пруды. И тянутся, с мольбой и чистотой,Пушистые головки хризантем.Весь этот мир сияет красотой,Но жгут его всю радость, а затем?

Ты махала мне рукой…

Чайки жалобно кричали, отобрав у рыб покой Ты на пристани стояла и махала мне рукой Ветер дунул, не на шутку, (пробирала дрожь тела) На тебе задралась юбку, послав чуточку тепла Эх! И я... задрал бы юбку, нежной, ласковой рукой Так, что ночь, моя голубка ты шептала: "Только мой!" ..Ты на пристани стояла, выделяясь из девчат Тем, что матерно кричала (Как не...

Читати далі...