Банановий слимак – наймиліший із молюсків...

Якщо Ви захотіли відвідати Америку, щоб зустрітися з цим милим створінням, то при його пошуках треба дивитися під ноги, так як саме там він шукає свою будь-яку рослинну їжу: лишайники, напівгнилу траву і особливо гриби. Банановий слимак може навіть їсти екскременти тварин, перетворюючи їх у такий необхідний для рослин перегній. В нерозбірливості харчування і полягає користь слимака, таким чином, він є дуже важливою ланкою в екосистемі.

Ворогів у слимака багато – ним харчуються великі птахи, єноти і навіть дуже голодні койоти. Але зробити це не так просто. Слиз, який він виробляє, стикаючись з вологою поверхнею, стає своєрідним анестетиком для охочих поласувати цим молюском. Однак найкмітливіші з ворогів позбавляються від густого слизу, перекочуючи слимака по землі.

Помітити бананових слимаків дуже просто через їх яскраво-жовте забарвлення. Але серед них зустрічаються і білі, коричневі, зелені особини, а деякі прикрашені темними цятками на спинці. З часом їх забарвлення може трохи змінитися. Воно залежить від раціону харчування слимака і рівня вологості в навколишньому середовищі. Найбільший представник роду Ariolimax, є тихоокеанський банановий слимак (Ariolimax columbianus). Довжина його тіла досягає 20-25 сантиметрів. Він поступається тільки легеневому равлику (Limax cinereoniger), яка виростає до 30 сантиметрів.

На голові бананових слимаків розташовані дві пари ріжків. Перша пара найдовші, з маленькими очками на кінці. Вони можуть розрізняти світло і темряву, і, можливо, форму предметів. Згинаючи ріжки, молюск може одночасно дивитися в будь-які сторони. Нижні короткі щупальця є органами дотику та нюху. Зір у бананового слимака слабкий, однак, добре розвинений нюх, за допомогою якого він знаходить свій непривабливий обід.

Пересуваються слимаки за допомогою м’язів своєї величезної ноги, роблячи хвилеподібні рухи. Вони розвивають пристойну для своїх розмірів швидкість і можуть подолати за хвилину близько 16-17 сантиметрів. Звичайно, від хижаків так не втекти, зате можна дуже швидко дістатися до власної здобичі. Дихають бананові слимаки через легеневий отвір, який розташований з правого боку їхньої мантії.

Бананові слимаки – гермафродити, тобто у них є і жіночі, і чоловічі статеві органи, які розташовані, як не дивно, на голові. В принципі, вони можуть і самі себе запліднити, але воліють залучати партнера. Про готовність до розмноження повідомляє виділення слизу з особливим феромоном, який залишає за собою слимак. Процес подвійного запліднення звичайно відбувається вночі, і триває близько 12 годин. Цікаво, що чоловічі дітородні органи у бананових слимаків настільки довгі, що деколи безнадійно заплутуються. Тут вже «коханці» забувають про взаємні почуття і їм нічого не залишається, як швидше відгризти своєю пащею-теркою геніталії партнера, або свої. Після такої неприємності вони змушені до кінця життя задовольнятися роллю самки.

Бананові слимаки здатні зберігати сім’я партнера протягом декількох тижнів. Це допомагає їм запліднити яйця, які на момент спаровування ще не дозріли. Запліднені яйця слимаки відкладають на листя. В середньому їх налічується близько 75 штук. На цьому їхня місія закінчилася. Про власне потомство вони не піклуються. Це і не потрібно, так як маленькі слимаки цілком життєздатні і самостійні.

Крім специфічного закінчення процесу розмноження у бананових слимаків є й інша особливість. У період посухи і високої температури вони впадають у сплячку. Молюски знаходять затишне містечко в ґрунті, виробляють густий шар захисного слизу і створюють собі своєрідний «кокон». Це необхідно для того, щоб захистити себе від зневоднення.

Джерело: https://cikavo-znaty.com/741-bananoviy-slimak-naymilshiy-z-molyuskv-html/