Падав сніг на поріг ...(віршики дітям)

Мені на долоню
Злетіли з хмаринки
Дві білі сніжинки
І ще дві сніжинки.

А разом виходить
Якась дивина —
А разом виходить
Краплина одна!

(А. Качан)

Котик вибіг за ворота,
А на вулиці — зима!
Білий сніг і білий котик –
І кота немов нема!
Лиш на кінчику хвоста
Видно плямку у кота.

(В. Бондаренко)

Сіє, віє, завіва
Снігом завірюха,
А у зайчика, хоч плач.
Дуже змерзли вуха.
Він і валянки узув,
І вдягнув кожуха,
А з-під шапки, ну, хоч плач.
Виглядають вуха.
— І чого ти зажуривсь? —
Цокотять синички.
— Ти б собі вдягнув на вуха
Теплі рукавички!

(В. Каменчук)

Уранці біля хати
Малесенькі сліди —
Зайчаточко вухате
Приходило сюди.
Стояло біля хати,
Ступило на поріг –
Хотіло нам сказати,
Що випав перший сніг.

(Л. Куліш-Зіньків)

Ну й бо ж снігу намело —
Стало білим все село.
Біла стежка, біла річка,
Біла вишня і смерічка,
Біла хата, білі коні,
Тільки носики червоні.

(Л. Куліш-Зіньків)

Летять, летять сніжинки
На поле, ліс і сад,
Веселий свій таночок
Танцює снігопад.
Надворі – лютий холод,
Тепла давно нема.
Заліз в копичку зайчик
І солодко дріма.
Мете хвостом лисичка
Сніжок біля сосни.
В барлозі спить ведмедик,
Солодкі бачить сни.

(В. Кленц)

Новий Рік – одне з найулюбленіших свят у дітей та дорослих. Навіть ті, хто давно не вірить у Діда Мороза, чекають маленького свого дива. Хочеться добра. Перечитайте призабуті новорічні вірші для дітей. Воно тут. Як і надія на здійснення бажань.

Ой, летять, летять сніжинки
На будинки, на ялинки,
На дороги, на поля —
Біла-біла вся земля!
Сніг лапатий, сніговій…
Здрастуй, свято — Рік Новий!
Вийшов Дід Мороз з хатинки,
Зупинивсь біля ялинки,
Нас чекає на сніжку
В срібно-білім кожушку.
У вогнях ялинка сяє,
А Снігуронька співає:
— Люба зимонько-зима!
Веселіш, як ти, нема!

(Г. Бойко)

Подивіться січень йде,
Новий Рік до нас веде.
Покружляли дві сніжинки,
Тихо сіли на ялинку,
А ялинка чепуриться,
Прикраша свою спідницю –
Кольоровими кульками,
Різнобарвними сніжками,
Бо збирається, малята,
Завітать до нас на свято.

(О.Коваленко)

В лісі випав білий сніг,
Наступає новий Рік.
Стали думати звірята,
Як зустріти добре свято.
— Ось ялинка зелененька,
Ні велика, ні маленька.
Ми прикрасимо її,
Заспіваємо пісні.
Білка принесла горішки,
Їжачок гриби та шишки,
Ведмежатко — пряники
Та смачні медяники.
Дятли, снігурі й синиці
Посідали на ялинці.
І сказали: «Пишну хвою
Ми прикрасимо собою».
Дуже гарна і розкішна
У звірят ялинка вийшла!

(В. Паронова)

Новий Рік, Новий Рік іде землею
В чистім полі без доріг, без доріг,
Світять зорі понад нею,
Розсіває срібний сніг.
Новий Рік, Новий Рік іде горами
У червоних чобітках, чобітках.
Сяють ясними вогнями
Скрізь ялинки по хатах.

(І. Блажкевич)

Танцювали зайчики у гайку,
На сніжку біленькому, на сніжку.
Вибивали лапками гопака,
Хоч мела хурделиця
Ще й яка.
Гарно побігайчики
Стриб та скік –
Зустрічали зайчики
Новий Рік.

(Л. Куліш-Зіньків)

Через поле, через ліс,
З пагорба в долину
Подарунки зайчик віз
Діткам на ялинку.
Дід Мороз раненько встав,
Снігу торбу назбирав
І побіг чимдуж до річки
Заморозити водичку.

(А. Музичук)

Ой, весела в нас зима,
веселішої нема
– грає срібними зірками,
в’ється синіми димками,
снігом землю обійма.
Ой струнка ялинка в нас!
Скільки грає тут прикрас!
Ми зібралися юрбою,
разом з піснею новою
рік новий зустріти час!

(М. Рильський)

За віконцем зимонька
Снігу намітає,
А дитяче серденько
В мріях завмирає.
Бо, либонь, опівночі
Дід Мороз зайде.
Купу подаруночків
Під гілки складе!
Тож в чеканні солодко
Серце завмирає,
Дитинча замріяне
Дивини чекає…

(С. Гордієнко)

Родина збирається разом. Всі усміхаються та щиро вірять у диво. Лунають колядки, пісні та дитячі вірші про Різдво. Традиції не змінюються уже багато поколінь. Передайте іх і власним дітям.

На столі — свята вечеря.
Вся родина — за столом.
Відчиняє ангел двері
Позолоченим крилом.
Благу вість нам сповіщає
Про народження Христа.
В хаті свято розцвітає,
Гріє душу доброта.
Пахне сіном і кутею.
Сяє зірка. Сніг скрипить.
І колядка над землею
З білим ангелом летить

(Н. Гуменюк)

Скатертина біла-біла,
Як м’яка пушинка,
У безмежжі закрутила
Різьблені сніжинки.
Кришталевий ліс завмер,
Блискітками сяє —
Іще зранку й дотепер
Дивини чекає!
І ялинка, вся зелена,
В біле хутро вбралась,
Мов на зустріч наречена
З дружками зібралась!
У цей час в безмежнім небі
Зірка запалала.
І зійшлися всі в оселю,
Бо Різдво настало!

(С. Гордієнко)

Різдво починається, день усміхається,
Пташка на гілці калини гойдається.
Діти все ходять колядки співають,
То святкувати Різдво починають.
Янголи землю зі святом вітають,
Разом із дітьми колядки співають.
А коли землю всю ніч огортає,
Янголи в небі ще довго співають.

(О. Наконечна)

Сніг всміхається – Різдво.
Я радію й тато.
Несемо ми з ним удвох
Дідуха до хати.
Наш дідух – із жита сніп.
Зв’язаний з обжинків.
Є він в хаті – буде хліб,
Будуть добрі вчинки.

(В. Слапчук)

На Різдво горить ялинка,
Свічечки блищать…
Дітки бігають круг неї,
Ніжки тупотять.
Дід Мороз прийшов у хату
І поклав мішок,
А в мішку всього багато
Для малих діток.
Стали діти розбирати,
Рвуть мішок із рук…
Зацікавивсь і спустився
Над мішком павук.

(О. Олесь)

Падав сніг на поріг,
Кіт зліпив собі пиріг.
Поки смажив, поки пік,
А пиріг водою стік.
Кіт не знав, що на пиріг
Треба тісто, а не сніг.

(П. Воронько)

Мені на долоню
Злетіли з хмаринки
Дві білі сніжинки
І ще дві сніжинки.

А разом виходить
Якась дивина —
А разом виходить
Краплина одна!

(А. Качан)

Котик вибіг за ворота,
А на вулиці — зима!
Білий сніг і білий котик –
І кота немов нема!
Лиш на кінчику хвоста
Видно плямку у кота.

(В. Бондаренко)

Сіє, віє, завіва
Снігом завірюха,
А у зайчика, хоч плач.
Дуже змерзли вуха.
Він і валянки узув,
І вдягнув кожуха,
А з-під шапки, ну, хоч плач.
Виглядають вуха.
— І чого ти зажуривсь? —
Цокотять синички.
— Ти б собі вдягнув на вуха
Теплі рукавички!

(В. Каменчук)

Уранці біля хати
Малесенькі сліди —
Зайчаточко вухате
Приходило сюди.
Стояло біля хати,
Ступило на поріг –
Хотіло нам сказати,
Що випав перший сніг.

(Л. Куліш-Зіньків)

Ну й бо ж снігу намело —
Стало білим все село.
Біла стежка, біла річка,
Біла вишня і смерічка,
Біла хата, білі коні,
Тільки носики червоні.

(Л. Куліш-Зіньків)

Летять, летять сніжинки
На поле, ліс і сад,
Веселий свій таночок
Танцює снігопад.
Надворі – лютий холод,
Тепла давно нема.
Заліз в копичку зайчик
І солодко дріма.
Мете хвостом лисичка
Сніжок біля сосни.
В барлозі спить ведмедик,
Солодкі бачить сни.

(В. Кленц)

Новий Рік – одне з найулюбленіших свят у дітей та дорослих. Навіть ті, хто давно не вірить у Діда Мороза, чекають маленького свого дива. Хочеться добра. Перечитайте призабуті новорічні вірші для дітей. Воно тут. Як і надія на здійснення бажань.

Ой, летять, летять сніжинки
На будинки, на ялинки,
На дороги, на поля —
Біла-біла вся земля!
Сніг лапатий, сніговій…
Здрастуй, свято — Рік Новий!
Вийшов Дід Мороз з хатинки,
Зупинивсь біля ялинки,
Нас чекає на сніжку
В срібно-білім кожушку.
У вогнях ялинка сяє,
А Снігуронька співає:
— Люба зимонько-зима!
Веселіш, як ти, нема!

(Г. Бойко)

Подивіться січень йде,
Новий Рік до нас веде.
Покружляли дві сніжинки,
Тихо сіли на ялинку,
А ялинка чепуриться,
Прикраша свою спідницю –
Кольоровими кульками,
Різнобарвними сніжками,
Бо збирається, малята,
Завітать до нас на свято.

(О.Коваленко)

В лісі випав білий сніг,
Наступає новий Рік.
Стали думати звірята,
Як зустріти добре свято.
— Ось ялинка зелененька,
Ні велика, ні маленька.
Ми прикрасимо її,
Заспіваємо пісні.
Білка принесла горішки,
Їжачок гриби та шишки,
Ведмежатко — пряники
Та смачні медяники.
Дятли, снігурі й синиці
Посідали на ялинці.
І сказали: «Пишну хвою
Ми прикрасимо собою».
Дуже гарна і розкішна
У звірят ялинка вийшла!

(В. Паронова)

Новий Рік, Новий Рік іде землею
В чистім полі без доріг, без доріг,
Світять зорі понад нею,
Розсіває срібний сніг.
Новий Рік, Новий Рік іде горами
У червоних чобітках, чобітках.
Сяють ясними вогнями
Скрізь ялинки по хатах.

(І. Блажкевич)

Танцювали зайчики у гайку,
На сніжку біленькому, на сніжку.
Вибивали лапками гопака,
Хоч мела хурделиця
Ще й яка.
Гарно побігайчики
Стриб та скік –
Зустрічали зайчики
Новий Рік.

(Л. Куліш-Зіньків)

Через поле, через ліс,
З пагорба в долину
Подарунки зайчик віз
Діткам на ялинку.
Дід Мороз раненько встав,
Снігу торбу назбирав
І побіг чимдуж до річки
Заморозити водичку.

(А. Музичук)

Ой, весела в нас зима,
веселішої нема
– грає срібними зірками,
в’ється синіми димками,
снігом землю обійма.
Ой струнка ялинка в нас!
Скільки грає тут прикрас!
Ми зібралися юрбою,
разом з піснею новою
рік новий зустріти час!

(М. Рильський)

За віконцем зимонька
Снігу намітає,
А дитяче серденько
В мріях завмирає.
Бо, либонь, опівночі
Дід Мороз зайде.
Купу подаруночків
Під гілки складе!
Тож в чеканні солодко
Серце завмирає,
Дитинча замріяне
Дивини чекає…

(С. Гордієнко)

Родина збирається разом. Всі усміхаються та щиро вірять у диво. Лунають колядки, пісні та дитячі вірші про Різдво. Традиції не змінюються уже багато поколінь. Передайте іх і власним дітям.

На столі — свята вечеря.
Вся родина — за столом.
Відчиняє ангел двері
Позолоченим крилом.
Благу вість нам сповіщає
Про народження Христа.
В хаті свято розцвітає,
Гріє душу доброта.
Пахне сіном і кутею.
Сяє зірка. Сніг скрипить.
І колядка над землею
З білим ангелом летить

(Н. Гуменюк)

Скатертина біла-біла,
Як м’яка пушинка,
У безмежжі закрутила
Різьблені сніжинки.
Кришталевий ліс завмер,
Блискітками сяє —
Іще зранку й дотепер
Дивини чекає!
І ялинка, вся зелена,
В біле хутро вбралась,
Мов на зустріч наречена
З дружками зібралась!
У цей час в безмежнім небі
Зірка запалала.
І зійшлися всі в оселю,
Бо Різдво настало!

(С. Гордієнко)

Різдво починається, день усміхається,
Пташка на гілці калини гойдається.
Діти все ходять колядки співають,
То святкувати Різдво починають.
Янголи землю зі святом вітають,
Разом із дітьми колядки співають.
А коли землю всю ніч огортає,
Янголи в небі ще довго співають.

(О. Наконечна)

Сніг всміхається – Різдво.
Я радію й тато.
Несемо ми з ним удвох
Дідуха до хати.
Наш дідух – із жита сніп.
Зв’язаний з обжинків.
Є він в хаті – буде хліб,
Будуть добрі вчинки.

(В. Слапчук)

На Різдво горить ялинка,
Свічечки блищать…
Дітки бігають круг неї,
Ніжки тупотять.
Дід Мороз прийшов у хату
І поклав мішок,
А в мішку всього багато
Для малих діток.
Стали діти розбирати,
Рвуть мішок із рук…
Зацікавивсь і спустився
Над мішком павук.

(О. Олесь)