РФ пытается украсть украинские IP-адреса

  • 04.10.22, 16:18

В RIPE NCC планируется направить письмо с перечнем мер по решению данной проблемы и для защиты украинских владельцев IP-адресов, оказавшихся на оккупированных территориях.

В понедельник, 3 октября, в Комитете цифровой трансформации под председательством Александра Федиенко состоялось рабочее совещание по кибербезопасности страны. Об этом сообщает пресс-служба Комитета Рады.

Участие в мероприятии приняли представители СНБО, СБУ, СЗРУ, МИД, Минюста, Госспецсвязи и НКЭК.

Основное внимание было уделено регистрации IP-адресов на оккупированных территориях, поскольку россия пытается украсть украинские IP-адреса путем их регистрации на своих юридических лиц, не резидентов Украины.

В настоящее время в RIPE NCC обратились владельцы IP-адресов с и.о. территорий Украины, чтобы получить согласование на закрепление их собственности за российскими юридическими лицами.

Этот вопрос важен, поскольку промедление с принятием соответствующих мер со стороны Украины увеличивает риски стабильности работы интернета в регионе.

Участники совещания наработали механизмы ограничения операций трансфера с субъектов-резидентов Украины на любых других. Также в RIPE NCC планируется направить письмо с перечнем мер по решению данной проблемы и для защиты украинских владельцев IP-адресов, оказавшихся на оккупированных территориях.

Источник

Россия просит помощи у Казахстана и других стран ОДКБ

  • 03.10.22, 17:40

По сети гуляет письмо адресованное ОДКБ в оказании военной помощи РФ в связи с продвижением ВСУ на фронте. 

Многие эксперты предполагали, что так будет. После принятия в состав РФ захваченных украинских областей власти России на законных основаниях могут сослаться на пункт ОДКБ, который подобный натовскому - «нападение на одно государства означает нападение на всех».

Плюс ко всему, как предполагает Путин, Токаев всё еще находится в долгу перед ним после оказания ОДКБ военной помощи при смене власти в Казахстане в январе 2022 года.

Если с Беларусью всё понятно и так, то правительству Казахстана явно стоит задуматься о такой токсичной дружбе в составе ОДКБ.

Нове звірство окупантів на Харківщині

  • 01.10.22, 17:22

Служба безпеки України розслідує ще один воєнний злочин російських військ, які нещодавно розстріляли цивільну колону в так званій «сірій зоні» між окупованим Сватовим Луганської області та звільненим Куп'янськом на Харківщині. Про це повідомив в.о. Голови СБУ Василь Малюк.

Співробітники СБУ за процесуального керівництва Харківської обласної прокуратури розслідують цей воєнний злочин за ч. 2 ст. 438 (порушення законів та звичаїв війни, поєднані з умисним вбивством) Кримінального кодексу України. 

«Наприкінці вересня рашисти повністю знищили колону з семи автомобілів. Щонайменше 20 людей загинуло, і серед них – 10 дітей. Звірячий напад на цивільних осіб вчинила диверсійно-розвідувальна група окупантів – вони зі стрілецької зброї майже впритул розстріляли шість стареньких легковиків та одну вантажівку «ГАЗель». Ворог вкотре довів, що його мета – знищення всіх українців, незалежно від віку і статі. Окупанти зазнають поразок на полі бою і від безвиході відповідають на них убивством мирних громадян. Та рашисти не уникнуть покарання – ми знайдемо кожного і змуcимо відповідати за вчинені звірства», - заявив Василь Малюк.

Остаточна кількість жертв наразі встановлюється, проводяться відповідні експертизи. Декільком людям вдалося врятуватися з пекла, зараз вони дають свідчення слідчим.

Наразі встановлюються особи убитих росіянами громадян, триває всебічне документування та збір доказів цього злочину для Міжнародного кримінального суду.

Також СБУ робить все можливе для встановлення осіб, причетних до вбивства мирних громадян. 

Строків давності такі злочини не мають, винні обов’язково відповідатимуть за скоєне.

Джерело

Чергове загострення хвороби

  • 30.09.22, 11:28

Стрімко спливає час, відведений путіну та його диктатурі. Не треба бути провидцем, щоб остаточно визнати факт повної військової невдачі кремля та зрозуміти перспективи для російської влади після неминучої поразки від України.

Оточення путіна вже «повним ходом» готує «відступні», намагаючись встигнути завершити війну ще за наявності на «престолі» пристаркуватого диктатора, який би «потягнув» усю відповідальність за скоєні кремлівським режимом злочини за собою до могили.

Наближається крах імперії з можливим розподілом території на окремі суб’єкти під стороннім протекторатом. Верхівка кремля, та, що ще може «відхреститися» від путіна, активно намагається підготувати собі тепле місце у «майбутній історії про росію». А ті, хто не має такої можливості, бо пов’язаний «кривавими узами» з «довічним», готові піти «ва банк», розуміючи, що їхнє життя залежить зараз від того, чи зможе путін хоч якось втриматися на «престолі».

Після цілої низки поразок від ЗСУ та втрати значної частини територій, деокупованих захисниками України, єдиний для себе вихід пропутінський кремль бачить у терміновому «добровільному» приєднанні поки що окупованих територій до рф. Вже висловили своє «всенародне бажання» так звані «громадські палати» ЛНР, ДНР та окупованої Херсонщини. Терміново, похапцем, розуміючи, що Україна з кожним днем активно наближається до очищення власних територій від ворога.

Путін сподівається, що фейкове «приєднання» частини української землі до рф, надасть додатковий «скрепний» стимул для населення росії до «захисту росії від київського режиму» та виправдає як необхідність проведення повної реальної мобілізації, так і застосування будь-яких збройних засобів проти «бандерівців».

Під таку «новину» навіть вийшов із шестиденного запою на честь власного дня народження мєдвєдев і почав «пояснювати» росіянам, чому так «боїться референдумів київська влада та колективний Захід». Він заявив, що «результати майбутніх референдумів на Донбасі стануть незворотними, ці рішення ніхто не зможе повернути назад». «Запійний» підкреслив, що «проводити референдуми необхідно не лише для системного захисту мешканців Донецької та Луганської народних республік, а й для відновлення історичної справедливості».

Частина кремлівських пропагандистів знову завела свою улюблену «шарманку», шо росія «має повне право для захисту власних територій використати ядерну зброю». Тому, після «добровільного приєднання» окупованих територій, в разі спроби України повернути українські землі, ніщо не зупинить кремль від застосування «останнього доводу звихнувшогося короля».

Незважаючи на те, що ще на початку липня група путінських експертів наголошувала на тому, що мобілізацію потрібно проводити «або зараз, або ніколи», влада кремля лише в середині вересня почала терміново готуватися до тотальної мобілізації.

Голова державної думи федеральних зборів російської федерації володін вже виступив на підтримку прийняття до рф окупованих територій Луганської та Донецької областей. 

Кремль активно запускає механізм «приєднання», після якого зворотного шляху вже не існуватиме. Події почали дуже швидко розвиватися за сценарієм, який абсолютно не влаштовує ні тих, хто зараз намагається дистанціюватися від диктатора, ні суспільство росії в цілому.

Темпи наступу ЗСУ та потужний спротив місцевого населення планам окупантів можуть звести нанівець останні надії путінського режиму. Вже оголошена мобілізація! Як відреагує російське суспільство на примусову відправку на війну та перспективи повернутися у «поліетилені» вже зрозуміло з масової втечі росіян закордон, дописів у соціальних мережах навіть тих, хто на початку агресії схвалював дії старого диктатора.

Ходять чутки, що секретар ради безпеки рф патрушев вже домовляється з Піднебесною про підтримку збоку Пекіну нового «керманича», на «трон» якого патрушев має бажання «привести» власного сина Дмитра, в обмін на ресурси та території. А сам Дмитро вже відвідав керівництво основних конфесій на росії і заручився частково схваленням планів, а частково благословенням на царювання. Тому будь яке посилення влади поки що діючого диктатора іде у розріз з планами навіть його найближчого оточення. Та й не буде ніякого «посилення», бо росія не готова ні до «мобілізації», ні до ядерної самопожертви та поталу хворобливим планам путіна.

Як воно буде далі – час покаже. Коли впаде кремль і як він це зробить, схоже, вирішиться вже досить скоро. Захисники України не чекають від «російської долі» ніяких «подарунків», а продовжують цілеспрямовано виконувати свою важку роботу по найскорішому визволенню окупованих земель та знищенню ворога. 

Джерело

"Анатомія Шарія"

  • 29.09.22, 11:37

Колишній близький соратник скандального блогера Анатолія Шарія Дмитро Кучер опублікував перший ролик-викриття про свого екс-керівника. У ньому він розповів правду про партію блогера, а також про його зв'язки з Віктором Мевдечуком.

Перший ролик із циклу історій про блогера, що втік з України, опублікували в YouTube.

"Мене звуть Дмитро Кучер і свого часу я називав Толіка своїм роботодавцем, а сьогодні ми починаємо цикл історій пам'яті понятійного блогера з голлівудським лобі, що покинув українське медійне поле", - йдеться в описі до ролика.

Також Кучер додав, що "ті, хто допомогли з'явитися Шарію в медійному просторі, із задоволенням його поховають".


    МоГилізація

    • 29.09.22, 11:29

    Пароплав «росія» під керівництвом схибленого капітана вперто продовжує прямувати в обійми Посейдона. Після всіх поневірянь останніх років, що випали на долю пасажирів приреченого лайнера за вини психічно хворого керманича та його команди, замість землі на горизонті навіть без бінокля вже добре видно полярну тваринку, що стрімко наближається.

    Росію «зненацька» охопила «могилізація»… Українці швидко знайшли термін, який повністю відображає реалії того дійства, яке ввів своїм указом диктатор, намагаючись «гарматним м’ясом» заткнути дірки, які пробили ЗСУ у «непереможній та аналоговнєтній» армії злочинців. За відсутності реальної військової сили (бо не може бути справжньої сили у зграї мародерів та насильників), путін вирішив перевернути задом на перед вислів суворова і зробити хоч щось «числом», а не «вмінням».

    Диктатор стовідсотково відірваний від реалій. У своєму бункері він отримує тільки ту інформацію, якою «кормлять» його власні «ближники». По суті, путін практично не відрізняється від сласного російського людства, яке теж «сидить на голці брехні та дезінформації», втративши зв’язок з реальністю у своєму вигаданому примарному світі. Побачивши на власні очі реальний стан зібраного «по сусєкам» «війська», головнокомандувач при розумі повинен був би вже або стрелити собі у скроню, або розбігшись вдаритись головою у бетонну стінку свого сховища. Хоча застрелитися в нього навряд чи вийде. Психічно хворим заборонено мати при собі зброю. Або, якщо мати, то лише таку, якою зараз споряджають «жертовних бовдурів» на збірних пунктах – навскрізь проржавілих «калашах» Бог зна якого року виготовлення. А з такої «зброї» навіть застрелитися неможливо.

    Стадо приречених п’яних злиднів, яке з прокльонами у бік влади отримує такі необхідні та «скрепні» чорні поліетиленові мішки викликає відразу. «Херої» під дулами конвоїрів прямують до пекла за примхи людини, яка вже знищила або розікрала практично все на власній батьківщині. Хоча «батьківщини» у путіна ніколи не було. Як не було справжніх батьків. Бо такого виродка не могли викормити та виростити «справжні батьки».

    Було б насправді смішно спостерігати за цією «могилізацією», якби «нове гарматне м’ясо» нічого не коштувало Україні та нашим Захисникам. Але це війна. І тисячі п’яних орків, які безумовно безславно та швидко загинуть на фронті, все ж таки принесуть і нашим бійцям втрати. Без цього ніяк не обійдеться, на жаль. Це для путіна життя людей нічого не варте. Ми - інші. Ми – люди.

    Дуже б хотілося, щоб більша частина цих «вояків» розбіглася по дорозі, інша – «згоріла» від оковитої під пісні газманова, а ті, хто залишився, самі «вперті» та «патріотичні», були знищені на першому ж пункті збору влучними залпами наших Химер. Ще на власній «расєйській» землі, щоб не бруднити нашу, вже й так багатостраждальну, українську землю.

    А ще б хотілося як най скоріше побачити весь приречений «пароплав» росії на дні, серед водоростей та крабів, які доїдають «довічного капітана».

    І ритуальні нафтові плями на поверхні історії…

    Джерело

    До прірви, кроком руш!

    • 28.09.22, 19:41

    Схоже на те, що цей тиждень за напругою буде не меншим, ніж тиждень минулий. Росія продовжує свій «забіг в один кінець», пришвидшуючись з кожним днем.

    Незрозуміло, на що сподівався бункерний коротун оголошуючи «часткову мобілізацію», але певні наслідки цього рішення вже цілком очевидні. Раніше «расєя» тікала лише від Збройних Сил України, тепер розпочалася масова демографічна «кровотеча» «будь куди» від мобілізації та, взагалі, від все більш вірогідної подальшої руйнації приреченої країни.

    Підсилити шеренги залишків «другої у світі» за рахунок п’яних «новобранців», які змушені будуть затикати свої поранення жіночими тампонами за відсутності будь якого забезпечення перев’язочним матеріалом, вимахуючи іржавими «калашами» середини минулого століття, не вийде. І не допоможуть навіть зняті з консервації КрАЗи-«лаптьожники» випуску середини минулого століття.

    Масова втеча із росії репродуктивно і розумово спроможної частини чоловічого населення призведе до ще більшого демографічного дефіциту росії, який і так вже набрав критичні ознаки, не сумісні з розвитком країни та освоєнням «безкінечних білоберезкових просторів».

    Відсутність активного спротиву «мобілізації» ( не беручи до уваги «іграшкові» поодинокі акції жінок та дітей) мабуть посилили хворобливу упевненість довічного у вірності «шляху та ідеї». А гордий Дагестан залюбки поїде утихомирювати «тік ток» військо кадирова. Таке завдання для нього більш звичне та безпечне. Воювати з жінками - це не гинути під кулями українців. Це він завжди з насолодою та піднесенням… І сил на це вистачить. Якось не дуже привітно поставилися до «псевдочеченців» (бо «кадиркине» військо – це бруд від гордого чеченського народу, що віками боровся проти російських злочинців) «боягузливі бандерівці», множачи на «0» бородатих тіктокерів.

    Путін не боїться повернення з фронту залишків від «мобілізаційного підсилення». Бо цього не відбудеться. Ніхто не повернеться: «худоба після забою» не повертається у хлів. Навіть у вигляді ковбас. І кремль на це розраховує. «Офіційні» втрати у сотні тисяч дурної худоби, на думку бункерного діда, розв’яжуть йому руки для ще більших злочинів. Хоча, куди вже більше? Залишилися лише «червоні кнопки» біологічної, хімічної та ядерної зброї, до яких путін примірювався вже дуже давно. Чи стане у нього звіриної суті їх натиснути? Нажаль – стане…

    В публічному просторі останніх днів з’явилися роздуми західних військових високопосадовців про можливість та необхідність фізичного усунення кривавого російського диктатора. Завжди залишається спосіб попри усі заходи особистої безпеки усунути будь яку фігуру на «світовій шаховій дошці». Та чи не запізно?

    Оточення путіна вже й так розколоте на тих, в кого руки «по лікоть у крові», і тих, хто ще вважає (помилково!), що він «ні при чому» і може уникнути справедливого покарання за криваві злочини власного «шефа». «Кривавих» набагато більше. І навіть у разі смерті диктатора «списати» все на нього не вийде. Тому «кремлівська еліта» не зупиниться і не «вискочить з колії», в яку силоміць зіштовхнув росію путін.

    Фізичне усунення путіна (а до цього все йде) дозволить лише виграти час країнам світової демократії для посилення тотального опору кремлівському режиму та, можливо, змістити вектор агресії кремля всередину країни, яку, після втрати головного «павука», будуть розривати «павуки поменше».

    Російське суспільство, саме цього не розуміючи, опинилося у стадії цугцвангу, коли будь які дії призведуть лише до погіршення ситуації, руйнації країни та повної втрати «расєйської» державності як такої.

    Джерело

    Три наперстка Кремля: "референдум", "могилизация", "ядерка"

    • 27.09.22, 11:39

    "Вы за выход Запорожской области из состава Украины, образование Запорожской областью самостоятельного государства и вхождение ее в состав Российской Федерации на правах субъекта Российской Федерации?" — именно эти слова (с одной синтаксической ошибкой в русскоязычном варианте и одной грамматической в украиноязычном) превратили тему "референдумов" на "новых российских территориях" из бессмысленного трепа журналистов и политтехнологов в грозный рев ядерного апокалипсиса.

    Говорить о юридической стороне "референдумов" в Донецкой, Луганской, Запорожской и Херсонской областях бессмысленно — эта тема не о праве и не о госстроительстве. Это о ядерном шантаже.

    Кремль мог бы без всякого стеснения пугать Запад и весь мир фаллоимитаторами и новыми Хиросимами. Однако сознание этих людей устроено странным образом: им хочется быть респектабельными бюрократами, "законниками", правовыми казуистами. Им хочется видеть всенародную поддержку на "новых территориях", Киев за 72 часа и тех самых девушек с цветами и "паляніцамі", которых им обещали распильщики российского военного и "конторского" бюджета. Но, будучи глубоко аморальными людьми, они всегда пытаются придать своим действиям хоть какое-то подобие соблюдения если не права, то юридической процедуры — типа, мы же не просто так отжали "Новороссию"! Ведь это местные жители сами проголосовали на референдуме и попросились в состав России! А мы только реагируем на мольбу о "воссоединении" — душа-то ведь у нас широкая, русская! И результаты фальсифицировать не будем! (Просто нарисуем, сколько, чтобы на сердце было веселей: по 80% в Херсонской и Запорожской и по 90% в "ЛНР" и "ДНР". Ну или сразу — везде по 99,8% — как в СССР.) А то, что вместе с урной для бюллетеней по квартирам местных жителей автоматчики ходят — ну это же мы от украинских нацистов-террористов охраняем "результаты народного волеизъявления"!

    Однако политическое измерение этих нарисованных "референдумов" не такое безумное, как кажется на первый взгляд.

    Понятно, что никто в мире их не признает — кроме Северной Кореи и Эритреи — даже Беларусь. Ну и не надо!

    Сначала можно было полагать, что после "референдумов" Кремль сразу не пойдет на оформление аннексии в Федеральном Собрании и Конституционном суде РФ, а получит "весомые" аргументы для переговоров с Западом, намекая на ядерный потенциал. Однако крысу загнали уже в самый дальний конец угла! Поэтому оформление аннексии ("присоединение") "Новороссии" осуществится сразу же после "голосования". И сразу же — над четырьмя истязаемыми областями будет раскрыт "ядерный зонтик". На данный момент кремлевские обитатели полагают, что и Запад, и Украина боятся ядерного диалога, а потому — будут сговорчивыми и внимательными к кремлевским "пожеланиям".

    Однако всего неделю назад ничто не предвещало подобной эскалации военного конфликта! "Референдумы" были отложены — или на неопределенное будущее или, по версии Турчака, — на 4 ноября, "День народного единства". Кириенко заверял, что "референдумов" не будет. Песков — что не будет мобилизации.

    Действительно, ни о какой мобилизации в России никто всерьез не говорил — считали, что это поздно, нерационально, непопулярно и малореально.

    И вдруг!

    Внезапное и яркое Харьковское контрнаступление ВСУ, освобождение Балаклеи, Купянска и Изюма создало ситуацию перелома — не то чтобы во всей войне, но в том, как воспринимать российскую армию и ее командование: осталось очень мало тех, кто еще верит в возможность победы России. Ну а поездка Путина на саммит ШОС в Самарканд стала грандиозным "отрицательным триумфом" российской внешней политики: России дали понять, что ее зона влияния на постсоветском пространстве скукоживается — и что у Центральной (Средней) Азии уже другие приоритеты — дружба с Китаем и Турцией.

    Однако, как известно, "Россия — страна победителей", она "не может проиграть", а "Путину надо дать сохранить лицо и достоинство" — ведь он тоже "не может проиграть"! По крайней мере, так выглядят главные кремлевские пропагандистские тезисы, которые Кремль пытается (не без успеха) продвигать по всему миру. Занятно, но благодаря этой пиар-кампании в самых разных странах вскрылись десятки и даже сотни "спящих" — тайных и небескорыстных "друзей Кремля": они нашлись и среди президентов и премьер-министров, и среди ведущих американских и европейских журналистов и политологов, и среди кинорежиссеров и общественных деятелей.

    Дальнейшие события, происходившие в течение нескольких дней, всё сильнее затягивали Российское государство и воронку небытия.

    Лукашенко жестоко обманул Кремль и не повел белорусское войско умирать за "демилитаризацию" и "денацификацию" Украины.

    Жителей "ЛДНР" тоже мобилизировали до упора — теперь уже некого.

    Загадочный человек по имени Евгений Пригожин, которого все без исключения называют "поваром Путина", хоть ничего не известно о его кулинарных способностях, был замечен в колонии строгого режима — занимался вербовкой зэков на фронт. Однако и зэки не спасли Россию! (Более того, история с "тюремной "мобилизацией" нанесла колоссальный репутационный ущерб России во всём мире, выставив ее как "failed state": человек без внятного статуса обещает зэкам расстрел — при уходе с позиций, и помилование, если выживут (которое может осуществлять лишь президент!).

    И что еще остается делать в этом случае? Кто будет воевать? Кто завоюет победу? Где человеко-мясо, чтобы один-единственный человек на Земле мог бы удовлетворить свое самолюбие и доказать всему миру, что Украину придумали враги и расчленители России?

    А тут еще, как специально, откуда ни возьмись — Алла Пугачева с хитрым антивоенным меседжем! Ее, конечно, кремлевская пропаганда начала мочить со всей мочи, но как бы то ни было, она — чуть ли не единственный живой и вечнозеленый символ СССР! И, кроме того, она — не Ахеджакова и не Гребенщиков: ее любит не только городская интеллигенция! Ее любит "глубинный народ" — от Москвы до самых до окраин — тот самый, который любит Путина, до сих пор благодарен ему за "Крым в родную гавань" и который полгода преимущественно радостно поддерживал "спецоперацию на Украине". И часть которого в последние дни покидает Россию во всех мыслимых и немыслимых направлениях: в Грузию, Казахстан, Монголию, Финляндию…

    И что делать в этой безнадежной ситуации? Как выигрывать войну у "придуманного Лениным несуществующего государства"?

    Тут и было принято решение срочно, пока ВСУ не освободили Херсон, нажать на три запасные кнопки. Точнее, достать и покрутить три наперстка: под каким из них шарик? Наперсток первый — "референдумы"; второй — мобилизация ("могилизация"); третий — "ядерка". В этом "бермудском треугольнике" трех наперстков все три темы хороши — взаимосвязаны и вытекают одна из другой. Так, "референдумы" нужны для ядерного шантажа — мол, будем защищать "российскую Херсонщину" и "русское Запорожье". И одновременно многие мобилизованные россияне окажутся не на передовой, а где-нибудь в "российском Мелитополе" или "русском Бердянске" — с целью удержания "новых территорий".

    Ну а те херсонские и запорожские мужчины от 18 до 60 лет, кто получил паспорт РФ, видимо, окажется на передовой. А те, кто не получал, — скорее всего, получит повестку чуть позже — даже без гражданства. По крайней мере, из тех 300 тысяч новых солдат, о которых первоначально говорил Шойгу (потом оказалось, что речь вроде бы шла об одном миллионе), 80 тысяч предполагается призвать именно в пределах этих двух областей.

    Путин — мастер неожиданных, внезапных, точечных ударов. И в ситуации, когда все расслабились и устали ждать чего-нибудь нового, когда Киев отказался от каких-либо переговоров (кроме переговоров об обмене пленными), он молниеносно переиграл ситуацию и добился тактического преимущества: мобилизация началась сразу же — в день объявления, а на подготовку к "референдумам" было дано три дня. Сначала казалось, что 21 сентября — это попытка повторить 24 февраля и еще раз вдарить по Украине со всей мочи! Однако уже на следующий день стало очевидным: это не 24 февраля. Это 19 августа 1991 года. И тогда, и сейчас в Кремле победила партия войны. Правда, от тех остались в памяти лишь трясущиеся руки председателя ГКЧП Геннадия Янаева.

    Многим казалось, что российское общество инертно по своей природе и безучастно смотрит на ужасы войны, но ровно до того момента, пока это не коснулось его самого — мол, хорошо быть диванным патриотом. Но вот когда за тобой самим придут, когда призовут "наших мальчиков", вот тогда терпение лопнет — и народ взбунтуется!

    Призвали.

    Не лопнуло.

    Не взбунтовался.

    Много разных вариантов пассивно-покорного поведения и домашнего ворчания. Хаос, неразбериха, часто скотское отношение к мобилизованным. Бурятских мужчин отлавливают в тайге. Самым популярным запросом рунета стало: "как правильно сломать себе руку". Единичные случаи протеста (за исключением Дагестана, где, кажется, началось!). Самосожжение в Рязани. Ижевский школьный стрелок-психопат. Ну и за несколько дней из России выехало более 300 тысяч потенциальных мобилизантов.

    "Референдумы" были придуманы, чтобы показать, что Украина — это "ненастоящее государство", "failed state", фикция, бессмысленное нагромождение органов и институций. Но трагедия России в том, что, организовывая подобные перформенсы, она сама превращается в то, чем считает Украину. Предлагая не только ей, но всему человечеству сыграть в "три наперстка", она рискует быть окончательно затянутой в воронку исторического небытия.

    Помнится, "наперсточники" появились на вокзалах, рынках и иных людных местах по всему Советскому Союзу в конце 1980-х. Доверчивому "лоху" предлагалось определить, под каким из трех наперстков, которые активно перемешиваются, лежит шарик. Прикол состоял в том, что под тем наперстком, на который указывал "лох", шарика никогда не было — его незаметно подкладывали в другой. Сейчас игра в политические наперстки иная: под наперстками "референдум" и "мобилизация" шарики уже лежат и вынимать их никто не собирается. Человечеству предлагается отгадать — есть ли "шарик" под "наперстком" "ядерка" или это очередные "понты" и "развод лохов"? В общем-то, теперь наперсточная игра стала проще. Зато ставки возросли до небес — почти как у Гамлета: "To be or not to be?".

    Источник

    Краще б подалі від нас...

    • 26.09.22, 20:06

    Якби росія знаходилася не на планеті Земля, а на відстані хоча б десятків світлових років від сонячної системи і ніяким чином не впливала на нас, землян, але ми б мали можливість отримувати новини про перебіг абсурдних подій на цій забутій Богом та розумом території, то на таких новинах режисери та сценаристи комедій збільшили б свої статки у сотні разів.

    Країна, яку «розумом не зрозуміти» і так ним ніколи практично не блищала. А після початку «спецоперації», від невдач, втрат, негараздів, руйнації хворобливих мрій та інших наслідків «блискавичної війни», росія просто опинилася «у лижах» стоячи на «асфальті». Ну не їдуть лижі по ньому, якою б брехнею їх не змащували!

    Незграбні рухи, дурні падіння, приниження та роздратування, які «кремлівські лижники» намагаються приховати за вигадуванням «нового спортивного стилю пересування», мотивуючи тим, що «на карачках» до перемоги набагато ближче і швидше ніж «коньковим кроком».

    Біг «на карачках» увійшов практично в усі сфери життя (якщо примітивне існування можна так назвати) російського суспільства. Переглядаючи новини з оркостану стає зрозумілим, що й на справді «другой такой страны» навіть шукати безглуздо. Не знайдеш! От де, наприклад, у якій ще країні, окрім росії, кандидат від провладної партії на місцевих виборах, не маючи ніяких конкурентів, зміг би програти вибори пункту «проти всіх» у бюлетені. Це ж яку повинно було мати «повагу» у місцевих мешканців, щоб отримати такий «переможний» результат?

    Ок, зрозуміло, що це хоча й смішна, але дуже містечкова новина, бо виборців там було аж 90. Для величезної країни це навіть не «крапля у морі».

    Та на рівні всієї росії в цілому новини теж мають тотальний присмак абсурду і якогось психологічного збочення. Після переведення вітчизняного російського авіапрому на «імпортозамісні» рейки та «експроприації» аерофлотом імпортних літаків за відсутності своїх власних, «крила росії» швидко перетворюються на якихось «общипаних ворон». Неприпустимою розкішшю став не тільки туалетний папір та вологі серветки для пасажирів, а й наявність 2 (двох!) пілотів у кабіні літака. І чхати хотів аерофлот на міжнародні норми, написані кров’ю авіакатастроф, про наявність не менш ніж 2 (двох) пілотів у кабіні одночасно. Це життя, воно бентежне! Серцевий напад, втрата свідомості, врешті решт – розлад шлунку! Хтось з двох повинен постійно тримати штурвал літака та відповідати за життя пасажирів, літак, вантаж, тих, хто на землі знаходиться на траекторії можливого падіння літака. Все логічно і підтверджено життям сотень людей. Та де логіка, і де росія?! Вона ж на іншому боці всесвіту!

    Дивина? Для росії – ні! Бо аерофлот пішов ще далі і тепер пілоти не будуть гордовито розтинати простори аеропорту в краватках, білих сорочках та блискучих черевиках під захопленими поглядами пасажирок жіночої статі. Тепер – роба механіка та валіза із гайковими ключами та викрутками буде ознакою пілота. На думку керівництва аерофлоту, «один – теж у полі воїн». І цей «один» повинен не тільки вміти пілотувати крилату машину, а ще й ремонтувати її при необхідності, яка за відсутності імпортних запасних частин перетворюється на постійну складову процесу пілотування.

    Ок. Це теж якось стосується не кожного росіянина. Не кожен мешканець «необьятной» може дозволити собі авіаперельоти. Не по кишені. Тим більше, на тлі тотального падіння економіки та зубожіння населення. Але влада росії намагається опікуватися навіть тими, кому «не по кишені» навіть прості продукти харчування. Саме заради них прийняте рішення, яке дозволяє прибрати з упаковки продуктів «термін придатності». Адже, в теорії, прострочений товар повинен коштувати значно дешевше, тобто стати «по кишені» навіть жебраку (хоча на росії їх і немає ))). Навіщо дратувати покупця інформацією, що ця консерва вже була старою навіть на «зорі перестройки»? Хай їдять на здоров’я і не хвилюються через дрібниці.

    «Добрі язики» правда кажуть, що це стосується на самого «терміну придатності», а лише вказівки, де той термін шукати на упаковці. Тому тепер він може бути будь де, навіть на внутрішній стороні тетрапаку. І не знайти його «днем з вогнем».

    Майже смішно… Але це, так би мовити, неофіційна версія рішення росстандарту. Офіційна набагато смішніша та взагалі дика. Таким чином на росії намагаються економити фарбу, яку самі не вміють виготовляти, а імпортної тепер після введення санкцій та вигнання росії за межі цивілізованого світу, зась.

    Як тут не пригадати слова героя Леоніда Броньового, доктора із комедії «Формула кохання».

    «У нас писарь в уезде был, в пачпортах год рождения одной только циферкой обозначал. Чернила, шельмец, вишь, экономил.

    Потом дело прояснилось, его в острог, а пачпорта переделывать уж не стали. Документ всё-таки. Ефимцев, купец, третьего года рождения записан от Рождества Христова, Куликов - второго… Кутякин - первого.»

    Одне засмучує… Країна з безумною злочинною владою, придуркуватими рішеннями та хворим суспільством знаходиться не на іншому боці нашої галактики… 

    Джерело

    Культурний спротив

    • 26.09.22, 12:31

    Наразі, коли ворог проводить свій “референдум”, українцям на тимчасово окупованих територіях дуже важлива підтримка. Саме тому актори, співаки й інші діячі культури записали відеозвернення для героїв з окупованих міст.

    Мешканці півдня та сходу мають знати, що Україна про них не забуває й кожен день працює над звільненням територій.

    Звернення записали актори Станіслав Боклан, Костянтин Войтенко, Тарас Цимбалюк, Ксенія Мішина, Лілія Ребрик, ведучий Ігор Кондратюк, а також співаки Олександр Пономарьов, Тарас Тополя, Андрій Яценко та  Михайло Хома (DZIDZIO).

    Україна обов’язково переможе й кожен це розуміє, але наразі необхідно набратися терпіння. Центр національного спротиву доєднується до звернень й закликає українців ігнорувати “референдум” та паспортизацію, а за можливості залишити ТОТ на період операції ЗСУ зі звільнення регіону.

    Подивитися відеозвернення можна тут