Ганьба ЗРАДНИКУ!!! Країна має знати своїх зрадників та ворогів у лице! Цей сепаратист, Ф А Х УР Д І Н О В АРТУР ТИМУР-БУЛАТОВИЧ, житель Житомира, 39 років, син бувшого депутата Житомирської облради від БЮТ ФАХУРДІНОВА ТИМУР-БУЛАТА, воює у АС в рядах ополченців в ДНР, за гроші вбиває наших солдат. Терроризує людей смс-погрозами та телефонними д[Приєднана картинка]звінками! Ганьба ЗРАДНИКУ своєї землі! Ганьба родині: Фахурдінову Тимур-Булату (батько), Фахурдіновій Наталії Григорівні (мати)...

Читати далі...

Ганьба ЗРАДНИКУ!!! Шановні друзі, максимальний репост! Країна має знати своїх зрадників та ворогів у лице! Цей сепаратист, Ф А Х УР Д І Н О В АРТУР ТИМУР-БУЛАТОВИЧ, житель Житомира,39 років, син дипутата Житомирської облради від БЮТ ФАХУРДІНОВА ТИМУР-БУЛАТА, воює у АС в рядах ополченців в ДНР, за гроші вбиває наших солдат. Терроризує людей смс-погрозами та телефонними дзвінками! Ганьба ЗРАДНИКУ своєї землі! Ганьба родині: Фахурдінову Тимур-Булата(батькові), Фахурдіновій Наталії Григорівні...

Читати далі...

У серці кожної людини є все, що потрібно, аби зберегти її життя. Але доброта, любов і щастя в деяких людях, немовби погаслий гніт. Проте достатньо маленької іскри, щоб він знову загорівся. Хто не знає чого хоче, зазвичай скінчить там, де він хотів. Життя-це не тире між двома датами. Це кожна прожита тобою хвилина сьогодення. Життя-це все, що ми маємо. Усі ми з надією хапаємося за рятівну нитку. Підйом кожного пов’язаний із труднощами. Однак не можна відштовхувати людей, що прагнуть...

Читати далі...

Спокійно йди серед галасу і поспіху - пам'ятай який спокій може бути в тиші. Так далеко, як можна бути в добрих стосунках з іншими людьми не відрікаючись себе. Власну правду говори спокійно і ясно, одночасно слухай те, що говорять інші, навіть якщо вони глупі та егоїстичні, адже вони теж мають свою історію. Якщо порівнюєш себе з іншими, то можеш стати пустим, бо завжди будуть кращі і гірші від тебе. Радій з того, що зробив, але одночасно з того, що плануєш. Завжди роби всю працю з серцем, ...

Читати далі...

Ми часто не цінуємо те, що поряд, поки ми це не втратимо. Ми видаляємо телефонний номер знаючи, що він назавжди залишиться в наший пам'яті. Ми прощаємося, знаючи, що зустрінемося знову. Ми говоримо, що подумаємо, знаючи відповідь заздалегідь. Ми шукаємо щось нове, знаючи що без старого не зможемо жити. Ми чекаємо, навіть коли говоримо "іди". Ми лаємося, кажучи собі в душі - "Ну обійми ж мене!", просто обійми. Просто жити і бути кому-небудь потрібним - це вже нагорода. Як...

Читати далі...

Не чекай усмішки, щоб стати приязним... Не чекай самотності, щоб зрозуміти цінність дружби. Не чекай найкращої роботи, щоб почати працювати. Не чекай, поки будеш мати багато, бо можна ділитися і малим... Не чекай проблем, щоб повірити в молитву. Не чекай, поки з"явиться час, щоб допомагати. Не чекай, поки хтось полюбить тебе, полюби сам... Не чекай ,поки інші будуть сильно страждати, щоб попросити пробачення чи щоб підбадьорити їх. Не чекай, бо не знаєш, як довго це триватиме...

"Нещасні незнають сорому" Сенека."Жінка створена Богом із ребра Адама, не з його черепа, щоб не переважати його, не з його ніг, щоб не бути розтоптаною ним, а з його кістки, щоб бути рівною йому, під його рукою, під його заступництвом, і поруч з його серцем, щоб бути коханою ним!" Маттей Хенрі, Кок Кампен."Немає на світі надмірності прекраснішої, ніж надмірність вдячності."  Жан де Лабрюєйєр. "Щастя- це кохати і бути коханим, але вповноті його можна знайти...

Читати далі...

Бегут не глядя выходные Пришла базарная пора Набрав котомок – сумки есть такие И мне затариться пора. Сейчас поеду на базар я Смотреть, как нагло врут в лицо Несметно цены завышая На то ж пасхальное яйцо. Как объяснят что жизнь такая, «Не нае…ешь - не проживешь». Еще и Бога приплетают Крутясь, как пойманная вошь. Да нет, копеек мне не жалко, Если надо, то и последнее сниму… Зачем же так? Перегибая палку? Я тоже не во сне живу… И что же за...

Читати далі...

Потік свідомості після попереднього мого блогу http://blog.i.ua/user/826750/98537/: Так. Чи є час спати, Коли мрії каламутять совість. Треба лише на підвіконня стати Зробити крок і далі в невагомість... Чому так хочется літати? Щоб люди мали крила? Куди тоді "гімно" дівати Щоб вся зграя злетіла. Якби ми тільки полетіли Скільки було б в небі бруду? І щоб ми там тоді зробили Розказувать не буду. Тож краще хай усе як є. Хай небо голубіє...

Читати далі...

На годиннику 12-10. Сон не приходить. Світло - початок повнолуння. Повітря прозоре та холодне. Сідаю на підвіконня та звішую ноги назовні... Хочеться злетіти...високо-високо...до цих нахабних хмар, що намагаються сховати місяць, але роблять ще загадковішим, пом'якшуючи його срібне величне сяйво. Чому люди не літають? -Тому, що якби вони змогли пізнати небо, відчути цю волю, то забули би про все на світі і більше ніколи не...

Читати далі...