День задранной юбки

 Васько довгенько збирав долари на цю подорож. Відкладав кожну зекономлену копійку. Потім міняв накоплені гривні на долари, які складав у звичайний пожовклий від часу конверт. Дістав з горища старий підручник за 10-й клас з англійської мови і потроху згадував, як воно шпрехати англійською. І от, коли соточок у конверті стало 15, переклав зелень у новеньке коричневе портмоне і поїхав купляти екзотичний тур.

     Йому пощастило. Він не тільки вклався з сумою в «гарячу путівку». У нього ще й залишилося на екскурсії і подарунки. І було чудово прилетіти з нашого березня, з усіма березневими атрибутами – сніг з дощем з неба, сніг з дощем під ногами, сюди, в рай на землі. Тепло, як у Бога за пазухою. Сонячно так, що неможливо дивитись, не примружившись. Люди навколо снують, як мурахи –  хто пішки, хто на велосипедиках, хто у відкритих, ніби дитячих, машинках. Всі радісні і усміхаються тобі так, ніби давно тебе знають. Зелені пальми і звисаючі пагони кольорових орхідей. Папуги на гілках і неймовірна кількість екзотичних фруктів, які продають на кожному кроці.

     А дівчата! Маленькі, тоненькі, мініатюрні, ніби тендітні статуеточки. В довгих тоненьких спідничках і прозорих туніках, в шортиках і майочках, в джинсиках і футболочках - просто ах! Васько, трохи ошелешений від усього потоку візуальної інформації, прямував по вулиці від свого готелю в сторону океану, прогулюючись і знайомлячись з новою місцевістю. До самісінького входу в один з будинків тягнулася довга черга з чоловіків. В кінець черги підходили інші чоловіки, щось запитували своєю мовою і ставали в самий кінець. «Мдаааа, а чоловіки тут якісь страшненькі», - подумав Васько, розглядаючи чергу. Подивився на своє відображення в вітрині сусіднього магазину і автоматично розпрямив плечі і спину.

      І тут, в натовпі, що йшов назустріч, він побачив  її. Красива до неможливості: висока,струнка, пружні високі груди, довге хвилясте волосся, величезні карі очі, губи пухкі і червоні, як ота вишня-шпанка. А ноги! Від шиї, не інакше ростуть від самої шиї! Васько  зупинився, задивившись. Його рука сама полізла в кишеню брюк. Перевірити, чи не забув портмоне в номері. В голові вже промайнули тисяча думок, як з нею заговорити і запропонувати випити разом кави. А красуня іще, порівнявшись з ним, так ніжно йому посміхнулася, що у Васька аж подих перехопило. Але, оповивши його легкою хмаркою квіткових парфумів, пройшла повз нього, дійшла до черги з чоловіків  і стала в самий  її кінець. « Ти чого туди стала? Ти чого… туди?..» - Васько оторопів. Придивився на табличку на будинку - надпис двома мовами. Тайської він не знав, а ось англійською було написано зрозуміло:«Військомат».

      Налетівший нізвідки вітерець розкуйовдив йому чуприну. І тут до нього дійшло... «Хм, смішно було б, якби вітер задер цій «красуні» спідницю», - подумав Васько. 

     Перший день у Пхукеті починався весело.