Це дуже нагадує ті почуття, коли любиш і не можеш бути разом,
але дуже-дуже хочеш зробити щасливою кохану людину
і тяжко стає на душі не через любов, а через свою слабкість,
з якою нічого не можеш подіяти, бо задумуєшся над наслідками,
але ліпше радіти, що це є, ніж уявляти, коли цього не буде, та й надію хоронити не треба,
бо вона просто живе поряд з розсудком, часом сперечаються, але кожне штовхає на вчинки, які тільки ведуть в протилежні сторони,
а лише оточення ставить...
Читати далі...