Kапец, не паше комбінація клавіш Shift з чим небудь. Це напевно закон подлості комп'ютерщики перехитрили: на клаві два  Shiftа

---

нести на свалку,чи можна відремонтувати

---

---

---

---

Вмикаємо відображення підказок і дізнаємося більше про  силу знаків.

Сценарій 1.
Геніально простий. Перевірений багатовіковим досвідом народної мудрості: "Не чіпай г...., не буде смердіти." Все цілком примітивно. Ти його стараєшся не помічати. Коли воно саме підвертається під ноги, не наступаєш і йдеш далі. Воно в міру свіжості ще трохи попсує повітря, але під ласкавими промінчиками сонечка швидко присохне. За правильного розташування, десь у Криму, де потрібні добрива, може навіть ще з користю для сільського господарства бути використане. В разі неможливості його переробки або вчасного реагування на розростання його кількості, можна вдатися до ігнорування проблеми, приклад чого й так дають наші комунальні служби при боротьбі з котячим послідом.

Сценарій 2.
Викликаний другою народною приказкою: "Г.... не тоне." Це не зовсім правда. З часом, за правильної роботи наших ад.. очисних споруд воно, коли змінює колір ближче до червоного, все таки тоне для більшості населення порт... планети. Думаю, що це відбудеться все-таки шляхом природного осідання, а швидкодіючі посил.!. реагенти не знадобляться. Для безпеки жителів нашої спільноти все-таки ці речовини зберігаються на складі на випадок невиправдано швидкого розростання рей... популяції хвороботворних бактерій. Нагадуємо жителям про корисність фільтрів, що затримують шкідливі червоні бактерії на підступах до вашої вірт... оселі, особливо, коли життєдайна водиця надходить до вас зі свердловини у вашому саду.

Сценарій 3.
Не дивно, що для нього теж знаходиться підходящий вислів: "З ким поведешся, того і наберешся". Радує наступний факт, що в силу масштабних заходів по реалізації перших двох сценаріїв, згубність нечистот поступово зменшується. Як показало інтерв'ювання окремих осіб, що стикаються з нечистотами, цей контакт не так шкодить фізичному здоров'ю, як, наприклад, паління цигарок, але більше ранить душевне здоров'я наших мешканців. В разі, якщо зміни в психічному стані наших співгромадян стануть небезпечними для нашого суспільства, то буде необхідною їх примусова госпіталізація в палатку № 6 місцевого жовтенького будинку.

---

P.S. Шановні мешканці нашої блого земної сфери, вибачайте за незручності, що вже наступили або ще можуть трапитися під час нашої кампанії за очищення.

P.P.S. Якщо у вас виникли якісь персональні асоціації, тримайте їх, будь ласка, при собі. Запевняю вас, що це випадковий збіг.

– Коротко про себе:

– Як Ви оцінюєте свою поведінку на порталі: 

– Коротко про те, що Вас хвилює:

– Які помилки ви не радите робити початківцям на порталі:

SadMemozu:

Ти вибачай.. То в мене бувають припадки сильної злоби, не знаю, навіть, чому...
Не хотів - так, дибілізм.....

Ну, якщо чесно - мені і справді спочатку хотілося лишень трохи погнати, а потім знаєш... засмоктало...
Тому нічого страшного... Вибач.

Я на колінцях можу стояти і в тебе прощення просити. Хочеш?

Ти ж знаєш, що на хворих не можна ображатися. Ти собі навіть не уявляєш, як мені важко. Це хвороба. Вона полонить мою увагу. Вона сковує мою волю. Я нічого не можу з собою подіяти. 
Я немічний.... Це як наркотик.  

Я борсаюся у цьому морі своїх екскрементів і не можу піднятися вище, до світла, до чогось доброго. Інколи мені здається, що я одержимий. 

Ти не можеш навіть уявити, як важко мені заснути. Це постійна мука: або совість закидає мені свої докори, або манія величі не дає спокійно спати. 

Як боляче і самотньо тоді, коли не можеш нікому довіряти. Та менше з тим, я навіть собі вже не довіряю. О, як би я хотів, щоб ця гидота, ця шизофренія не переслідувала мене. Я прошу тебе, допоможи мені: налий мені йаду і направ мене точно на стінку, щоб нарешті скінчилися ці муки.

Тема замітки: виправдання проституції поняттям любові.

---

Де є «межа» дозволеного?
          Не може бути чіткої і однозначної відповіди на це запитання.
Чому?
         Найперше тому, що кожна людина і ситуація є особливою та інакшою.

         Говорячи на цю тему, найперше мусимо розуміти, що поцілунок і секс є своєрідним способом вираження внутрішнього світу людини. Як слова, так і мова тіла можуть бути облудними. Мовою дотику говорять неправду, коли виражають те, чого насправді не існує в емоційних взаєминах. Статеве життя може бути великою облудою взаємин, адже мовою тіла секс означає взаємну відданість на все життя, відповідальність за себе, й за іншого, за нове життя, чого насправді може не бути.
        Що ми хочемо сказати людині, цілуючи її? Чи поцілунок справді виражає нашу любов, чи, можливо, наші інстинкти? Людина, яка не розуміє механізмів своєї статевості, часто потрапляє у подвійний обман: цілуючи, думає, що дарує іншому любов, хоча насправді просто задовольняє свої бажання, а той інший в цей же час думає, що його люблять, хоча насправді, його використовують. Мова дотику є лише одним із способів виявлення і дарування любови, але сама по собі любов’ю не є. Важливо розуміти: секс – це не любов. Якщо нас цілують – це не завжди означає, що нас люблять.
        Треба розуміти, що кохання – це динамічний зв’язок. Якщо любов не розвивається, то вона завмирає, і такий зв’язок між людьми приречений на загибель. Якщо наша любов до іншої людини полягає лише у поцілунках і сексі – то така «любов» рано чи пізно загине, бо вона не розвивається! Бо ті стосунки без емоційного і духовного підґрунтя є просто обманом. Відверто кажучи, багато людей втрачає свою любов саме через те, що «годує» її лише мовою тіла. Користуватися мовою дотику можна лише в міру емоційного і духовного зросту наших стосунків.
        Цікаво, що хлопці й дівчата, які зустрічаються, трактують, наприклад, поцілунок як дар для улюбленої людини. Мислення відбувається так: «я тебе цілую, бо люблю тебе і хочу, щоб тобі було приємно». Але, будучи щирими із собою, запитаймо себе, чи часом якраз усе не є навпаки: «я цілую тебе, бо мені так приємно»? Даємо чи… крадемо?! Бо якщо беремо, а взамін нічого не даємо – то, значить, крадемо. Варто задуматись! Можливо, ви подумаєте, що хлопець цілує дівчину, а дівчина цілує хлопця – все «по-чесному», немає ніякого обману і крадіжки! Однак насправді ці хлопець і дівчина обкрадають одне одного. Бо інтимна близькість, яку закохані виражають через поцілунки, обійми, ніжність не «компенсується» через таку взаємність. Щоб поцілувати іншу людину, потрібно бути готовим «заплатити» за це опікою, захистом, емоційним теплом, розумінням, вірністю, відданістю, жертовністю… Через мову дотику ми не просто даруємо себе, але єднаємось з іншою людиною. А коли так, то повинні взяти на себе відповідальність за цю людину. Якщо ж єднаємось з іншим, входимо в його інтимну сферу заради задоволення, заради гри, то чинимо велику крадіж, великий обман!

Чи може бути статевий акт доказом любові?
       Статевий акт може бути тільки виявом зрілої любови, даруванням любові, а радше таїнством любови. Взагалі поняття «доказ любові» видається дуже сумнівним. Любов – це динаміка, любов жива! Доказом любові не може бути якийсь окремий вчинок чи сказане слово. Ми можемо тільки показати, виявити, але не довести любов. Правдивим же доказом любови може бути лише жива любов, яку ми випромінюємо «тут і тепер».

       Без жодного перебільшення можемо сказати, що у багатьох випадках люди обманюють одне одного мовою тіла. Сексом закохані говорять одне одному те, чого насправді ще немає, і, можливо, ніколи не буде. Одні прагнуть поєднатися фізично, не розуміючи, що вони до цього неготові, і це, як не дивно, веде за собою чимало духовних та фізичних проблем, хвороб та узалежнень. Інші спішать одружитися з думкою, що «тоді можна буде все». У такому випадку втрачається сенс подружжя, воно стає тільки «легалізацією» проституції.   

Оригінал

Відповідь одного із студентів була настільки “глибокою”, що професор вирішив поділитися нею в мережі...

Більшість студентів намагалися описати Пекло за допомогою закону Бойля, типу газ при розширенні охолоджується і температура при тиску падає.

Один із студентів написав:

«Спочатку ми повинні з'ясувати, як змінюється маса Пекла з часом. Для цього потрібно знати, скільки душ прибуває в Пекло і скільки душ його покидає. Я вважаю, що якщо душа потрапляє в Пекло, покинути вона його не може.
На питання, скільки душ прибуває в Пекло, нам допоможуть відповісти різні релігії, що існують сьогодні в світі. Більшість з цих релігій стверджує, що душі людей, що не належать до їх «церкви», однозначно потрапляють в Пекло. Оскільки людина не може належати більш ніж до однієї релігії, можна однозначно затверджувати що ВСІ душі потрапляють в Пекло. Взявши до уваги індекси народжуваності і смертності, можна припустити, що число душ в Пеклі росте експоненціально. Розглянемо тепер питання зміни об'єму Пекла. Щоб в Пеклі підтримувати однакову температуру і тиск, об'єм його повинен збільшуватися пропорційно збільшенню кількості душ - згідно закону Бойля. Інакше кажучи, ми маємо 2 варіанти:

1. Якщо Пекло розширюється повільніше, ніж росте число перебуваючих душ, то температура і тиск там будуть рости до тих пір, поки Пекло просто не розвалиться.
2. Якщо ж Пекло розширюється швидше, тоді температура і тиск падають - Пекло замерзне.

Який з варіантів правильний?

Узявши за основу вислів Анжели на першому курсі, що “в Пеклі швидше настане зима, чим я з тобою пересплю”, а так само той факт, що сьогодні ми прокинулися разом - ми прийдемо до однозначного висновку, що Пекло замерзло. З цього виходить, що Пекло не в змозі більш приймати душі. Залишається тільки Рай - що і підтверджує наявність Бога. Цим, мабуть, і пояснюється той факт, що Анжела всю минулу ніч кричала: “О, Боже!”.

Студент отримав “відмінно” - єдиний на курсі!

---

а я опублікував БОЯН, сюжет вигаданий, всі імена з етичних міркувань змінені.