Скоро день Валентина. Хочеться згадати своє перше кохання. Ладно, перше не цікаво, його в років сім так і не назвеш.

 От в років так тринадцять до мене звернулися відтоді найніжнішою для мене формою імені: Вовчик. Звичайно, мене так і раніше напевно називали. Але тоді на однокласниць і ровесниць я не задивлявся. А це слово промовила моя вчителька, молода ще, але вже заміжня. Скільки фантазій та ілюзій породило одне слово. Вони розвіялись, але все рівно я пам’ятаю її. Рідко коли я згадую про школу і не згадую про неї. Я пам’ятаю той час, який ми проводили в підсобці сам на сам, тільки я і Вона. Звісно нічого серйозного не було (не лякайтесь  ), але в той час ми говорили не тільки про предмет, я як губка вбирав все про неї. А яка гордість була, виходити,  як переможець, з її кабінету набагато пізніше за закінчення всіх уроків. Вже відтоді я зрозумів, що я не встою перед чарами брюнеток. І мені було все рівно, що волосся пофарбоване. Найголовніше - це відчути той момент, коли вона стає вже не для всіхі не як всі, а коли вона стає моєю. Ось тоді ти здатен творити дива, тоді всі інші бажання відходять на другий план. А залишаються тільки ти і вона…

 Давно то було . Але для серця здається немає такого поняття. Це почуття і далі там…

Відносність усіх відмінностей, життя і смерті, сну і неспання, реальності та віртуальності - все в такій короткій притчі.

Притча про філософа Чжуан Чжоу і метелика.

Якось Чжуан Чжоу приснилося, ніби сам він метелик, який радіє, що досяг здійснення всіх своїх мрій, і не знає, що метелик сам Чжуан Чжоу. Раптом прокинувся і з переляком побачив, що він є Чжуан Чжоу. Невідомо, Чжуан Чжоу снилося, що він метелик, чи метелику снилося, що він Чжуан Чжоу.

Притча сприйнята і опублікована по пам'яті. Не судіть строго стилістику тексту. Основне суть.

Чому недоглянутий сад ліпший за доглянутий.

Одному китайцю набридло сидіти вдома в селі, він кинув батька, матір та подався у мандри. Довго блукав він по широких китайських просторах, аж на десятий рік зустрів свого односельчанина. Той і сказав йому, що батько помер, а мати важко хвора і просила його повертатися. Замучила того совість і він повернувся. Заходить він до хати. Матінка лежить на ліжку присмерті і дивиться через вікно в садок. (Для тих, хто не знає, в кожного китайця повинен бути садок, хочаб клаптик метр на метр) А сад цей занедбаний, захаращений, недоглянутий.

Щоб якось потішити матір, вирішив наш китаєць поприбирати в саду. Закрив він ставні на вікні, пішов у сад і почав працювати. Працював день і ніч чотири доби не покладаючи рук. І нарешті наступного дня він відкрив ставні в материній кімнаті. Матінка подивилась у сад і сказала з гіркістю у голосі:

- Сину, що ти наробив.

---

Ви не уявляєте як громадський туалет може дорого Вам обійтися?

Пішов вчора на це кіно.

Сиджу, дивлюся, сказав би що сюжетик банальний,

а от зьомка і монтаж - вищий пілотаж.

Браво акумулятору камери, якою це знімали.

Но найцікавіше було вкінці. Посідали головні герої під мостиком, почали заводити мильну оперу, от я і подумав, що саме час піти за пивом. Приходжу, а їх вже встигли замочити. От і казочці кінець. А хто кінець подивився - молодець. РОЗКАЖІТЬ МЕНІ. PLEASE.

... крильця в мене ростуть.

На авці то зранку, такі маленькі були. А зараз, як я був чемний, нікого на блозі не ображав, всіх любив і поважав, то вже пристойні вимахали.

Я скоро полечу. Питання куда?

1. Vavan Number One: життєрадісний, жартівливий, непосидючий, душа компанії, зникає в найвідповідальніший момент, хоча може з'явитися тоді і там, де його не чекають.

2. Waldemar. Жосткий, сміливий, неговіркий, багатий, повелитель жіночих сердець. Решта інформації у випусках ТСН.

3. Володюсик: ніжний ангелочок, лапочка, приносить позитив, добро; цнотливий, лагідний, покірний. Виконує жіночі побажання. Кохання - його стихія.

4. Лорд - чистокровна німецька вівчарка, еталон вірності та добропорядочності. Настій або грайливий або агресивний. Дітей любить, (якщо гарно приготовані).

Цікаво, скільки треба тратити матеріальних ресурсів (по-простому, грошей), щоб вважати себе спонсором. А то всі практично пишуть, що не хочуть бути спонсорами та їх не шукають, але в кіно піти ніхто не відмовляється?  Цікаво тоді, коли закінчується правила хорошого тону і починається спонсорство. Цікава думка по обі сторони статевих барикад