Харчова, вітамінозна, лікарська, танідоносна, косметична рослина. Плоди вживають у їжу свіжими, сушеними, використовують їх також для приготування варення, джемів, начинки для цукерок, тіста-пюре для інших кондитерських виробів, соків, екстрактів тощо. Ягоди суниць є прекрасною сировиною для фруктово-ягідного виноробства, для виготовлення різних типів високоякісних вин. Вина з лісових суниць мають тонкий аромат і приємний смак.
Свіжі ягоди мають неповторний аромат, прекрасно діють на організм людини, причому в продуктах переробки суниці зберігають аромат, властивий свіжим плодам.
Плоди суниці містять цукри (до 10 % ), лимонну, яблучну й саліцилові кислоти (1,6 % ), дубильні й фарбувальні речовини, пектин. Крім того, вони відзначаються високим вмістом заліза, мікроелементів, біологічно активних речовин, ефірних олій.
Плоди і листки суниці багаті на вітаміни, у плодах містяться вітамін С (до 60 мг% ), каротин (0,08 мг% ), вітамін В1 (0,03 мг%), вітамін В2 (0,1 мг%), вітамін К (0,1 мг % ), РР. Листки суниць теж можуть використовуватись як джерело вітаміну С (400 мг% ), їх вживають як сурогат чаю.
Ця солодка ягода не тільки смачна, а й корисна. Плоди черешні містять білки, вуглеводи (фруктозу, сахарозу і глюкозу), харчові волокна, яблучну, лимонну, бурштинову й інші кислоти, калій, натрій, кальцій, магній, фосфор, провітамін А, вітаміни В1 і В3, РР, С. Порівняно багато в черешні міді, марганцю, цинку, кобальту, заліза.
Основна перевага черешні як дієтичного і лікувального продукту в тому, що вона дозріває раніше від інших плодів, які мають протинабрякову, сечогінну, судинозміцнюючу, жовчогінну, протианемічну дію, і добре очищає організм. Сік черешні поліпшує травлення, має в’яжучі і тонізуючі властивості, корисний при ревматичних захворюваннях. З лікувальною метою його вживають по 1/3 чи 1/2 склянки тричі на день до їди.
По вмісту вітаміну С полуниця уступає тільки чорній смородині. У п'яти ягодах середньої величини вітаміну С стільки ж, скільки в одному великому апельсині. А фолієвої кислоти в полуниці більше, чим у малині й винограді.
В 200 г свіжої полуниці міститься 60 калорій, 4.6 г клітковини, 0 г жиру, 1.2 г білка, 14 г вуглеводів, 28 мг кальцію, 0.8 мг заліза, 20 мг магнію, 38 мг фосфору, 54 мг калію, 1.4 мг селену, 113.4 мг вітаміну С , 35.4 мкг фолієвої кислоти, 54 мг вітаміну А.
Також полуниця допомагає в лікуванні гіпертонії й використовується в медицині, що як очищає засіб для травної системи. Полуниця має потужну протизапальну й протимікробну дію. Тому при хворому шлунку її прописують як ліки.
Полуниця пригнічує розвиток вірусу грипу. Наявність у її складі йоду компенсує його недолік у повсякденній їжі й питній воді. Полуниця має цукрознижувальну дію. Тому її включають у харчування хворих цукровим діабетом. Полуниця дозволяє заповнити дефіцит заліза при малокрів'ї
Згідно з новітніми дослідженнями, споживання в їжу полуниці суттєво підсилює лібідо. Причому це твердження слушне як для чоловіків, так і для жінок. Причиною усьому цинк, високий відсоток якого міститься в насіннях ягід. Цинк є важливим елементом, що сприяють сексуальному збудженню.
Але: Полуниця - сильний алерген. Підданим алергії потрібно зменшити її споживання або запивати її будь-яким кисломолочним продуктом. Полуниця також протипоказана при підвищенім виділенні шлункового соку, тривалих шлункових і печінкових кольках і апендициті. Маленьким дітям і вагітним жінкам полуницю й напої з її листя треба вживати особливо обережно.
Харчова, медоносна, лікарська, фарбувальна рослина. Ягоди чорниці вживають свіжими, перетертими з цукром, у суміші з молоком і вершками. Вони є сировиною для різних галузей харчової і кондитерської промисловостей. З чорниць готують соки, морси, екстракти, сиропи, джеми, варення, компоти, мармелад.
У фруктово-ягідному виноробстві з чорниці готують вино, яке має високі смакові й дієтичні властивості, а також наливки і настойки. Сік чорниці використовують для підфарбовування плодових вин і як харчовий барвник.
До складу ягід чорниці входять цукри (до б %), лимонна, яблучна, молочна, янтарна, щавлева, хінна кислоти (1-1,2%), глюкозид гліконін і барвник міртилін, дубильні й пектинові речовини, мінеральні солі, вітаміни А, С, В1, В2, РР. Пектини надають кондитерським виробам з чорниці високої якості, а в свіжому вигляді сприяють виведенню з організму людини шкідливих радіоактивних сполук.
Чорниця - добрий весняно-літній медонос, що дає переважно підтримуючий взяток. За один день бджоли збирають до 2,5 кг меду на вулик, медопродуктивність від 30 до 80 кг з 1 га. Мед прозорий, ароматний, мас лікувальні й дієтичні властивості.
У науковій медицині використовують ягоди і листки чорниці - Fructus et Folium Myrtilli. Висушені ягоди застосовують як в’яжучий засіб при гострих і хронічних проносах, особливо у дітей; Листки, що містять глікозид поліміртилін, використовують як засіб при лікуванні початкових форм цукрового діабету.
У народній медицині сухі плоди чорнИці вживають як в’яжучий засіб у вигляді чаїв, компотів, киселів при лікуванні різних хвороб кишково-шлункового тракту. Сироп з ягід вживають при запаленні печінки, при недокрів’ї, зниженій кислотності шлункового соку. Рослину використовують при маткових кровотечах, водянці, жовчнокам’яній хворобі, недокрів’ї, цукровому діабеті. Є вказівки, що ягоди запобігають розвитку силікозу, поліпшують зір. Антоціани, що містяться в плодах, використовують для виготовлення препаратів, що застосовуються Для профілактики променевої хвороби.
Сік і ягоди чорниці мають бактерицидні властивості, кислоти ягід поліпшують процеси травлення і запобігають відкладанню в порожнині суглобів солей щавлевої кислоти. Велике значення ягоди чорниці мають в нормалізації процесів обміну речовин, лікуванні подагри і ревматизму запаленні слизових оболонок носоглотки. Плоди застосовують для забарвлення тканин у синій колір.
Про смаки не сперечаються, але я найбільше люблю:
.
Процес об'єднання Європи, його поширення на схід і на прибалтійські країни супроводжується формуванням спільного освітнього і наукового простору та розробкою єдиних критеріїв і стандартів у цій сфері в масштабах усього континенту. Цей процес дістав назву Болонського від назви університету в італійському місті Болонья, де були започатковані такі ініціативи.