Останнім часом тєлік майже не дивився. Проте, чотири роки слухав один телеканал по радіо - на 91.8FM можна було почути "1+1". А пару днів тому відімкнули аналогове телевізійне мовлення - і "тєлік по радіо" пропав:( Було зручно: не треба було заважати спати батькам; не потрібно випалювати електроенергію; зір не перенапружувався; можна було спокійно слухати фільми і програми допізна. Завдяки трансляції на радіохвилях побачив послухав нову інтерпретацію Шерлока, "4 весілля", споживчі експертизи, американські кіношки з чорним гумором, культові фільми. Навіть новини слухав по радіо. Подився по тєліку - не те.
А ще прослуховування фільмів розвиває уяву.

Ну а щодо цифрового мовлення, то воно вже пару років у нас є. І, як і очікував, велика кількість каналів ще не означає, що серед них є цікаві. Більше 40 каналів - а дивитись нічого.

Весь день просидів в очікуванні роботи, в той час як товариш сам пішов у похід. Думав, що краще попрацюю, ніж витрачу будній день на відпочинок. Абідна! Ще й похід треба буде самому організовувати, бо навряд чи хтось захоче приєднатись.

А ви знаєте, що про вас знає інтернет. Точніше, що знає інтернет про ваш бложик.

Доволі часто, шукаючи потрібну інформацію, натикаєшся на свої дописи в блогах. Причому індексується пошуковиками дивно. Наприклад, в ЖЖ переважно видає посилання на російськомовні дописи в спільнотах. При тому, що пости зі свого блогу може видати і на 2й сторінці. Дивно, що іноді показує не те, що шукаєш. Зі свіженького: натикався на свій блог, шукаючи фотки Коростенського укріпрайону. При тому що я про нього не робив пост. Ну, можливо, десь згадував. Цікаво, що LiveJournal індексується, а дописи з Dreamwidth - ні. Чому? Там же реклами нема. Немає і "свистілок-перділок".

Шукав музику. А пошуковик, як назло, видає i.ua'шні дописи про пісні і дискотеки. Причому виставляє в топ! Таке враження, що сайти з музикою індексується гірше, ніж юашечка. Хоч бери та й видаляй.

Перехрестя. Батько з сином молодшого шкільного віку переходять дорогу на червоний сигнал світлофора. Хлопчик запитує: "А чого переходимо на червоне світло?" Батько знаєте, що відповів? "Ну, я більше так не буду". Одразу, знаєте-с, замислився, що і нас навчали одному, а робили все по-іншому. І на роботі теж так: купа інструкцій і норми техніки безпеки — а на практиці роблять як простіше і плювати на безпечність. Це я до того, що не треба подавати поганий приклад. Я в цьому плані спокійний. В тому сенсі, що не подаю поганий приклад тому що нікому передавати)

Про це мав би написати хтось інший, хто пише на тему сексу, але сумніваюсь, що напишуть. А тема-то яка!
Вчора по радіо розповідали, що пояс вірності - це вигадка, оскільки сам предмет в розкопках не знаходили, а згадки були лише в літературі. Скоріш за все, "пояс вірності" - це метафоричний, образний, вислів. А міф про пояс вірності вигадали для того, щоб романтизувати середньовіччя.

Ще зазначили, що жінки навряд чи б могли носити залізні труси.