Унікальна археологічна знахідка на Полтавщині

В одному з курганів археологи розкопали поховання жінки пізньо-сарматської доби. Орієнтовно III-IV століть нашої ери.

Поряд - бронзове люстерко, кинджал та залізні ножиці, що за формою не відрізняються від сучасних. Хоча майстри їх виготовили приблизно 1700 років тому. Також археологи знайшли срібну брошку. Фахівці кажуть - аналогів такої жіночої прикраси цієї доби ще ніхто не бачив.

Оксана Коваленко, керівник археологічної експедиції: "Жінка однозначно була дуже впливовою в своєму роді. Оскільки були покладені їй такі коштовні речі. Окрім того в черепі було знайдене залізне шильце. Можливо це й було причиною смерті".

Майдан.

Анатолий Стреляный:«За распадом Украины последует распад России»

 Анатолий Стреляный
1.09.08

Недавно один украинский журнал попросил трех президентов Украины – действующего и двух бывших - высказаться о будущем страны. Предполагалось, что они выступят как эксперты, без всяких «если» и «при условии». Понятно, что  все три мужа постарались главным образом высказаться о том, что, по их мнению, нужно делать, а не о том, что будет происходить. Ни один не предвидел скорого и резкого ухудшения отношений с Россией.

Сегодняшние выступления украинских политиков, должностных лиц и, естественно, рядовых граждан так пристрастны, что невольно хочется сказать что-то холодное.

Прогнозирование затруднено тем, что в лице Украины Россия имеет дело со страной, которой никто не управляет. Правда, то же самое можно сказать и о России, но это не так бросается в глаза, должны пройти годы, прежде чем все поймут, что не путинизм вёл Россию, а наоборот.

В России по-прежнему не скрывается намерение обуздать Украину. В виду таких угроз обычно готовятся к худшему, но заниматься этим в Украине некому. Президент обвиняет главу правительства в государственной измене, та, в свою очередь, называет президентскую резиденцию палатой № 6, что не мешает им дружелюбно восседать рядышком на публичных мероприятиях. Оппозиция (это - половина парламента), по существу, поддерживает Россию. В то же время враждующие лагеря тесно общаются, ведут переговоры по 24 часа в сутки, бывает – в одной постели: он и она - крупнейшие деятели, политические враги на людях, но партнёры на ложе, и все это знают, и многие надеются на это как на важный миротворческий фактор.

Надежда, правда, не такая большая, как до оранжевой революции.

Когда Путин устроил пробу сил на Тузле, Украина неожиданно для него сплотилась. Наиболее воинственной оказалась русскоязычная молодёжь Донбасса. Это настроение не совсем ушло и сейчас - выступать против Ющенко, потому что он «националист и ничего не делает», а «Крым всё равно наш, Крым России не отдадим». Но перед стоянием на Тузле страна была более едина, существовало довольно крепкое единоначалие президента, считавшегося пророссийским, но оказавшегося  готовым с оружием в руках защищать государственную границу. Как о лучшем выходе в нынешнюю минуту многие мечтают если не о возвращении Кучмы, то о приходе Кучмы-2. Речь идёт о сильном, гибком, беспредельно хитром деятеле, которого и Кремль, и Юго-восток Украины приняли бы за своего, тогда как в действительности он был бы большим националистом-государственником, чем Ющенко со всеми его «бандеровцами». Но такой президент должен был бы начать с некоторого затягивания гаек, а это ему вряд ли удалось бы: люди привыкли к свободной (скорее – стихийной) жизни и пока не готовы от неё отказаться даже перед угрозой войны. Не случайно в последние дни число сторонников нейтралитета выросло заметнее, чем число сторонников вступления в НАТО, хотя и таких стало больше.

Прогноз сегодня тот же, что и вчера. Надо слушать Россию, которая не представляет своего будущего без Украины. Она видит себя старшей в новом Союзе, как бы он ни назывался, хоть никак. Сходить на Грузию и на этом остановиться было бы несерьёзно. Что нам  Грузия? Это даже не разминка. Раз уж решились наплевать на Запад, придётся топать до конца. Таким образом, Россия обязательно будет сражаться за Украину, в Украине и с Украиной всеми удобными способами. Вступление Украины в  НАТО ничего не изменит, потому что в планах Москвы не нападение на Украину, а заваруха в самой Украине, раскол этой страны.

Разумеется, вслед за распадом Украины последует и распад России, но  мысль об этом путинизм гонит и будет гнать до последнего, хотя Медведев и говорил, что главная угроза для России – угроза распада. После войны с Грузией этот вариант в Кремле больше не рассматривается, во всяком случае, по данным украинских источников. Мосты сожжены, Москва встала на путь дух захватывающего исторического риска. Или грудь в крестах, или голова в кустах.

Радио Свобода.

Україна - порохова бочка!!!

У городка Лозовая на Харьковщине третий день рвутся снаряды. Поезда пускают в обход, а из пятикилометровой зоны эвакуируют жителей. Виноватых снова нет

С тех пор, как в печально известной Новобогдановке грохотала канонада взрывов, несколько раз менялось руководство Минобороны, а проблемы утилизации боеприпасов на других не менее опасных военных объектах так никто и не решил. Пока жителей потенциально опасных зон близ военных баз кормили обещаниями, что второй Новобогдановки не будет, не вывезенное вовремя «смертоносное железо» снова напомнило о себе.

Продовження матеріалу читайте тут. А також в кінці матеріалу ви побачите перелік найбільш відомих складів боєприпасів України. У ньому є ваше місто?

474 тыс. тонн боеприпасов, которые нуждаются в утилизации, хранят в арсеналах Украины - пресс-служба Минобороны Украины.

НАТО підтримує цілісність і суверенітет України - заява

Північноатлантичний Альянс підтримує територіальну цілісність і суверенітет України.

Про це йдеться у заяві за результатами засідання Комісії Україна-НАТО, яке відбулось на рівні послів у Брюсселі у середу, повідомляє УНІАН із посиланням на німецьке агентство новин DPA.

"Держави НАТО підтримують територіальну цілісність, незалежність і суверенність наших країн-партнерів, таких як Україна і Грузія", - йдеться у заяві НАТО.

Альянс також підтвердив свою позицію щодо позитивних перспектив членства України.

Обидві сторони Комісії Україна-НАТО висловили глибоке занепокоєння ситуацією у Грузії та її можливим впливом на безпеку кавказького та євроатлантичного регіонів.

"Комісія Україна-НАТО засуджує рішення Російської Федерації визнати незалежність Південної Осетії та Абхазії, які є регіонами Грузії", - заявили також сторони у спільній заяві.

Присутній на зустрічі заступник міністра закордонних справ України Костянтин Єлісєєв заявив про готовність України зробити свій внесок в урегулювання конфлікту у Грузії.

Посли країн НАТО привітали цю пропозицію і висловили готовність запропонувати Україні та Грузії підвищити рівень своїх відносин з Альянсом.

http://www.pravda.com.ua/

Чорний список ворогів української культури

Звання “Ворог української культури” присвоюється фізичним особам за дії, спрямовані проти закладів культури, пам’яток історії та культури, інших об’єктів культури та культурного ландшафту України.

Представлення кандидатів на отримання звання Ворога української культури відбувається на сайті www.cultura.net.ua на підставі пропозицій від культурної громадськості. До розгляду приймаються пропозиції, які містять описи конкретних дій, спрямованих проти культури, та доказову базу – копії документів або свідчення людей, які доводять такі дії, а також опис наслідків та шкоди, яку завдали ці дії.

Присвоєння кандидатам звання Ворога української культури відбувається під час Надзвичайних Зборів “Україна – зона культурного лиха” або шляхом голосування на сайті www.cultura.net.ua Вороги української культури заносяться до Чорного списку, який розміщено на сайті www.cultura.net.ua

Виключення з Чорного списку та позбавлення звання Ворога української культури відбувається на підставі особистої заяви фізичної особи, яка носить це звання, рішенням Надзвичайних зборів або голосуванням на сайті www.cultura.net.ua Заява має свідчити про те, що Ворог української культури розкаявся та містити докази того, що він вжив заходів для подолання наслідків своїх дій проти української культури, а якщо це з якихось причин неможливо – зробив щось корисне для розвитку і збереження української культури, причому масштаб зробленого має перевищувати масштаб завданої шкоди.

Звання Ворога української культури не може бути надане посмертно, водночас смерть людини, що вже отримала це звання, не є підставою для виключення з Чорного списку.

Звання Ворога української культури вживається разом з іменем особи, що його носить, на рівні з іншими званнями – науковими, державними, почесними та ін. Наприклад: Доктор історичних наук, професор, заслужений діяч мистецтв, ворог української культури і т.д.

Усім представникам культурної громади України рекомендується ставитися до Ворогів української культури як до своїх особистих ворогів. Не рекомендується тиснути їм руку, бажати здоров’я, вітати зі святами, спілкуватися на неслужбові теми тощо. Заохочуються усі інші способи прояву громадського осуду по відношенню до цих людей.

Пропонується вживати звання Ворог української культури у всіх публікаціях, інтерв’ю, некрологах та т. ін. поруч з іменем людини, що його носить.

Підтримується найширше інформування громадськості про присвоєння звання Ворога української культури, повідомлення про це громаді за місцем проживання, колективу за місцем роботи, у випадку участі у політичних кампаніях – інформування керівництва політичних організацій та усіх виборців.

Державним органам, політичним та громадським організаціям не рекомендується призначати осіб, відзначених званням Ворог української культури на посади, пов’язані з культурною сферою та зі спілкуванням з громадськістю.

http://www.cultura.net.ua/

Вибори Президента України: на кого поставить Кремль?

Інтернет-опитування, яке знаходиться тут: http://tarastokar.blogspot.com/

Запрошую взяти участь в опитуванні. Для голосування реєстрація не обов’язкова.

А якою мовою Ви розмовляєте по мобільному телефону?

Такого опитування ще не було. За себе відповім - українською.

Опитування: А якою мовою Ви розмовляєте по мобільному телефону?

46%, 25 голосів

35%, 19 голосів

0%, 0 голосів

7%, 4 голоси

2%, 1 голос

4%, 2 голоси

6%, 3 голоси
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Кравчук, Кучма, Ющенко: кого можна назвати кращим Президентом?

Опитування шляхом голосування:

Кравчук, Кучма, Ющенко: кого можна назвати кращим Президентом?

8%, 5 голосів

33%, 20 голосів

25%, 15 голосів

7%, 4 голоси

27%, 16 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Олександр Сіромаха: Куди йдемо?..

Сьогодні Україна зайшла у глухий політичний кут, суспільство втомилося від політиканів і політики, і вже стає зрозумілим, що планка, поставлена Помаранчевою Революцією, виявилася занадто високою. Суспільство хоче жити краще, але ще не може... Президент України – це типовий приклад того, як з гарних намірів можуть народитися негативні наслідки, а також типова демонстрація того, що для управління країною недостатньо носити вишиванку.

Нова українська політична еліта виявилася занадто далекою від еліти справжньої. Вона являє собою пряме відзеркалення негативних рис українського суспільства: його хуторянства, корумпованості, примітивності і хамовитості. Нажаль, саме таким виявився і «революційний» президент...

Ховаючись за патріотичними гаслами, нова псевдо-еліта грабує країну ще завзятіше за попередню. На день Незалежності Президент випиває з головним дерибанщиком столиці, а Хрещатиком йдуть танки, перекреслюючи надії, що добробут громадян в цій країні колись буде важливішим за вузколобі особисті цілі політиків.

Стрімке падіння рейтингу – а значить шансів і далі лишатися біля корита – не примушує політиків замислитися, що можна було б зробити краще, а лише провокує на злобні рефлексії в бік колишніх соратників, через які страждає уся країна.

Перша хвиля прискореного розвитку і ентузіазму післяреволюційного суспільства наштовхнулася на каміння особистих амбіцій верхівки. Національну ідею підвищення добробуту і розвитку середнього класу підмінили псевдо-патріотизмом і роздмухуванням внутрішніх та зовнішніх конфліктів. Структурні реформи так і залишилися гаслами, а українцям і далі кидають кістки від риби замість того, щоб дати вудку.

Висновок може бути лише один: теперішня «еліта» не хоче, та й не спроможня щось суттєво змінити на краще. Тому активній частині суспільства слід консолідуватися, а не гризтися, хто є краще – вор з косою чи грабіжник у вишиванці. Консолідуватися і працювати на прискорення зміни еліти, приходу до влади нового покоління політиків, на політичне виховання суспільства. Головне сьогодні – не дати країні, що трохи підняла голову після революції, знову застрягти в болоті «оновленого кучмізму».

Джерело: Майдан