Відновлюємо Свято-Іванівську Лавру!

  • 06.12.17, 19:17


Відновлюємо Свято-Іванівську Лавру!
ТИХИЙ АУКЦІОН

РЕПОСТ!

В рамках благодійного проекту художників
"МОЛИТВА ДО МИТРОПОЛИТА"
був подарований портрет Владики Андрея "Мойсей" художником Василем ЗАБЛОЦЬКИМ.

Колись, мама художника, ховаючись від обстрілів, заховала тритижневого сина за пазуху, і втікала глибокими снігами у схрони. Коли добігла, побачила, що немовля не було. Вона кинулася в обстріли поміж снігами, і знайшла маленьке посиніле тіло малого Василька, вже майже бездиханне.

Але Бог мав на нього свої плани. Мати відігріла його біля грудей, а Василь все життя славить Бога у різьбі, іконостасах, і молитвою.

Сьогодні на ТИХИЙ АУКЦІОН ми представляємо його роботу

"МОЙСЕЙ" Полотно. Олія. 40 на 60.
Старова вартість 10 000 грн. Крок 200 грн.

Виручені кошти будуть спрямовані на відновлення фресок монастирської каплиці Свято-Іванівської Лаври, які є твором монашої іконописної школи.

КОРОТКА ДОВІДКА ПРО АВТОРА

Заблоцький Василь народився 3 січня у селі Річиця ( Польща) .

Творчі роботи:

Вітраж "ЕНЕРГІЯ" ( лите скло, бетон, метал, гута ) у Сургуті 1974 рік

Дерев"яні горельєфи "Легенда Півночі"1976 рік
"ЄРМАК" 1978

Тематичне панно "Північ"( дерево) у Тюмені 1979 рік.

Вітраж ( вітринне скло у пакетах ) для Будинку урочистих подій у Нєфтєуганську 1980 рік

Художньо- монументальне оформлення готелю Юрга та світильник "Північне сяйво"( склотрубка, гута) у Ханти-Мансійську 1982 рік

Іконостаси:
у Пермі 1987 рік,
с. Магерів Львівської області 1986 рік,
Калуші 1989 рік,
с. Сукіль Івано- Франківської області 1989 , та інші.

Автор проекту церкви в с. Пасіки -Зубрицькі (1990-2000 роки) з 2003 року працює над проектами і відновленням в матеріалі (дерево, живопис) Георгіївського Собору та дзвіниці Видубицького монастиря у м Києві.

https://www.facebook.com/photo.php?fbid=1770758672955191&set=a.138877626143312.17322.100000632250098&type=3&theater

Підтримаймо молитовно важкохвору дівчинку Соломійку

  • 18.11.17, 15:23


Підтримаймо молитовно важкохвору дівчинку Соломійку - хто має змогу допоможімо фінансово на обстеження дівчинки!

Хемій Оксана Степанівна 
4731 2171 0251 5010
МФО 305299 
Р/р 29244825509100

http://kalushfm.com.ua/news/kalush-ta-kaluskiy-rayon/pyatilitniy-solomiytsi-khemiy-z--kalusha-u-yako-dityacha-mihren--potribni-koshti-na-obstezhennya-u-izrali-dlya-podalshoho-likuvannya

www.zarvanycia.cc.ua Зиновія Егейського та його сестру Зиновію

  • 12.11.17, 18:08

www.zarvanycia.cc.ua 12 листопада православні християни шанують святого священномученика Зиновія Егейського та його сестру Зиновію

Священномученик Зиновій, єпископ Егейський, і його сестра Зиновія мученицьки отримали смерть в 285 році в Кілікії.

Вони пороздавали майно, придбавши небесне. Через благодійність і святе життя Бог обдарував Зіновія даром зцілення різних недуг. Скоро він був обраний єпископом християнської громади в Кілікії.

В святительскому сані святий Зіновій з ревнощами поширював християнську віру посеред язичників. Скоро правитель Діоклетіан почав гоніння на християнин, єпископ Зіновій був спійманий і доставлений на суд до правителя Лісія. Щоб зберегти життя, єпископу було запропоновано поклонитися ідолам. Святий дав відповідь: "Дане короткочасне життя у відсутності Христа не є життям, проте погибелю..."

Згідно з указом Лисия, святителя прибили до хреста і почали випробовувати. Сестра єпископа, бачачи муки брата, безбоязно сповідувала перед мучителями власну віру в Христа і тому була віддана на муки.

Залишившись в живих після тортур на розпеченому листі заліза і в киплячому казані святі були обезголовлені.

Священник на прізвище Гермоген приховано поховав тіла святих мучеників.

https://www.youtube.com/embed/2PanGv4hkuk

https://twitter.com/krokdospasinnya ,

www.zarvanycia.cc.ua Життя і праці апостолів - Святий Лонгін Сот

  • 29.10.17, 18:38

www.zarvanycia.cc.ua Життя і праці апостолів - Святий Лонгін Сотник.

Життя і праці апостолів -Святий Лонгін Сотник. Сімейством з міста Ардалес в Каппадокії Він стояв на охороні біля хреста Господня і Його труни і був очевидцем Його мук, смерті і воскресіння, і дивовижних речей, що їх супроводжували. Повірив у Христа і, повернувшись на батьківщину, став проповідувати слідом за тим Євангеліє. Через певний час бійці, послані Пілатом згідно підступам іудеїв, обезголовили св. страждальця Лонгіна. Голову страждальця вони принесли для посвідчення в Єрусалим, а пізніше кинули її без поховання через стіни міста. Потім правдива голова святого була дивовижним чином знайдена однією осліплою жінкою, яка при цьому прозріла. Спільно зі св. Лонгіном отримали муки і двоє бійців. Святий страждалець Лонгин сотник, римський воїн, ніс службу в Юдеї підчас правління прокуратора Понтія Пілата. Під час мук спасителя підрозділ, яким командував Лонгин, стояв на охороні Голгофи, у самого підніжжя святого Хреста. Лонгин і його бійці були очевидцями останніх миттєвостей у житті Бога. Великих і жахливих знамень, які явлені згідно погибелі Його. Дані дії вразили душу бійця. Лонгин повірив у Христа і всенародно сповідав, що «воістину - є Сином Всемилостивого» (Мф. 27:54). (Згідно з церковним переказом, Лонгин був той воїн, який пронизав списом ребра розіп'ятого Спасителя і від крові і води отримав одужання нездорових ока.) Після мук і поховання Спасителя Лонгин зі власним підрозділом стояв на охороні біля Гробу Господнього. Тут бійці сподобилися бачити Пресвітле Христове Воскресіння. Іудеї хабаром схиляли їх лжесвідчити, ніби тіло Христа викрали Його учні. Лонгин і два його товариша не спокусились іудейським золотом. Повіривши в Спасителя, бійці здобули Випробування від апостолів і прийняли рішення покинути службу. Лонгин покинув Юдею і відправився з проповіддю про Христа Ісуса, Сина Божого, на власну вітчизну, до Каппадокії. За ним послідували і два його товариша. Вогняне слово справжніх співучасників великих подій в Юдеї сколихнули серця і уми каппадокійців; християнство стало скоро поширюватися в місті та навколишніх містах. Запитавши про це, іудейські старійшини запевнили Пилата послати в Каппадокию підрозділ бійців, щоб знищити Лонгіна і його сподвижників. Посланий підрозділ прибув в місто Лонгіна; колишній сотник сам вийшов назустріч бійцям і привів їх у власний дім. Бійці повідали про мету свого прибуття, не розуміючи, що є господарем будівлі - та людина, яку вони відшукують. Тоді Лонгин і його сподвижники охрестили себе і просили бійців, не бентежитись, зробити власний обовязок військового підпорядкування. Бійці бажали випустити святих і в тому числі рекомендували їм втікати, проте сподвижники категорично відмовилися, проявивши тверду волю взяти муки через Христа. Святі мученики були обезголовлені, і їхні тіла поховані в місці, а відтяті голови вислані до Пилата. Пилат наказав кинути голови страждальців на сміттєзвалище за межами стін міста. Через деякий час одна сліпа жінка прийшла в Єрусалим, щоб поклонитися святиням. У сні їй з'явився святий Лонгин і сказав, щоб вона відшукала його голову і поховала її. Сліпу проводили до звалища. Торкнувшись голови мученика, жінка прозріла. Вона молитовно віднесла правдиву голову в Каппадокію і похоронила.

https://twitter.com/krokdospasinnya ,

www.zarvanycia.cc.ua Пророк Самуїл.

  • 02.10.17, 20:41

www.zarvanycia.cc.ua Пророк Самуїл.

Пророк Самуїл був п'ятнадцятий суддя ізраїльський, що проживав через 1146 років до Різдва Христового. Він походив від коліна Левія, був нащадком Елкани із Раматаїм-Цофіму, з коліна Єфремового. З'явився насвіт завдяки молитвам матері Анни своєї до Бога (від чого і отримав прізвище Самуїл, що означає "випрошенний") і ще по народженню був приурочений до Всевишнього. Як тільки хлопчині виповнилося 3 роки, мама пішла з ним до Шіло і згідно обітниці дала його до скинії на турботу первосвященика Ілія, який в той час був знаний у народі Ізраїльському. Пророк зростав в страху Божому, і в 12 років йому було одкровення про те, що Господь покарає цілий народ первосвященика Ілія через те, що не утихомирюються люди і не живуть в благочесті.

Пророкування збулося, і скоро фелистимляни, вбивши 30 000 ізраїльтян (серед них були і сини первосвященика Офни та Пінхас), здобули перемогу і взяли Ковчег Всемилостивий. Почувши про це, первосвященик Ілія звалився з стільця біля брами і, зламав хребет та загинув. Дружина Финеєса, до якох слух про подію дійшов у той час, сказала: "Відійшла, благодать Божа від Ізраїлю, тому що взято Ковчег Всемилостивий" (1 Цар. 4,22).

Згідно погибелі Ілії Самуїл зробився популярним в народі Ізраїльськім. При ньому Ковчег Всемилостивий був повернутий з полону самими филистимлянами, а після звернення ізраїльтян до Всевишнього вони повертали собі і все міста, які брали филистимляни. Постарівши, пророк Самуїл поставив своїх синів - Йоіла і Авию - над Ізраїлем, проте вони ніяк не успадковували правдивості та правосуддя засновника, так як були жадібні. Тоді старійшини Ізраїлю, хотіли, щоб народ Всемилостивий був "як інші народи" (1 Цар. 8, 20), вимагали у пророка Самуїла визначити їм короля. Після викриття головного короля Саула у непослуху Всевишньому, пророк Самуїл помазав на королівство непорочного Давида, який вишукав у нього притулок, рятуючись від переслідувань короля Саула. Пророк Самуїл помер, досягнувши глибокої старості. Життя його описане в Біблії (1 Цар .; Сир. 46, 16-23). У 406 році мощі пророка Самуїла були перенесені з Юдеї в Константинополь.

https://twitter.com/krokdospasinnya ,

www.zarvanycia.cc.ua 21 вересня Різдво Пресвятої Богородиці.

  • 20.09.17, 21:56

www.zarvanycia.cc.ua 21 вересня Різдво Пресвятої Богородиці.

Марія, Матір Божа народилася в родині Святих Анни та Йоакима.Літня пара Анни та Йоакима дуже довго намагалася народити дитину та їм це все не вдавалося.Вони дуже страждали від осуду навколишніх.адже неплідність вважалася карою за страшні гріхи.Вони й несподівались вже стати батьками, в храмі через їх неплідність у Йоакима навіть жертву Богу не приймали.Та ось одного разу явився їм архангел Гавриїл та розповів їм радісну новину- скоро в них народиться дитина яку вони мають назвати Марією і що буде через Неї спасенний весь світ. Різдво Богородиці є одним із найбільших празників світу християнського і празнувати його потрібно з великою радістю, адже Богородиця є найбільшого заступницею роду людського,матір'ю Господа Нашого Ісуса Христа.

https://twitter.com/krokdospasinnya ,

www.zarvanycia.cc.ua Молитва щоденного пожертвування для членів

  • 12.09.17, 20:28

Молитва щоденного пожертвування для членів Апостольства молитви

О, Божественне Серце Ісуса! У злуці з тим наміром, з яким Ти на землі віддавав славу Богові і тепер щоденно віддаєш у Пресвятій Тайні Євхаристії, жертвую Тобі через Непорочне Серце Пречистої Діви Марії усі свої молитви, справи, слова, думки й витривалість у терпіннях нинішнього дня як винагороду за всі зневаги, образи і кривди, завдані Тобі.
Жертвую їх особливо за Cвятішого Отця Папу Римського, за святу Церкву, за навернення грішників та в усіх намірах Апостольства молитви, призначених на цей місяць (вказати місячні намірення: загальне, місійне, місцеве) і намірення на сьогоднішній день (вказати намірення дня).
Пресвяті Серця Ісуса і Марії, спомагайте святу Церкву та Україну!
Святий Йосифе, Покровителю і Заступнику приятелів Ісусового Серця, моли Бога за нас!
Святий Архангеле Михаїле, св. Миколаю, св. Володимире, св. Йосафате, заступники України, моліть Бога за нас!

https://twitter.com/krokdospasinnya ,

www.zarvanycia.cc.ua 14 серпня згадуються семеро мучеників браті

  • 14.08.17, 20:20

www.zarvanycia.cc.ua 14 серпня згадуються семеро мучеників братів Макавейських та їх матір Соломія.

Мученики ці постраждали в час правління царя Антиоха. Він був приверженцем еллінського язичництва і широко поширював його по всіх землях над якими правив. Багато з людей тоді відмовилось від справжнього Бога та почало поклонятись рукотворним божкам а хто не був згідний з його наказом були закатовані до смерті. Одним із незгідних був старець Єлеазар який твердо вірив в Бога і чинив згідно закону Мойсея. За тверду віру старця довго катували та він все ж переносив всі муки стійко аж поки кати не вбили його за наказом царя. Таку ж віру і стійкість показали і семеро учнів старця.Вони були братами і звались Макавеями, з ними ж була їх матір Соломія. Хлопців одним за одного обманом чи погрозами примушували відректися від віри та приклонитися до божків та хлопці не вагаючись відхиляли будь які намагання царя переконати їх. Цар бачучи свою безпомічність намагався вплинути на матір їхню,щоб та переконала синів своїх та вона навпаки зміцнювала їх дух та віру.Коли Антиох побачив що все намарно то по черзі повбивав усіх братів. Матір же, на очах якої вбили її дітей, звела руки до неба в молитві до Бога і відразу ж померла. Подвиг семи братів та матері їх сподвигнув Юду Макавея на бунт і вбивши безбожного царя він звільнив храми від ідолів.

https://twitter.com/krokdospasinnya ,

www.zarvanycia.cc.ua 7 серпня - успіння Святої Праведної Анни, м

  • 07.08.17, 21:38

www.zarvanycia.cc.ua 7 серпня - успіння Святої Праведної Анни, матері Богородиці

7 серпня - успіння Святої Праведної Анни, матері БогородиціПраведна Анна, мати Богородиці, була дочкою священика Матфана і дружини його Марії, з коліна Левіна, роду Ааронового. Святий праведний Іоаким, син Варпафіра, був нащадком царя Давида, якому Бог обіцяв, що від насіння його нащадків народиться Спаситель світу. Подружжя, Іоаким і Анна, жили в Назареті Галілейському. Вони не мали дітей до глибокої старості і все життя тужили про це . Їм доводилося переносити презирство і насмішки, тому що в той час безпліддя вважалося ганьбою. Але вони ніколи не нарікали, і тільки гаряче молилися Богу, смиренно сподіваючись на Його Волю. Одного разу, під час великого свята, дари, які праведний Іоаким взяв до Єрусалиму для принесення їх Богу, не були прийняті священиком Рувімом, котрий вважав, що бездітний чоловік не може приносити жертву Богові. Це дуже засмутило старого, і він, вважаючи себе найбыльш грішним серед людей, вирішив не повертатися додому, а оселитися на самоті в безлюдному місці. Його праведна дружина Анна, дізнавшись, якого приниження зазнав її чоловік, стала в пості та молитві скорботно просити Бога про дарування їй дитини. У пустелі, постуючи на самоті , про те ж просив Бога і праведний Іоаким. І молитва святого подружжя була почута - їм обом Ангел сповістив про те, що народиться у них Донька, яку благословить весь рід людський. За велінням Небесного Вісника, праведні Іоаким і Анна зустрілися в Єрусалимі, де, за обітницею Божу, у них і народилася Донька, наречена Марією. Святий Іоаким помер через кілька років після введення в храм Благословенної своєї Доньки, у 80-річному віці. Свята Анна померла у віці 70-ти років, через два роки після нього, провівши свої останні роки при храмі, поруч з Донькою. Імператор Іустініан II (685-695; 705-711) збудував храм на честь Анни, бо праведна Анна явилась його вагітній дружини. Тіло і покривало (мафорій)Праведної Анни були перенесені до Константинополя. Католицька церква святкує День святої Анни 26 липня. 

www.zarvanycia.cc.ua 1 серпня – Преподобних Макрини і Дія

  • 01.08.17, 20:53


www.zarvanycia.cc.ua 1 серпня – Преподобних Макрини і Дія

1 серпня – Преподобних Макрини і ДіяСвята Макрина народилася в Кападокії в час царювання Костянтина Великого. Батьками її були Василь та Емілія. Макрина ж була першою дитиною в сім’ї і була сестрою Василія Великого, Григорія Ніського та інших братів і сестер, всього в сім'ї було четверо синів ті шість дочок. Коли мати Макрини була нею вагітна, їй було видіння у сні: вона побачила, що носить на руках ненароджене немовля, і до неї підійшов благочестивий чоловік і 3 рази назвав дитя Феклою, давши знати, що своїм життям дитя буде наслідувати цнотливе життя святої мучениці Фекли. Прокинувшись після цього сну,
Емілія народила дитя і назвала його Феклою, але родичі вирішили, що Макрина буде кращим іменем для немовляти. Отже в святої було подвійне ім’я. Але всі настільки звикли називати її Макриною, що і не всі знали її перше ім’я.

Дівчинка підростала і мати почала вчити її грамоти з допомогою книг Соломона і псалмів Давида. Дівчинка була дуже здібною і дуже швидко вчилася і постійно молилася або співала пісні на славу Божу. Мати не дозволяла їй бавитися ігри, тому вона займалась рукоділлям або читала.

Коли їй виповнилося 12 років, то на всю округу не було красивішої дівчини. Навіть живописці не могли зобразити її красу. Часто батька Макрини турбували багачі, просячи видати свою доньку за їх синів. Батько ж обрав благочестивого юнака, але весілля вирішили відкласти, доки дівчина досягне шлюбного віку. Юнак чекав, поки його наречена підросте, але Бог забрав його душу до себе. Тому Макрина вирішила зберегти цнотливість до смерті. Багато юнаків хотіли з нею одружитися і родичі вмовляли її вийти заміж, але мудра дівчина відповідала: «Не гоже зарученій дівчині порушувати закон і вийти заміж за іншого. Того, з ким я заручена, називають мертвим, але він не помер, а живе і пішов в далеке місце, де чекає всезагального воскресіння, і я б його осоромила, якби порушила закон своєю зрадою.»

Так блаженна відповідала кожному,хто говорив їй про заміжжя. Вона завжди була при своїй матері, будучи їй служницею, особливо після смерті батька. Для братів вона була наставницею, другою матір’ю. Коли її брат Василій після багатьох років навчання повернувся додому, почав гордитися своїми знаннями, свята Макрина своїми словами його настільки усмирила, що він став монахом.

З часом померла мати Макрини. Діти з честю поховали матір і поклали її в одному гробі з батьком. Трошки пізніше Василія Великого призначили архієпископом Кесарії кападокійської. Тоді він висвятив у пресвітери свого брата Григорія Ніського і запросив до себе наймолодшого брата Петра і причислив його до церковного причету. Коли про це дізналася свята Макрина, вона дуже зраділа. Через 9 років після цього помер Василій Великий. Свята Макрина гірко ридала не так тому, що помер її брат, як тому, що згасло світло одного зі світильників Божих.

Через 9 місяців після кончини Василія скликали собор єпископів в Антіохії, на якому був і Григорій Ніський. Після собору він вирішив навідати сестру Макрину, бо вони давно вже не бачились. Він вже був не далеко до рідного дому. І ось вночі йому приснилось, що він несе на руках мощі мученика, які яскраво світяться так, що очі не витримують цього блиску. Цей сон Григорій бачив три рази за одну ніч. Зранку він знову вирушив в дорогу, очікуючи здійснення побаченого. Люди йшли йому на зустріч, вітаючи. Вони ж і сказали, що Макрина важко хвора. Прибувши в місто, Григорій спершу вирушив у церкву, де його чекали монахи. Після молитви він помітив, що серед присутніх немає ігумені – Макрини. Вона лежала у своїй келії, на землі, і, побачивши брата хотіла підвестися і поклонитися йому, але не змогла – впала на руки. Брат допоміг їй повернутися у своє ложе. Вони довго розмовляли і серце Григорія сповнювалося радістю і спокоєм. Згодом Макрина наказала брату підкріпитися їжею. Їм приготували місце в саду. Тоді Григорій згадав свій сон і зрозумів, що мощі в ньому – святої його сестри Макрини, яка за стільки років виснажувалася постом заради любові до Бога, умертвила своє тіло як мучениця і зовсім вмерла для гріха. Макрина заспокоювала брата, даючи йому надію на те, що вона одужає.

Наступного дня всі зрозуміли, що наближається година смерті святої – всі тілесні сили покинули її. Вона помолилася і віддала дух Господеві. Здавалося, що вона заснула. А всі навколо гірко ридали. Монахинь ледве змусили припинити ридання і молитися. На її похорон прийшло дуже багато народу. Всі хотіли доторкнутися до труни з тілом, тому похоронна процесія йшла дуже повільно. Поховали Макрину в гробі її батьків, так, як вона і бажала.

За своє життя свята вчинила чимало чудес. Одна дівчинка була сліпою на одне око. Від поцілунку Макрини дитина почала нормально бачити. Також свята зцілювала недуги, виганяла бісів, пророкувала майбутнє.

Преподобний Дій

Преподобний Дій походив з Антіохії Сирійської. Батьки-християни виховали його у благочесті. Вже в юних літах він почав посилено постити, аби сподобитися монашого життя. І боровся з ворогами своїми – плоттю і дияволом. Диявола він поборов постійною молитвою, а плоть – постом і підкоренням її духові. Він їв дуже рідко і мало, часто тижнями не їв і не спав. Так він став оселею Духа Святого і був сильним тілом і духом. Дій творив чудеса, багатьох навертав до віри Христової. Досить довго він прожив в Антіохії, тоді Бог звелів йому йти в Константинополь, аби бути значно кориснішим для людей. Він блукав на лише у місті, а й на його околицях. Там він знайшов пустинне містечко, де було язичницьке поховання і жило багато бісів. Він вирішив там поселитися і боротися проти них молитвою. Вони постійно нападали на нього різними видіннями, бажаючи вигнати преподобного. Але святий мужньо боровся з ними і потихенько перемагав слуг диявольських.

Дій хотів дізнатися, чи Господь благословляє його намір жити на тому місці. Тому він тричі помолився, ввіткнув посох в землю і промовив: «В ім’я Отця і Сина і Святого Духа! Якщо цей посох проросте тут і пустить коріння, то і я буду тут жити.» Господь почув молитву праведника і оживив посох. Тоді святий почав ще ревніше молитися, аби прогнати бісів. Довго вони боролися, але сильніша Рука Божа і переміг Дій бісів. Тепер святий жив на тому місці, славлячи Господа. Згодом люди почали його впізнавати і дивувалися, що старець оселився в такому страшному місці. Але приходили до нього, приносячи необхідні для життя речі, якими він ділився з жебраками і гостями. Особливо він прославився, коли з волі Божої почав зцілювати недужих не тільки тілесно, а й духовно.

В той час царював благочестивий цар-християнин Феодосій Молодший, внук Феодосія Великого. Почувши про чудеса Дія, він і сам вирішив його навідати. Його дуже здивували спосіб життя святого, проповіді і посох, з якого виросло дерево. Він наказав за державні кошти на тому місці побудувати церкву і монастир, аби преподобний направляв народ на шлях спасіння. Патріарх Аттик вмовив його прийняти священичий сан. Так угодник Божий Дій став ігуменом братії, вчителем тих, хто потребував науки, лікарем душ і тіл. Його обитель була пристановищем для тих, кому було ніде жити.

Воду для обителі носили здалеку. Тому братія просила ігумена дозволити викопати колодязь в монастирі. Святий погодився. Довго вони копали, а води все не було. Працівники впали у відчай і хотіли покинути роботу. Тоді преподобний наказав опустити його в колодязь. Досягши половини глибини, він тричі вдарив по стіні, закликаючи Ім’я Пресвятої Тройці і, раптом, вода почала прибувати, та так швидко, що робітники ледве встигли вибратися звідти. Всі дивувалися такому чуду і славили Господа. А один працівник був на горі і не повірив, що вода може текти зі стін, а не з дна, і звинуватив монаха у чаклунстві. Тієї ж миті Господь покарав невірного: він посковзнувся, впав у колодязь і потонув. Коли про це дізналася дружина, то прийшла і проклинала святого, називаючи чаклуном, губителем і погрожувала його вбити. Монах же відповів, що потрібно надіятися – і вона отримає чоловіка назад. Жінка ж не повірила, накинулась на святого, бажаючи розірвати його одяг. Братія ж вигнала нечестиву за межі монастиря.

Тоді святий наказав витягнути з води тіло чоловіка. Дій помолився, взяв його за руку і мертвий ожив. Тоді покликали дружину і вона забрала мужа додому. Коли ж вони йшли, в чоловіка підкосилися ноги – він впав і помер. Боячись смерті за гріхи, вона побігла до Дія, просячи прощення образ. Тоді народ, що бачив ці дива, опанував страх. Святий вмовив жінку решту життя провести у покаянні, а братії наказав належним чином поховати чоловіка.

Чудотворець провів довге життя. Вже в глибокій старості він важко захворів і був присмерті. Тоді зібралась братія, святого причастили Святих Таїн і він зробився, ніби мертвий. Всі почали його оплакувати і готуватися до похорону. Прибули Патріарх Константинопольський Аттик, Патріарх Антіохійський Олександр, шановане духовенство та світські особи. Тобі святий, ніби прокинувся зі сну, і повідомив, що Господь дарував йому ще 15 років життя. Він став здоровим і всі раділи його поверненню з мертвих.

15 дарованих йому років, святий старанно постив. Одного азу він зайшов у церкву і у вівтарі йому явився світлий чоловік у священичих ризах і сказав, що прийшов час тілу і душі розлучитися.

Преподобний поклонився чоловікові, подякував Господеві за те, що Він його повідомив про час смерті. Тоді святий скликав братію і став навчати. Потім повідомив, як його треба поховати, заповів нікому не дозволити перенести його тіло до міста, а поховати в монастирі. Потім помолився, зі всіма попрощався і віддав дух Господеві.

http://www.zarvanycia.cc.ua/articles/get/157/
https://vk.com/krokdospasinnya ,
https://www.facebook.com/krokdospasinnya ,
https://ok.ru/profile/533438398557 ,
https://twitter.com/krokdospasinnya ,
http://blog.i.ua/user/6200557/ ,
https://www.youtube.com/embed/fXaEkkidM1k

Страницы:
1
2
3
4
5
6
7
8
135
предыдущая
следующая