Профіль

Мольфар

Мольфар

Ангуїлья, Сомбреро

Рейтинг в розділі:

Війна змінює світ...і світобачення

Війна - це час, коли змінюються правила гриПавло Казарін, для УП _ П'ятниця, 04 вересня 2015, 17:47

Сегодня водораздел проходит не только между теми, кто за Киев и теми, кто за Кремль. Главный окоп сегодня выкопан между теми, кто понимает, что идет война, и теми, кто никак это не возьмет в толк.

В разные времена слово имеет разный вес. В одни эпохи слово не стоит ничего, а в какие-то оно приравнивается к поступку. И ответственность за сказанное такая же, как за сделанное.

И эта самая метаморфоза случилась полтора года назад с Украиной.

Двадцать три года страна жила в пограничье.

Тот самый постмодернизм – эклектика стилей, девальвация убеждений, тотальное пересмешничество и кич как самостоятельная ценность.

Рокер – любой, кто добавит в попсовую мелодию немного ударных.

Политолог – любой, кто готов себя подобным образом титровать на телеэфирах.

Это было время, когда можно было сидеть на стольких стульях, на сколько хватит ягодиц. Эпоха, в которую принято смеяться над словом "рукоподатность". Принципы и убеждения воспринимались как анахронизм, репутация – как пережиток, любой, кто пытался быть цельным, обвинялся в кондовости.

Время размытых идентичностей и убеждений. Тотальная мимикрия.

Голодовкой называли не поступок Надежды Савченко, которая потеряла 28 килограммов, а72-часовой фарс в исполнении Вячеслава Кириленко

Все это закончилось полтора года назад.

В тот самый момент, когда началась война. Потому что война – это всегда модерн.

Война – это всегда история о том, что слово равно действию. Когда нельзя спрятаться в лакуну безответственности, когда приходится принимать решения, когда нужно определиться, чья сторона баррикад тебе ближе. Потому что бездействие – это тоже выбор. За который приходится держать ответ.

И главный водораздел сегодня проходит между теми, кто это понял, и теми, кто пытается жить по-старому.

Всякий раз, когда я слышу конспирологическую теорию о том, что нынешняя война – порождение неких темных сил, стравливающих Украину с Россией, я понимаю, что человек застрял в прошлом.

В том самом удобном прошлом, в котором так приятно обвинять кого-то абстрактного, чтобы не дай Бог не поссориться с кем-то конкретным.

В этот же коробок – все абстрактные разговоры о том, что "нам всем нужен мир".

Потому что во время войны важен не столько сам мир, сколько условия мира. Потому что мир наступает и после капитуляции. И те, кто пытается примерить на себя лавры "кота Леопольда" – просто пытаются уйти от ответов на самые простые вопросы.

Мы живем в эпоху разрушения репутаций. Для этого достаточно совсем немногого.

Например, заявить о том, что война привела к сокращению гастролей – как это сделала Ирина Билык. 

Или подать на Украину иск в Лондонский арбитраж, как это сделал Игорь Коломойский. 

Потому что немного беременным быть нельзя.

Война – это время, когда меняются правила игры. Это в 2013-м георгиевская лента могла быть частью внутриукраинского политического пейзажа, но после Крыма она была обречена стать маркером солидарности с аннексией.

Это в 2013-м пророссийский политический лозунг был частью украинского политического ландшафта, а теперь это повод для пристального внимания спецслужб. И те, кто заявляют о "расправе" Киева над пророссийскими активистами должны ответить на простой вопрос: украинская армия находится на территории России, или российская в Украине?

Время, когда лозунги на митинге стоили ровно столько, во сколько обходилась проплаченная массовка – закончились. Сегодня слово – это побуждение к действию.

Когда политик с радикальным имиджем говорит о том, что украинская власть – это агенты Путина, он должен понимать, как звучат его слова. В его зрительном зале сидят уже не скучающие горожане, получившие билеты по разнарядке в местном профсоюзе. В этом зале, в том числе, те, кто был на фронте. Для которых подобное обвинение – достаточный повод, чтобы выйти на сцену и выстрелить в антигероя. Потому что для него это не сцена, с заранее распределенными ролями и выученными репликами. Для него это жизнь.

Слова перестали быть набором звуков. Они обрели магию, насытились смыслами, превратились в заклинания. С их помощью можно убивать, можно спасать, можно поднимать в атаку полки или заставлять капитулировать.

Иногда за них умирают.

И вся страна сегодня поделена на тех, кто это успел понять. И тех, кто так и не понял, в чем реальность 2015-го отличается от реальности 2013-го. 

Павел Казарин, для УП

"Кіборг" розповідає

«Кіборг» розповів про роль водіїв в обороні Донецького летовища
Лина Демчук 05 вересня 2015, 06:55
«Кіборг» розповів про роль водіїв в обороні Донецького летовища


Про це він заявив в ефірі політичного ток-шоу «Шустер Live». Новину читачам передає «Преса України».
Заступник командира взводу 2-го батальйону 95-ї окремої аеромобільної десантної бригади Іван Трембовецький із позивним «Юнга» розповів, що одними зі справжніх героїв боїв за аеропорт Донецька були водії.

«Кіборг» пояснив неоціненну допомогу тих, хто був «на колесах».

«Водії там були на «вагу золота». Вони мчали, проривалися. Везли все. Їх ніхто не бачить, не цінує. Скільки не намагалися їх нагороджувати. Коли ти знаєш, що за тобою приїдуть – тобі легше», – зазначив Трембовецький.

Він додав, що водії під обстрілами, і незважаючи на свої поранення, вивозили травмованих і привозили в аеропорт волонтерів.

Водночас, для того, щоб «кіборги» могли захищати донецький аеропорт, доклали значних зусиль не тільки водії, а й мінометники. Адже їх злагоджені дії дозволили українським військовим так довго вистояти під Донецьком.

Зазначимо, що оборона аеропорту Донецька від російсько-терористичних військ тривала з 26 травня 2014 до 22 січня 2015 року.

Нагадаємо також, раніше повідомлялося, що батько загиблого 19-річного «кіборга» написав відкритий лист президенту України.

покидьків використосвують... як туалетний папір

Росія відправляє зрадників з Криму воювати до Сирії - Сенченко
Олег Мисько 05 вересня 2015, 09:01

Росія відправляє зрадників з Криму воювати до Сирії - Сенченко


Про це розповів екс-нардеп Андрій Сенченко, новину передає «Преса України». 
Російська окупаційна влада відправляє воювати до Сирії колишніх українських військовослужбовців з Криму, які перейшли на службу до збройних сил РФ.

«У Криму почалася утилізація «покидьків». Росія без черги і без заперечень відправляє воювати до Сирії колишніх українських військових, що зрадили присязі й перейшли на службу до окупантів. 

Квитки в один кінець на сирійські курорти отримують і ті, кого раніше перевели на службу в менш престижні місцевості Сахаліну, Читинської області і подібних регіонів», - розповів він.

Раніше ми повідомляли, що унаслідок терористичного акту здійсненого невідомими бойовиками в Сирії, загинуло 26 людей. Понад 50 осіб знаходяться в лікарнях.

Нагадаємо, що в результаті серії авіаударів урядових ВПС Сирії по ринку міста Дума, що знаходиться в передмісті Дамаска, загинули понад 80 осіб. Про це повідомив голова Наглядової ради з прав людини в Сирії Рамі Абдуррахаман.

Це, радує

Виробництво гармат ЗТМ 1 та ЗТМ 2 виведено на повну потужність – «Укроборонпром»
Лина Демчук 05 вересня 2015, 08:05
 867
Виробництво гармат ЗТМ 1 та ЗТМ 2 виведено на повну потужність – «Укроборонпром»


Про це повідомили у прес-службі «Укроборонпрому». Новину читачам передає «Преса України».
За минулий місяць підприємства «Укроборонпрому»  досягли виробничого рекорду за всю історію його існування. Результат роботи Державного підприємства «Науково-технічний комплекс «Завод точної механіки» – 35 гармат ЗТМ 1 та ЗТМ 2 за місяць. Крім того, завод відвантажив комплектуючі ЗІП до гармати ЗТМ 2 у кількості 100 комплектів, а також більше 30 тисяч ланок до автоматичних гармат. Тож виробництво гармат ЗТМ 1 та ЗТМ 2 відновлено і виведено на повну потужність.

Раніше потужності підприємства дозволяли виробляти лише 14 гармат на місяць.

Крім того, як наголосив перший заступник генерального директора «Укроборонпрому» Сергій Пінькас, без цієї продукції не може бути повноцінно вироблений й відремонтований жодний БТР, БМП будь-якої модифікації.

У майбутніх планах «Заводу точної механіки» суттєве збільшення виробництва, освоєння випуску нових зразків озброєння, які потрібні Збройним силам України.

Зазначимо, що з липня 2015 року ДП «Науково-технічний комплекс «Завод точної механіки» очолює Мирослав Халік. Перед цим він обіймав посаду Генерального директора ДП «Конструкторське бюро «Артилерійське озброєння».

Нагадаємо також, раніше повідомлялося, що восени «Укроборонпром» представить українські безпілотники.

П"ята колона не дрімає

Смог від пожежі під Києвом сягнув 300-го кілометра траси Київ – Одеса (ФОТО)
Марго Клаус 03 вересня 2015, 19:48

Смог від пожежі під Києвом сягнув 300-го кілометра траси Київ – Одеса (ФОТО)


Новину передає «Преса України».
Дим від пожежі, яка розгорілася неподалік від Києва, невпинно поширюється. Станом на 17.40 четверга, 3 вересня, густий смог досягнув 300 кілометра траси Київ – Одеса. В Мережа з’явилися фото шкідливого диму, пелена якого продовжує рухатися в одеському напрямку.

Як відомо, причиною масштабної пожежі у Дарницькому лісопарковому господарстві столиці став умисний підпал.

Про це повідомили у Департаменті міського благоустрою та збереження природного середовища Києва.

«Згоріло близько 32 га, попередня оцінка експертів - умисний масштабний підпал, вогнища загоряння сталися з чотирьох сторін», - повідомили у Департаменті.

На даний момент вогонь практично погасили.

«Лісники чергують, постійно орючи осередки, які залишилися, і разом з пожежними ДержНС та міськими рятувальниками продовжують працювати», - сказано у повідомленні. 

Давно пора!

Проросійських співаків хочуть позбавити звання «Народного артиста України»
Наталія Світанок 03 вересня 2015, 19:35
 1262
Проросійських співаків хочуть позбавити звання «Народного артиста України»


У Верховній Раді зареєстрували проект закону про позбавлення проросійських та просепаратистських діячів культури України звання «Народний артист України». Цього звання пропонується позбавити Ані Лорак, Таїсію Повалій, Йосипа Кобзона та Миколу Баскова.


Про це йдеться на сайті ВР, новину повідомляє «Преса України».

Автором проекту закону є народний депутат із фракції «Блок Петра Порошенка» Іван Мельничук. Основним завданням проекту є засудження антиукраїнських та просепаратистських проявів українських діячів культури, мистецтва та шоу-бізнесу, а також застосування до них публічної відповідальності, у вигляді позбавлення звання «Народний артист України».

«Україна де-факто перебуває у стані військового конфлікту з країною-агресором – Російською Федерацією. Разом із тим, не всі громадяни адекватно можуть оцінювати ситуацію. Особливе обурення викликає поведінка низки представників української культури і шоу-бізнесу, зокрема тих, що мають звання «Народний артист України», а отже, повинні розуміти свою відповідальність та залишатися вірними українському народу», - зазначив нардеп.

Проектом закону пропонується позбавити звання «Народний артист України» Ані Лорак, Таїсію Повалій, Йосипа Кобзона та Миколу Баскова.

«Ми є свідками активної співпраці представників української «богеми» з країною-агресором, про що свідчать коментарі, після яких ці артисти негідні вважатися громадянами України, не говорячи про те, щоб мати звання «Народний артист України», – наголосив депутат.

Зауважимо, що в статті 16 Закону України «Про державні нагороди» визначено, що позбавлення державних нагород може бути проведено президентом України лише у разі засудження нагородженого за тяжкий злочин за поданням суду, у випадках, передбачених законом.

«Сьогодні в Україні склалася безпрецедентна ситуація, коли люди, які для багатьох українців були авторитетами, з екранів телевізорів, засобів масової інформації виступають з антиукраїнськими закликами. Такий стан справ потребує невідкладного реагування, а саме, якнайшвидшого позбавлення цих «псевдонародних» артистів звання «Народний артист України», – каже Мельничук.

Політик переконаний, що прийняття проекту закону сприятиме попередженню антиукраїнських проявів серед діячів культури, мистецтва та шоу-бізнесу, які є публічними особами і авторитетами для частини українського населення, а також стане логічним продовженням боротьби з сепаратизмом на всіх рівнях.

Нагадаємо, українська співачка Ані Лорак висловила подяку одному з найбагатших бізнесменів Росії Михайлу Гуцерієву
.

Думка пана Павла дискутивна

Нусс про заяву Слідкому РФ: Росія переходить до плану «федеральної інтервенції»
Олена Ярмолюк 03 вересня 2015, 19:53
 
Нусс про заяву Слідкому РФ: Росія переходить до плану «федеральної інтервенції»


Заява Слідчого Комітету РФ щодо правомірності використання своєї «універсальної юрисдикції та кримінального переслідування на території південно-сходу» можна розцінювати як спробу Кремля звинуватити і судити згідно російських законів нинішніх ватажків бойовиків Донбасу. Це дозволить росіянам приховати від світової громадськості справжній масштаб і глибину злочинів Міноборони РФ, скоєних на території України.


До такого висновку приходить політичний оглядач Павло Нусс, новину передає «Преса України».

«Російська окупаційна адміністрація на сході України, рішенням Слідчого Комітету РФ, про «поширення універсальної юрисдикції та кримінального переслідування на територію південно-сходу» практично намагається перейти до плану т. зв. «федеральної інтервенції», - пише Нусс.

«Насправді ж, це спроба зробити не просто втручання у справи суверенної держави Україна, а вийти з мінського процесу, спровокувати Київ на наступальні операції. Зрозуміло, що ця заява чітко спланована Кремлем у відповідь на декілька стратегічних рішень українського парламенту і РНБО. Мова йде про первинне схвалення українського парламенту конституційних змін в частині децентралізації, яка прописана в пунктах мінських протоколів, і не є «російським інтересом», тому що передбачає мирне і політичне встановлення миру, і робить неможливим для росіян нав'язування Києву ідеї федералізації», - пояснив аналітик. 

На думку експерта, нова військова доктрина України призвела до прояву істерії у російського керівництва, в результаті чого слідчий комітет РФ оприлюднив свою необдуману заяву. 

«2 вересня на засіданні РНБО було прийнято документ, який є стратегічним і військово-політичною поразкою для росіян. Нова військова доктрина чітко і без натяків визначає військового супротивника України. Якщо старий документ, чинний з часів СРСР, визнавав військовим супротивником НАТО і союзників Блоку, то нове введення позначило противником саме Росію. Іншими словами, оголошений Україною курс на НАТО не декларативно, а конкретним державним документом, що саме по собі вдарила по планам Кремля. Варто згадати, що доктрина редакції Порошенко-Турчинова поширена і в сфері інформаційної безпеки, і також визначила противника в цьому напрямку, Російську Федерацію», - підкреслює політичний оглядач.

Нусс переконаний, що тепер російське військове відомство постарається приховати від світової громадськості злочини, вчинені російськими військовими на Донбасі. А щоб правда ніколи не спливла, то всі нинішні ватажки терористів будуть засуджені і покарані (ліквідовані?) за російськими законами. 

«Повернемося до заяви СК РФ. Якщо аналізувати додаткові фактори, які призвели до такої істерії, тут можна припускати, що заява про «поширення універсальної юрисдикції та кримінального переслідування на територію південно-сходу» продиктована підвищеним рівнем небезпеки з боку бойовиків і для самого Кремля. Тоді, цей сигнал дає підставу говорити про те, що Росія, знову ж таки, можливо, переходить до плану ліквідації лідерів бойовиків і терористичних угруповань шляхом кримінального переслідування, тобто, їх будуть судити за законами РФ, що дозволить російянам законсервувати і приховати від світу томи інформації про злочин МО РФ на території України», - резюмує Нусс.

Раніше ми повідомлялиУ Слідчому комітеті РФ ситуацію на південному сході України назвали геноцидом російськомовного населення і оголосили про поширення Росією «своєї універсальної юрисдикції» і законності кримінального переслідування осіб з числа вищого політичного і військового керівництва України
.

Ось як ху*ло1 виконує Мінськ-2

Росія заявила про поширення "своєї універсальної юрисдикції" на Донбас
03.09.2015 | 15:40

У Слідчому комітеті РФ оголосили про поширення Росією «своєї універсальної юрисдикції» на «південний схід» України й законність «кримінального переслідування» стосовно осіб із числа вищого політичного та військового керівництва України.
REUTERS
REUTERS

Як передає власний кореспондент УНІАН у РФ, про це заявив голова відомства Олександр Бастрикін на нараді з питань протидії порушенням прав цивільного населення південного сходу України».

Зокрема, ігноруючи факт російського вторгнення на Донбас, Бастрикін заявив: «Ситуація, що склалася на південному сході України, говорить сама за себе, тобто, що це ні що інше, як геноцид російськомовного населення».

Бастрикін заявив, що за таких обставин Слідчий комітет «не може залишатися осторонь, оскільки ці злочини пов'язані з порушенням загальновизнаних норм і принципів міжнародного права, в тому числі Женевських конвенцій 1949 року, а також міжнародних Мінських зобов'язань, що передбачають відведення з вересня 2014 року важкого озброєння (калібром понад 100 мм) на 15 км від лінії фронту, а також заборону на застосування всіх видів зброї й ведення наступальних дій, тобто носять характер воєнних злочинів проти миру та безпеки людства (після підписання так званого Мінська-1 19 вересня 2014 року російська армія й бойовики з числа громадян РФ провели кілька наступальних операцій, що призвело до масових вбивств громадян України – УНІАН)».

«Слідством спільно з представниками інших підрозділів центрального апарату детально опрацьовано питання юрисдикції Російської Федерації щодо розслідування цих діянь. Встановлено, що норми міжнародного гуманітарного права дають усі підстави Росії для здійснення своєї універсальної юрисдикції при розслідуванні такої категорії справ», - заявив Бастрикін.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖВ РНБО розкрили дані про жертв російської збройної агресії в Україні (інфографіка)

За його словами, «порушення кримінальних справ про геноцид, а також кримінальне переслідування осіб із числа вищого політичного й військового керівництва України з боку Слідчого комітету Російської Федерації є законним і обгрунтованим як з точки зору російського законодавства (ч. 3 ст. 12 КК РФ), так і з точки зору норм міжнародного права».

Бастрикін стверджує, що «злочини підтверджуються сукупністю зібраних у кримінальній справі доказів: показань свідків і потерпілих із числа осіб, які проживали на території Донецької та Луганської областей і вимушено залишили територію України; протоколами огляду трупів; висновками судових експертиз; іншими доказами, наявними в матеріалах кримінальної справи, а також результатами оперативно-розшукової діяльності (світове співтовариство має численні докази російського вторгнення, проте РФ ігнорує ці дані – УНІАН)».

Довідка УНІАН. Росія в березні 2014 року після введення військ анексувала український Крим і почала дестабілізувати ситуацію на Донбасі. Росія постачає терористам «ДНР» і «ЛНР» озброєння й направляє на Донбас найманців і свої регулярні війська.

12 лютого 2015 року в Мінську було підписано угоди про врегулювання ситуації в Луганській та Донецькій областях, зокрема, документами передбачено припинення вогню з 00.00 15 лютого, відведення всіх важких озброєнь, обмін полоненими.

Однак бойовики порушують усі домовленості.
Детальніше читайте на УНІАН:http://www.unian.ua/war/1118406-rosiya-zayavila-pro-poshirennya-svoeji-universalnoji-yurisdiktsiji-na-donbas.html

Ще раз, про Іловайську зраду


«Це була зрада», — боєць, що вижив у «Іловайському котлі»

10639717_831446656918813_3877339680501339950_nБоєць батальйону «Донбас» Юрій Михальський був учасником боїв у Іловайську і страшної трагедії виходу з «Іловайського котла». Юрій розповів про те, як проходили бої за місто і про ту страшну дорогу з міста, коли російські війська за наводкою розстрілювали колони військових і цивільних.

- Майдан для мене почався, наскільки я пам’ятаю, 25 листопада. З першого чи другого дня я там був, 13 чи 14 грудня я дуже застудився і два тижні був і лікарні. З початку січня я прийшов до майдану і був записаний в 9 сотню Самооборони Майдану. Починаючи з цього періоду, я був кожного дня на Майдані до останнього дня, до 20 лютого.

Після того, як закінчився Майдан, в мене були загиблі побратими, я деякий час теж лікувався. Наприкінці травня я прийняв рішення про вступ до Нацгвардії, батальйон «Донбас». Батальйон «Донбас» дуже добре себе проявляв.

2 червня я прийшов до військової частини і з 16 червня я вже був зарахований до складу Нацгвардії. 16 липня я був направлений в зону АТО. Моє відрядження почалося з Артемівську.

Спочатку я не приймав участі в звільненні міст, у нас була задача по охороні об’єктів, бази в місті Артемівськ. А 20 чи 21 числа ми отримала наказ рушати в Іловайськ через Курахово. Там нам видали додаткове озброєння.

10850257_831247820272030_3210697420509132574_nОсобисто я в’їжджав, мене посадили в охорону автомобіля УРАЛ. Після того, як з усіх автомобілів «познімали» цивільних людей, мені довелося сісти за кермо. Заїхали в складі колони, але в мене посеред поля машина зламалася, потрапили під мінометний обстріл. Пощастило, що полагодили і поїхали звідси.

Увечірі, коли заїхали, нас дуже серйозно обстріляли з мінометів, з граду, пройшлися по нашій території. І після цього годину двадцять ми були під обстрілом самоходних артилерійських обстрілів. Загальний час обстрілу тривав приблизно 2,5 години. Дуже багато техніки було знищено у той вечір, були поранені, загинув один боєць.

Кожного дня в Іловайську були серйозні ситуації. Дуже серйозна ситуація була 25 серпня, був скоєний напад на нашу базу. Атака була серйозна майже з усіх напрямків. Ми познімали свої пости та підтягнулися до школи. Там був не тільки батальйон «Донбас», там була і Нацгвардія, і ЗСУ. Але в основному наш батальйон займався звільненням міста. З самого ранку і до обіду тривали бої. Після 12години командири організували контрнаступ, нападників ми відкинули. Загиблих з нашого боку не було. З ворожого боку всі були вдягнені у різний одяг, не обов’язково військовий, хто в чому. У загиблих супротивника ми документи не перевіряли, ми пропонували, щоб їх забрали, але вони так і залишили. У нас були їхні рації, у них – наші. Зв’язок з ними був. Навколо нашої бази дуже багато «двухсотих» було.

Під час боїв в Іловайську бійці нашого батальйону брали в полон російських солдат. Біля нашої бази було розташування 1500 російського спецназу.

25 серпня я отримав поранення, потрапив під обстріл, коли знаходився на посту. Ми були обстріляні з градів, це була перша наша контузія. Мене і декількох бійців відправили під Іловайськ в військовий шпиталь. Два дні я знаходився там. А 29 числа ми отримала наказ про вихід з Іловайська. Там точно були росіяни, вони нас чекали дві доби.

Ми почали вихід з Іловайська, колон було дві. Вже пізніше я дізнався, що ніякого «зеленого коридору» нам ніхто не пропонував, хоча офіційна версія була, що нам дають «зелений коридор», щоб ми вийшли спокійно з Іловайська. Перед виходом військових, тобто нас, було знищено дві цивільні автомобільні колони.

Тобто мирних людей, які також виїжджали з міста?

Так. А потім вже пішли ми. Це декілька різних батальйонів, підрозділи ЗСУ. Розстрілювали просто з дуже підготовлених позицій. Значна частина моєї роти загинула, тому що всі хлопці їхали в одному КАМАЗі. В КАМАЗ потрапили два постріли з тура, а поті м було пряме попадання з танку, загинули всі інші, хто залишався в машині.

Я виходив у другій частині колони з підрозділом «Дніпро 1». Наш автобус обстріляли. Всі вискочили з автобусу. Після цього мені допомогли, я був обмежений в рухах після поранення, влізти на БМП. І ми почали пробиватися вже на БМП зверху. БМП, на якій я їхав, підбили. Було пряме попадання, екіпаж загинув, як я узнав пізніше. Мені просто пощастило, що я знаходився зверху на броні. Я просто отримав ще одну контузію. Виїжджав я вже на другому БМП, так само, на броні зверху. Вже на другому БМП я отримав кульове поранення.

Наша частина колони: БМП, танк, УАЗік «Миротворців», КАМАЗ (в кузові були майже всі загиблі, наскільки я пам’ятаю) дісталися до селища Новокатеринівка. Звідти ми виходили вже окремими групами, хто міг. Я виходив з трьома артилеристами ЗСУ і чотирма чоловіками з батальйону «Миротворець».

Виходили ми до іншого населеного пункту, вночі, до наших підрозділів Збройних Сил. Приблизно півтори доби виходили. Там був наш спецпідрозділ «Барс». Вони вже надали нам допомогу, нагодували, дали води, цигарки. Після цього пункт був евакуйований повністю. Після обіду він вже був оточений і взятий російськими військами.

Це точно були російські війська?

Точно. Наші хлопці під час боїв знищили два танки, два чи три БТР и БМП. Був взятий у полон спецназ розвідки, танкісти і десантники, шість солдат з регулярної російської армії. Їх потім обміняли на наших поранених.

29 числа під вечір я потрапив в Курахово, а звідти мене вивезли до Дніпропетровська в лікарню Мечнікова. Там я пролежав до 12 вересня. Потім поїхав до Києва по лікарях та шпиталях.

Комісії будуть визнавати, чи годен я для подальшої служби, чи ні, я поки не знаю.

Хто винен у такому виході з іловайського котла?

Побратими вважають, що це була зрада, тому що випадково такі речі не трапляються. Було багато варіантів розвитку подій, у тому числі залишатися в Іловайську і надалі. Ми могли і надалі тримати Іловайськ, виходячи з наявності у нас боєкомплекту. За умов навіть постійних боїв могли тримати. Могли виходити зовсім іншим шляхом, там, де нас не чекали, де підрозділи супротивника були слабкі. Можливо, і були б втрати, але не такі. Мені здається, що реальні втрати під Іловайськом більше тисячі людей. Були загиблі і поранені і в самому Іловайську. Тільки з нашого батальйону було близько 20 загиблих підчас штурму Іловайську, підчас боїв також. Але більшість загинула саме при виході. Звичайно, ми розуміємо, що це зрада, я тільки що не знаю, хто зрадник. Мені здається, що не може бути зрадником одна людина. Для того, щоб провернути таку операцію по знищенню наших підрозділів, мені здається, що зради однієї людини, це замало.

На завершення можу сказати, що не жалію ні про що, не шкодую, що пішов до Нацгвардії, саме в батальйон «Донбас». Дуже пишаюся, що здобув побратимів. Звичайно, багато друзів в мене загинули, але я не шкодую, що приймаю участь у звільненні України від військової агресії Росії. Я маю надію, що війна скоро закінчиться.

Дмитро Пальченко з Краматорська для Громадського радіо, програма Люди Донбасу