[Приєднана картинка][Приєднана картинка] [Приєднана картинка]Дихає прозора прохолода, Верболіз закутався в туман. З лісу, з поля, з сивого болота Тихо підкрадається зима. Краснобоке літечко зів’яло, Яблуком скотилось за поріг. Листя золоте нечутно впало Килимом пухким до наших ніг. На ромашках відцвіли росини, Відсюрчали коні-стрибунці. Перелітний птах у небі синім – Мов сльозинка тепла на щоці. На ланах із ранку і до ночі Крають землю гострі лемеші. Не зів’яло літечко...

Читати далі...

[Приєднана картинка] Всі наші сльози тугою палкою Спадуть на серце, – серце запалає… Нехай палає, не дає спокою, Поки душа терпіти силу має. Коли ж не стане сили, коли туга Вразить украй те серденько замліле, Тоді душа повстане недолуга, Її розбудить серденько зболіле. Як же повстане – їй не буде впину, Заснути знов, як перш, вона не зможе, Вона боротись буде до загину: Або загине, або переможе. Або погибель, або перемога – Сі дві дороги перед нами стане… Котра з...

Читати далі...

[Приєднана картинка] Другий альбом "Про тебе" Patina [Приєднана картинка] http://blog.i.ua/user/587508/768529/ Група "PLATINA" офіційно була створена в 2003р. Але це не є випадковим чи спонтанним явищем на сучасній сцені. Появі такого творчого об’єднання сприяли довгі часи праці та натхнення, пошуків та експеріментів. Ідея створення належить гітаристу Юрію Кондратюку. До складу групи увійшли досвідченні музиканти, які працювали з відомими українськими...

Читати далі...

Кому до вподоби - Rolland тут

[Приєднана картинка] Неможливо принести у ваше життя більше, якщо ви не відчуваєте вдячності за те, що вже маєте. Чому? Тому що думки і відчуття, що випромінюються вами, коли ви не відчуваєте подяки, - це негативні емоції. Ревнощі, роздратування, незадоволеність або відчуття "недостатності" – подібні відчуття не можуть принести вам те, чого ви хочете. Вони можуть лише повернути вам ще більше того, чого ви не хочете. Негативні емоції відгороджують вас від добра, яке в...

Читати далі...

[Приєднана картинка] Відгомін осінньої рапсодії Все це було, а чи тільки здалося Нам, у міжчассі загубленим двом: Грала на арфі рапсодію осінь У переході між завтра і сном. Миті монетами падали долі – Квапились геть перехожі-думки. Тільки вітрисько - розхристана воля Весь розчинився у звуках легких Та кілька зірок, загублених літом, Тихо горнули проміння до струн. Чисту мелодію, в ніч перелиту, Ми смакували сп’янілістю дум. Раптом земне і небесне злился. ...

Читати далі...

[Приєднана картинка] Повір мені, я не слабка, я - просто жінка, Як у весняному цвіту тендітна гілка. Я, наче криця, зможу все і все осилю, Але, бува, бринить сльоза в очах на хвилю. Повір мені, я не впаду, я завжди в змозі Утримать ногу на крутій важкій дорозі, Але буває, що на мить, та так потрібна Мені рука твоя така до болю рідна. Повір мені, якщо й заступлять хмари небо, Я світлим променем проб'юсь, прийду до тебе, І лиш печаль, журба у серці закурличе, Нехай мене воно...

Читати далі...

Ой ти, дівчино, з горіха зерня, Чом твоє серденько - колюче терня? Чом твої устонька - тиха молитва, А твоє слово остре, як бритва? Чом твої очі сяють тим чаром, Що то запалює серце пожаром? Ох, тії очі темніші ночі, Хто в них задивиться, й сонця не хоче! І чом твій усміх - для мене скрута, Серце бентежить, як буря люта? Ой ти, дівчино, ясная зоре! Ти мої радощі, ти моє горе! Тебе видаючи, любити мушу, Тебе кохаючи, загублю душу. [Приєднане відео]

[Приєднане відео]