Тор - бомж с кувалдой ч.3

  • 07.06.18, 13:11

Асы не стали возражать, потому что возле Одина конунга стоял здоровяк Тор и приветливо улыбался народу, поблескивая красными от перепоя глазами из-под железной шапки с приделанными к ней турьими рогами (чтобы стакан всегда был под рукой). Да и против божьей воли выступать охотников не нашлось – ведь в таком разе очень даже просто было получить в череп не только от Тора, но и от всей толпы, обуянной религиозным экстазом.

В общем, двинулись асы в путь, прихватив с собой и ванов, и пришли на какой-то скалистый полуостров на севере Европы. Там уже обитали жалкие людишки, но асы крепко вломили им всем и, в пароксизме самовеличия, объявили себя богами. Отец Небесный тогда был слишком занят, чтобы отвлекаться на такие мелочи, и потому асам этот акт мании величия сошел с рук. Ваны было обиделись и пошли войной, но Один конунг нашел верное решение породниться с ванами, и потому мордобой не был ни долгим, ни ожесточенным. Зато вместе асам с ванами было удобно и выгодно эксплуатировать туземных трудящихся. Трудящихся тогда называли трэлами, а сейчас мы зовем их пролетариатом и крестьянством.

Normal 0 21 false false false UK X-NONE X-NONE /* Style Definitions */ table.MsoNormalTable {mso-style-name:"Звичайна таблиця"; mso-tstyle-rowband-size:0; mso-tstyle-colband-size:0; mso-style-noshow:yes; mso-style-priority:99; mso-style-parent:""; mso-padding-alt:0cm 5.4pt 0cm 5.4pt; mso-para-margin-top:0cm; mso-para-margin-right:0cm; mso-para-margin-bottom:8.0pt; mso-para-margin-left:0cm; line-height:107%; mso-pagination:widow-orphan; font-size:11.0pt; font-family:"Calibri",sans-serif; mso-ascii-font-family:Calibri; mso-ascii-theme-font:minor-latin; mso-hansi-font-family:Calibri; mso-hansi-theme-font:minor-latin; mso-bidi-font-family:"Times New Roman"; mso-bidi-theme-font:minor-bidi; mso-fareast-language:EN-US;}

Тор - бомж с кувалдой ч.2

  • 06.06.18, 16:16

К северу от Черного моря расположена Великая, или Холодная Швеция. Некоторые считают, что Великая Швеция не меньше Великой Страны Сарацин, а некоторые равняют ее с Великой Страной Черных Людей. В Швеции много больших областей. Там много также разных народов и языков. Там есть великаны и карлики, и черные люди, и много разных удивительных народов. Там есть также огромные звери и драконы. С севера с гор, что за пределами заселенных мест, течет по Швеции река, правильное название которой Танаис. Она называлась раньше Танаквисль, или Ванаквисль. Она впадает в Черное море. Местность у ее устья называлась тогда Страной Ванов, или Жилищем Ванов. Эта река разделяет трети света. Та, что к востоку, называется Азией, а та, что к западу, – Европой. Эту реку мы сейчас называем Доном. Вот туда пришел Тор и объявил себя сыном конунга живущих там асов, Одина. Один конунг посмотрел на свежеобретенного сынка и решил, что такой дуболом ему может по жизни пригодиться. Потому и не стал разоблачать самозванца, хотя Фрейя в тот же день закатила такую истерику, что Один с психу пригвоздился собственным копьем к самому большому ясеню, который только нашел на круче над Великим Доном, который мы сейчас называем Северским Донцом. Девять дней висел Один на дереве, но организм и желание попить пивка победили суицидальный припадок. Тогда Один конунг отгвоздился и вернулся к подданным. А чтобы они не задавали дурацких вопросов, то объявил, что Отец Небесный просветил его за период аскезы, дал ему букварь с крепкими рунами (Один не курил, и потому букварь был тщательно изучен им за время девятидневной скуки). И приказал поменять место жительства, потому что вскоре здесь, в Великой Швеции, станет напряжно и скучно.

Normal 0 21 false false false UK X-NONE X-NONE /* Style Definitions */ table.MsoNormalTable {mso-style-name:"Звичайна таблиця"; mso-tstyle-rowband-size:0; mso-tstyle-colband-size:0; mso-style-noshow:yes; mso-style-priority:99; mso-style-parent:""; mso-padding-alt:0cm 5.4pt 0cm 5.4pt; mso-para-margin-top:0cm; mso-para-margin-right:0cm; mso-para-margin-bottom:8.0pt; mso-para-margin-left:0cm; line-height:107%; mso-pagination:widow-orphan; font-size:11.0pt; font-family:"Calibri",sans-serif; mso-ascii-font-family:Calibri; mso-ascii-theme-font:minor-latin; mso-hansi-font-family:Calibri; mso-hansi-theme-font:minor-latin; mso-bidi-font-family:"Times New Roman"; mso-bidi-theme-font:minor-bidi; mso-fareast-language:EN-US;}

Тор – бомж с кувалдой ч.1

  • 06.06.18, 10:26


Тор Мунонович – рыжий бомж с кувалдой

Был когда-то в Ойкумене величественный город Троя, который возвышался над морем и у его стен текла широкая река Данаприс. Некогда Троей правил мудрый конунг Мунон (или Меннон) Рыжий, а жену его звали Троан (тоже рыжая). И был у них рыжеволосый же сын по имени Трор, мы сейчас зовем его просто – Тор. Тор с кувалдой. А город, в котором жили-поживали мудрый конунг Мунон с женой Троан и сыном Тором, мы сейчас называем Ольвия. Хотя, если честно говорить – там и города уже нет никакого. Половину поглотило море, а вместо другой половины – ямы в земле и каждый год туда собираются ученики землероев, выдающие себя за будущих ученых. Хотя, как знает каждый Истинный, наука – это не ковыряние в грязи, а благородное обретение Истины в дискуссиях и мордобоях на пирах, посвященных каким-либо организационным вопросам.

Как тогда было принять, Мунон отправил сына на воспитание к своему куму Лорикусу во Фракию. Это для того, чтобы Троан не задалбывала ребенка всякими бабскими штучками – печеньками, вареньками и поцелуйчиками в пупок. Ибо пацан должен расти правильно, выгребать от ровесников и наваливать им сдачи. С этим Тор справлялся прекрасно, потому что силушкой его природа не обделила. Насчет ума ничего сказать нельзя, но когда есть силы немеряно, то особого ума и не надо – все равно с тобой все будут соглашаться.

Когда Тор подрос, то ему самому захотелось поцарювать, то есть – порулить. Поэтому он убил Лорикуса и его жену. Она была старая и потому пользы от нее по части наследника не было никакой. Да Тор этим и не парился особо – и когда понял, что царством (он его назвал Трудхейм) управлять нужно не столько силушкой богатырской, сколько умом обширным, то бросил все к свиньям собачьим и отправился побомжевать.

Много славных подвигов совершил Тор во время своего скирдоманства. Много пива было выпито, многим девкам подолы задраны. Но и это тоже вскоре надоело добру молодцу, потому что бомжевать весело, но слегонца голодновато. И решил Тор найти себе постоянное место жительства.


Normal 0 21 false false false UK X-NONE X-NONE /* Style Definitions */ table.MsoNormalTable {mso-style-name:"Звичайна таблиця"; mso-tstyle-rowband-size:0; mso-tstyle-colband-size:0; mso-style-noshow:yes; mso-style-priority:99; mso-style-parent:""; mso-padding-alt:0cm 5.4pt 0cm 5.4pt; mso-para-margin-top:0cm; mso-para-margin-right:0cm; mso-para-margin-bottom:8.0pt; mso-para-margin-left:0cm; line-height:107%; mso-pagination:widow-orphan; font-size:11.0pt; font-family:"Calibri",sans-serif; mso-ascii-font-family:Calibri; mso-ascii-theme-font:minor-latin; mso-hansi-font-family:Calibri; mso-hansi-theme-font:minor-latin; mso-bidi-font-family:"Times New Roman"; mso-bidi-theme-font:minor-bidi; mso-fareast-language:EN-US;}

Місцеположення Мухосранська знайдено!

  • 05.06.18, 13:46
Світлина від Svartur Vaengi.


Мусохраново — посёлок в Ленинск-Кузнецком районе Кемеровской области. Входит в состав Шабановского сельского поселения. 54°4231 с. ш. 85°4633 в. д.

Населённый пункт основан в начале XVIII века крестьянами из Европейской России Мусохрановыми, по фамилии которых и назван.

По данным Всероссийской переписи населения 2010 года, в посёлке Мусохраново проживает 505 человек (250 мужчин, 255 женщин).

Втаємничений рунескрипт - 2

  • 04.06.18, 23:18
Частина 2


Тож дивимось:

1 (6). Руна Hagalaz – езотерично є визначенням руйнації старого, аби на уламках побудувати щось нове. Містика вважає руну Hagalaz материнською руною, яка символізує першокристал Світового Льоду. Hagalaz є дуже небезпечною, бо її дія відрізняється несподіваними наслідками, несподіваним часом дії та може привести до катастрофи навіть тоді, коли інші події розвиваються позитивно. Сакральне значення руни Hagalaz – руйнація.

2 (7). Руна Uruz, нам вже знайома – в езотериці визначає усвідомлення власної смертності, руна великої енергії, але якою керувати довгий час просто не можна, бо ця енергія виходить з-під контролю й стає руйнівною.

3 (8). Також знайома руна Is – містика обумовлює здатність цієї руни викликати як гальмування процесів, так і несподіваний їх стрімкий розвиток. В езотериці ця руна нагадує, що життя не вічне. Сакральне значення руни Is – відповідник зупинки та застою в льодовому полоні Хельхейму та Ніфлхейму.

4 (9). Руна Laguz – езотеричне значення її – можливість змінити себе в духовному плані, містичне значення – джерело непізнанного, натхнення та взагалі мінливих таємниць. Сакральне значення руни Laguz – потік, шлях. Але саме цю руну часто використовують в зейдах, де вона уявляє з себе нестримний потік брудної води чи болотяного бруду, який затоплює все навкруги без змоги рятування.

5 (10). Руна Odhal – езотерично це є центром Всесвіту, вірніше – власного світосприйняття; містично – спадщина предків, бо головне значення руни Odhal – володіння роду, рідний уділ. Сакрально руна Odhal є проривом та роз’єднанням.

Перше порядкове число тут є номером руни в другій частині, а друге число – то номер руни в загальному ряді формули мантри. Тепер подивимось, що нам скаже другий рунескрипт.

Центральною тут має бути руна Is, що задає тональність на щось стабільне, але дуже хитке й непевне. Перша руна - Hagalaz, руна руйнації та несподіванки, яка поруч з наступною руною, Uruz, та центральною Is аж ніяк не можуть бути позитивними у вирішальному факторі. Завершують цей ряд руни Laguz та Odhal, що у сполученні з передуючими теж не позитивують обставини, в яких опинився головний герой нашого дослідження, на честь якого й було створено мантру.

Все це разом вказує нам на те, що вибір істоти базується на палкому бажанні вижити за будь яку ціну, жертвуючи всім, що оточує тварюку і задля власного виживання воно ладне зруйнувати навіть свою рідну землю, бо не відчуває в ній коріння.

Тож мантра «Путін – хуйло» цілком вірно відображає не лише характеристику об’єкту дослідження, не лише психотип, але й подальшу долю цієї істоти, що вона перебрала собі верховну владу в тому непорозумінні, яке зветься «російською федерацією». Втім, якщо завважити на туземне населення тієї землі, руйнація подібного унтердержавного утворення хоча би й разом з винищенням аборигенів, лише посприяє подальшому світовому розвитку.

Втаємничений рунескрипт

  • 04.06.18, 23:11

Путін-Хуйло,

або

Втаємничений рунескрипт

З 2014 року в Україні набула популярності мантра «Путін-Хуйло». Виникла вона, як і всі справжні мантри, спонтанно. Але полюбилася не лише в Україні, бо зараз її співають по всьому білому світові. Таке значне явище не могло пройти непоміченим повз увагу Служби Інквізиції Кіммерійського Ордену Лицарів Бука. В 2015 році до Рунічного відділу СІ надійшло завдання – з’ясувати магічне, езотеричне та сакральне значення цієї мантри. Кілька років напруженої праці увінчалися успіхом – завдання було із честю виконане. Надаємо громадянам України звіт Надзвичайної Комісії Відділу Досліджень Служби Інквізиції Кіммерійського Ордену Лицарів Бука (НКВД СІ КОЛБ).

ЗВІТ

Рунічний відділ, отримавши завдання, негайно ж почав бурну та кропітку роботу по встановленню істинного значення найпопулярнішої мантри України. Перш за все вона була записана рунами Старшого Футарку, що надало мантрі справжнього, не спотвореного кирилицею, вигляду. Потім було визначено значення кожної руни, з чого вийшло наступне:

1. Руна Perth (Peorp) – руна вибору, гарної чи поганої вдачі, що на езотеричному рівні має відповідати за свідомий вибір досягнення мети. Сакральне значення цієї руни – Пізнання. Але велика можливість випадковості робить цю руну найнебезпечнішою з усього Футарку, бо свідоме обрання рішення, що його пропонує руна Perth (Peorp), може стати фатальним.

2. Руна Uruz – в езотериці визначає усвідомлення власної смертності, руна великої енергії, але якою керувати довгий час просто не можна, бо ця енергія виходить з-під контролю й стає руйнівною.

3. Руна Teiwaz – езотерично визначає здатність до самопожертви та створення власної справедливості. Містично – шлях війни з усім оточенням. Сакрально – незламне бажання вижити як завгодно.

4. Руна Is – містика обумовлює здатність цієї руни викликати як гальмування процесів, так і несподіваний їх стрімкий розвиток. В езотериці ця руна нагадує, що життя не вічне. Сакральне значення руни Is – відповідник зупинки та застою в льодовому полоні Хельхейму та Ніфлхейму.

5. Руна Naudh – езотерично визначає незадоволеність досягненим та розуміння прірви між бажанням та реальністю. Містично – полум’я бажання, яке легко може вийти з-під контролю та спалити все навкруги. Сакральне значення руни Naudh - примушення до чогось, без різниці гарного чи поганого, це вже як воно вийде в реальному житті.

Це була перша частина рунічної формули, де центральною є руна Teiwaz, що й визначає її домінанту над іншими рунами рунескрипту. Але, оскільки мантра складається з двох части, то перш ніж роз’яснювати першу, треба розібрати другу. Інакше можна зробити хибні висновки, що призведе до помилкової оцінки ситуації в цілому.

Тайны Сурта Загорелого

  • 02.06.18, 16:18


Тайны Сурта Загорелого

 

Ra menn dauir!

(Мертвые скачут!)

Сурт, владыка Муспельхейма, самая загадочная фигура в скандинавском пантеоне. Бог Огня и Света – тем не менее, он – черный, темный, смуглый (Surtr). Откуда он взялся – даже знаменитая вёльва в своем пророчестве о Рагнарёке не может сказать ничего внятного. Грубо говоря, Сурт был всегда и, похоже, именно он и есть Мировой Огонь. Точно так же мало что можно сказать о втором первомире - Нифлхейме. Точнее – о Мировом Льде, от встречи которого с Мировым Огнем и появилось всё. ВСЁ. ПОЯВИЛОСЬ!

Значит, мы имеем сознательное забвение второй составной необходимого дуумвирата зарождения мира – именно женскую половину, поскольку Сурт олицетворяет мужскую. О женской составляющей известно только то, что она – Лед. И обитель ее – Нифлхейм, что сейчас есть самая нижняя, самая холодная точка Девяти миров. Или, иначе – Мир голодных духов, откуда нет возврата. Это уже потом, наиздевавшись вволю над Локи и его потомством, асы милостиво выделили пустующий, на их взгляд, хейм дочери Локи – Хели Прекрасной. Однако Хель получила аж два (!) хейма. Свой личный удел – Хельхейм и в дополнение к нему – Нифлхейм. Замечу, что никто из асов или йотунов (не говоря уже про ванов, альвов и людишек) не имел личного хейма. Только Сурт, со своим огненным мечом, единовластно владеет Муспельхеймом, куда не суется даже вездесущий, полазучий по всем другим мирам Иггдрасиля Один. Однако конец мира, Битва богов – Рагнарёк – произойдет при полном взаимодействии Огня и Льда. Вместе с инеистыми великанами-турсами, вместе с мертвым воинством Хель именно Сурт уничтожит все миры Иггдрасиля в пароксизме разнузданного пироманского веселья. Причем останется только малый кусочек Мидгарда, с которого и начнется новое возрождение мира. Думается, что с Мидгардом останутся и два извечных, несотворенных хейма – Муспельхейм и Нифлхейм. А вместо погибших богов восстанут новые – по большей части родом из человеков, к которым будет добавлена толика малая от асов. Для заквАСки.

Поначалу Муспельхейм и Нифлхейм разделяля Мировая Бездна (то есть – Пустота) с несколько неприлично-свифтовским названием Гинунгагап. Но, как известно, природа пустоты не терпит, и Мировой Огонь просто обязан был встретиться с Мировым Льдом. Так, при встрече противоположностей, и родилась Жизнь.

Самым поздним миром был наш, Мидгард. И в нем же произойдет последняя мировая драма – Рагнарёк, битва богов. Есть мнение, что Рагнарёк уже начался, если судить по приметам – о чем я уже неоднократно писал. И даже с локализацией данного апокалиптического явления. Но дело не столько в Рагнарёке, сколько в Сурте. Нам сейчас остается только гадать – будет ли приход Огня Всесметающего ядерной катастрофой или просто изменением климата в жаркую сторону. Возможно как первое (что очень даже вероятно, учитывая наличие атомной кнопки у многочисленных шибздиков из так называемых «людей»), так и второе – что сейчас все более явно усматривается в глобальном потеплении.

Потомки Сурта – огненные великаны – прекрасно уживались с великанами инеистыми и даже имели совместное потомство – примером тому может быть Фарбауди, отец небезызвестного проказника Локи. А Локи, в свою очередь, будучи метисом, подженился на инеистой великанше Ангрбоде и имел от нее милое потомство – Хель Прекрасную, Фенрира Доброго и Йормунганда Длинного. Да и жизнь Локи прошла во враждебном окружении асов, мягко говоря, недолюбливавших взятого от йотунов заложника. Что наложило на психотип Локи откровенно хтонические черты и сделало его величайшим злодеем. Хотя, конечно, лепить из Локи демона – это примерно то же самое, что лепить Адольфа Гитлера из Геннадия Хазанова.

Итак, подведем итоги:

1. О Сурте мы знаем крайне мало. Поэтому он представляется скорее загорелым бичбоем с калифорнийского побережья, чем грозным повелителем первостихии.  В жизни Девяти миров Иггдрасиля активное участие Сурт принимает только в самом конце – уничтожая все и всех во время Рагнарёка.

2. Наверняка Сурт является безнадежно идейным гуманистом, иначе он не оставил бы никого и ничего из ранее сущего, а уничтожил бы все это под корень. Вместе с корнем. Благо Нифлхейм рядом и ему было бы несложно, после некоторого время горьких раздумий и разочарований, начать новое творение жизни в совершенно новых мирах, постаравшись не повторить ошибок, допущенных в первом варианте творения. Хотя были ли наши Девять миров – первыми? Кроме как для нас?

3. Рагнарёк уже идет вне зависимости от наших страхов, наших радостей и наших желаний. Тот мир, который мы знали, который был нам привычен и который мы очень боимся потерять – рушится. И с этим придется смириться, как с тем, что дни чередуются с ночами. Поэтому желательно внести свою лепту в дело управляемого Хаоса – то есть принять одну из сторон в Рагнарёке. Только тогда появится возможность выжить в нем.

4. И, пожалуй, самое актуальное: обитатель Юга, Сурт, в одном из аспектов бытия, может оказаться не красавчиком из Санта Фе, а чернокожим обитателем африканского континента, пришедшим из своей жаркой и пыльной, загаженной мухами экваториальной деревни пользоваться благами северной цивилизации. Но по причине рукожопости и лени не могущим даже смыть воду в унитазе. Можете считать это расизмом, но бытовое поведение кафров в «освобожденной» ими бывшей Южно-Африканской республике прекрасно демонстрирует данную теорию. И тогда – прямой обязанностью северян есть защита нашего благословенного, родного и любимого Мидгарда от темных орд ползущей на наш мир нечисти. Мидгард у нас один. Как и Один. Так что, несмотря на свою симпатию к Локи и его семейству, кровный долг представителя северной цивилизации вынуждает меня встать на сторону асов.

Veri heilir!

(Счастья вам!)

 

 

Heill Dagr!

Heilir Dagssynir!

Heil Nttoknipt!

Heilir sir!

Heilar synjur!

Heil sjin fjlnta fold!

 

(Славься, день! Славьтесь, сыны дня! Славьтесь, ночь с сестрою! Славьтесь, асы! Славьтесь, асиньи! Славься, благодатная земля!)

Табурет – підступний винахід садистів

  • 31.05.18, 21:51


Коли людина була вільною від таких умовностей, як житло, правила етикету та іншого дрібнобуржуазного бутору, то спокійно сиділа або на землі, або навпочіпки, навчившися цього від приматів. Ми досі можемо спостерігати, як примати використовують навпочіпкову схему сидіння для взаємного спілкування та споживання пивасику та сємок.

Але, спливом певного часу, дехто з людей схотів виділитись, і почав сидіти на пнях від дерев, камінцях та власне на самих повалених деревах. Ще пізніше почали робити спеціальні чурбачки, що нагадували пеньки. Це стало модним, і кожна родина в людському стаді завела собі такі фальш-пеньки. Проте мода рухалася далі, і просто пень став моветоном. Його почали культурно обробляти. Аж нарешті, коли з суцільними чурбаками під сидіння стало трохи напружено з огляду на вирубання лісів і що призвело на дорожнечу стільців для трудящих, вигадали спеціальну конструкцію з дощок та брусків.

Саме цей момент ми й маємо уважно дослідити в даному розслідуванні.

Механізм катування дуже простий – коли трудящий/селянин сідає на табурета, то під його вагою розсох шийся каркас споруди приходить до руху, дошки сідала змішуються та підступно вхоплюють сраку трудящого/селянина за ті місця, які потрапили до щілин.
Оскільки полагодити табурета, що перетворився на знаряддя катування вже немає можливості, а викинути його не є раціональним вчинком, бо фінансовий стан середньостатистичного трудящого/селянина не дозволяє надмірних витрат, то життя перетворювалося на страждання всієї родини. Більш за все, звичайно, страждали непосидющі діти, які найчастіше й ставали жертвами підступної меблі. Вірніше – катувального механізму.

Виникає питання – кому було вигідно, щоби життя простої трудящої людини стало пеклом, якщо завважити на те, що в давні часи їй і так жилося зовсім не солодко. Дослідження виводить нас на релігійні постулати, які закликають до вселенського терпіння всіх незручностей, бо, мовляв, так вигідно чи якомусь певному богові, чи то кільком богам одразу. Це вже залежить від конфесії та релігійних догматів.

Тож можна зробити висновок, що домашню машину для тортур вигадали жерці, і вона настільки прижилася в духовному середовищі, що навіть й до сьогодення триває випуск цієї жахливої конструкції, яку треба заборонити на міжнародному рівні. Хоча прогрес торкнувся навіть табурета – завдяки новим технологіям підсрачна площина виробляється не з кількох дощок, а з однієї пластини, що унеможливлює сракозатискання за відсутністю наявності щілин на підсрачній площині.

Таким чином ми довели, що падіння рівня релігійного світосприйняття призвело до підвищення комфорту для трудящих та селян.

Важкі котячі роздуми

  • 31.05.18, 13:45
Світлина від Фошызда Луганського.

Насрати їм, чи ні?
Якщо насрати - то скільки треба,
Чим, коли і як...
В один чи в оба капця,
Досцяти на довісок,
Аби гармонія була та ікєбана
По повній мірі
В цьому йобаному домі,
Де котика пиздячуть геть безбожно
За те лише, що він
Напудив до взуття...
А те, що їхні капці -
Смердючі, пітні, брудом оповиті -
Про це мовчать, паскуди!!!

Короче - срати треба більше!
Гостям, господарям, сантехнікам -
УСІМ!

Аж ось тоді гармонія настане, на всіх них
Зійде саторі блаженне,
І ПІДУТЬ НАХУЙ ВСІ,
Залишивши котєйку кайфувати.