Понедельник. Утро.

Понедельник. Утро. Нароооод! Ау! Где все? На работу собираемся?



Доброго утра всем!


Всі в топку! Або мавпа з гранатою.

© Сашко Лірник

Пам'ятаєте епічний совковий фільм "Волга-Волга"?
Там є шикарний епізод, коли начальничок закликає екіпаж із піною на губах, зриваючи із себе піджак і закочуючи рукави : " За мной! Поддай жару! К топкам, товаріщі ! К ТОПКАМ !!!" 
І всі пасажири, надихнуті закликами і особистим прикладом начальства ,хапають лопати, дрова, вугілля і кидаються "к топкам" піддавати жару котлам пароплава.
А начальничок спокійно розкочує рукави, одягає піджачок , оглядає хазяйським оком трудовий ентузіазм екіпажу і пасажирів, і йде пити чайок до себе в каюту.
Коли я бачу ,як чергові пули політиків закликають народ до "священної боротьби проти" чи "священної боротьби за", то згадую цього начальничка.
А українці знову ,під спів Гімну з обох сторін,тягають один одного за чуприни, хапають за шиї, б'ють і знову несуть на руках чергового Месію, який в цей момент зірвав із себе піджачок і волає: "К топкам, товаріщі - браття українці! "
Ви думаєте політикам "болить Україна"? Чи може "болять" ваші нещастя чи бідність?
Їм "болить" ріст рейтингу на 1,5 відсотка, який їм пообіцяли цинічні політтехнологи.
От вони і товпляться перед камерами ,відштовхуючи один одного. 
Без камер не можна. Бо не буде твого писка в тілівізорі в новинах, то про тебе, не дай Боже, забудуть, або , ще гірше, твій конкурент отримає ці відсотки, а ти як лох пролетиш мимо скандалу і "інформаційного приводу".
Дивовижно спостерігати цей паноптикум- вінегрет із політиків-павуків, Тих, які вчора гризли один одного в слоїчку, а сьогодні обнімаються і цілуються в десна, бо цей "союз" вигідний на цю хвилину. Та ще й густо приперчений московською агентурою, яка вже не соромиться і не боїться. 
Про Україну, чи про вас, посполиті, тут не йдеться в жодному випадку.
Так само це все робиться не для "відновлення справедливості", чи "боротьби із злочинним режимом". 
Як їм буде вигідно, то всі вони непогано співпрацюють із будь-яким "злочинним режимом", і отримують від нього гроші, преференції і "борзих щєнков".
У своїх потугах вилізти "по трупах нагору", вони найбільше нагадують мавпу з гранатою, яка може підірвати все навколо, граючись із своїми волохатими яйцями.
Для них не важливо чи це інститут громадянства, чи потяг з пасажирами, чи прорив кордону.
Дайте мені в цю саму мить мій банан, а весь світ нехай летить к фуям!- ось їх лозунг.
А взагалі всі вони непогано почуваються і світять ситими мордами і червоними мавпячими задницями на телекранах і проплачених мітингах.
Найвлучніше їх усіх характеризує фраза відомого американського політтехнолога :
"Політик - це всього-лиш картинка в телевізорі".
От ви і б'єте одні одних, плюєтеся і лаєтеся між собою за красиву "картинку в телевізорі".
Не важливо яка вона - із шоколадкою, чи з вилами, чи з на високих підборах в інвалідному візку, чи з колорадськими стрічечками, чи з іноземним акцентом.
А ви однаково на виборах будете голосувати за кіло гречки , чи 200 гривень.
А , якщо не ви, то ваші сусіди.
Я колись, по романтичній дурості, балотувався в народні обранці. Але перша ж зустріч із виборцями швидко наповнила мене здоровим цинізмом. Бабуся в першому ряду одразу запитала: "А ти привезеш мені солому на хату?" Я відповів, що ні, бо я не маю грошей на те, і почав розказувати про справедливість, чесність, програму дій, і т. д.. А бабуся сказала: "А той кандидат мені пообіцяв солому. То я за нього і проголосую".
Це все що треба знати про політиків і вибори.
От, замість того щоб киздити один одного на кордоні і в інтернеті, провели б розмову чи роз'яснення серед ваших знайомих і сусідів.
Як це роблю я.
А голосувати треба за політичну партію, а не за віртуальний бізнес-проект ,зібраний під одне гучне ім'я.
Я не дивуюся, що пішла чутка про відомого співака, як кандидата в Президенти. А чого ж? Обирають шоу-менів. І чим більше шоу, тим більший шанс бути обраним.
Очевидно, що при такому підході найбільше шансів стати Президентом дівчинка Маша, а прем'єром її друг - Ведмідь із мультика .
Давай шоу! Давай скандалів! Давай всі "к топкам!"
Навіть ціною України.
Бо яка там Україна, коли тут табуретка на кону і доступ до грошових потоків!
Я сильно підозрюю, що після всіх цих ефірів і політичних шоу, проривів кордону ,палких промов і закликів, всі вони розкочують рукави, одягають свої ,скинуті в запалі, піджачки , оглядають хазяйським оком ваші битви орків і ельфів, адептів і неофітів, і йдуть на дружню пиятику в елітний ресторан "Да Вінчі", куди вас, із вашими холопськими пиками не пустять на поріг.
Всі ці "політики"- лише тимчасовий шум, який пропливе і мине дуже швидко.
У нас на очах за якесь десятиліття промчалися цілі натовпи месій, правдоборців, батьків нації і володарів дум. І де вони зараз?
Я ,хоч і казкар, але не вірю в казочки про якусь одну особу, яка принесе омріяне щастя самою своєю появою на посаді. 
Тому вся ця метушня навколо окремих персон- повне лайно.
Якщо дві зграї бабуїнів кидаються лайном одні в одних, то не обов'язково влазити між них і теж кидатися лайном.
Через десять років забудуться всі ці політики- "потрясатєлі Всесвіту", а Україна буде.
От за неї я і переживаю.
А не за "картинку в телевізорі" чи їхні "топки".

Почитал я это комменты...

  • 24.09.17, 18:23

Почитал я сегодня комменты к заметкам разным и таки да, ватные пуканы таки горят!

Причем эти комментаторы "во все дырки" лезут, по поводу и без...! Видно натура у них такая - нагадить побольше!

Про Вальцмана, Капітельман і придурків

Почну із анекдоту.

В консерваторії абітурієнт чудово зіграв на вступних екзаменах.

І голова комісії питає у хлопця як його звуть. Той відповідає, що Олександр Петренко.

Голова збентежується, радиться із комісією і питає як звали його дідів. Хлопець каже, Що Роман Кошовий і Богдан Петренко.

Знову комісія радиться і запитує як звали прадідів. Хлопець згадує, що одного звали Михась Вернигора,другого - Лаврін Петренко, третього - Зореслав Княжич, а четвертого - Самуїл Пасхавер..

Комісія радіє: "От тепер все ясно! Як виявляється глибоко закопаний талант!"

Посміялися. Дотепно.

А тепер серйозно.

Скажіть, чи мене одного коробить, коли читаєш у ,ніби притомних, людей, що президент "насправді Вальцман", а Юля Тимошенко - "насправді Капітельман", Тягнибок - "насправді Фротман", а Кличко - "насправді Етінзон" ?

Ну і ще в тому ж дусі про інших політиків.

При цьому віртуально поплескують вас по плечу і по-змовницьки підморгують вам : "Ну ти ж теж так думаєш, брателло !"

Та ще й на доказ доводять якісь "таємні виписки" із церковних книг, архівів і скани засекречених документів, або порівнюють на фотографіях вуха і носи.

Та капєц просто.

Нє, я канєшно понімаю, що надзвичайно важливо знати хто був прадідусь чи прабабця в четвертому коліні у політика, чи посадовця.

Тоді все одразу стає зрозумілим!

А як же ж!

Адже тепер "очевидно", що у тебе в під'їзді насцяв не твій сусід, чи ти з перепою, а той клятий "Шварцнегер, нащадок Шварцмана".

Ті, хто вперто називає політиків вальцманами -капітельманами -етінзонами, двічі придурки.

Перший раз придурки, бо прізвище політика аж ніяк не Вальцман, чи Капітельман, а Порошенко і Тимошенко ( чи як там їх всіх, "проти кого" ви копаєте, чи вигадуєте родовід).

Так само можна у вас самих "відшукати" в роду якогось Авраама, Ганса, чи Збишека з Мухамедом. Як не в четвертому, то в десятому коліні точно.

Так людство влаштовано. Генетика вам в поміч.

А другий раз придурки, бо щиро вважаєте, що ми опускаємося на ваш "рівень нижче плінтуса", і сам факт "єврейського" прізвища має викликати у нас негативні емоції і відразу.

Гей, придурки, ви забули, що лозунг "Бєй zydov, спасай Рассєю!" є , а аналогічного "Бєй zydov, спасай Україну!" немає. Від слова "зовсім".

Бо нема звідки взятися.

За своїм родоводом краще слідкуйте.

Бо , маючи належність до славного роду Кошових, Вернигор,Мельниченків, чи Шевченків , патякаєте вже не українською мовою а московським суржиком , віддаєте дітей в "русскіє" школи, волаєте п'яними голосами "тюремний шансон", і їздите в московію сраки цьомати своїм ворогам за три копійочки.

Бо копійочка до копійочки - вже і руб набереться. А сором очі не їсть і совісті ніхто ніколи не бачив.

І винен у ваших ( і через вас, і наших теж) бідах,не якийсь міфічний "Шварцнегер-Коган-Рабінович", а ви, падли, які продали свій голос і майбутнє дітей своїх і моїх за кіло гречки і двісті гривень на виборах.

© Сашко Лірник