Ау, народ! Где все? Спите еще? А ночью такие все активные...!

Давайте просыпайтесь уже!

Спостерігаючи наш запалений медійний простір, я не міг не відписатися з приводу очевидних речей.

Потужні медійни засоби нашого північного ворога красно флюродросять на термін "русофобія" у зв'язку з українським порядком денним. Мені навіть здається, що цей термін вже почорнів від такого частого використання. Взагалі-то більш коректним мав би бути термін "россієфобія", оскільки нащадки Русі - то є саме ми. Але склалося так, як склалося, хай буде русофобія.

Отже, в цьому тексті я хотів би викласти пару державотворчих тез стосовно цієї лексеми, як типовий східняк.

Русофобія - це не про ксенофобію або шовінізм. Це про гігієну нації. Ви ж навчаєте дітлахів підтиратися, мити руки, чистити зуби? Так само ми маємо навчати їх русофобії. Що таке русофобія в українському вимирі? Це ігнор та нехтування всього російського. Це означає нафіг увесь медійний продукт зі снігерії. Це означає нафіг усіх "лібералів". Це означає індиферентність до всього російського буття, бо це є найвищий ступінь ненавісті. З усіх кацапонародженних нашу увагу мають привертати тільки ти спірохети, хто поки ще бігають із калашами по нашій землі.

Пропаганда ворога стверджує, що святу русофобію забезпечує нинішній український режим. Мовляв, змінять владу - і обидва народи знов стануть братами. Цей меседж є хибним. Тому що русофобія - це імунітет. Як тільки з'явилась зовнішня загроза для організма країни, то одразу почався генезіс русофобів - лейкоцитів. Українцям не потрібна державна віспа, хто б не керував країною.

Але всупереч природній логіці кліничного захисту деякі українці намагаються пронести всередину організму цілком аутоімунні тези. На кшталт "В росії теж є нормальні люди". І цей факт неможливо заперечити. Але є одне але. В каналізації теж присутні молекули води, але ми ж звідти не п'ємо.

Зараз ця країна-сифіліс намагається пробити санаційний та когнітивний бар'єр, тому що пряма атака інфекції на Україну не вдалась. Отже, наш інфекційний сусід намагається ототожнити у (під)свідомості українців, що законна влада то є коріння всіх негараздів побутового життя. Деякі носії російської чуми резонують з країною-агресором зсередини нашої країни.

But Свята Русофобія велить нам: "Йдіть ви всі на хуй". Та не забуваємо мити руки)

© Ярослав Матюшин

День Защитника Украины - замечательный праздник. И мы очень радовались когда Президент решил выделить его как государственный. Кстати, Пуйло назвал "возмутительным" это решение.

Но вот прошло совсем чуть-чуть, и дьявольский совок пытается вернуть утраченные позиции. В школах "празднуют" "день мальчиков", маркетологи предлагают пошлые попсовые поздравления, а недалекие граждане в соцсетях пытаются рассказать окружающим, мол, "защищать Родину - мужская работа".

Поэтому по пунктам.

1. Защищать Родину - дело всех и каждого, независимо от происхождения, возраста и пола. Разве малыши, которые в детском садике плели маскировочные сетки, или бабушки за 80, которые распускали свои старые свитера, чтобы вязать носки солдатам на передовую, внесли меньший вклад в нашу победу, чем артиллеристы? Не думаю.

2. Лечение совка - дело нелегкое, но не безнадёжное. Собирайте информацию, думайте, анализируйте, синтезируйте мысли и несите их совковому окружению.

3. Не участвуйте в сборе денег на подарки, не покупайте фигню и не принимайте ее в подарок от других. Даже если придётся поссориться с ближними и родительским комитетом. Умный потом вас поймет, а дурак... ну он и есть дурак.

4. Чума и анафема всякому, кто из Дня Защитника Украины пытается сделать 23 февраля.

И да, поздравляю всех, кто защищает Украину, на всех фронтах - от восточного и до самых глубин интернета!

© Александр Дедюхин