Європейський суд – чи світло в кінці тунелю?
- 26.01.12, 19:08
Здавалося б, план повернення України у свою власність задля можливості вільно розпоряджатися внутрішніми та зовнішніми ресурсами та фондами, який сьогодні реалізують фінансові кола як провладні, так і опозиційні, був розроблений майже ідеально і з високою політтехнологічною професійністю. Фактично, єдине, що заважає цим двом сторонам дійти згоди – це відсутність довіри один до одного і бажання обох сил мати одноосібну владу в країні.
Практично, план тих, хто бажає змінити державний устрій і від якого останні не відмовились, проілюстровано на прикладі ХДС та його колишнього Голови В.Стретовича. Тоді відбулася зрада Держави і Президента в мініатюрі.
Коротко кажучи, план «акціонерів» наступний. Не забезпечуючи розрядку напруженості, Президент втрачає контроль, розумна поведінка вичерпує засоби, Президент перестає якісно гарантувати Конституцію, починає робити помилки, втрачає надану йому владу де-факто і, як наслідок, де-юре. Тим самим, задум «акціонерів» реалізовується. Президента, як завжди, зраджує оточення, особа Президента та Інститут Президенства отримують остаточний удар. Для публіки створюється «парламентська» форма управління на чолі, наприклад, з Ю.В.Тимошенко та Ко, у формальному парламенті з Д.Жванією - прем’єр-міністром (як він сам повідомив це Стретовичу), з В.М.Стретовичем – номінальним президентом. Зрештою, особи мають значення більше для ілюстрації мотивації їхніх поступків. Тому питання «хто» не так важливо, зокрема, для тих, хто бажає «змінити» формат Держави. Важлива об’єктивна картина для Президента і суспільства.
На сьогодні цілий комплекс обставин, зокрема й поведінка Президента (не йде на провокації зі створення образу диктатора), не допускають поки що реалізувати цей «план». Але відсутність у Президента універсального інструмента, такого, який був би зрозумілий для всіх верств населення, є слабким місцем, тому напруження в суспільстві наростає. Таке положення може нейтралізувати лише сам Президент, бо на карту поставлено його особу і фізично, і юридично.
Знаючи це, Президент зобов’язаний виграти, стати Президентом всіх українців, в межах і за межами України. Або, або… Це питання збереження та розвитку державності в Україні. А для українців – питання безпечного проживання в країні.
Проте відсутність серед відомих людей, що публічно претендують на положення союзника Президента у вирішенні конфлікту управління, осіб, які дійсно можуть запропонувати та реалізувати якісні інструменти і стати таким союзником, унеможливлює й якісне виконання Президентом своїх функцій. Оточення формує негативний образ Януковича як в професійному, так і в особистісному плані.
Судові процеси, реакція Європарламенту та світової спільноти боляче б’є по іміджу як країни, так і Януковича як Президента та людини. Обставини складаються настільки жорстко, що існуючі державні інструменти вже не в змозі справедливо і неупереджено вирішити не лише питання Тимошенко та Луценко, а й будь-яку досить серйозну суспільно-політичну проблему. Європейский суд, на жаль, не досяжний для багатьох українців, та й не факт, що саме розгляд У Європейському суді поставить всі крапки над «і» у справах Тимошенко та Луценко.
На сьогодні вже є публічною інформація про підготовку процедури скликання «Собору» - Всеукраїнської Публічної Громадської Трибуни для вирішення найбільш болючих питань в країні за участю інститутів Держави і суспільства. Через конкретну справу ініціатор «Собору» (Доповідач - ВЧНП) пред’явить фінансові ресурси для наповнення держбюджету та одну із форм механізму із забезпечення гарантованих Конституцією та Законами України виплат по державним соціальним гарантіям. «Собор» має на меті зняти напругу у суспільстві через вирішення питання винуватості або невинуватості політичних діячів.
Тож усі зацікавлені і ті, хто бажає справедливого і неупередженого вирішення питання винуватості чи невинуватості осіб по резонансних справах Тимошенко, Луценко, Іващенко тощо, мають можливість уважно ознайомитися із процедурою «Собор» в Інтернеті і ініціювати розгляд цих справ на «Соборі». Особисто Ю.Тимошенко та Ю.Луценко з ними ознайомлені.
Незалежний журналіст, Олена Треммері.
22.01.2012
Практично, план тих, хто бажає змінити державний устрій і від якого останні не відмовились, проілюстровано на прикладі ХДС та його колишнього Голови В.Стретовича. Тоді відбулася зрада Держави і Президента в мініатюрі.
Коротко кажучи, план «акціонерів» наступний. Не забезпечуючи розрядку напруженості, Президент втрачає контроль, розумна поведінка вичерпує засоби, Президент перестає якісно гарантувати Конституцію, починає робити помилки, втрачає надану йому владу де-факто і, як наслідок, де-юре. Тим самим, задум «акціонерів» реалізовується. Президента, як завжди, зраджує оточення, особа Президента та Інститут Президенства отримують остаточний удар. Для публіки створюється «парламентська» форма управління на чолі, наприклад, з Ю.В.Тимошенко та Ко, у формальному парламенті з Д.Жванією - прем’єр-міністром (як він сам повідомив це Стретовичу), з В.М.Стретовичем – номінальним президентом. Зрештою, особи мають значення більше для ілюстрації мотивації їхніх поступків. Тому питання «хто» не так важливо, зокрема, для тих, хто бажає «змінити» формат Держави. Важлива об’єктивна картина для Президента і суспільства.
На сьогодні цілий комплекс обставин, зокрема й поведінка Президента (не йде на провокації зі створення образу диктатора), не допускають поки що реалізувати цей «план». Але відсутність у Президента універсального інструмента, такого, який був би зрозумілий для всіх верств населення, є слабким місцем, тому напруження в суспільстві наростає. Таке положення може нейтралізувати лише сам Президент, бо на карту поставлено його особу і фізично, і юридично.
Знаючи це, Президент зобов’язаний виграти, стати Президентом всіх українців, в межах і за межами України. Або, або… Це питання збереження та розвитку державності в Україні. А для українців – питання безпечного проживання в країні.
Проте відсутність серед відомих людей, що публічно претендують на положення союзника Президента у вирішенні конфлікту управління, осіб, які дійсно можуть запропонувати та реалізувати якісні інструменти і стати таким союзником, унеможливлює й якісне виконання Президентом своїх функцій. Оточення формує негативний образ Януковича як в професійному, так і в особистісному плані.
Судові процеси, реакція Європарламенту та світової спільноти боляче б’є по іміджу як країни, так і Януковича як Президента та людини. Обставини складаються настільки жорстко, що існуючі державні інструменти вже не в змозі справедливо і неупереджено вирішити не лише питання Тимошенко та Луценко, а й будь-яку досить серйозну суспільно-політичну проблему. Європейский суд, на жаль, не досяжний для багатьох українців, та й не факт, що саме розгляд У Європейському суді поставить всі крапки над «і» у справах Тимошенко та Луценко.
На сьогодні вже є публічною інформація про підготовку процедури скликання «Собору» - Всеукраїнської Публічної Громадської Трибуни для вирішення найбільш болючих питань в країні за участю інститутів Держави і суспільства. Через конкретну справу ініціатор «Собору» (Доповідач - ВЧНП) пред’явить фінансові ресурси для наповнення держбюджету та одну із форм механізму із забезпечення гарантованих Конституцією та Законами України виплат по державним соціальним гарантіям. «Собор» має на меті зняти напругу у суспільстві через вирішення питання винуватості або невинуватості політичних діячів.
Тож усі зацікавлені і ті, хто бажає справедливого і неупередженого вирішення питання винуватості чи невинуватості осіб по резонансних справах Тимошенко, Луценко, Іващенко тощо, мають можливість уважно ознайомитися із процедурою «Собор» в Інтернеті і ініціювати розгляд цих справ на «Соборі». Особисто Ю.Тимошенко та Ю.Луценко з ними ознайомлені.
Незалежний журналіст, Олена Треммері.
22.01.2012
0
Коментарі