Вітаю Вас, друзі. Побачила привітання у пошті та не змогла втриматися, щоб не написати замітку.
Дякую що пам'ятаєте мене. Мені завжди було тут тепло та комфортно. З роками бачиш все по іншому і цінуєш
ще більше людяність, турботу та чемність. Нашвидкоруч написала вірш, не судіть строго. Це якісь мої думки та сприйняття реальності.
Друже, мій! Не забувай
Світанки, зорі, теплий май,
Нам було добре та цікаво
Писати, жити та все мало...
Ми стали старші, розумієш?
Та серцем досі Ти ще мрієш
Про славу, велич, майбуття?
Такі ми всі, таке життя...
Так хочеться побачити красу,
Всю велич гір, піски, росу,
Почути музику дощу та велич океану
Піднесення, надхнення неймовірного роману...
Тож дякую Вам, друзі і уклін
Дай Боже нам почути щастя дзвін,
Свободу, думку і Єднання
І в Україні миру - це бажання!!!
Це Вам тортик від мене...
З повагою до Вас Христина.