Попи відмовляються безкоштовно відспівувати загиблих у Кримську

Серед мешканців затопленого Кримська різко впала довіра і до церкви, - пише у своєму блозі відомий галерист Марат Гельман.

Людей просто вразило, що попи РПЦ відмовилися безкоштовно відспівувати загиблих.

Оскільки ті, хто вижив, опинилися зараз у такій ситуації, що не мають ані копійки грошей, щоб заплатити попам, покійні йдуть в останню путь без відспівування.

Жодна церква так і не дала притулок нікому з людей, що втратили домівки, не спромоглася розщедритися ні на їжу, ні на воду, ні на засоби гігієни.

Від церкви потерпіле місто не отримало ні крихти допомоги.

Патріарх Кирило відмовився розмістити хоч когось із постраждалих у себе в палаці, в якому не одна сотня кімнат, і який розташований недалеко від Кримська
За матеріалами: Ехо Москви

пам’ятник нерукотворний. Кримській бабусі

  • 13.07.12, 21:29
крим. бабушка. язик. аптєка тут всьо нє то і всьо нє так тут мовой губят чєловєка і льют на рани аміак!!! о пєрєкісі водорода ізвєсно всєм із школьних лєт а тут же "пэрэкыс" и "водэнь" такіх і слов на свєтє нєт довьол практічєскі до гроба старушку фармацевт-упирь из рук такого русофоба смєртєлєн даже нашатирь!!! * * * за стіки літ вже б вивчив мову тунгус чи друг стєпєй калмик но крим нє подчініцца львову

аптєка. бабушка. язик.

Микола Воськало

Бєндєровскіє щупальца дотягнулись до Москви


 Ведучий російського Першого каналу Петро Толстой, що заявив про насильницьку українізацію, звільнився з телеканала.
 Про це пише Комерсант-Україна.
ВІДЕО про Ужоси Українізації (ТМ)
Видання відзначає, що сюжет робив кореспондент українського
представництва "Першого каналу" Віталій Кадченко, а підводки до кожної
новини готує ведучий самостійно.
 З понеділка Толстой більше не є працівником каналу, пише видання.
Про запуск програми в новому форматі Толстой повідомив у самому кінці
"Недільного часу", відзначивши, що в наступному сезоні програму буде
робити нова команда. 
За матеріалами:
УП

Через 70 лет после подвига

  • 11.07.12, 14:35

Автор: frankensstein

Город Краснодон Луганской области при советской власти был известен на всю страну, как город боевой славы советских подпольщиков. Популярный в Союзе культ Великой Отечественной Войны прославил заштатный шахтерский поселок, сделав его едва ли не святым местом для всех правоверных советских людей.

В годы немецкой оккупации в Краснодоне действовала команда подпольщиков-комсомольцев под названием «Молодая гвардия». Несколько месяцев организация, в которую входило более ста молодых людей, вела подпольную партизанскую борьбу и готовила вооруженное восстание, однако в конце концов была раскрыта и ликвидирована.

Молодые люди, расстрелянные нацистами, в одночасье стали героями и мучениками, в честь которых переименовывали города, улицы и скверы, устанавливались памятники и открывались музеи. Сегодня культ ВОВ, доставшийся Украине в наследство от СССР, принято подвергать критике, однако на Луганщине за аксиому традиционно принимается именно советский взгляд на события тех лет.

Молодогвардейцы фактически канонизированы, до сих пор в Краснодоне действует музей их памяти (в год посещает около 100 000 человек), а осенью этого года регион планирует масштабные праздничные мероприятия в честь 70-летнего юбилея основания организации. На них из бюджета уже выделены 40 млн (!) грн, на которые якобы планируется отремонтировать мемориалы, напечатать брошюры и флажки.

По этому поводу никто в Луганске не возмущается – для луганчан подвиг молодогвардейцев свят. Впрочем, если бы вдруг случилось так, что советские подпольщики восстали из могил и посмотрели на то, как живут их краснодонские потомки, ради которых они пожертвовали будущим, их бы наверняка охватило сильное разочарование. И дело тут даже не в уровне жизни краснодонцев, а скорее в моральных качествах граждан, воспитанных на героических советских легендах. Потомки молодогвардейцев, живущие через 70 лет после подвига, предпочитают не рисковать и не высовываться, а свободу свою они оценивают куда скромнее своих предков – в пятьдесят гривен. Именно столько получают жители Краснодона от кандидатат в нардепы Сергея Шахова. Таким образом известный луганский бизнесмен собирает проплаченные митинги и покупает себе электорат.

Фото: ostro.org

Разумеется, Шахов не нацистский оккупант. Народная молва приписывает ему всего лишь славу местного бандита, решившего вдруг податься в народные избранники.

Среднестатистический краснодонский избиратель не видит ничего зазорного в том, чтобы брать у таких деньги в обмен на голоса. А между тем, у нацистов и луганских нуворишей есть немало общего. Во всяком случае, последствия нашествия на Луганщину и тех и других примерно сопоставимы – растущие кладбища, безработица, руины промышленных предприятий. 70 лет назад подпольщики из «Молодой гвардии», рискуя жизнью, расклеивали в городе антифашистские листовки, поднимая на борьбу жителей Краснодона и препятствуя вывозу населения в Германию. Такая деятельность каралась смертью, и в итоге все активные участники подполья были казнены.

Сегодня максимальное наказание за расклеивание листовок – небольшой штраф, но ни один краснодонец не нашел в себе смелости хотя бы таким образом выступить против беззакония и коррупции, царящих в Луганской области. Сегодня потомки молодогвардейцев за мелкий прайс обеспечивают массовки нечистым на руку кандидатам, недорого продают свои голоса, добровольно отдают на разграбление целые отрасли промышленности региона.

Последствия такого коллаборационизма выглядят порой страшнее, чем разрушения военных лет. Страшнее, потому что в отличие от того времени, сегодня у жителей Краснодона нет человеческого достоинства и гордости. Краснодонцы 40-х годов умирали за то, чтобы сберечь родину и жизни будущих поколений. Краснодонцы добровольно 2000-х  продают родину проходимцам, лишая свой город будущего.

Разрушенная, нищая Луганская область является сегодня одним из самых малопривлекательных мест для жизни в Украине, молодежь отсюда бежит без оглядки, чтобы никогда не вернуться в вымирающие шахтерские города. На этом фоне, показушное почитание «подвига молодогвардейцев» и прочие «спасибо деду за победу», выглядят то ли изысканным издевательством над памятью предков, то ли вопиющим цинизмом. Уж кому-кому, а современным краснодонским любителям сребренников дела тех лет рядиться в георгиевские ленточки точно не стоит. Не заслужили.

щоби отримати роботу, потрібно співпрацювати з владою

Голова Іваничівської РДА на Волині наполягає: щоби отримати роботу, потрібно співпрацювати з владою і вступити до Партії регіонів

Голова Іваничівської РДА у Волинській області Лідія Томашевська ставить умовою працевлаштування на посаду соціального робітника співпрацю з режимом та вступ до Партії регіонів і погрожує депутатам села Литовеж Іваничівського району в разі, якщо його мешканці не підтримають Партію регіонів на виборах. Як розповіла прес-службі Волинської обласної організації ВО "Свобода" мешканка села Литовеж Оксана Крась, соціолог за професією, після закінчення декретної відпустки вона почала пошуки роботи за місцем проживання. "Я почула, що по селах району вводиться професія соціального працівника і подала заяву на цю вакансію. Мені сказали прийти на співбесіду з питання працевлаштування до голови Іваничівської райдержадміністрації Лідії Томашевської, – каже Оксана Крась. – Чиновниця чомусь почала розпитувати мене від якої я партії, чи бува, не від "Свободи". Потім вона заявила: місце є, але отримаєте його за умови, що будете співпрацювати зі мною і підете у Партію регіонів. Я звісно відмовилася. Тоді голова Іваничівської райдержадміністрації сказала, що робота, може й буде, але в іншому селі". Через декілька днів Оксані подзвонили з соціальної служби у справах сім'ї, дітей та молоді і запропонували роботу не за місцем проживання. "Я написала відмову, оскільки в мене маленька дитина і я хотіла б працювати у власному селі. З цією відмовою я пішла на повторний прийом до голови Іваничівської РДА з проханням надати роботу за місцем проживання," – розповідає Оксана Крась. "Я сиділа у неї під кабінетом. Коли Лідія Томашевська побачила мене, вона дуже розізлилася і сказала: "Чого ви тут ходите, сидите, не ходіть і не просіть, не мозольте мої очі! Роботи вам ніякої не дам, бо доніс в мої вуха один депутат, що ви недостойні держслужби. Передайте, своїм сільським депутатам і депутату Любелі (депутат ВО "Свобода" у Іваничівській райраді), нехай тільки спробують не проголосувати за Партію регіонів, то я їм тоді влаштую. Ви мене добре зрозуміли?" – з погрозою в голосі сказала голова Іваничівської РДА. Після цього Оксана Крась залишила приміщення Іваничівської РДА, втративши надію знайти роботу через свої політичні переконання та погрози з боку Лідії Томашевської. Таким чином, посада соціального працівника, яка вводиться у Волинській області і активно розпіарена головою Волинської ОДА Борисом Клімчуком, є одним із інструментів вербування лояльних до режиму людей та забезпечення Партії регіонів потрібного результату на виборах. Прес-служба Волинської обласної організації ВО "Свобода"

Це відбувається у моєму рідному районі.

У Мілані засідання Бюро Альянсу європейських національних рухів

6–7 липня 2012 року в Мілані в Італії відбулося чергове засідання Бюро Альянсу європейських національних рухів. Серед учасників заходу був керівник міжнародної служби Всеукраїнського об'єднання "Свобода" Тарас Осауленко.

У засіданні взяли участь представники провідних націоналістичних партій: Національного фронту Франції, Соціально-демократичної партії Бельгії, болгарської партії "Атака", австрійської партії "Свобода", бельгійської партії "Національна демократія", словенської національної партії, португальської національної партії відродження, угорської партії "Йоббік", шведської партії "Національна демократія", італійської партії "Фіама трикольоре", Всеукраїнського об'єднання "Свобода", представники націоналістичних партій Швейцарії, Литви, США, Мальти, Росії.

Перед учасниками засідання виступив голова Альянсу європейських національних рухів (далі – Альянс) Бруно Голніш, який розповів присутнім про наростання потужності національного руху в Європі, який, зокрема, переконливо підтверджується результатами останніх виборів до парламентів та місцевих органів влади Бельгії, Франції, Угорщини, України, Німеччини та Фінляндії.

Бруно Голніш особливо акцентував на тому факті, що завдяки зростаючій підтримці виборців європейських країни від європейських націоналістичних партій сам по собі зникає міф щодо ніби-то підтримки ними ідеології фашизму та нацизму, стає виразно зрозумілим, що це єдиний рух, який голосно заявляє про небезпеки, що приносять національним цінностям і традиціям процеси глобалізації та національної ліберальної демократії.

У виступі Марко Санті, голови бельгійської партії "Національна демократія", наголошувалось на необхідності для членів Альянсу до національних парламентів виносити на затвердження національних парламентів рішень, що побічно стосуються й інших націй, – зокрема, винесення угорськими правими на обговорення та ухвалення антибюрократичних євросюзівських законів дає приклад для їхнього розгляду парламентами інших країн.

На засіданні обговорювався широкий спектр питань – від організаційних до ідеологічних. Зокрема генеральний секретар Альянсу Валеріо Сігнетті поінформував про те, що секретаріат організації провів значну підготовку із реєстрації Альянсу як європейської партії і така реєстрація мусить відбутись найближчим часом.

Одним з головних обговорень стало визначення представництва в Альянсі національних партій від однієї країни, оскільки на даному етапі розвитку на участь в роботі цієї міжнародної організації часто претендують відразу кілька партій. За пропозицією Бруно Голніша було вирішено внести на розгляд учасників пропозицію щодо можливості перебування в Альянсі лише тих партій, які мають або мали раніше своїх представників у національних парламентах. Така пропозиція була підтримана більшістю учасників.

На засіданні відбулися виступи всіх учасників-представників націоналістичних партій європейських країн, які порушували найбільш важливі питання національного руху. Більшість представників національних партій говорили про необхідність вжиття термінових заходів проти масованої імміграції до їхніх країн, про введення обов'язкових предметів з вивчення засад національної ідентичності або національної культурології в навчальних закладах країн Європи.

Керівник міжнародної служби ВО "Свобода" Тарас Осауленко поінформував представників національних партій-членів Альянсу про спроби нео-шовіністів проштовхнути в українському парламенті закон, що зводить державну національну українську мову до статусу колоніальної, та про боротьбу ВО "Свобода" у ці напружені дні за відстоювання права українців використовувати українську мову як єдину державну в Україні. Як з'ясувалось, більшість учасників засідання були вже поінформовані про політичну кризу в Україні із міжнародних ЗМІ і уважно стежили за розгортанням подій в Україні, висловлюючи свої симпатії українцям у їхній боротьбі за національні права.

Для підтримки Всеукраїнського об'єднання "Свобода" у відстоюванні інтересів національних прав українців одне з наступних засідань Бюро Альянсу європейських національних рухів вирішено провести восени цьогоріч в Україні.
Прес-служба ВО "Свобода"

Одесити подякували ПР - але не за язик, а за хворобу, яка в ж*пі

Близько 50 працівників 7 одеських ринків станом на 11:30 зібралися біля офісу Партії регіонів на вулиці Липській, 10 у Печерському районі Києва із протестом проти передачі ринків у приватну власність.

В акції, зокрема, беруть участь працівники комунального ринку "Північний", авторинку "Успіх", авторинку "Куяльник", ринку "Острів", ринку "Привіз", комунального підприємства "Малиновський ринок" і Старокінного базару.

Мітингувальники тримають прапори ринків і плакати з написами: "Спасибо Парти Родной за постянный геморрой!", "Одесcкий базар - к Азарова на базар!", "Збережемо робочі місця на одеських ринках!", "Ринок "Острів" - у комунальну власність!".

Співробітники ринків розклали біля офісу ПР власні товари: овочі, фрукти, сушену рибу, одяг.

Учасники акції заявляють, що шляхом махінацій більшість ринків Одеси переведені в приватну власність, і вимагають повернення в комунальну власність.

При цьому, зі слів мітингувальників, вони неодноразово зверталися з подібними вимогами до органів місцевої влади, однак не одержали на них відповідей.

У зв'язку з тим, що керівництво Одеси й Одеської області, а також керівництво країни є представниками Партії регіонів, одесити вирішили виступити біля офісу ПР у Києві.

Зі слів учасників акції, вони зверталися із проханнями втрутитися в ситуацію навіть Президента Росії Володимира Путіна, однак у відповідь від нього одержали повідомлення про перенаправлення звернення до Кабінету Міністрів України.

За даними мітингувальників, наразі більшість із одеських ринків оформлені на фіктивні закордонні компанії, а приналежність ринків до приватного капіталу тільки погіршує становище безпосередніх підприємців, на плечі яких лягають фінансові виплати за вигаданими господарями ринків тарифами.
За матеріалами: Українські Новини

Олег Тягнибок: "Вимоги наші – однозначні"

"Наша позиція є незмінною і вимоги наші – однозначні: цей українофобський закон не повинен існувати в правовому полі української держави!" Про це, виступаючи 4 липня 2012 року на мітингу біля Українського Дому, заявив лідер Всеукраїнського об'єднання "Свобода" Олег Тягнибок.

Лідер націоналістів, зокрема, заявив:

"Тиск українців-патріотів, які не погоджуються з політикою українофобії, що процвітає в тому числі в українському парламенті, призвів до того, що Янукович сюди не приїхав і не провів прес-конференцію. Міліція намагалася організувати доріжку-коридорчик для свого президента. Але, незважаючи на незаконні дії "Беркута", який намагався тіснити українців, що тут стоять абсолютно законно, Янукович все одно сюди не приїхав, бо побоявся. І це є ще одним свідченням нашої сили.

Як учора ввечері, так і сьогодні ми з вами відбили наступ "беркутівців", попри те, що вони озброєні по вуха та всупереч усім інструкціям, законам і Конституції України, використовували сльозогінний газ, копали ногами мирних мітингувальників, били людей кийками по обличчях і головах. Але ми не лише зупинили, а й відтіснили їх, показавши тим самим владі, що на їхню силу й сваволю буде наша сила волі й духу!

Що тепер? Звісно, це є дуже приємна звістка, що спікер Литвин подав у відставку й оголосив, що не підпише закон про російську мову. Але зрозуміло, що вірити цим негідникам не можна – до того часу, поки ми не побачимо офіційної заяви, жодних рішень ухвалювати не будемо.

Ми на разі залишаємося тут. Увечері, орієнтовно о вісімнадцятій годині, ми оголосимо про попередні наші рішення щодо продовження акції протесту.

Наша позиція є незмінною і вимоги наші – однозначні: цей українофобський закон не повинен існувати в правовому полі української держави!

На даний момент інформація з регіонів наступна. Незважаючи на те, що міліція зупиняє автобуси з українцями, які воліють долучитися до мітингу біля Українського Дому, дехто вже є тут. Люди намагаються дістатися Києва і на власних автівках.

У Львові заблоковано облдержадміністрацію. У Тернополі відбувається позачергова сесія обласної ради, де депутати ставлять питання про те, аби заблокувати роботу обласної держадміністрації і позбавити її приміщення, а також деяких відповідних прав, виходячи з Закону України "Про місцеве самоврядування".

Рух протесту як продовження акцій, які відбуваються тут, у Києві біля Українського Дому, шириться теренами України. Дай Боже, щоби вчорашня ніч і сьогоднішній ранок стали початком розвою революційної ситуації в Україні, яка обов'язково призведе до повалення того бандитського режиму, який фактично зробив українофобію державною політикою в Україні.

Ми – українці. Ми – найсильніші. Ми – міцні. Ми – на своїй, Богом даній, землі. Ми переможемо!

Слава Україні!"

Довідка. Акції протесту відбулися в Одесі (http://www.svoboda.org.ua/diyalnist/novyny/031120/), Харкові (http://www.svoboda.org.ua/diyalnist/novyny/031121/), безстрокову акцію протесту розпочато в Ужгороді (http://www.svoboda.org.ua/diyalnist/novyny/031119/), у Хмельницькому відбувся марш (http://www.svoboda.org.ua/diyalnist/novyny/031118/), в Івано-Франківську створено мобілізаційний комітет (http://www.svoboda.org.ua/diyalnist/novyny/031114/), також пікетування відбулися у Луцьку, Рівному, з самого ранку депутати місцевих рад від ВО "Свобода" та активісти прибувають до Українського Дому (http://www.svoboda.org.ua/diyalnist/novyny/031098/).
Прес-служба ВО "Свобода"

Фарион: "Оппозиция подписала себе приговор"

Оппозиция сдала свои позиции.

Об этом в комментарии Gazeta.ua сказала депутат Львовского обласноснои совета от ВО "Свобода" Ирина Фарион.

"Это будет мобилизовать украинцев на противостояние с колониальными властями. Не буду гадать, подпишет ли Янукович законопроект. Но что оппозиция подписала себе приговор - это могу утверждать. Я призвала оппозицию сложить мандаты и обнулить списки, чтобы исключить этот законопроект. Вчера в прямом эфире Яворивский ( председатель комитета по вопросам духовности и культуры. - ред.) уверял, что законопроект не будет вынесен на второе чтение. Это свидетельствует о чем? Некомпетентность оппозиции, договоренность с уголовным большинством в парламенте, или полное падение. Это народ должен сам определить. Но это был последняя лакмусовая бумажка для оппозиции на возможность противостоять власти", - отметила политик.

Фарион рассказала, что "Свобода" собиралась привезти в Киев более 5 тысяч человек.

"Мы собрали более 5 тысяч анкет людей, которые готовы были ехать в Киев в день принятия законопроекта. Поскольку были уверены, что законопроект не будет внесен в повестку дня, поэтому не выехали на акцию протеста. Значит уже будем формировать группы людей, которые будут контролировать соблюдение государственного статуса украинского, так как посягнули на святая святых - на душу ", - отметила" свободовка ".

По ее словам, среди этнических русских и русскоязычных украинцев есть львиная доля таких, которые не воспринимают законопроект.

"Это голосование однозначно руководствуется из-за пределов Украины. Не зря первое чтение законопроекта российская Государственная Дума встретила аплодисментами. Если у нас есть рабы, которые пишут законы под хозяев, то не вся украинская община является рабской", - добавила Фарион.

Ирина РЕРИХ
Джерело: <a href="http://gazeta.ua/ru/articles/politics/_farion-oppoziciya-podpisala-sebe-prigovor/443812">Gazeta.ua</a>

Голосуї проти підрахуїв

 Автор: Юлія Шешуряк

В нашій чудовій країні і життя прекрасне: руїну знову подолано, гречка та садки вишневі цвітуть, хрущі та бджоли гудуть, покращення відбуваються стабільно щодня. Але часом трапляється така халепа, як вибори. І тоді більшість населення стає голосуями, які вірять у священну силу бюлетеню, слідкують за кандидатами, ведуть суперечки на кухнях та в інтернетах з метою визначити, за кого голосувати цього разу, бо ж минулі улюбленці - зрадники і фуфуфу. Кандидати ж залюбки діляться з голосуями продпайками та мріями, тим часом готуючи своїх воїнів-підрахуїв до важливої фінальної місії. Не завжди все минає безхмарно. Наприклад, якось серед голосуїв віднайшлися єретики-противсіхи. Вони почали переконувати інших у відсутності різниці між руками, які не крали 5 мішків пшениці, і руками, які не крали 15 мішків. "Усі кандидати однакові, - кажуть противсіхи, - а вибори - фікція, яку допомагають реалізувати підрахуї". Коли противсіхи сильно допекли, їх просто позбавили можливості підло ставити карлючки у заповітній графі, яку прибрали з бюлетеня. Але противсіхи не здаються, і з підпілля успішно проповідують свої ідеї серед голосуїв. Тим часом кандидати та підрахуї тихенько хихотять і потирають руками, як мухи лапками. «Голосуй, голосуй, бюлетені в урни суй». І так буде доти, доки голосуї не стануть виборцями. Та чи можливо це? Проблема не лише в тому, кого обирати, а й в існуванні отих підрахуїв на усіх ланках виборчого процесу. Після останньої перемоги ПРезидента популярним було змиритися з таким вибором – мовляв, обрали його нещасні надурені люди, але ж - більшість. На противагу цьому висловлювалась недовіра щодо результатів голосування і впевненість y масових фальсифікаціях. Голосуї люблять поскаржитися на долю, владу, масонів. Безперечно, результати виборів в Україні можна фальсифікувати. Схем є багато, про них уже не раз говорилося відкрито і - безрезультатно. Питання: що і як потрібно змінити? Один нардеп, 70-річний (ай, молодець! просунутий), в черговий раз намагається розпочати впровадження в Україні електронного голосування – не так давно зареєстрував у парламенті постанову про прийняття відповідної концепції. «Старовірам», згідно з документом, дозволяється голосувати паперовими бюлетенями. Ідея ця поки що утопічна, та й стан «електронної» грамотності українців примушує бажати кращого. З іншого боку, можливість проголосувати без походів на дільниці (переважно за місцем проживання), простоювання черг тощо залучила би до виборів велику кількість молоді, яка зараз сповідує виборчий абсентеїзм. Але навіщо Україні голоси таких лінивих неактивних голосуїв? Якщо їм байдуже, хто керує країною та приймає закони, нехай і надалі ігнорують вибори. А небайдужі виборці мають виходити на майдани і там проводити вибори – силою крику, вкиданням камінчиків абощо. Хоча і тут підрахуї могли би зробити свою чорну справу. Невже країну врятують лише масові розстріли? А може, єдина можливість виграти боротьбу з підрахуями – це голосувати відкрито? Бо ж саме таємниця голосування створює можливості для фальсифікацій: виборець знає лише про свій голос, а екзит-поли не мають належної ваги. Таємне голосування потрібно відмінити – тоді кожен матиме публічну моральну відповідальність, як ото депутати у Раді. І Петро Петрович боятиметься продати свій голос, бо знатиме, що Іван Іванович зможе зайти в Інтернет і перевірити, за кого проголосував його сусід, а потім намастить йому двері смолою чи попроколює шини в жигулях. Ну й заодно легалізується схема «наш завод голосує за Якубовича, а хто не проголосує, тому капець» - все одно способи перевірити кожного з таких голосуїв існують, не дивлячись на декларовану таємність голосування. Демократію неможливо запровадити раптовим здобуттям незалежності чи прийняттям ідеального основного закону. До неї треба дорости ментально. А поки що – голосуй, не голосуй, допоможе підрахуй.