Популярний фільм, який я не дивився, тут зовсім ні до чого.Іноді, буває так, нападають спогади. Не те щоб для мого віку це було властиво, або я б намагався ними жити… Вони приходять самі, як тільки голова стає пустою від роботи, або похмурих думок, які не дають спокою останнім часом. Вони різко і нагло вриваються в свідомість, ударом ножа розриваючи тонку плівку навколишньої дійсності, котра від цього розпадається на жалюгідне лахміття.Варто тільки струснути головою, аби...

Читати далі...

Одразу маю попередити, написане тут – глибоко особисте, і більшості людей має видатись нескінченно нудним і незрозумілим. Але іноді я маю потребу самовиразитись у письмовій формі, тому якщо комусь нецікаво – просто забийте.Є таке модне слово – патріотизм, при чому далеко не завжди воно вживається у позитивному розумінні. Та частіше за все воно означає любов до рідної землі. Я хочу поговорити саме про землю, саму по собі, без людей, що її населяють. Яку частину землі...

Читати далі...

Ви ніколи не замислювались над тим, скільки треба заплатити сучасним пересічним українцям, аби вони змогли повторити подвиг 21-річної давнини – живий ланцюг від Львова до Києва? А якби до Донецька чи Криму?Україна є єдиною і незалежною уже майже 20 років, з 1999 офіційно відзначає такий собі День соборності, але насправді, як не прикро це визнавати, це скоріше формальна єдність.Великою помилкою було б вважати, що схід і захід живуть у ненависті одне з одним, більшості, схоже, це взагалі...

Читати далі...

Можна вміти говорити красиві і потрібні слова і робити правильні речі. Та зрештою, з часом, це все забудеться тією, кому вони були сказані – якщо не сказати найголовніше.Тоді стане ясно, що все сказане і зроблене сприймалося просто як належне. Нехай із вдячністю, може навіть із захопленням, але просто як вияв дружби. А що таке дружба – насправді перехідна річ, яка безжально стирається з часом, і не може підтримуватись одними тільки теплими спогадами та колишньою духовною близькістю...

Читати далі...

Воля.Це було прекрасно. Мабуть, саме тоді ти відчув, що це значить – літати. І хоч насправді ні на мить не відірвався від землі - сірої, теплої, рідної – але відчув. Пізнав весь смак свободи, зміг вдихнути її на повні груди. Зміг відірватися від щоденних обов’язків, перешкод, заборон. І втекти. Втекти так далеко, що навіть раніше ніхто і уявити не міг, що це можливо, ніхто і не знав, де саме ти зараз, тільки степовий вітер свистів у вухах і бігав з тобою наввипередки. І крутилися навколо...

Читати далі...