хочу сюда!
 

Карина

37 лет, дева, познакомится с парнем в возрасте 37-55 лет

Заметки с меткой «день соборності»

Як Україна святкувала День Соборності (фото, відео)

Флешмоби до Дня Соборності з кожним роком набувають популярності і чисельності

На День Соборності білоцерківці прийняли резолюцію та утворили ланцюг Єдності

Понад дві сотні білоцерківців 22 січня, незважаючи на мороз, пари, роботу вийшли на центральну вулицю міста, щоб утворити живий ланцюг Єднання. В колоні пліч-о-пліч стояли як молоді патріоти, так і ветерани патріотичного руху. Серед яких, зокрема, були ветеран УПА Теодор Дячун, учасник Всеукраїнського Ланцюга від Києва до Львова 1990 р. Микола Журавель, а також громадські та культурні діячі міста.


- Чи то нині такий рівень безробіття в країні, що в будень день сотні білоцерківців вийшли на вулицю, - жартує організатор акції Костянтин Климчук, - чи, може, начальство з розумінням поставилось до патріотів і відпустило їх на наше свято… Але те, що сьогодні зібралося стільки людей, це приємна несподіванка, адже на рекламу заходу ми не мали коштів, інформація передавалась з вуст  вуста та через соцмережі, -  Сам організатор з роботи на кілька годин відпросився.

Віталій Крикун та Євгенія Шкурат прийшли на захід, бо він більш-менш збігся з обідньою перервою, та й встигли вони лише тому, що працюють неподалік від місця проведення акції. Артем Шевченко прибіг з коледжу під час великої перерви. На мітинг не потрапив, але радіє, що встиг кілька хвилин постояти в Ланцюгу Єдності. Учасники переконані, що якби акція відбувалась в вихідний, молоді було б значно більше.

Організатори вважають акцію успішною. Цьогоріч ми не стикнулись з жодним спротивом влади, - коментує Костянтин Климчук, - більш того, наш захід внесли в загально-рекомандований прес-реліз, тому ви бачите тут стільки представників ЗМІ. Минулоріч ми проводили захід під повним ігнором підконтрольних владі ЗМІ, а позаторік наш захід навіть намагались заборонити. Про це багато писали всеукраїнські ЗМІ. Як бачимо, влада до нас потихеньку звикає, і це добрий показник.

Хвиля Єднання розтяглась від початку вулиці Ярослава Мудрого до центральної її частини Учасники флешмобу виголошували гасла «Разом ми сила!»,  «Україна єдина від Карпат до Дніпра, від Дніпра по Донбас! Гей, перехожий, приєднуйсь до нас». Перехожі вітали патріотів словами «Слава Україні!», дехто ставав до гурту. Через 15 хв. колона вирушила до Будинку Просвіти, там патріоти поклали квіти до меморіальної дошки Вячеславу Чорноволу та виконали улюблену його пісню «Червона калина». (більше тут)

"Разом ми сила!" Як все починалось

Традиція святкування Дня Соборності з утворенням Ланцюга Єдності відновилась завдяки соцмережам 3 роки тому. Ініціатором виступили активісти з Дрогобича та Харкова. Троє патріотів Андрій Кушнір, Олег Дукас та Олена Красиля створили групи в соціалках: "фейсбук" та"вконтакте", через які почали шукати активістів в різних регіонах України для спільного проведення Ланцюга Єдності. Своє нове утворення координатори назвали "Разом ми сила!". Перше святкування Дня Соборності" в 2011 р. відбувалось синхронно, координатори домовились про спільний для всіх міст час проведення, вони підготували спільну заяву, яку зачитували в кожному місті-учаснику акції, також ведучими озвучувались вітання від всіх міст-побратимів флешмобу. Афіші виготовлялись теж централізовано, дизайн розробляв Олег Дукас.

Цьогоріч на сторінці проведення акції "вконтакте" зареєструвалось 23 міст. Лише на Черкащині Ланцюг Єдності утворили в 10 населених пунктах. Координатори щороку рекомендують проводити масові заходи до Дня Соборності без партійної символіки, проте в деяких містах певні політсили цих правил не дотримуються.

 У Хмельницькому цьогоріч побили рекорд міста за кількістю учасників у Ланцюгу Єдності

Понад 400 хмельничан взялися за руки і об’єднали два береги Південного Бугу. Захід був одним з найбільш чисельним з поміж усіх неполітичних Ланцюгів єдності, які відбувалися в рамках Всеукраїнської акції "Разом ми - сила!"

- Мене радує, що вік учасників акції молодшає. Це значить, що молодь стає більш активно, - каже координатор акції Руслан Рохов. – Через те, що сьогодні робочий день, прийшли небагато дорослих. Це стимул для того, щоб збирати підписи під зверненням до Уряду та Президента, аби зробити 22 січня вихідним днем.

До акції у Хмельницькому долучились студенти, школярі та педколектив, активісти малювали на обличчях боді-арт в патріотичних кольорах та чіпляли на груди синьо-жовті стрічки

В Одесі "братався" Схід і Захід!

Одесити писали побажання Україні на шматочках синьої і жовтої тканини, які зшили в український прапор і передали до Києва на аналогічну акцію, що відбулась наступного дня на Мосту Патона. Також одеська молодь провела флешмоб "Схід і захід разом". Гурт людей у синіх накидках, котрий символізував Захід, попрямував через міст назустріч побратимам у жовтих накидках (Схід). Патріоти співали українські пісні і вигукували гасла "Слава Україні - Героям слава!" , "Україна соборна - навіки разом!". Після цього учасники акції утворили живий "ланцюг єдності" , для патріотів заспівав гурт "Друже Музико".

Одна з найсмаштабніших регіональних акцій "Разом ми сила!" пройшла в Ялті

Більше п'ятисот ялтинців об'єдналися в живий ланцюг. З східної і західної сторони набережної колони рушили назустріч одна до одної і в середині вулиці під звуки гімну України об'єдналися в Ланцюг Єдності. В рамках акції організатори також підготували сюрприз для гостей та мешканців міста - танцювальний флешмоб. Акцію організовано «Ялтинським студпарламентом» за підтримки Ялтинської міської ради та компанії «Ялта-Шоу» (більше читайте  тут)

Харків'ян в День Соборності вітали чорні запорожці

Близько 200 чоловік знайшли можлівість в будень день утворити Ланцюг Єдності в Харкові. Справжньою окрасою свята стала участь в заході чорних запорожців, яких запросила на акцію молодо-просвітянка Олена Красиля. Звуки козацького інструменту розважали харків'ян. З козаками, які приїхали з різніх куточків України (і навіть з земель нінішньої Польщі) фотографувались та спілкувались. (більше читайте тут). 

У Дрогобичі утворили "живу мапу" України

Понад 200 патріотів зібрались в Дрогобичі на акцію до Дня Соборності. Почалось все із віча на площі Юрія Дрогобича, де закликали єднатись заради України та боротьби із недоброзичливцями. Також були зачитані привітання із інших міст. Ланцюг Єдності проліг через площу Ринок від церкви св. Трійці і до костелу св. Варфоломія, на останок активісти створили "живу мапу" України (фото тут).

У Луцьку акція пройшла за участю нардепів

Живий Ланцюг у Луцьку розтягнувся від Театрального майдану майже до пам’ятника Тарасу Шевченку (фото). Серед присутніх були і народні депутати України Анатолій ВітівМикола Томенко, екс-нардеп Микола Потапчук, колишній мер Луцька Богдан Шиба та депутат Луцької міської ради Олександр Пиза. (більше читайте тут)

У Коломиї в Ланцюгу Єдності стояли не лише молодь, а й ветерани УПА

Взявшись за руки учасники утворили живий ланцюг, протяжністю майже на всю вулицю Чорновола

На Черкащині Ланцюг утворили в 10 населених пунктах .

У Каневі, Черкасах, Маньківці, Умані, Смілі, Золотоноші, Шполі, Корсуні, Тальному і Звенигородці українці узялися за руки і створили живі ланцюги єднання, при тому 8 з 10 міст зробили це традиційно синхронно – о 15 годині. У Каневі з’єднали два береги Дніпра (докладніше тут).

В Дніпропетровську утворили два Ланцюги Єдності.

Позапартійна молодь не забажала ставати в один ланцюг зі свободівцями. В цьому місті утворили два ланцюги. Більше тут

Рівне

В Києві традиційно Ланцюг Єдності утворили на мосту Патона


100%, 1 голос

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Уламки соборності

Ви ніколи не замислювались над тим, скільки треба заплатити сучасним пересічним українцям, аби вони змогли повторити подвиг 21-річної давнини – живий ланцюг від Львова до Києва? А якби до Донецька чи Криму?

Україна є єдиною і незалежною уже майже 20 років, з 1999 офіційно відзначає такий собі День соборності, але насправді, як не прикро це визнавати, це скоріше формальна єдність.

Великою помилкою було б вважати, що схід і захід живуть у ненависті одне з одним, більшості, схоже, це взагалі байдуже. Проте вони зовсім різні… Це настільки різні у своїх поглядах світи, що іноді стає страшно – як вони взагалі уживаються поміж собою уже скільки років. Я зі своїм криворізьким суржиком на сході і півдні України не раз чув, що я бандерівець, а то і взагалі фашист. А на заході з цим же суржиком цілком би згодився за клятого москаля. Одне добре, таке мало хто каже в очі. Більшість злобних безхребетних істот в силу свого боягузтва відважуються хіба що на срач в інтернатах. Хоча і клінічні випадки також бувають.

Власне, відрізняють нас тільки 2 питання – мовне і історичне. Але цього більш ніж достатньо. Люди, які є безумовними героями для одних, для інших протягом багатьох років виставлялись підлими злочинцями. Питання дуже спірне і болюче – такі не вирішуються одним махом. Не буде так, що сьогодні Бандера – герой всієї України, а завтра – ні. Насправді – це не більше, ніж маніпуляція недосконалими законами. Адже офіційно таке звання мають і інші люди, померлі до 24 серпня 1991 року, але в них його ніхто не відбирає. Просто діюча влада ще більше розпалює обстановку.

Так само і з мовою – для людей, які з дитинства росли в російськомовному середовищі, насправді не так просто себе переламати. Головне, що вони не розуміють, навіщо це потрібно. Відверте нав’язування викликає ще більший опір. Українські переклади в кінотеатрах, пресі, на телебаченні мають нести певний ефект, але це у будь-якому разі розтягнеться у часі, і незрозуміло, чи взагалі щось дасть. Звісно, бидло ниє і далі нитиме з приводу тих же кінотеатрів – бо їхні тупі і обмежені мізки не здатні осилити ще одну мову. Ба, вони власне і рідну російську частіше за все осилити не можуть – пишуть і говорять з помилками та матюками. Зате скільки самовпевненості… Що там говорити про простих смертних, коли один з очільників держави подає приклад – це ж яким треба бути, вибачте, тупим, щоб після скількох років життя в Україні максимум читати з папірця з таким жахливим акцентом.

Здається, цю державу злегка зачепи – і вона розвалиться як карточний будиночок. Особливо сумно, що нам не потрібні ніякі зовнішні вороги, вистачає внутрішніх. Самі ж західні українці вважають єдино правильною українською свої діалекти. Самі ж східні і південні етнічні українці, але ніяк не росіяни, так сильно ненавидять єдину поки що державну мову і топчуть її при першій-ліпшій можливості. Але і сама Росія не забуває підливати масла у вогонь, то обшуками у українській бібліотеці, то відвертою маніпуляцією нашими першими особами.

І тому у підсумку ми маємо, що сьогоднішнє свято, якщо розібратись, зовсім не виправдовує свого звання. Більшість про нього б і не згадала, якби не дивилась новин, а згадавши, все одно проігнорувала б його значення. Втім, у країні, яка 70 років поклонялась кривавій і дегенеративній Жовтневій революції, це і не дивно.

Відсутність єдності – наша головна біда з хтозна яких часів. І радикальність. Моя думка правильна, а усі інші або дурні, або куплені. А ще хибне відчуття, що ми комусь потрібні - Європі чи Росії. Нікому не потрібні, хіба що у якості дармової сили або гарматного м'яса.

Ніби ж пройшло не так багато часу з 1990 року, але як усе змінилось. Сучасні українці і близько не здатні повторити щось подібне до того дійства, та й думок напевно таких не мають. Відмазки типу дайте нам достойне життя, а тоді в же поговоримо, не приймаються. Навряд учасники першого живого ланцюга були аж занадто багатими і забезпеченими… То ж давайте собі визнаємо – напевно ми все-таки гірші за них. Більш ледачі, пасивні і морально спустошені. Як і вся Україна. І напевно ті, хто хотів бачити її єдиною протягом багатьох століть, дуже б розчарувалися від такого видовища.

День Соборності України 22 січня 2011 року (до уваги киян)



День соборності України — свято України, що відзначається щороку 22 січня в день проголошення Акту возз'єднання Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки, що відбулося в 1919 році.

22 січня 1919 р. у Києві на Софійській площі відбулися урочисті збори, на яких був проголошений Акт Злуки (об’єднання) українських земель, засвідчений Універсалом про об’єднання УНР і ЗУНР в єдину Велику Україну.

День Соборності – це нагадування про те, що сила нашої держави – в єдності українських земель.

21 січня 1990 року живий ланцюг утворений сотнями тисяч людей з'єднав Київ та Львів на пам'ять про цю подію. Офіційно- 400 тисяч, неофіційно- до 4 мільйонів наших співгромадян.

Колись ми повторимо "Великий ланцюг" від давнього Херсонеса до Києва, від Ужгорода до Луганська. Це не тільки романтика. Це акт повернення українського духа в українське тіло, державотворчий акт.

Запрошуйте друзів, розповідайте їм про цю подію.

Наша мета: Неподільна Україна.

План дій наступний:

22 січня 2011 року об 11.00 вийди з державною атрибутикою (синьо-жовті прапори, прапорці, стрічки, бодіарт на обличчі) на міст Патона, візьмись за руки з іншими і стань учасником історії.

Програми в інших містах України будуть оголошені трошки згодом.
===
Акція буде відбуватися без партійної символіки.
===
Детальніше про акцію:

http://maidan.org.ua/static/news/2010/1294081305.html
http://ukrainaponaduse.blogspot.com/2011/01/22-2011.html
http://www.facebook.com/event.php?eid=14877904183848
http://vkontakte.ru/club22036164

P.S. Ми хочемо охопити цілу Україну цією акцією, але звичайно, що самотужки не в змозі це зробити, тому ми просимо усіх небайдужих патріотів, хто може допомогти із організацією цієї події у своєму місті, долучитись до нас. Пишіть на наш e-mail: ukraine22@groups.facebook.com

РАЗОМ МИ-СИЛА!День Соборності України 22 січня 2011 року



День соборності України — свято України, що відзначається щороку 22 січня в день проголошення Акту возз'єднання Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки, що відбулося в 1919 році.

22 січня 1919 р. у Києві на Софійській площі відбулися урочисті збори, на яких був проголошений Акт Злуки (об’єднання) українських земель, засвідчений Універсалом про об’єднання УНР і ЗУНР в єдину Велику Україну.
День Соборності – це нагадування про те, що сила нашої держави – в єдності українських земель.

21 січня 1990 року живий ланцюг утворений сотнями тисяч людей з'єднав Київ та Львів на пам'ять про цю подію. Офіційно- 400 тисяч, неофіційно- до 4 мільйонів наших співгромадян.

Колись ми повторимо "Великий ланцюг" від давнього Херсонеса до Києва, від Ужгорода до Луганська. Це не тільки романтика. Це акт повернення українського духа в українське тіло, державотворчий акт.

Запрошуйте друзів, розповідайте їм про цю подію.

Наша мета: Неподільна Україна.

План дій наступний:

22 січня 2011 року вийти з державною атрибутикою (синьо-жовті прапори, прапорці, стрічки, бодіарт на обличчі) на вулиці своїх міст, містечок, сіл, візьмись за руки і стань учасником історії. Самі програми у містах будуть оголошені трошки згодом.

===
Акція буде відбуватись без політики і комерції.
===