Профиль

Гала

Гала

Украина, Киев

Рейтинг в разделе:

Последние статьи

Свежие фотографии

сором

  • 11.11.17, 12:32
Ми втратили сором і тугу за ним,
Ми стратили безліч дрібних передбачень,
Це рай остаточно і бог його з ним,
В сукупній постійній можливих пробачень.

З людей несвободи нас рушив Сізіф,
Свідомість, як м'яч переходила колом.
З останніх людей полубогів - то Скіф,
З найперших людських почуттів, то є сором.

***

  • 30.09.17, 14:07
Читаю між строк,
Розумію крізь думку,
Ходжу поміж люди,
Знаходжу в собі

Щасливий урок,
Стрімку злітную смугу,
Прекрасне, що буде,
У серці своїм.
Фото Андрій Андрусяка.

погодка

  • 28.09.17, 07:57
 
Фото Funny.Reps.

Прогноз погоды на сегодня: - '"ФИГ ПОЙМЁШЬ , ЧТО НАДЕТЬ!" Между теплом и отопительным сезоном, нам ещё материться и материться...


Аргімпаса

  • 29.08.17, 20:17
Як що до темної матерії 
Та колективних симуляцій?
Жадоба розпалила Землю 
Та безперервнії фрустрації.

Я кожен день з балкону бачу - 
З'їдає місто вічний ліс,
І кожен день із лісом плачем,
І пробачаєм людям хист.

крихти

  • 28.08.17, 18:26
Піднімаються в темні часи, хто зберіг своє світло,
В повний зріст, в повний зміст, в повний хист,
І як хвилі ідуть від Тарасового заповіту,
Бо Пророк є  Пророк, 
його доля - долоні над нами і з небом зв'язуючий міст.

Піднімаються легко, як птахи і сильно, як море,
І стіною стають між дурною негодой й дитям.
Кожен має в душі щось, щоб світлом затьмарити горе,
Кожен бачить ту душу, як Богом осяяний храм.

Бодхісаттва

  • 17.08.17, 19:41
Нам цікаво, як все це за вітром пливе,
Нам цікаво, як вітер утворює тишу,
І як подихи думки ворушать живе,
 І як справи у долі автографи пишуть.

Нам цікаво, що кожен всередині є
Вибухово заряджений мірою щастя,
І як довго чи скоро життя промайне,
Я лишуся, щоб лагодить вічності снасті.

важкий день

  • 20.07.17, 19:25
Стомлені лицемірством 
Правду сприймають як ад,
Ти можеш це розуміти, 
Сказати не маєш права.
Весь час боротьба за владу,
І навіть якщо не так, 

Щоб чути самого себе
Все знати про все не варто,
 Можливо що і не треба.
Нам створювати повсякденність,
Як свято або буденність.
Якщо підійти до краю,

То замість любові непевність...

альтер его

  • 18.07.17, 19:16
Це мейкап? Мені здалося, план евакуації.
В мене є межі лісу, в тебе безмежність провокації.
Може я хижа і дика, але мттєва 
і незахищена.
Може ти і королева, 
та тільки брехні, а не істини.
Є різні координати,
 різні площини і виміри,
Та немає потреби відповідати, 
на те що кажу собі, чи начебто ти мені.

Жадан

  • 12.07.17, 12:35

Так легко тремтять небесні перекриття.
Тиша середини року лишається головною.
Якщо ти справді плануєш моє наступне життя,
я би радив тобі порадитися зі мною.

Хотілося б знову бачити, як ліхтарі світять з терас,
висвітлюючи, ніби душі, чужі кімнати.
В наступному житті зведи мене з нею ще раз –
я хочу знову мучитись і помирати.

Я хочу знову відчути, як відігріваються й болять
березневі ріки під крижаною обновою.
Навіть якщо голос її складатиметься з проклять,
хай ці прокляття звучать моєю мовою.

Хотілося б удачу плескати по плечу,
хотілося б, щоби скінчилась тиша тривала.
Я б охоче послухав її іще – оскільки не все почув,
тим більше – встиг забути, з чого вона починала.

Кожен неправильний наголос в її мові живій –
ніби дотик нічного вітру.
Чого боятись? Смерть – дзеркало в душовій:
я бачу її щоранку, тримаючи бритву.

Світиться місяця ліхтарне скло.
Небо над головою відчиняється, твориться.
Все закінчиться, ніби і не було.
Все потім знову повториться.

Сергій Жадан

Ворон

  • 11.07.17, 20:10
Ви здивуєтесь скільки розходиться з ділом
Те, що думаєм ми про себе, -
Сивий птах прохрипів у прозореє небо,
Долунало, як частка тебе.

Відіграли нагальність, побавились совістю,
На коханні зірвали струну,
Сивий птах забентежив марудною повістю,
Провесніло завбачив війну.