Належне Міноборони підприємство зазнало рейдерських атак з боку самого ж силового відомства

 

   За часи незалежності в Україні відбувалося й відбувається чимало жорстоких речей. Серед них і рейдерство. Однак чи не вперше у захопленні підприємства було звинувачено міністерство. Причому – Міністерство оборони.

Про що йдеться

Державне підприємство «Івано-Франківський  військовий ліспромкомбінат» було створено ще в далекому 1945 році. Його головним завданням було забезпечувати Збройні Сили Радянського Союзу якісним лісом. Та з часом на його базі почали не лише виготовляти будівельні балки, перетинки тощо, але й різноманітні меблі, які теж ішли на потребу військовиків.

На сьогодні комбінат охоплює 11 відокремлених структурних підрозділів, які загалом займають близько 54 тисяч (!) гектарів лісових угідь від Закарпаття до Хмельниччини (загальна площа земельної ділянки 67,5 тисяч гектарів), запас деревини на яких складає приблизно 1451,4 тисячі метрів кубічних, а річний обсяг заготівлі деревини може сягати 17,1 тисячі метрів кубічних.

На даний момент підприємство підпорядковане департаменту економіки Міністерства оборони України. Здавалось би, потужне підприємство, яке володіє чи не найціннішим будівельним та оздоблювальним матеріалом, «зеленим золотом України», на сьогодні є по суті збитковим. За словами новопризначеного директора підприємства Василя Приказки, станом на перше січня цього року кредиторські заборгованості підприємства складають 11,305 мільйонів (!) гривень, до того ж до бюджету не перераховано 7,935 мільйонів (!) гривень, і крім цього, підприємство має чималу заборгованість із заробітної плати, яка сама по собі у простих робітників і так не є високою, рідко в кого перевищує тисячу гривень.

Технологія банкрутства

Багатостраждальна від різних мітингувальників вулиця Банкова, що в Києві, минулого тижня знову почула гармидер та крики. Кілька десятків нібито представників державного підприємства «Івано-Франківський  військовий ліспромкомінат» вимагали відставки Міністра оборони України та звинувачували його у рейдерському захопленні підприємства, яке і так належало цьому силовому відомству. Парадокс – але факт.

Що ж сталося? Попередній директор ліспромкомбінату Михайло Кочетигов, який працював на цій посаді 25 років з грудня 1986 року, цілеспрямовано і планомірно підводив завідомо рентабельне підприємство до стадії злидарства та занепаду. Однак все ж таки у всі роки він втримувався в керівному кріслі, і навіть після того, як з ним було достроково розірвано контракт, 66-річного чоловіка за рішенням суду було поновлено у посаді. За даними акту перевірки контрольно-ревізійного управління Міністерства оборони України від 16 лютого 2009 року, Михайло Кочетигов протягом кількох років нараховував собі чималі річні премії. Наприклад, за підсумками 2005 року - на 95 тисяч 300 гривень, за 2006 рік – 99 тисяч 400 гривень, за 2007 – 114 тисяч 100 гривень.  І це при тому, що підприємство мало чималий борг по заплаті перед рядовими працівниками. Крім цього, на підприємстві було виявлено порушень фінансової дисципліни на загальну суму 4 мільйони 249 тисяч 788 гривень 81 копійку.

Мимоволі виникає питання: а чи не зам’яке рішення – просто звільнити людину, яка так нерадиво господарювала? Однак це ще далеко не все. 25 січня цього року з Шепетівської об’єднаної державної податкової інспекції надійшла заява про порушення справи про банкрутство державного підприємства «Івано-Франківський  військовий ліспромкомбінат». Усі працівники підприємства, з якими кореспонденту вдалось поговорити, в один голос заявляли, що останнім часом це була мета попереднього керівника. Здавалось би, навіщо директору банкрутити своє підприємство, з якого він і так мав чималий зиск? На жаль, відповісти важко, однак якщо згадати досвід кінця 90-х років, то все стає на свої місця. Директор, якому вже час піти на відпочинок, пробує отримати максимум з того, що має. Вартість лісових угідь та й самих підприємств, які будуть продані за безцінь після визнання банкрутом  ліспромкомбінату, на тіньовому ринку обчислюється мільйонами доларів. Як правило, всі продажі збанкрутілих підприємств і навіть аукціони – це такий собі фарс. Бо в нашій державі, яка від самого початку наполегливо бореться з корупцією, всі знають, хто, що і коли може купити. Отже, всі учасники поділу після банкрутства отримують чималі «дивіденди».

 

                                         Хепі енд?

Однак у ситуацію втрутився Міністр оборони України, який просто усунув Михайла Кочетигова з посади, не підписавши з ним новий контракт. Власне після цього Міноборони і було звинувачене в рейдерстві. Старий директор всупереч вимогам керівних документів навідріз відмовився скласти свої повноваження і навіть не пустив до підприємства представника Міноборони та нового директора. Розв’язати ситуацію допомогло лише втручання спецпідрозділу військової служби правопорядку.

На день написання цього матеріалу всі працівники підприємства допущені до роботи. На самому ж підприємстві знову працює КРУ, яке має встановити правдивий стан справ. Вже зроблені відповідні заяви прокуратури та СБУ в допомозі розслідувань результатів «господарювання». Незабаром стануть відомі результати всіх цих перевірок.

Тарас Грень.

На Прикарпатті оголошено конкурс на відбір кандидатів до вступу у вищі військові навчальні заклади України.

– Ми запрошуємо юнаків-старшокласників спробувати свої сили у здобутті нелегкої, але мужньої професії офіцера, – зазначив начальник відділення комплектування Івано-Франківського міського військового комісаріату майор Сергій Луцюк. – По завершенню навчання всі курсанти не тільки отримують вищу освіту та дипломи державного зразка, але й гарантовано працевлаштовуються державою. Отже, всі бажаючі можуть звернутись до нас за адресою: Івано-Франківськ, вулиця Княгинин, 20.

   Однак зволікати  з подачею документів не слід. Прийом заяв та документів обмежений в часі з 1 січня до 1 червня цього року. Крім того, потрібно знати, що на весь Івано-Франківськ є лише 20 вакансій.

Підполковник Тарас Грень

Західний регіональний медіа-центр Міністерства оборони України.

Дорогами п’ятнадцяти країн, на грудях виблискують сім орденів та чотири десятки медалей – такий бойовий шлях полковника у відставці Василя Краснова. Сьогодні цей шанований ветеран, який проживає в Івано-Франківську, відзначив свій 90-річний ювілей.

Стати військовим його, 17-тирічного юнака, у далекому 1938 році покликало загальне захоплення військом та службою, що панувало тоді у Радянському Союзі. Та випускатись молодому лейтенанту-артилеристу довелось прямо у війну – влітку 1941-го. Відразу після початку війни його разом зі всією частиною було скеровано до Ірану. Але за певний час довелося захищати Крим. Через недолугість військового керівництва того часу майже десятитисячне угрупування радянських військ потрапило в оточення німецьких загарбників. Вирватись живими з цього котла вдалося лише півтори тисячам людей. Серед них був і тоді ще лейтенант Василь Краснов.  Потім були запеклі бої за визволення України, Угорщини, Польщі, Румунії, Чехословаччини, Австрії. А закінчилась війна для Василя Сергійовича лише другого вересня 1945-го у Манчжурській пустелі.  На пенсію полковник Василь Краснов звільнився з посади радника збройних сил Єгипту.

Привітати свого товариша до музею «Героїв Дніпра» прийшли його бойові побратими, представники Івано-Франківської обласної держадміністрації та Івано-Франківського обласного військового комісаріату. На вшанування ювіляра йому було вручено посвідчення «Громадянин Всесвіту» за номером 81.

– Мені приємно, що так багато людей не забувають про мене, – зазначив ювіляр. – За свої роки я бачив чимало лиха і хочу побажати всім мирного неба над головою. Нехай всі прийдешні покоління не знають страху та жахіть війни.

Незважаючи на свій поважний вік, Василь Сергійович зберіг чудове почуття гумору та світле ставлення то життя. А щоразу буваючи у музеї «Героїв Дніпра», він завжди підходить до 76-тиміліметрової гармати ЗІС-3, з якою пройшов всю війну, і яка тепер стоїть при вході у музей.

Підполковник Тарас Грень.

Західний регіональний медіа-центр Міністерства оборони України.

У приміщенні Івано-Франківської ОДА відбулись перші в цьому році установчі навчання з територіальної оборони області. До їх проведення  були залучені представники всіх районних адміністрацій та голови міст Прикарпаття, а також керівники військових комісаріатів та представники МНС і внутрішніх справ.

  Розпочав навчання доповіддю військовий комісар Івано-Франківської області полковник Ігор Боловицьких.  Він наголосив, що до питання територіальної оборони потрібно підходити відповідально і безапеляційно, адже Прикарпаття – це регіон, де можуть трапитись не тільки природні лиха, але й техногенні катастрофи. І тому від злагодженості та чіткого корегування дій між представниками різних міністерств і відомств великою мірою залежатиме безпека громадян. Перший заступник голови Івано-Франківської ОДА Василь Плавюк поставив вимогу до присутніх керівників міст та районів переглянути всі установчі документи стосовно територіальної оборони. Адже, за словами чиновника, багато з них написані кілька років тому і просто втратили свою актуальність. Тепер їх потрібно переписувати заново, щоб підігнати під вимоги сучасних реалій. Також чиновник зобов’язав усіх керівників районів у найближчі терміни провести на місцях спільні наради з представниками всіх силових структур стосовно подолання можливих кризових ситуацій.

  На завершення заступник Івано-Франківського обласного комісара полковник Ігор Палагнюк запевнив всіх присутніх, що одне з навчань, які заплановані на цей рік, будуть відбуватись на території однієї з військових частин гарнізону. І всі цивільні керівники області зможуть ознайомитись з реальним життям військ, військовою технікою, а також виконати вправи зі стрілецької зброї.

  Нагадаємо, що на Прикарпатті, яке має державний кордон у понад 50 кілометрів, знаходиться 61 важливий об’єкт. В тому числі 26 державних, 4 військових та 27 техногенно небезпечних.

Підполковник Тарас Грень.

Західний регіональний медіа центр Міністерства оборони України.

 

4 мільйони 249 тисяч 788 гривень. Саме на таку суму контрольно-ревізійною комісією Міністерства оборони України було виявлено порушень фінансово-господарської дисципліни у державному підприємстві «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат». Крім цього в листі до керівника профспілки працівників ЗСУ голова профкому цього комбінату каже, що заборгованість по заробітній платні керівництвом комбінату перед працівниками складала понад 422 тисячі гривень, а відрахувань у пенсійний фонд понад 3 мільйони! І це у комбінаті, який має у своєму розпорядженні чималі площі лісів від Закарпаття до Хмельниччини. Однак «зелене золото» всупереч будь-якій логіці виявилось чомусь не прибутковим.  Обурені таким станом справ працівники звернулись по допомогу до Міністра оборони України. Результат не забарився. 10 грудня минулого року вийшов наказ Міністра оброни, який звільняє попереднє керівництво від виконання  обов’язків  та призначає нового керівника. Однак як виявилось одного наказу було мало, адже, як виявилось поступатись посадою ніхто не збирався. Саме тоді і було вирішено силами загону спеціального призначення військової служби правопорядку забезпечити охорону ліспромкомбінату.

  - Наші бійці діяли з максимальною акуратністю та обережністю, - розповідає керівник Івано-Франківського зонального відділення ВСП майор Остап Пушкар. -  Про наші дії були повідомлені всі і МВС області, і СБУ, і військовий прокурор західного регіону. Тобто ніякої таємниці чи несподіванки з цього не було. Під час проведення операції не було зламано жодних дверей чи меблів. Нікому з працівників не було завдано фізичної шкоди.

  - Якби когось з нас запитали чи погано нам працювалось при попередньому керівникові. Я б з відкритою душею сказала – дуже погано, - розповідає начальник планово-економічного відділення Марія Лугова. – Великі заборгованості по зарплаті, премії лише невеликому колу «своїх». Сподіваюсь, що зараз ситуація зміниться на краще.

  Станом на сьогодні всі 539 працівників ліспромкомбінату офіційно допущені до роботи. і підприємство поступово відновлює свій ритм роботи.

Підполковник Тарас Грень.

Західний регіональний медіа-центр Міністерства оборони України.

Єдиний на західній Україні і унікальний Музей бойової слави радянських військ «Герої Дніпра» знову опиняється на межі фізичного знищення. Сьогодні об 11 годині в приміщенні господарського суду Івано-Франківської області  відбудеться засідання за позовом будівельної компанії «МАОДОТ-І» з вимогою «… вчинити дії щодо знесення споруд колишнього «Музею бойової слави» МО України…».

   – Військове містечко № 13, на території якого і знаходиться споруда музею, було передано міським органам самоврядування  у 2007 році, – розповідає старший помічник Івано-Франківського військового прокурора майор юстиції Руслан Кормило. – Однак у договір не були включені споруди та земля, що знаходиться під музеєм. Як вони опинились у договорі оренди землі між «МАОДОТ –І» і міськвиконкомом, підписаним 10 січня 2010 року, нам не відомо.

   Можливість фізичного руйнування музею вже обурила ветеранів другої світової війни, що мешкають на Прикарпатті.

  – Таке трактування питання – це просто вандалізм, – наголошує голова ради організації ветеранів 38-ї армії (корпусу) полковник запасу Володимир Мойсеєнко. – Невже в нашій країні гроші стали важливішими за пам'ять дідів та батьків, що проливали кров за визволення нашої Батьківщини?

   Нагадаємо, що експозиція музею займає 640 м2 , а експонатний фонд нараховує понад 4 тис. одиниць. На стендах, подіумах, у вітринах розміщено тисячі експонатів періоду ІІ світової війни: бойові знамена частин (до речі, дві з них – 226-та Глухівсько-Київська Червонопрапорна та 70-та Гвардійська Глухівська шестиорденоносна стрілецькі дивізії брали безпосередню участь у звільненні Прикарпаття), зброя, нагороди, особисті речі, документи, фотографії, листи з фронту, предмети спорядження і побуту бійців і командирів.

Вже на початку експозиції, в одній з вітрин – газети перших воєнних днів. В одній з них повідомлення Радянського інформбюро про героїчний подвиг воїнів зенітної батареї лейтенанта Олексія Муравйова, які збили на підступах до тогочасного Станіслава в перші хвилини війни два ворожі бомбардувальники, а на протязі наступних семи днів – ще п’ять.

Тут також розповідь про героїзм бійців-прикордонників окремої Коломийської комендатури під командуванням майора Р.І.Філіпова, які першими зустріли ворога на прикарпатській землі, про льотчика – молодшого лейтенанта  Леоніда Бутеліна, який таранив в небі над Галичем німецький літак.

Особливе місце в експозиції займає діорама “Подвиг на Дніпрі”. За допомогою спеціальної електронної апаратури вона розповідає про форсування річки у вересні і визволення Києва у листопаді 1943 року. Її полотно площею 68м2 створили Заслужений художник РСФСР Костянтин Лебедєв і Заслужений художник України, житель нашого міста Микола Вареня. А озвучив її Левітан. Тільки за минулий рік музей прийняв понад п’ять тисяч екскурсантів та відвідувачів.

Підполковник Тарас Грень.

Західний регіональний медіа центр Міністерства оборони України.

Уважаемый, и милый виртуальный народ! Хочу поздравить вас с наступающим Новым Годом!
Пусть в эту ночь сбудутся все ваши самые искриние светлые и добрые желания! Пусть виртуальная жизнь помагает вашей реальной! Пусть все что вы пишите и делаете будет честным и идти от серца!
 А еще хочу сказать всем вам большое спасибо за то, что принимаете меня таким как я есть. За то, что даете мне новые знания. За то, что даете мне новые чувства. За то, что вы читаете мои заметки. И за то, что вы как и я любите инет!
 С уважением и признательностью к вам - я

Сьогодні відбулась передача Віфлеємського вогню миру військовослужбовцям 114 Івано-Франківської, Таллінської, ордена Червоного Прапору бригади тактичної авіації Повітряних Сил Збройних Сил України.  Вогонь привезли до міста представники Пласту — Національної скаутської організації України. Після молитви пластуни запалили свічки та лампадки понад ста військовослужбовцям, що зустрічатимуть Різдво поза межами рідних домівок.

Зазвичай Вогонь з Віфлеєму пластуни поширюють у сиротинцях, інтернатах, лікарнях, церквах. Цього року з ініціативи Івано-Франківського Пласту Вогонь вперше отримали і військовослужбовці, які часто допомагають місцевим пластунам у проведенні різноманітних заходів. 

Ця акція відбувається в Україні вже вдванадцяте. За традицією польські скаути – «харцери» передали Віфлеємський вогонь миру пластунам на українсько-польському кордоні. До того часу Вогонь пройшов шлях із рук у руки через Австрію, Словаччину та Польщу, а тепер світову скаутську естафету, за допомогою пластунів, перейняла й Україна.

Двадцять п’ятий раз у світі Віфлеємський вогонь передається із рук в руки, долає численні кордони напередодні Різдва. Вогонь у Віфлеємі традиційно запалила дитина з Австрії, бо саме у цій країні започаткували акцію розповсюдження Віфлеємського вогню світом. Благодійний захід був спрямований на підтримку усіх, хто потребує допомоги та уваги в передріздвяний час. До Європи Вогонь з Віфлеєму привозять літаком австрійські скаути, а вже з Відня він мандрує із рук у руки цілою Європою. Цього року вперше українська молодь передала вогонь миру українським громадам Європи.

Як зазначила координатор акції у Івано-Франківській області  Ольга Дякун: «Це світло має нагадувати, що янголи провістили людям мир, коли у Віфлеємі народився Ісус. Українські пластуни закликають кожного принести вогонь добра і надії у свою домівку і запалити теплом та любов’ю свої серця".

- Цей вогонь, як символ добра миру та злагоди означає для нас дуже багато, - наголосив заступник командира бригади з виховної роботи підполковник Олександр Кухарук. – Більшість військовослужбовців візьмуть його з собою до дому, а ті хто заступатимуть на бойове чергування в святкові ночі запалять свічки і лампадки на своїх робочих місцях. Переконаний, що це до дасть людям віри в себе і свою державу.

   Підполковник Тарас Грень.

Західний регіональний медіа-центр Міністерства оборони України. 

народ! есть повод!!!!!!!!!

Міністр оборони України Михайло Єжель підписав наказ від 27 грудня 2010 року № 698 “Про встановлення Дня інформаційно-медійних структур Міністерства оборони України та Збройних Сил України”.

Згідно з наказом, з метою підтримання престижу працівників інформаційно-медійних структур Міністерства оборони України та Збройних Сил України це професійне свято відзначатиметься щороку 29 грудня.

У документі відзначається, що 29 грудня 1991 року було призначено першого прес-секретаря вітчизняного військового відомства та створено прес-службу Міністерства оборони України. Це стало початком формування та становлення у Збройних Силах України структур для повсякденного оперативного та об’єктивного інформування громадськості про діяльність Українського війська та активного впливу на створення позитивного іміджу армії у суспільстві.

Сьогодні система інформаційного забезпечення діяльності Міністерства оборони України та Збройних Сил України включає шість друкованих видань, дві телерадіокомпанії, шість регіональних медіа-центрів, прес-центри видів Збройних Сил України, прес-секретарів відповідних органів військового управління, офіцерів зі зв’язків із засобами масової інформації національних миротворчих контингентів, військових частин і установ, які підпорядковуються Департаменту преси та зв’язків із засобами масової інформації Міністерства оборони України.

Офіцерів, державних службовців та працівників інформаційно-медійних структур Міністерства оборони України та Збройних Сил України об’єднує високий професіоналізм, відданість своїй професії, готовність принести максимальну користь Збройним Силам України та державі в цілому.

Прийняття наказу сприятиме підняттю престижу офіцерів, державних службовців та працівників інформаційно-медійних структур Міністерства оборони України та Збройних Сил України, фахівців в галузі мас-медіа та військових журналістів

   Діти, які живуть і навчаються в Івано-Франківській загальноосвітній школі-інтернаті 1-3 ступенів, мало чим відрізняються від своїх однолітків. Вони так само соромляться перед фотокамерою і одночасно цікавляться тим, як вона знімає. Вони вчать вірші Лесі Українки і закони Ома. Вони люблять свята… А от свята вони люблять, напевно, найбільше, ніж інші діти. І справа навіть не в подарунках. Справа в тому, що на свята до них приходять гості, люди з великого і безмежного світу, що знаходиться за парканом їхньої школи. Адже найбільший подарунок для дітей, позбавлених батьківської опіки, це увага дорослих, яких вони не знають. Військовослужбовці 114-ї бригади тактичної авіації добре знають про це, бо вони вже багато років є шефами цієї школи-інтернату.

  – Цього разу напередодні святкування Нового року ми вирішили зробити подарунки усім 60-ти вихованцям школи, – розповіла член ради сімей військовослужбовців старший солдат військової служби за контрактом Ганна Савик. – Ми перечитали листи, які діти писали Святому Миколаю та Діду Морозу і, вірите, плакали всі. Бо діти не просили чогось там захмарного. Вони писали, що мріють отримати в подарунок, скажімо, зубну щітку чи гарний шампунь… Ми звернулися до особового складу частини з проханням здати гроші. Якоїсь суми ми не вказували – здавали, хто скільки міг.

    На зібрані гроші військовослужбовці купили солодощі, мило, шампуні, зубні щітки. Крім цього, спілка військових християн додала до подарунку ще й гарно ілюстровані збірки «Українських казок» та «Дитячі біблії». Саме вручення подарунків перетворилось на імпровізований концерт, який влаштували дітлахи для командування бригади. Щоб віддячити авіаторам за увагу, школярі співали та читали вірші, хтось навіть розповів напам'ять правила правопису, які вивчив на попередньому уроці, а хлопці показали, наскільки вправно вони вміють виконувати фізичні вправи. Найбільше захоплення в учнів викликало те, що у святковому буклеті, присвяченому 70-річчю бригади, який військові льотчики принесли теж у подарунок дітям, є світлина з ними та завучем Ларисою Іванівною Шенделович.

  – Мені приємно бачити в цьому залі стільки веселих та мудрих дітей, – сказав командир 114-ї бригади тактичної авіації полковник Сергій Биховець, звертаючись до вихованців школи-інтернату. – Сподіваюсь, що мине не так вже багато часу, і я побачу декого з вас і серед особового складу нашої частини. Адже нам потрібні такі надійні, сильні та розумні воїни.

   На прощання директор школи Наталя Гаврилюк провела для гостей невеличку екскурсію. Гості побачили, в яких умовах діти живуть, харчуються, займаються спортом, вчаться та відпочивають. Все побачене справило якнайкраще враження, адже  в школі зроблений сучасний ремонт, встановлено нові вікна, діти живуть по двоє в окремих кімнатках.

  – Відверто кажучи, в наших дітей добре забезпечення державою, – розповіла директор школи Наталя Гаврилюк. – Дуже мало одного і дуже важливого – відвертого, живого спілкування з людьми. Тому ми завжди раді тим, хто приходить до нас в гості, цікавиться нашим життям. І дітям навіть не обов’язково потрібні якісь подарунки. Достатньо просто поговорити з ними.

   Завершився візит льотчиків запрошенням шкільного вертепу до військової частини на Різдвяну коляду, а найращі учні зможуть побувати на аеродромі та подивитись на те, як служать авіатори.

Підполковник Тарас Грень.

Західний регіональний медіа-центр Міністерства оборони України.