За їх спиною ненька Україна

За їх спиною ненька Україна

         До ворога лічені сотні метрів. Грунт  - каміння. Та саме тут знаходиться один з взводних опорних пунктів Збройних Сил України. Звідси ведеться постійне спостереження за діями ворога. А в разі чого, саме з цих позицій почнеться адекватна відповідь на агресивні дії противника.

-         Ми постійно проводимо своєрідний моніторинг ворожих систем укріплення, - розповів військовослужбовець Андрій .- В день спостерігаємо, та заносимо на карту все нові бліндажі, та вогневі точки, які вони організовують напроти нас. Вночі, попри обстріли чуємо як працюють двигуни їх бойових машин. Визначаєм місця знаходження противника та вогневі позиції.

Маючи сучасні засоби розвідки, бійці мають повну картину всієї лінії оборонних споруд противника. За словами наших воїнів, останнім часом видно, суттєві зміни у виправці та обмундируванні частин, що стоять навпроти нас. Все це говорить про те, що звичайних козачків та кремлівських найманців поступово замінюють на добре вишколені, дисципліновані, бойові підрозділи.

-         Проти нас на кожній ворожій позиції знаходиться до взводу особового складу, - розповів військовослужбовець Віктор.- Однак вони дико бояться нашої адекватної відповіді на їх обстріли. Бо після кожної провокації, яку влаштовують бойовики, ми спостерігаємо як їх КАМаз вивозить по два-три двохсотих. Сподіваюсь, це буде їм наука, як вести бойові дії проти українців.

Відповідно до виконання домовленостей досягнутих у Мінську, наші бійці відповідають ворогу лише стрілецькою зброєю. Та їх майстерність дозволяє надати гідну відсіч та втрат серед особового складу окупаційних військ. Також, не відмовиш нашим бійцям в працелюбстві. В суцільному камінні від якого ламались ковші екскаваторів,  вони своїми руками створили не лише потужний оборонний форт, але й змогли обладнати побут. Завдяки супутниковим антенам вони мають українське телебачення. В безпечному місті обладнали бліндажі не лише для відпочинку чи їдальні а навіть і для власної бані. Мають свій спортивний зал. Енергію отримують завдяки встановленим сонячним батареям. І служать в підрозділі самі звичайні солдати. Такі як всюди.

-         Ми не підбираємо собі якихось окремих людей, - розповів командир підрозділу Олександр. -  Часто до нас потрапляють і порушники дисципліни, і таке інше. Та на щастя в мене прекрасний міцний військовий колектив, який вміє і перевиховує людей. В нас немає такого, що наказ не буде виконано. Якщо важко, то товариш завжди поможе.

На прощання бійці опорного пункту Збройних Сил України попросили передати всім мирним мешканцям, щоб вони спали і відпочивали спокійно. Бо кожен солдат, сержант, офіцер розуміє, що за спиною на лише мальовниче місто Маріуполь, але й вся велика ненька Україна.

Тарас Грень.