Профіль

Annastezie

Annastezie

Україна, Київ

Рейтинг в розділі:

Важливі замітки

Останні статті

На фото – я – падлюка (повість).................15

  • 14.10.10, 10:14
[Приєднана картинка] 15. Нарешті почав малювати. Ось уже два місяці пройшло як я не брався за пензлі. Мама з татом досі живуть на дачі. Приїжджають, звичайно, кожні три дні, перевірити, чи живий я, чи живі вазони мамині, чи не вбив ще квартиру. Та я й не ображаюся. Світлана тепер живе зі мною. Оленка про це ще не знає. А Світлана знає, що я люблю Оленку. Її виписують уже завтра, а я провідував її всього два рази за весь цей час, і пару разів дзвонив на мобільний. Я тепер палю план та...

Читати далі...

На фото – я – падлюка (повість).................14

  • 13.10.10, 10:27
[Приєднана картинка] 14. Ми бігали, наче ненормальні пустими вулицями. Було темно вже, одяг прилип до тіла, волосся прилизалося до голови й обличчя, ноги були мокрі. Так як я і хотів. А вода з неба все не вщухала. Дивно, що весною випав такий теплий дощ, чи то, може, у мене через стрес атрофувалися тимчасово відчуття. Я послизнувся й смачно гепнувся в грязюку, Світлана підбігла до мене й почала тягти за руку. А я потяг її вниз; завалити її було неважко, по-перше, вона слабша, по-друге,...

Читати далі...

На фото – я – падлюка (повість).................13

[Приєднана картинка] 13. - Де ти живеш? - У гуртожитку. Це на Смолянках. А ти додому хочеш? - А ти можеш щось запропонувати? - Можна гуляти всю ніч, наприклад. - Ти ненормальна. Чого б це я з тобою гуляв усю ніч? Ти не уявляєш як я хочу до своєї Оленки. Ми не бачились усього три дні, а наче рік пройшов уже. - Я не намагаюся замінити тобі Оленку. Яка вона? – розкажи. - Хороша. Хвилинку. Алло.. Я прогуляюся трохи.. Усе буде нормально.. Бувай.. Це тато. Я не вдома зараз, вони переймаються, ...

Читати далі...

Они такими кажутся

  • 11.10.10, 11:08
[Приєднана картинка] Кто ты? Кажется, я видела тебя раньше. Не переживай, мне больше шестнадцати, хотя, какое это теперь уже имеет значение. Ссадины и царапины – это не больно, другой вопрос, что делать со зрачками, ведь глаза открыты так широко и так стеклянно. Посмотри, какого цвета у меня сейчас их радужки? Откуда эти голоса не понимаю, ты их тоже слышишь? Прости, наверное, масса вопросов тебя замучили. Ты убил меня, потому что я постоянно болтала, постоянно спрашивала и...

Читати далі...

На фото – я – падлюка (повість).................12

[Приєднана картинка]12. - Привіт, - посміхалася Світлана, - ти ще більше розгублений по життю, ніж я думала. Як ти міг забути про мене? Я чекаю вже півгодини. - Нічого немає. Тобто є щось, але не те. - Ти темніший за смерть. Що таке? - До чого тут смерть? Навіщо ти це сказала? - Та що з тобою? - Купа проблем. У мене дід помер. Дівчина в лікарні. А в тата ювілей. Світлана потупилася кудись вдалечінь. - Співчуваю. Коли похорони? - &nbsp...

Читати далі...

На фото – я – падлюка (повість).................11

11. - Мамо, що сталося? Чого ти плачеш? Зі святом, тату. Це тобі від мене. Я там підписав на обкладинці. Ну, як завжди. Мамо, що таке? - Олексію, дід помер, - промовив тато сумним голосом. - Він не встав сьогодні вночі, я ж там готувала ще в такий час, як він встає звичайно. Думаю, ладно. Зранку принесла йому чаю з бутербродами до спальні, а він уже холодний. Оце так свято. У мене, мабуть, тупішого вигляду зроду не було. Я стояв, стояв час, стояли меблі в залі. Усе стояло, ніякого руху...

Читати далі...

На фото – я – падлюка (повість).................10

10. - Обміняємося мобільними? - У мене є візитка, - вона простягла картонку салатового кольору. Я навіть не заглянув у неї, сунув у портмоне. - Мені вже час. Завтра в нас субота. Тоді неділя. І аж потім ми зустрінемося. - Не поспішай говорити так. Невідомо, що ми робитимемо сьогодні ввечері, а ти вже й про понеділок думаєш. - Ні про що я не думаю. І коли ви, дівчата, зрозумієте, що хлопці не обов’язково говорять те, про що думають. Знову балачки. Я пішов. - Бувай. Удома пахло булочками з ...

Читати далі...

На фото – я – падлюка (повість).................9

(пиес2) - І не треба. Тільки не криви лоба. – Я відвернувся від неї й завернув у двір, там у цокольному приміщенні звичайного жилого дому знаходиться моя улюблена книгарня. Там завжди повно нових надходжень, усе впорядковано до ладу, привітні консультанти й музика приємна грає. Світлана йшла за мною крок за кроком. І я подумав, чи не запросити її як фотографа на святкування татового дня народження, непогана пам'ять залишиться, до речі, у нього...

Читати далі...

На фото – я – падлюка (повість).................9

9. Класна назва предмету і цікаві художні твори – ще не велика радість: посидівши на такій парі, починаєш втрачати будь-які дитячі мрії про ідеали. І куди я спускаю свій час? Як люди можуть в мене викрадати дорогоцінні хвилини життя? Я б використав ці хвилини, які плавно й не дуже плавно переростають у години, а потім не встигаєш опам’ятатися, як втрачено роки, так от, я б їх використав на багато продуктивніше, навчаючись самостійно, але спробуй це поясни батькам. Уявляю розгублені ...

Читати далі...

На фото – я – падлюка (повість).................8

8. Знову ці сни. Я стаю параноїком, аналізую сам себе. Якої дурки мене потягло вчора читати ту практичну магію, що мене змусило прочитати розділ про сновидіння від початку до кінця. Тепер я не в змозі побритися вже другий день. Сьогодні уві сні я ходив по воді, розмовляв з померлим однокласником. Він у восьмому класі втопився в озері. Іду я, значить, по воді, тут виринає Максим, синій весь, очі з орбіт йому повилазили, дуже страшний, і говорить: «Краще йди звідси. Тут погане місце, вир ...

Читати далі...