Шановні кияни, у вашому місті загубилось двоє дівчаток. На вигляд - 20-22 роки. По розумову розвитку - десь на років 2-3 тягнуть (ну, якщо врахувати легку форму аутизму). Якщо ви зустрінете цих дівчаток, будь-ласка, відведіть їх в СБУ для повернення додому в Федеративну монархічну республіку Домбабве та Лугандонії. Дівчатка дуже налякані, голодні та змерзли. Нагодуйте їх снігурями та обігрійте ковдрою з шкіри русскіх младєнцев.

1 вересня 1939 - Гітлер напав на Польщу. США висловило занепокоєння.

5 червня 1940 - початок битви за Францію. США висловило занепокоєння.

22 червня 1941 - початок Великої Вітчизняної. США висловило занепокоєння.

7 грудня 1941 - атака на Перл Харбор. Занепокоєння висловило на 2,5 тис. американців менше, ніж 6 грудня.

Часом здається, що історія нічого не вчить світ. Якщо іти на поступки агресору - колись це вилізе боком. Тим паче, якщо агресор - шизофренічне ботоксне пуйло. Тоді, в 41-му, війна теж здавалася далекою. Але пройде час. І якщо зараз не вгамувати рашистських виродків чимось посерйозніше за іграшкові санкції і занепокоєння, то скоро вони у своєму стікломойному божевіллі оголосять сакральним ісконно рузьке місто Сан-Франциско. Звісно, це лише метафора. Але абсолютна влада і відсутність адекватної відповіді змушує відчути себе богом навіть такого закомплексованого карлика, як пуйло. З усіма наслідками. Цікаво, скільки надгробних плит змусять Обаму перейти від занепокоєння до чогось дієвого. Зачекаємо, щоб дізнатись?

Ополчєчєніє ополчєчєнієм, а весілля по розпорядку. Незважаючи на білі дамбаські ночі у світлі хунтівських фосфорних снарядів та попри жидорєптілоїдів на нло, які так і норовлять розіп’яти чергового вагітного ветерана війни в епілептичному припадку, любов продовжує крокувати просторами лугандонщини. Не встигла еліта даунбаса посмакувати на найкращих смітниках  новорічний вінегрет та чутки про нового пасію пана Мотороли, як регіональну світську публіку приємно здивувала новина про заручини та весілля ще однієї яскравої пари бойових побратимів. Подія була широко освітлена місцевими ЗМІ. Усіма двома. Очевидці вже переконують, що весілля Кейт та Уільяма навіть поруч не стояло по розмаху. Цитуючи одного з гостей, «#$%@#$ $%$#& */& $%# @#@!!» (нецензурні вирази замінені набором символів). Після таких дифірамб новину очікувано швидко підхопив ютуб і скоро відео щасливих молодят облетіло увесь світ. Отже, дозвольте відрекомендувати: БеЕмВе (ймовірно – англ. BMW) та Кукла (очевидно – укр. Лялька ). Після таких гучних імен, очікуєш побачити щонайменше пару Бреда Круза та Анджеліни Шиффер. Але, реальність, як і завше, виявилася значно суворішою. 

Уже після першого погляду на одухотворьонні обличчя молодят стало зрозуміло, що БМВ працює не на бензині, а на ацетоні, причому, це ще й абревіатура. Точна розшифровка  невідома, але чогось напрошуються слова «мозг», «ватнік» і «без» в різних комбінаціях. Щодо кукли – тут, все ж, ближче до реалій. Особливо, якщо враховувати ляльок-манекенів для проведення краш-тестів БелАЗа. Мимоволі пригадалися цитати Ільфа і Петрова, написані золотими літерами на платиновому постаменті історії: «Тут было все: арбузные груди, нос - обухом, расписные щеки и мощный затылок» та «Кому и кобыла невеста». Особливо пригадалось про кобилу… Особливо коли молода заржал… тобто… заговорила. Хоча, слід віддати їй належне, судячи з голосу, коняку в собі вона все ж намагалася вбити скаженими дозами нікотину. Нестримна радість молодого виявлялася тривожними поглядами в бік вікна. Але любов, наручники і дуло ТТ, що радувало приємною прохолодою  ліве нижнє підребер'я все ж взяли верх перед інстинктом самозбереження. Значну роль відіграли і пари ацетону, які невловимо снували в повітрі. Попри це, він все ж спробував проморгати морзянкою представникові РАГСа «Спасітє!!», але чогось вийшло «Стєкломой». На задньому плані драматично виконувала свій безсмертний хіт «Май харт віл гоу он» Селін Діон. За трагічним збігом обставин – пісня виявилася ще й саундтреком до безсмертного творіння Джеймса Кемерона «Титанік». Символічно, але хіба можуть якісь дурні забобони зупинити любов?! Ні! Вона була повсюдно. Як у вінтажних картках безсмертного творіння турецьких кондитерів – жуйці «Лав Іс». Любов – це коли голите з нею обличчя однією бритвою. Любов – це коли вона ламає тобі пальці, замість того, щоб зламати щелепу. Любов – це прокинутися вночі, поглянути, що вона спить, забитися в куток і плакати. Любов перемогла. Це було видно з виразу обличчя молодого. А якщо навіть на мить уявити, що привела його в РАГС  не любов, а конвой (не той що гуманітарний… хоча… один фіг), чи може це йому таке покарання за порушення терористичної дисципліни (обісрався під Донецьким аеропортом), залишилася в нього остання надія – царь то нєнастоящій! Адже провела церемонію неіснуюча співробітниця неіснуючого РАГСу  неіснуючої адміністративної одиниці ймення якій щось на кшталт новососії. А все, що стається у новососії – залишається у новососії. Це як Нарнія. Тільки от Свинарнія. І було усе це б дуже смішно, якби не було так гірко. Гірко від того, що ось ця пара молодят – уособлення усього того безладу, безнадії, недолугості та лишньої хромосоми домбабве. Одним кадром відображено усю сучасність і, в перспективі, усе майбуття лугандонщини. Ніколи не слід робити висновки із зовнішності людини. І я б міг сказати – ну, не всім же виглядати як Дженіфер Еністон в 22 роки, а може вона людина хороша, може в неї душа прекрасна, може у неї думки благородні. Може... Але наскільки благородні можуть бути думки у особини, що фотографується на місці падіння малайзійського боінга, посміхаючись при цьому? Вона б і рада шукати косметику на місці падіння літака - але випадок не той. Тут тільки елітні сорти стікломоя допоможуть. На щастя, по октановому мінімуму - якраз підходять бмв. Що може бути людське у цих створіннях? Справді - ляльки. Без душі, без серця. З невидимими ниточками, за які смикають ті, для кого вони звичайне м'ясо, генетичне сміття. І я хотів би помилятися, хотів би, щоб все було не так. Тому що страшно жити у світі, де роблять селфі з частинами зруйнованого лайнера. Фотограйфуйте краще суші. А молодятам... Що ж, молодятам савєт да любофь. А вот с дєтішкамі - обережніше. А то виростуть, вколять ботокс в залишки мозгів і буде біда. Отака @уйня, малята. Брешуть, не казав цього Дід Панас. Але думав точно. Тим паче, якби жив у наші часи.

Кажуть, історія розвивається по спіралі. Мушу погодитись, є в цьому доля істини. От взяти, хоча б, історію ватних пропагандонів. Починалося все вельми прозаїчно і аж відверто банально. Хто-то де-то притєсніл вяликого і магучєго на сході України. Як то було - історія вже й не пригадає. Чи то хтось осмілився обізвати сакральну "кружку" бендерівським "кухликом". Чи то десь в домбабве кашлянули зі львівським акцентом. Особливо упороті поцріоти, захлинаючись піною, розповідатимуть про відміну мовного закону (редакції підрахуйкалєтніка), лаконічно замовчуючи, як всі билися в агонії 23 роки до цього, поки закон не був прийнятий. 

Авиабилет Киев-Амстердам - 7321 грн.
Шампанское Crystal Louis Roederer 2005 - 299 евро.
Добраться из Амстердама в Гаагу - 12,33 евро.
Поднять бокал во время исполнения вердикта Гаагского трибунала по делу ла-ла-ла - бесценно.
Некоторые вещи нельзя купить. Для всего прочего - есть MasterCard. 
Ну, почти везде есть :)

Пачиму крававая кримльовская хунта уничтажает мирных чиченских апалченцев?! Ани имеют права на самаапредиление! Пусть правидут рифирендум! Пуденг - фашизд! Он лична брасал фосфарные бомбы на мирных апалченцев!

"В Женеву бы..." - тоскливо подумала Ангела. - "Прогуляться по набережной, задумчиво посмотреть на тихую гладь Женевского озера... А потом - махнуть в тот чудный ресторанчик в Альпах. Вдохнуть запах горячего фондю, ощутить тепло глинтвейна..." Ангела вздохнула. Пресс-конференция затягивалась. Справа, в наушнике, размеренно звучал приятный баритон переводчика. Словно в резонанс ему, где-то под левым ухом, вот уже час как гнусавил противный голос. Он становился тем гнусавее, чем больше его обладатель уверовал в свою непревзойденность и ораторский дар. "Достал..." - Ангела в безысходности окинула взглядом зал. Зал тоже готов был уснуть. Кроме киселевской галерки, которая с неподдельным интересом во взоре бурно реагировала на любую фразу хозяина. "Никак не пойму, почему же все-таки @уйло?.." - мелькнуло в голове у Меркель. Галерка дружно заржала. "... первая брачная ночь..." - отчеканил переводчик в наушнике. Ангела медленно повернула голову налево. Малютка Цахес расплылся в довольной ботоксной улыбке под гогот своих холуев. «Ах вот почему. Что ж, и впрямь ла-ла-ла» - лаконично отметила для себя фрау Меркель.

Якось в палац до царя Соломона прийшов чоловік з далеких країв, відомий як підле брехло і негідник. Надзвичайно багатий, але багатства свої він здобув не чесною працею, а обманом. "Ну от, і чого це чмо приперлось?", - подумав Соломон, але нічого не сказав.
- О великий царю! - звернувся до Соломона чоловік. - Я досяг у житті всього, чого лише можна було досягнути. Але ніяк мені не вдається досягнути поваги своїх дітей. Що ж я роблю не так?
- Діти у всьому наслідують батьків, беруть з них приклад, спостерігають як батьки ставляться до оточуючих і як оточуючі ставляться до них...
- Але мене всі поважають! - перебив царя чоловіка. - Я перша людина у своїх землях, мене боготворять!
Соломон зробив вигляд, що його мову не переривали і продовжив далі:
- Батьки мусять вказати шлях своїх дітям, поставити на ноги, навчити їх мислити самостійно і об'єктивно, для чого дітям необхідно отримати гарну освіту...
- Та вони навчалися у кращих вчителів світу! - знову перебив чоловік царя. - Вони мали змогу навчатися у найкращих закладах!
Соломон насупив брови, що його вдруге перервали, але знову продовжив свою думку:
- На початку самостійного життєвого шляху дітей батьки мусять усіма можливими способами допомогти їм розпочати цей шлях...
- Та вони живуть в Австрії і горя не знають...
- Завали свою брудну ротяку, пес - здали нерви у Соломона. Хто тобі дозволив переривати мову царя?! Тебе діти не поважають, бо ти - Пуйло смердюче, яке спонсорує терористів і збиває літаки з мирними жителями! Варта! Поламати цьому виродку ноги, насцяти на морду і згодувати псам!
Мораль. Старших потрібно поважати. Це ти за своїми стінами валет козирний, а десь в цивілізованому світі - звичайнісіньке Пуйло. Собаці - собача смерть.