В чорну весну шаленіють люди. В чорну весну перебор химер. Сивий Бог нікого вже не судить, Сивий Бог у людях тих помер. Біла смерть потомлена, у милі, У холоднім трансі німоти, На полях, де щедро уродили Трощене залізо і хрести.

У спокої я ляжу, і засну, бо Ти, Господи, єдиний даєш мені жити безпечно! (Пс 4:9) У спокої я ляжу, і засну, І диво дивне станеться зі мною, Де спомини шукають глибину Непізнаної пам’яті людської, Куди не потикає носа лють, Де місце є для волі і для сміху, І де мене, як можуть, бережуть Від пазурів скривавленого лиха.

Словами нічку цю не бовтай, Не ворушися, не дзвени, В блакитні сни упали Товтри, В цілющі довгожданні сни, Де силу втратило вчорашнє, І за майбуть безсилий страх, І є зоря, така домашня, Що тихо мліє у руках. [Приєднана картинка]

Де ви йдете - там небо плаче,Ви Сатані лише сім'я,Я не пробачу, не пробачу,Як зможе Бог - не зможу я.Всесвітнє Пекло ваша мрія,За вами ходить тільки гнів,Я вже ненавидіти вмію,Чого ніколи не умів.06.03.2022[Приєднана картинка]

Ми житимемо, нам настачить сил На небеса, на води, на дороги, У світі ще не створено чорнил, Якими нам заплачуть некрологи. І ти не плач – у сліз немає дна, Хоча у них втопилося півсвіту, Узимку краще чується весна, Яку іще ніхто не зміг спинити.[Приєднана картинка]

Моя незгублена любове, О, знали б Ви, як у четвер На Вас дивилось з неба Слово І сонцем сіявся етер. Прощанням вабили вокзали, Холодний день на час біднів, Дивилось Слово і мовчало, І я не мав зі Словом слів.[Приєднана картинка]

Не всім, не всім, кого Господь створив, Не всім, хто нині радо землю топче, Він дарував обійми добрих слів, Не всім Він дав натхнення світлі очі. Не кожного проймає висота, І зорями не всім ворожить вечір, І тесаного думами хреста Не кожному Господь поклав на плечі.[Приєднана картинка]

Моя любов усюди і ніде. Моя любов в мені і поза мною. Чи осінь жовтим листям опаде, Чи сивий день розчиниться луною, Чи виметуть вітри колючий сніг, Чи вічність принесе себе у жертву, Моя любов у всесвітах моїх Тримає небо, тиха і безсмертна. [Приєднана картинка]

Ідуть у темряву віки, Ідуть у темряву неспішно, Цвітуть туманом білим вишні, Печуться хмарні пироги. І від біди і до біди Якесь тепло тримає душу, І я не йду, хоч, ніби, мушу, І ти у темряву не йди.[Приєднана картинка]

Чом немає в тобі Сорому? Чом це світ поділивсь Порівну? Чом це очі блищать Зорями? Чом це стали думки Хворими? А праворуч – ріка Стривожена, А ліворуч – глухі Праліси, І не підеш назад – Ходжено, А вперед – у тобі Втопишся.[Приєднана картинка]