Трусила осінь ліхтарями...

Трусила осінь ліхтарями,

І осідав на листях жар,

Я щедру ніч хапав губами

Та забував про календар.

Чумак вимощував дорогу

(кометна тішилась рідня),

Хвилини терлися об ногу,

Мов заблукале кошеня.

Якась невидима покора

Мого торкалася чола,

Я був таким, яким і вчора,

А осінь – древньою була.