Це древній сад...

Це древній сад. Його сухе гілля

Сплелося з павутиною тонкою

І ворони пожадливо кружля

Під сірою небесною рікою.

Час золотий для цього саду сплив

Тут спокою не мешкає розрада,

Не родить він гранатів та олив,

Його плоди – невпевненість та зрада.

Я тут давно. Я вивчив сад цей весь.

Не хочеться питва чи крихти хліба,

Бо назву цього саду чув я десь.

Така знайома… Гетсиманський ніби…