Дар

Володар слів по духу і по крові,

Я вічного не хочу майбуття,

Міняю дар на радощі любові

Та затишок сімейного життя.

Нехай в рядках душі лунає срібло

І прихиляє небо кожен крок,

Але мені такого непотрібно,

Мене влаштує щастя хоч ковток.

Мене влаштує сміх у хащах суток,

І вир, такий солодкий, твоїх чар…

Та небо дарувало тільки смуток

І плести з нього рими дивний дар.

Останні статті

123.04.15, 20:18

Непогано.
Но вчерашнее однозначно было круче!

223.04.15, 20:45

Володарю й творцю чудових віршів!
Тобі сердечна дяка і уклін.
Бажаю я тобі нарешті встрітить,
Оспівану надію, а не журбу

323.04.15, 20:46Відповідь на 2 від Мика***

Володарю й творцю чудових віршів!
Тобі сердечна дяка і уклін.
Бажаю я тобі нарешті встрітить,
Оспівану надію, а не журбумерси...

423.04.15, 20:56

гарно

523.04.15, 21:39

Якщо Вона читає ці вірші, то у неї не серце, а камінь.

623.04.15, 21:48Відповідь на 5 від Alter ego*

723.04.15, 21:51

824.04.15, 00:23

Гість: n@@@@

924.04.15, 20:00

1025.04.15, 23:35