Профиль

ALTER EGO*

ALTER EGO*

Украина, Межгорье

Рейтинг в разделе:

Свежие фотографии

Не знаю як кому, а мені це болить.

  • 21.10.14, 02:36
НеЩастя для ворога
Невдалі багатоденні штурми бойовиками блокпостів у районі Бахмутки і Смілого мали на меті захоплення міста Щастя і місцевої ТЕС

Іван ЛЕОНОВ   

Тепер стало зрозуміло, для чого протягом тижня бойовики намагалися оточити українські блокпости під Бахмуткою та поблизу Смілого, що на Луганщині. За даними РНБО, терористи та російські диверсанти планували оточити місто Щастя (у разі успішного штурму блокпостів бойовики зайшли б до міста із заходу) та захопити розташовану тут Луганську ТЕС, яка забезпечує електрикою більшу частину області. Утім, українські військові завадили цим планам і відбили всі атаки ворога, у тому числі й спробу однієї з диверсійних груп прорватися із Росії до Щастя з північного сходу. Такий прорив з-за кордону окупанти здійснили вперше за останні півтора місяця. Оскільки наші прикордонники відкрили по групі вогонь на ураження, диверсанти змушені були втекти назад до РФ.

«Однак у районі Смілого завдяки зачистці та підсиленню нашим військам вдалося завдати ворогу втрат у живій силі та техніці. Бойовики були вимушені відійти, — повідомив учора речник РНБО Андрій Лисенко. — На жаль, під час боїв та обстрілів на цій ділянці наші військові зазнали втрат. Загинули: один боєць «Айдару», один військовий 95-ї бригади та ще кілька бійців з інших підрозділів ЗСУ, що захищали блокпост. Точна кількість втрат уточнюється».

Зауважимо, що минулої суботи в районі Смілого десантники, які йшли на допомогу блокпостам, вступили в запеклий бій із терористами. Бойовики кілька годин намагалися штурмувати позиції українських військових, але від вогню у відповідь ці спроби захлинулись. Бойовики зазнали значних втрат i відступили.

«Взаємодія особового складу блокпоста та підрозділів вогневої підтримки дозволила утримати контроль над об’єктом iз мінімальними втратами», — додають у прес-центрі АТО.

Тоді ж ситуацію в районі Бахмутки прокоментував Президент Петро Порошенко. За словами глави держави, ніякого оточення українських військових тут не було. Просто вороги України видавали бажане за дійсне. А «губернатор» Луганщини Геннадій Москаль, який першим повідомив про оточення, «вже своє отримав, бо він не має коментувати такі речі», зауважує Верховний головнокомандувач.

«Ніякого оточення там немає. Так, були проблеми, бо біля дороги, яка веде до блокпоста, є «зеленка», а в ній — кілька розвідувально-диверсійних груп противника, які обстріляли конвой, що забезпечує блокпост водою та боєприпасами. «Зеленка» була погано зачищена українськими силами. Наші десантники вже якісно провели її зачистку, — повідомив в інтерв’ю українським ЗМІ Петро Порошенко. — Дзвінки начебто бійців на телеканали з інформацією про оточення бригади були зроблені з Донецька. «Їхні вимоги одні — відведіть 32-й та 31-й блокпости. Кому це вигідно?».

Уже в неділю наші бійці змусили ворога відступати від Смілого з великими втратами й навіть знищили ворожий танк. Як доповів Президенту міністр оборони Степан Полторак, сталося це після того, як для нейтралізації загрози блокпосту нашими бійцями було проведено рейдовий бій. Мало цього, наступного дня терористи намагалися встановити неподалік власний блокпост. Але після «зачистки» цього району було знищено і блокпост, і засідки терористів.

Учора ж озвірілі через поразку терористи знову спробували штурмувати блокпост у районі Смілого, але знову зазнали втрат. Загалом учора бойовики понад 60 разів (!) обстріляли позиції сил АТО на Донбасі.

У ході цих запеклих боїв захопити Щастя бойовикам так і не вдалося, натомість бійцям антитерору навпаки пощастило без жодного пострілу зайняти село Кримське Новоайдарського району і підняти над сільрадою український прапор. Так звані російські козачки втекли звідси ще 18 жовтня. Село Кримське вже відвідав «губернатор» Луганщини Геннадій Москаль і пообіцяв найближчими днями відновити фінансування.

Гаряче учора було і в Донецьку, де знову обстріляли стадіон «Донбас-арена». «У результаті потужного вибуху ударна хвиля завдала значних збитків західній і східній частинам арени, — прокоментував подію в. о. гендиректора «Донбас-арени» Вадим Гунько. — Частина скляного фасаду обвалилася, значна його площа отримала критичні ушкодження».

ДО РЕЧІ

На території України за час конфлікту на південному сході загинуло вже до 4360 російських військових. Такі дані оприлюднила російська правозахисниця та засновниця інтернет-проекту «Вантаж 200 з України в Росію» Олена Васильєва.

«Мені все частіше починають писати і телефонувати російські офіцери, які потрапили в халепу з назвою «громадянська війна в Україні» або «навчання під Ростовом». Вони ретельно аналізують ситуацію на своїх закритих форумах. При цьому всі обурюються абсолютно бездарним командуванням російських військ, введених на територію України. Кількість втрат iз російського боку настільки велика, що вже через місяць командувати не буде ким, констатують офіцери», — зазначає правозахисниця.

Водночас, за даними Управління ООН iз координації гуманітарних питань, у неоголошеній війні на Донбасі загинули понад 3700 людей і 9075 зазнали поранень.


Головокружіння від безкарності.

  • 20.10.14, 23:32
Фатальная ошибка Верховного главнокомандующего Путина
20 октября 2014
21:57
2308
Поделиться:

Есть мнение, что полноформатной войны России против Украины не будет – вглубь нашей страны Путин не пойдет, поскольку основные геополитические задачи уже выполнил. Во-первых, «вернул» Крым. Во-вторых, исключил вступление Украины в НАТО, поскольку устав этой организации не позволяет принимать в новые члены страны, находящиеся в состоянии военного конфликта, или имеющие неурегулированные территориальные споры.

Логика здравого смысла в этом есть. Но проблема в том, что, такой логики нет в действиях президента России В.В. Путина. Похоже, у него логика политика, обремененного навязчивым желанием вписать свое имя в книгу истории как можно более крупными буквами, не заботясь о том, куда он макает перо…

У Владимира Путина, как у товарища Саахова из «Кавказской пленницы», есть только два пути: или он приведет Россию к победе в войне с Украиной, или его рано или поздно приведут к Генпрокурору. А уходить от власти ему нельзя – кроме погибших в Донбассе припомнят взорванные во времена его премьерства жилые дома в Буйнакске, Москве и Волгодондске, дадут показания (если еще живы) фээсбэшники, пойманные на попытке повторить это в Рязани. Отсылаю к книге Юрия Фельштинського и Александра Литвиненко «ФСБ взрывает Россию», контекстуальный вывод из которой – эти преступления совершены российскими спецслужбами против собственного народа с политтехнологической целью – чтобы пересадить полковника КГБ Путина из премьерского кресла на трон президента Российской Федерации.

Путин просто не может остановиться на достигнутом. Крым «присоединен» (точнее, снова захвачен!), но отрезан от материковой России. Донбасс с разрушенной инфраструктурой все больше превращается в неподъемный чемодан без ручки. По данным Левада-Центра если в начале весны 35% россиян одобряло возможное присоединение восточных областей Украины к России, то в конце августа - только каждый пятый.

Утяжеляют этот чемодан тысячи беженцев с Востока Украины, перебравшихся в «матушку Россию», где, как оказалось, их не очень-то и ждут. В конце сентября 45% опрошенных ВЦИОМом россиян полагали, что беженцев необходимо отправить обратно в Украину, как только сложатся благоприятные обстоятельства (в июле - 39%). А почти каждый десятый (7%) и вовсе считает, что надо их вообще не впускать в Россию, а уже прибывших - депортировать назад.

И что президенту Путину делать дальше? Продолжать кровавую мясорубку на Донбассе? Так в России нарастает недовольство тем, что оттуда все чаше приходит «груз 200». Да и недёшево это - воевать. Уйти? Тогда неминуемо встанет вопрос: а какого черта было туда соваться? И ради чего погибли российские военнослужащие и потрачены миллиарды рублей?

Наилучший выход – триумфальный: Верховному главнокомандующему, полковнику Путину принять капитуляцию Верховного главнокомандующего Украины в Черновцах или в Ужгороде. Не верится, что ВВП может вынашивать такие горячечные планы? А в то, что он, наплевав на международное право и добрососедские отношения, захватит Крым, разорит Донбасс с многомиллионным населением, заплатив за это тысячами жизней украинцев и россиян, можно было поверить?

Поражение Украины в войне с РФ совершенно предсказуемо скажется на развитии личности Владимира Путина.

Надо отдать должное: ему удалось остановить запущенный при Ельцине развал государства, повторив при этом с олигархами то, что проделал Юрий Куклачев на цирковой арене с кошками, считавшимися до него не поддающимися дрессуре. Но беда в том, что ВВП демонстрирует твердость руки не только с благими намерениями.

Сталин, Гитлер, Бокасса, Пол Пот стали тем, кем стали в значительной мере потому, что им, к сожалению, вовремя не дали по рукам, как только они начали демонстрировать их твердость. Г-ну Путину пока еще тоже не дали. Мало того, если мировое сообщество позволит ему провести «победоносную» войну с Украиной (США и НАТО уже завили, что не будут вмешиваться на военном уровне), то у него начнется головокружение от безнаказанности.

Мировое сообщество со временем может об этом горько пожалеть, учитывая, что один из пальцев Владимира Владимировича лежит на ядерной кнопке. Кстати, российские генералы хотят ужесточить в военной доктрине РФ формулировки, касающиеся превентивного ядерного удара, и внести уточнение о главном противнике России («это США и Североатлантический блок»).

В последние годы Путин активно интересуется историей. Мало того, начал уже ее переписывать. Например, как-то заявил, что Россия и без Украины выиграла бы Великую Отечественную войну. Он, видимо, забыл о семи миллионах украинцев, сражавшихся на всех фронтах, из которых около трех миллионов погибли.

Или выявил, что юго-восточные области переданы Украине (от кого и кем?) в 20-е годы минувшего столетия незаконно – а на самом деле это была Новороссия. И начал восстанавливать историческую справедливость руками своих добровольцев и местных ополченцев-сепаратистов.

Судя по другим экскурсам в историю, у него есть совершенно прозрачные планы и относительно иных соседей. Так, якобы делая комплимент президенту Казахстана Назарбаеву, Владимир Владимирович на молодежном форуме «Селигер» заявил: «У казахов не было государственности никогда. Он (Нурсултан Назарбаев) ее создал… на территории, на которой государства не было никогда».

Похоже, ВВП не оговорился, а проговорился. Джош Гелернтер высказал в The Wall Street Journal предположение, что захватив Крым для доминирования на Черном море, президент Путин теперь нацелился на космодром Байконур, который даст России возможность доминировать в космосе. «…И, возможно, чтобы его заполучить, готов захватить Казахстан». Ведь зачем-то Россия перебросила на границу с Казахстаном 4 тыс. военнослужащих якобы рамках «плана учений».

Путинские экскурсы в историю для обоснования пересмотра границ высмеял президент Беларуси Александр Лукашенко: «Многие говорят, что Крым когда-то неправильно отошел к Украине, что это – территория исконно российская и так далее… Ну, давайте тогда вернемся во времена Хана Батыя, во времена монголо-татарского ига… Тогда надо будет отдать Казахстану, Монголии или еще кому-то практически всю территорию России...».

Адольф Гитлер тоже начинал создание третьего рейха с аншлюса с Австрией и присоединения чехословацкой Судетской области…

В случае «победоносной» войны с Украиной в России наверняка произойдут негативные внутриполитические метаморфозы. Режим Путина закусит удила, демократические институты общества будут окончательно свернуты, завершится построение культа личности действующего президента.

Но полного ремейка сталинизма не выйдет – полноценный тоталитаризм предполагает полный контроль над всеми сферами жизни общества, что в информационную эпоху неосуществимо. Ну, разве что откатиться в доинформационную на уровень Северной Кореи, но это совершенно нереально по чисто технологическим причинам.

Скорее всего, получится гибрид из авторитарного правления и рыночной экономики, находящейся под сильным прессингом власти. При этом, в отличие от китайской модели, прессинг в значительной мере будет мотивирован не общегосударственными интересами, а переделом собственности. Что неизбежно пагубно скажется на развитии российской экономики, и без того не имеющей стойких традиций интенсивного, а не экстенсивного развития.

В общем-то путинцам далеко до большевиков и нацистов, но в деле манипулирования общественным мнением они уже многого достигли. В частности, формирования у россиян извращенного представления об интервенции в Крыму и на Востоке Украины.

Однако тут существенную роль играет то, во что хотят верить в массе великороссы, а чего они не хотят видеть в упор, обусловленное национальным менталитетом. ЦИОМ провел всероссийский опрос о том, какой образ России, по мнению россиян, сложился у иностранцев. Большинство респондентов уверены, что их страна выглядит дружелюбной (3,70) и гостеприимной (3,74) (цифры в скобках - индекс по шкале от 1 до 5, где 1 – полностью не согласен, 5 – полностью согласен).

Насчет дружелюбия. Опрос проводился 31 мая-1 июня 2014 г., т.е. когда из-за российской границы «градами» обстреливались населенные пункты на нашей территории. А что касается гостеприимства – смотрите приведенные выше данные об отношении к русскоязычным (!) беженцам с Донбасса.

Кроме того, по данным Левада-Центра, 68% россиян уверены в положительной роли России в украинском конфликте. Треть (30%) - что ДНР и ЛНР выйдут из конфликта как суверенные государства.

Однако жители Донбасса имеют иное представление о будущем своего региона. Во время опроса, проведенного Институтом социальной и политической психологии совместно с Ассоциацией политических психологов Украины, только 7,9% опрошенных дончан хотели бы видеть Донетчину и Луганщину в качестве независимых ДНР и ЛНР, а 27,3% - в нынешнем статусе областей Украины, 24,8% высказались за их автономию в составе Украины.

Основная геополитическая интрига нашего времени – начавшийся очередной, вероятно, последний передел мировых ресурсов. Ирак, Ливия, Сирия… Видимо, Россия тоже решила в этом поучаствовать. Сколько бы ни горлапанили российские телеканалы о защите русскоязычного населения, этим не прикрыть богатых залежей нефти и газа на шельфе Крыма и возможности контролировать с его территории всю акваторию Черного моря. Да и промышленно развитый Донбасс – лакомый кусок.

Но как бы кремлевским «ястребам» с Путиным во главе не оказаться в роли тех «стригалей», которые «пішли по шерсть, їх самих постригли». Чем вламываться к мирному соседу со своими «градами», «тюльпанами», «буками» и прочей гадостью, лучше бы задуматься о знаковой фразе, как-то мельком оброненной бывшим госсекретарем США Мадлен Олбрайт: «Россия одна владеет Сибирью, и это несправедливо». Ливийская джамахирия тоже одна владела огромными запасами нефти на своей территории, и это, очевидно, тоже считалось несправедливым. Ливию разбомбили, а Муаммара Каддафи убили...

Попав в политическую изоляцию в результате агрессии против Украины, Россия сама станет подходящим объектом для дележа. Правда не сразу, но в исторически обозримом будущем, когда в следствие экономического отставания не сможет поддерживать военный паритет.

Агрессивная политика Путина наверняка вызовет всплеск гонки вооружений. Да, возможно боевые самолеты ОКБ им. П.О. Сухого и зенитные установки «Бук» не уступают передовым мировым образцам. Но отставая в основных направлениях научно-технического прогресса (НТП), страна не может не то что лидировать, но даже хотя бы держаться на уровне во всех видах вооружений.

Кроме того, участие в гонке вооружений – удовольствие крайне дорогое. Даже в стране, население которой несколько сот лет проходило в лаптях, нельзя бесконечно изымать средства из производства и потребления и тратить их на танки и самолеты. Тут даже самый аскетичный народ в конце концов не выдержит. Кстати, конкуренты в борьбе за мировое лидерство это прекрасно понимают. Еще во времена президентства Джона Кеннеди была сформулирована доктрина: целью гонки вооружений для США является не победа в ядерной войне, а экономическое разорение СССР.

Экономика России, если соотнести ее с неисчислимыми природными ресурсами страны, выглядит просто рахитично. И этот хронический больной, если срочно не займется своим здоровьем, неизбежно плохо кончит – природные ресурсы у него отнимут. В истории не было случая, когда бы какая-либо держава экономически эксплуатировала принадлежащую ей территорию на уровне ниже среднедостигнутого, и у нее бы эту территорию не отобрали. При этом не важно, в какой форме происходил отъем – «совместной разработки ресурсов» или прямого захвата.

Для российского населения, в массе уверенного в извечном величии своей страны на ментальном уровне, силовой отъем будет тяжелейшей мировоззренческой катастрофой. Кстати, по многочисленным свидетельствам ползучий захват Китаем российского Дальнего Востока уже начался, и той частью россиян, которые способны понимать происходящее, воспринимается с болью.

По итогам пока еще, к сожалению, не исключенной полнорформатной российско-украинской войны выиграют наиболее развитые страны. В частности, они будут избавлены от того, что наша страна экономически подымется и, став лидером восточно-европейского региона, составит им конкуренцию.

Правда, на границе Евросоюза может образоваться огромный очаг военного конфликта. ЕС это не выгодно, а вот Штатам – очень и очень. Гуманитарная катастрофа в 45-миллионной европейской стране пойдет не на пользу Евросоюзу, изначально замышлявшемуся как еще одна сверхдержава, следовательно, как неизбежный конкурент США на международной арене.

Интересно, осознают ли в Кремле, что в случае продолжения агрессии против Украины события будут развиваться выгодно для США, и проигрышно для РФ? Ведь Соединенные Штаты выигрывают в обоих случаях: и если Россия оккупирует только восточные и южные области, а Центральная и Западная Украина в той или иной форме интегрируется в Евросоюз; и если Россия оккупирует всю Украину.

В первом случае ЕС, попытавшись вытянуть украинскую экономику из кризиса, будет неизбежно ослаблен. Во втором оккупация может вызвать партизанскую войну в Центральной и Западной Украине (подлить масла в которую найдется достаточно «доброжелателей»). В результате России достанется социально-экономическое пепелище, восстановление нормальной жизни на котором неизбежно ее истощит.

Но при обоих раскладах у США появляется шанс затолкать Россию на задворки мировой арены. Российская Федерация на какое-то время станет политическим изгоем с репутацией невменяемого агрессора, да еще обладающего ядерным оружием. Надо ли объяснять, что в глазах мирового сообщества это наверняка будет подано как обоснование того, что любые превентивные действия против такого опасного субъекта оправданы?

Автор – Валентин Пустовойт, член Ассоциации политических психологов Украины, кандидат философских наук

Главком

Брехня, що вбиває.

  • 18.10.14, 18:34
Брехня, що ВБИВАЄ.

"Укроборонпром" порівняно оперативно й по-своєму чітко відреагував на публікацію в DT.UA статті "Тінь війни". Державний концерн, чиї підприємства й посередницькі фірми під час воєнних дій продавали зброю захисникам України, подав до суду на  тижневик "Дзеркало тижня. Україна", автора статті Дмитра Менделєєва та  активіста-волонтера батальйону "Азов" Світлану Зварич. Не відстало й Міністерство оборони. Обидві організації вирішили захистити свою ділову репутацію.

Ми не втомлюватимемо читачів докладним розбором позовної заяви, яка сама в собі несе доказ незаконної діяльності концерну і його підприємств: завдяки тимчасовому  виконувачеві обов'язків генерального директора концерну С.Пінькасу,  редакції вдалося отримати  практично повні дані про згадані в "Тіні війни" договори реалізації на внутрішньому ринку зброї та бойової техніки. 

Пункт №1. До відома Міністерства оборони, "Укроборонпрому" та  інших комерційних структур, масштабний продаж зброї всередині країни вже сам   собою є  злочином. У жодній країні світу не існує легальної схеми продажу озброєнь та бойової техніки на внутрішньому ринку. Ще раз акцентую увагу на тому, що цю продукцію мають право купувати на внутрішньому ринку тільки військові формування, створені відповідно до законодавства. Це означає, що всередині країни жодна комерційна структура — ні державна, ні приватна, ні фізична, ні юридична особа — не мають права купувати зброю і бойову техніку для власних потреб. 

Усе майно військового і подвійного призначення, вивільнене  Генштабом Міноборони  як зайве, може бути реалізоване виключно за межами України. Зняти зброю і бойову техніку з обліку у військах можна тільки після передачі цього майна іноземному покупцеві. На практиці ж відбувається інакше. Один із таких епізодів згадувався в попередніх матеріалах про історію з ТОВ "НВК "Техімпекс" (див. DT.UA, №41 від 09.11.2013 р.), яке за такою ж схемою, за сприяння ДП "Укроборонсервіс",  спочатку купило на внутрішньому ринку авіадвигуни, а потім через той-таки   "Укроборонсервіс" продало їх як власне майно на зовнішньому ринку. Дельта від цієї операції, за підрахунками Держфінінспекції,  становила 4,6 млн грн. При цьому двигуни територію військової частини не залишали, а контракт з іноземним покупцем "Укроборонсервіс" підписав задовго до купівлі військового майна "НВК "Техімпекс" на внутрішньому ринку. Але при цьому зазначимо, що такі незаконні угоди здійснювалися в мирний час. А ось  продавати зброю під час війни своїм же воїнам — це не просто злочин. Це — блюзнірство. До речі, у матеріалах позовної заяви "Укроборонпрому"  "Техімпекс" знову згадується як покупець майже 27 тисяч автоматів АКМ. 

Пункт №2. Усе військове майно, згадане в попередньому матеріалі "Тінь війни", було продане уповноваженими підприємствами на внутрішньому ринку. "Необхідно  назвати "героїв", які особливо відзначилися в розпродажі військового майна. Так, за даними на перше півріччя, тільки у 2014 р. державна фірма "Укрінмаш" на внутрішньому ринку продала 35900 автоматів АКМ (калібр 7,62 мм), 1237 гранатометів РПГ-7У, майже 5 тис. авіаційних ракет, 60 протитанкових ракетних комплексів "Фагот". Ще одне державне підприємство, "Промоборонекспорт",  продало на внутрішньому ринку десять БТР-70, підприємство "Спецтехноекспорт" — 23 безпілотники "Рейс". Кому пішли 10 тис. касок і два вертольоти Мі-8? Перелік продавців і "товарів" досить розлогий". Про те, що перелік розлогий, свідчить звіт Міноборони про відчужене військове майно через уповноважені урядом підприємства, підписаний директором департаменту фінансів МО (копію
повного переліку див. на сайті
). Ви можете повірити, що з цим звітом керівники "Укроборонпрому" не ознайомлені? 

Копія повного переліку.

Ба більше, пункт №3. Позивачі стверджують, що зброя продавалася до офіційного оголошення АТО, а не після. Буквоїди не помітили "зелених чоловічків" у Криму, тисяч  найманців і сотень професійних інструкторів іноземної держави на Донбасі. Постає  запитання: а кому ж тоді зброя продавалася на внутрішньому ринку? При тому  що зброєю та  бойовою технікою наші захисники мають бути озброєні  безплатно, а не за гроші добродійників. Із бюджету на ці потреби виділено астрономічні кошти. Однак   державні й  уповноважені урядом структури не зупинили продажу зброї, якої так бракує фронту, ні до, ні під час АТО. Про що свідчать дати реалізації контрактів у графах зазначеного переліку. Ба більше, навколо цього майна кружляють  ділки різного штибу, які пропонують потенційним покупцям свої послуги. Дійшло  до того, що покупцям пропонують особливу послугу — вивести військове майно з бойового складу. Природно, що без корупціонерів у погонах і державних комерсантів таке практично провернути  неможливо. 

Саме з такими діячами й зіштовхнулася Світлана Зварич, яка забезпечує за благодійні кошти поставки зброї та  бойової техніки добровольцям, що беруть участь у бойових діях на сході країни. Їй слово: 

— Є у нас державний концерн "Укроборонпром". На його сайті є розділ "місія". У цьому розділі вказано, що одним із завдань державного підприємства є "найбільш повне задоволення потреб Збройних Сил України та інших військових формувань у новітніх зразках озброєння, здійснення модернізації, ремонту та утилізації". Щоб виконувати цю почесну місію, державний концерн об'єднав десятки підприємств оборонного комплексу. Здавалося б, коли ж іще якнайповніше задовольняти потреби ЗСУ та добровольчих формувань новітнім озброєнням, модернізувати й ремонтувати техніку, як не в часи бойових дій? Однак українське воєнне життя показало, що цю місію державний концерн виконати не може. А це означає, що потрібні зміни, потрібні негайні й продуктивні реформи.

І Міністерство оборони, і місіонерів треба реформувати. Потрібна кардинальна зміна матеріально-технічного забезпечення, потрібні зміни в порядку передачі техніки та зброї військовим формуванням, потрібна державна підтримка новітніх військових розробок та військового виробництва. А ще потрібен глибокий аналіз і висновки щодо нинішніх ситуацій, коли "інші військові формування", якими є добровольчі батальйони, зі стрілецькою зброєю протистоять ворожим танкам, у зоні бойових дій їздять шкільними автобусами тощо. І це в той час, коли Інтернет рясніє оголошеннями про продаж військової техніки з припискою — "щойно з конверсії".

Чесно кажучи, після виходу статті "Тінь війни" ми очікували відвертої розмови з місіонерами, які монополізували місію якнайповніше задовольняти потреби Збройних сил України та інших військових формувань новітніми зразками озброєння, яких немає у добровольців. Однак замість аналізу, замість спроб отримати інформацію про посередників, про місця продажу, про обставини, до нас надійшов… позов від державного концерну "Укроборонпром" і Міністерства оборони про захист ділової репутації. Загалом, ділову репутацію цим двом інституціям краще обстоювати серед бійців і офіцерів, які воюють на фронті. А там оцінка, хоч і щира, але мало цензурна. 

Державний концерн "Укроборонпром" обурився "успішним "збройним" шопінгом", коли в липні цього року за безготівкові гривні Благодійного фонду для добровольців було закуплено 200 автоматів (АКМ 7.62) і 20 кулеметів КМ на заводі "Маяк", який входить до державного концерну "Укроборонпром". Договір було укладено 28 липня 2014 р. А тепер увага: "Укроборонпром" у позові стверджує, що зброю було закуплено до початку АТО! Тобто 28 липня 2014 р., на день укладення договору, ніякого АТО не було! Ось так — не було в нас сотень убитих і поранених, не було російських і проросійських бойовиків! Не-бу-ло! 

Я є волонтером Благодійної організації "Благодійний фонд освітніх інновацій". БФ опікується матеріально-технічним забезпеченням батальйону "Азов", який нещодавно став полком. "Азов", незважаючи на твердження "Укроборонпрому" про те, що влітку ніякого АТО не було, з березня цього року воює на сході. Спочатку це був "Чорний корпус". У травні "чорні чоловічки" стали батальйоном МВС "Азов". У Вікіпедії можна прочитати про бойові операції "Азова". Коротко: "чорні чоловічки" провели цілу низку успішних партизанських акцій, а від початку травня вступили у військове протиборство з сепаратистами на південному сході Донецької області. Ініціатором створення і керівником "Чорного корпусу" був Андрій Білецький. 

13 червня 2014 р. батальйон "Азов" визволив від бойовиків Маріуполь — місто, що має понад 500 тис. населення. На початок липня "азовці" практично повністю контролювали узбережжя Азовського моря, визволили від бойовиків Мар'їнку і першими ввійшли в Донецьк. Підрозділи батальйону вели важкі бої на підступах до Іловайська. Нині "Азов" задіяний в обороні Маріуполя. Зона відповідальності: південний схід Донецької області. За час бойових дій батальйон "Азов" втратив 14 бійців, поранено 27. Більше 40 бійців представлено до нагород різних рівнів. 

Отже, в суді нам треба довести: а) станом на 28 липня 2014 р. в Україні йшла війна під назвою "АТО"; б) добровольці реально воювали і воюють; в) добровольчим батальйонам потрібна зброя; г) державні структури продають зброю для добровольців.

Добровольці постійно наголошують — техніки і зброї не вистачає! "На Донбасі давно вже триває не антитерористична операція, а справжня російсько-українська війна. Проте українським добровольцям досі відмовляють у повноцінному забезпеченні бронетехнікою і зброєю", — про це в серпневому ефірі 5 каналу заявив один з командирів 11-го батальйону територіальної оборони "Київська Русь" Василь Щербаков. З такою ж заявою виступив командир добровольчого батальйону "Донбас" Семен Семенченко: "Батальйону "Донбас", як і Національній гвардії, не вистачає зброї, яка є у Міністерства оборони. Потрібно, щоб нам від Міністерства оборони передали частину зброї, оскільки вона там є, а в Національної гвардії її немає". "Нас посилають в бій, щоб ми захищали Батьківщину, — і без зброї", — нарікав командир батальйону ОУН на прізвисько "Бас" під адміністрацією президента 4 вересня. Не вистачало зброї і батальйону "Азов". Тож у липні, за дорученням командира батальйону "Азов" та "Благодійного фонду освітніх інновацій", я побувала на заводі "Маяк". Там вислухала нарікання керівництва заводу на "Укроборонпром", на Міністерство оборони, на керівництво уряду стосовно того, що під час війни ті не купують "маяківської" зброї для армії та добровольців, і завод змушений продавати її за кордон. Лише за три місяці АТО завод "Маяк" продав за кордон більше зброї, ніж за весь минулий рік. Мені, як і Сергієві Одаренку — автору матеріалу про український оборонпром (журнал "Кореспондент", №24), показали "поклади" автоматів і кулеметів і навіть дали постріляти. Показали ще фільм про БРДМи, які нібито були вироблені чи-то для Іраку, чи-то для якоїсь африканської країни, і запропонували їх купити… по 176 тис. дол., але готові були торгуватися. Доповіла про все побачене і почуте керівництву, яке вперто не хотіло вірити, що такі скарби зовсім поруч. Однак вирішили спробувати озброїтися, і 18 липня Благодійний фонд надіслав до МВС листа за №11/23-07: "Благодійна організація "Благодійний фонд освітніх інновацій" готова закупити для бійців спецбатальйону "Азов", який входить до складу Міністерства внутрішніх справ України і задіяний у Антитерористичній операції, необхідне військове обладнання і зброю виробництва ПАТ "Завод "Маяк". 23 липня від заводу "Маяк" на мою електронну пошту надійшов проект договору, а вже 28 липня "Договір на постачання майна спеціального призначення" було підписано під №143-ю. Це "майно" відрізнялося від того, про яке йшлося в поданій нами заявці: БРДМи на практиці виявилися з купою проблем. У процесі редагування договору збільшили кількість автоматів зі 100 штук до 200. Ціна — 2,5 тис. грн! Ну чого ж не взяти більше? Остаточний перелік "майна" — 200 штук автоматів АКМ, 20 кулеметів КМ, станки й короби під патрони. Завод "Маяк" підготував першу партію зброї. МВС її отримало і передало добровольчому батальйону. 30 липня Благодійний фонд заплатив заводу "Маяк" 190 832,04 грн, а 20 серпня ще 250 тис. грн. Тепер завод "Маяк" стверджує, що мав справу лише з МВС. Тоді на якій підставі кошти прийняв від Благодійного фонду? Може, завод "Маяк" їх поверне?

Ознайомитись с договором можна за посиланням.

До речі, халепа вийшла не лише з кулеметами, які нам спочатку поставили без стволів. Окремий скандал — зі станками під кулемети. Після підписання договору виявилося, що завод "Маяк" їх не виробляв і навіть креслень на них не мав. Однак два станки нам усе ж таки передали. А от двох інших, які фігурують у договорі і які вкрай потрібні, немає досі. І в цьому випадку "Укроборонпром" не переймається діловою репутацією.

Тепер про СБР-3, гарячу лінію та про те, як радіолокаційна станція стала інженерно-будівельною машиною. Гаряча лінія була і є. І ми на неї телефонували, бо "купилися" на прес-реліз, розповсюджений державним концерном у серпні 2014 р., де повідомлялося, що гарячу лінію відкрито насамперед для швидкої комунікації з волонтерами та волонтерськими організаціями. "Ми прагнемо об'єднати зусилля тисяч українців, які в складний період роблять усе можливе для підтримки українського війська і захищеності нашої країни", — йдеться в повідомленні "Укроборонпрому". Телефон гарячої лінії "Укроборонпрому": (044) 489-18-54, і саме на цей номер ми телефонували, намагаючись отримати СБР-3 або "Барсука". Факти дзвінків легко перевірити за даними операторів.

СБР-3 — це радіолокаційна станція ближньої розвідки, яка призначена для виявлення техніки, що рухається, і живої сили противника у будь-який час доби і року за відсутності оптичної видимості (у тумані, диму, пилюці, при атмосферних опадах). Вона має такий вигляд: (фото). СБР-3 або її аналог "азовці" потребують давно. Вона незамінна в степах і для спостережень за морем. Обпікшись на гарячій лінії, батальйон звернувся до МВС із проханням отримати цю радіолокаційну станцію в Міністерстві оборони. З Міністерства оборони надійшла відповідь за №220/8480 від 01.10.2014 р., де повідомляється, що "Міністерство оборони України має можливість передати військову техніку, яка за своїм технічним станом потребує проведення капітального ремонту, а саме, БАТ-2, МДК-3, БРДМ-2, ІМР, СБР-3", і пропонується її оглянути "з метою прийняття рішення щодо її відновлення і подальшої експлуатації". Про який капітальний ремонт радіолокаційній станції СБР-3 йдеться? Міністр оборони Гелетей зарахував цей радіоелектронний девайс до… інженерно-будівельної техніки? Хоча, звичайно, після заяви міністра Гелетея про застосування ядерної зброї в степах України, це вже й не видається катастрофою. 

Мала продовження також історія з інженерними машинами БАТ-2, які нам пропонували посередники і демонстрували на території однієї з ніжинських військових частин. Відповідно до цитованого вище листа наш представник разом зі співробітником МВС поїхав оглядати техніку. До тих БАТів, які нібито були продані ще одним державним концерном — "Техвоєнсервіс" — за рахунком №186 від 12.02.2014 р. і які нам пропонували по 20 тис. дол., не допустили. Пояснення — саме ці БАТи перебувають на балансі інженерних військ! А як тоді їх збиралися продати? Відповіді на ці запитання та інші шукає військова прокуратура, — завершує Світлана Зварич.

Утім, військова прокуратура шукає відповідь і на інше запитання. Власне, відповіддю на нього й став позов державних структур до тих, хто посмів обуритися: а) продовженням торгівлі зброєю на зовнішньому та  внутрішньому ринках тоді, коли її бракує захисникам країни; б) масштабним продажем уповноваженими Кабміном структурами й держпідприємствами зброї на внутрішньому ринку України; в) продажем Українською державою зброї захисникам Батьківщини за гроші, зібрані громадянами. Наважимося  припустити, що поштовхом до такої реакції стало доручення президента України Петра Порошенка, подане  Генеральному прокуророві Яремі 7 вересня 2014 р. Доручення народилося через два дні після виходу статті "Тінь війни" і було сформульоване під час засідання в АП із силовиками. У дорученні йдеться: "За результатами проведеної перевірки, у разі підтвердження наявності складу злочину за ознакою підриву обороноздатності держави, притягнути до відповідальності (увага! — Ред.) автора статті про продаж зброї та  військового майна, яку було викладено на сайті інтернет-видання "Дзеркало тижня". Термін — два тижні". 

Шок. Вбивча логіка.

ВОНО ще не набавилось війнушками.

  • 18.10.14, 12:33
Вайсбурд - Путин проиграл всё
















Путин проиграл всё [окт. 15, 2014

Последствия «учений на полигонах Южного военного округа» стали катастрофическими для России

Поздно вечером 11 октября пресс-служба Кремля распространила сообщение, согласно которому «после оперативного совещания президента с постоянными членами Совета безопасности России Путин провел с Шойгу отдельную рабочую встречу. Министр доложил Верховному главнокомандующему о завершении летнего периода обучения на полигонах Южного военного округа. По результатам доклада Путин поручил приступить к возвращению войск к местам постоянной дислокации. В общей сложности речь идет о 17,6 тысячи военнослужащих, которые летом проходили учения на полигонах в Ростовской области». Сообщение было сразу же истолковано как свидетельство завершения участия российских воинских подразделений в боевых действиях на территории Украины. Сейчас трудно сказать, так ли это на самом деле. Но итоги военного противостояния России и Украины подвести можно уже сейчас. Они для нашей страны в полном смысле слова неутешительны. И при этом – не окончательны.

Владимир Путин в воинской части.

До сих пор Российская Федерация ни в какой форме не подтвердила официально, что её Вооруженные Силы принимают участие в боестолкновениях с Вооруженными Силами Украины на территории Украины.

Причина официального отрицания может быть любой, но так или иначе «решение вопроса о возможности использования Вооруженных Сил Российской Федерации за пределами территории Российской Федерации» согласно Конституции и Федеральному закону «Об обороне» относятся к ведению Совета Федерации.

Сначала (1 марта) Владимир Путин попросил Совет Федерации о согласии «на использование Вооруженных Сил Российской Федерации на территории Украины до нормализации общественно-политической обстановки в этой стране», а потом (25 июня) попросил это согласие отозвать. Совет Федерации оба раза безропотно и единогласно согласился с президентом.

Но активная фаза войны началась как раз после этого «отзыва согласия». И в рядах «ополченцев» оказались тысячи российских «добровольцев», ставших таковыми совсем не по личному желанию, а по приказу. До сих пор не известно, кто отдал этот приказ.

Официальную позицию Российского государства не изменили ни похороны погибших военнослужащих, ни свидетельства военнопленных, ни рассказы родственников [1]. Мы помним утверждение командующего ВДВ Владимира Шаманова: «В нашей десантно-штурмовой дивизии все живы и здоровы».

Но не все живы и здоровы, и ответа на вопросы о том, где, как и почему погибли эти граждане России, нет до сих пор [2].

Если смотреть на ночное сообщение пресс-службы Кремля строго по тексту, то там, конечно, нет ни слова о прекращении войны. Потому что «войны нет». И, соответственно, все остальные связанные с этим вопросы выносятся за скобки.

Это – по официальной версии – плановое перемещение войск. «Учения» завершились, войска возвращаются в места постоянной дислокации.

Может быть – просто перед зимним периодом. Может быть – перед осенним призывом: впереди увольнения и пополнения. Может быть – просто на отдых.

Могут ли их вернуть на «учения»? Могут. Могут ли начать «учения» с другими воинскими подразделениями в любой момент в том же месте? Могут.

При отсутствии официального объявления войны война может начаться, прекратиться и снова начаться в любой момент.

17 октября в Милане должен пройти форум «Азия – Европа», на котором должны лично встретиться президенты России и Украины. Во время встречи Владимира Путина с Петром Порошенко планируется обсудить ситуацию на Донбассе и договориться о поставках газа. И вести эти болезненные переговоры, тем более при участии ведущих стран мира, на фоне активных военных действий очень неудобно. Можно не договориться ни о чем.

Но что-то тревожное в воздухе говорит о том, что ситуация заставила Владимира Путина «завершить учения» не только на период международного форума, а надолго, если не навсегда. Причем завершить их без каких-либо положительных результатов для России. И с огромным числом результатов отрицательных.

Погибло очень много людей – тысячи человек из разных стран. В том числе погибли российские военнослужащие, общие потери по стране оцениваются от нескольких сотен человек до нескольких тысяч человек. Страшная цифра для «учений». Точные цифры и списки пока не известны, но это только вопрос времени. И там, куда пришли «двухсотые» вестники войны, меняется отношение к войне, к вражде. Никто из родных погибших не является сторонником войны. Она всем принесла пожизненное горе. Ещё полгода назад все эти люди были живы [3].

Появился ропот в армии. Это недовольство пока не вышло на поверхность, не слышно в обществе, но о нём известно в военных кругах. Многие офицеры и контрактники не хотят воевать на необъявленных войнах, тайно гибнуть и быть тайно похороненными как «погибшие на учениях». Стало очень трудно набирать военнослужащих по контракту. Люди отказываются от контракта на тот свет. В большом напряжении находятся семьи солдат срочной службы, а среди них намного меньше готовых молчать при угрозе жизни сыну, мужу, брату, себе самому.

Посеяна вражда между двумя братскими в полном смысле слова народами – российским и украинским, между Россией и Украиной как государствами.

Эта вражда посеяла семена злобы и ненависти минимум на десятилетия. Становление украинского народа как сообщества, становление Украинских Вооруженных Сил происходит в начале XXI века на фоне вражды с Россией, войны с Россией, на фоне восприятия России как образа главного врага.

Правнуки ветеранов Великой Отечественной войны, победивших фашизм, воевали друг против друга, убивали друг друга.

Разрушены (и очень надолго, на многие годы) отношения России с большинством развитых стран мира. Фактически Россия оказалась в международной изоляции. Удалена из «Восьмерки». Кто мог подумать год назад, что по отношению к России будет применяться слово «изгой». Теперь – применяется.

Россия не хотела расширения НАТО. Теперь НАТО будет почти везде в Европе, где есть границы России. И сами эти границы перестали быть неприкосновенными: если государство не признает границ другого государства, то никто не поручится и за его границы. К слову, принципы нерушимости границ, территориальной целостности государств, невмешательства во внутренние дела иностранных государств стали принципами европейской политики ещё в 1975 году: СССР вместе с 34 государствами подписал 1 августа в Хельсинки итоговый акт Совещания по безопасности и сотрудничеству в Европе. И Россия – правопреемник в этом соглашении. Теперь в топку?

Высшим государственным чиновникам России и крупнейшим предпринимателям, причастным к военным и экономическим действиям против Украины, запрещен въезд в страны Европейского союза и США. Российским государственным и многим частным компаниям закрыты возможности для масштабной экономической деятельности за пределами России. Им закрыт доступ к мировым финансам. Арестовано имущество и счета близких к Кремлю олигархов.

Нельзя воевать и враждовать с теми, с кем торгуешь. Это – закон мировой экономики. Российское государство не просто нарушило, а растоптало этот закон, причем не только в отношении Украины, а в отношении десятков развитых стран. «Да куда вы от нас денетесь», – презрительно бросило своим торговым партнерам Российское государство, сплюнув под ноги. И попало себе в лицо.

Российские власти не предполагали такого жесткого протеста, такой твердой общей позиции ведущих стран мира в вопросе о санкциях за нарушение принципов европейской политики, за нарушение международного права. Экономические санкции не просто больно ударили по российской экономике, они вырвали её из единого тела мировой экономики, лишили её значительной части денежных ресурсов, экономических связей, страховок. Никакой замены этим ресурсам внутри России нет.

Любое снижение продаж нефти и газа, снижение цен на нефть и газ лишает не только российскую экономику, но и российский бюджет значительной части денег. В этих деньгах – зарплаты, пенсии, бюджетные учреждения, дотации регионам. Худших параметров бюджета, чем те, которые очерчены перед началом 2015 года, не было в России за все годы XXI века [4].

И с таким бюджетом Россия вступает в гонку вооружений. Это – экономическое безумие.

Российским регионам предстоят очень мрачные годы. Их расходы первыми попадут под бюджетный нож. От недофинансирования посыплется почти вся инфраструктура жизнеобеспечения. Рост цен, в том числе на продовольственные товары, уже стал самым высоким с начала века. Инфляция съедает доходы, которые не растут, а замораживаются. Рушится национальная валюта, рубль перешел в пике по отношению к мировым валютам, а теряющий резервы Центробанк делает вид, что управляет этим падением.

На все эти процессы молча и спокойно смотрит Китай. Он ждёт, когда Россия придёт (а она уже идет) к нему на поклон и попросит: купи мои нефть и газ (а больше продавать России нечего).

Китай подождёт, когда деньги в российском бюджете станут иссякать, и купит. Но не по той цене, о которой попросит Россия, а по той, которую назначит сам. Купит почти даром, ниже себестоимости. И Россия пойдет на это экономическое унижение. Когда покупатель остается один, то он диктует цену, а не продавец. Экономическая капитуляция России перед Китаем реальна и близка, как никогда.

Российская государственная пропаганда в последний год стала синонимом и квинтэссенцией лжи, цинизма и хамства. Масштабы лжи о войне на территории Украины и о положении дел в России заставили вспомнить самые мрачные советские годы. Даже не годы застоя, а годы репрессий. Российское государственное и подгосударственное телевидение захлебывается ложью и ненавистью, как рвотой [5]. И становится похожим на пропаганду в стиле Геббельса. Картина происходящего на самом деле настолько отличается от панорамы российского телевидения, что начинает неизбежно входить в противоречие с тем, что видит в своей жизни рядовой человек.

В России разожжен костер внутренней вражды. Оказавшись в ситуации своими руками созданной «осажденной крепости», Российское государство стало истерично искать врагов внутри страны, примитивно надеясь именно этих людей, эти общественные группы представить обществу как виновников всех происходящих несчастий.

Худшая часть российского общества поднята, вытащена на поверхность жизни. Человеконенавистники, подлецы, стукачи, доносчики, садисты, политические наследники палачей и вертухаев востребованы сегодня российским государством на «государеву службу». Они снова нужны, чтобы уничтожать народ России. «Ты не дай им опять закатать рукава, Родина…» Но – даёт.

Пропаганда ненависти и вражды уже на грани срыва голоса, но получается очень плохо, фальшиво, грязно [6].

Народ не верит. Народ начинает задавать себе простые вопросы: «Что происходит? Почему происходит? Кто виноват?»

Ответы на эти вопросы печальны и просты.

Строго говоря, они известны со времен раннего христианства.

«Не делай себе кумира и никакого изображения того, что на небе вверху, что на земле внизу и что в воде ниже земли… Не убивай... Не кради… Не произноси ложного свидетельства на ближнего твоего... Не желай дома ближнего твоего; не желай жены ближнего твоего, ни раба его, ни рабыни его, ни вола его, ни осла его, ничего, что у ближнего твоего» [7].

Но соблюдать заповеди Христовы поднявшее на свой щит православие государство не хочет. И не соблюдает. Создало кумира. Убивает. Крадёт. Лжесвидетельствует и просто лжёт. Желает дом ближнего своего, и входит в него, и разрушает его, и забирает себе его часть.

Всего за один год Владимир Путин проиграл всё. Дружбу народов. Политику. Безопасность. Экономику. Славу. Мир.

И это поражение произошло только потому, что сначала один и тот же политик сделал ставку на конкретного человека как президента чужой страны, потом склонил его к отказу от выполнения внутренних и международных обязательств, потом удивился ответному возмущению народа этой страны, потом отказался принять мирную дорожную карту, предполагавшую добровольную отставку скомпрометировавшего себя лидера и досрочные выборы, потом пошел на экономический шантаж, потом на угрозу применения силы, потом организовал «возвращение» чужой земли и, когда голова совсем закружилась от «успехов», возжелал почти трети земли этого чужого государства.

Это был тайный штурм – бессмысленный и беспощадный.

На этом штурме машина Российского государства сломалась. Выполнить эту задачу она не смогла. Но пока она пыталась это сделать, в России и Украине погибли тысячи людей. Они не все ещё найдены, не все названы, не все похоронены. На составление списков погибших уйдут годы.

Для оставшихся в живых «учения» объявлены завершенными. Пока.

Уроки этих «учений» страшны и кровавы.

Ничто не говорит о том, что Российское государство намерено понять и усвоить эти уроки. Как минимум – пожалеть людей.

Это так просто, так по-человечески понятно: прекратить мучения людей. Покаяться. Уйти.

Для этого нужно быть человеком.

«Учения» показали, что в руководстве Российским государством человеческому, как и Божескому, места нет.

Лев ШЛОСБЕРГ

Оригинал взят из "Псковская Губерния" в Бессмысленный и беспощадный

 Рецепт від Дімури:


http://www.youtube.com/watch?v=brOIFzlyC6w

Заблудшиє авєчкі))).

  • 17.10.14, 21:21

17.10.14 10:34

 "Псковские десантники потеряли в одном бою 234 бойца. После этого они отказались воевать", - в руки украинских журналистов попали секретные карты Генштаба РФ. ВИДЕО В руки украинских журналистов попали секретные документы и карты Генштаба армии России, которые свидетельствуют о том, что украинским подразделениям противостояли сильные группировки российских войск.Как сообщает Цензор.НЕТ со ссылкой на Эсперессо ТВ, на момент вторжения на территорию Украины на востоке, российские подразделения намного многочисленнее, чем украинские, и были гораздо лучше оснащены. Первые бои для российской армии были действительно успешными из-за эффекта неожиданности. Но уже в скором времени элитные части армии РФ стали практически небоеспособными. Источник: http://censor.net.ua/v307502


http://www.youtube.com/watch?v=Zej0XQMnGD8

Що чекає захоплені бойовиками території Донбасу у найближчому майбутньому. На території Донбасу, яка зараз підконтрольна бойовикам, поступово встановлюються нові порядки, які можливо назвати лише середньовічними у найгіршому розумінні, із місцевими ватажками – "феодалами", повною безкарністю та постійною внутрішньою боротьбою. Бойовики kazak-center Бойовики почали створювати свої окремі "князівства" При цьому такі "республіки" вже почали з'являтися з шаленою швидкістю. Наприклад, про створення своєї "Казацької республіки" у містах Ровеньки, Свердловськ та Антрацит на Луганщині бойовики оголосили 14 жовтня. А на наступний день, з інформації від РНБО, стало відомо про існування так званого "Антрацитівський гарнізону". Який вже відзначився введенням заборони на пересування приватним автотранспортом. Читайте також: У псевдовиборах бойовиків "ДНР" братимуть участь лише дві "партії" Окрім того, своє окреме "князівство" робить і Безлер, які відвів своїх бойовиків з передової у Горлівку, де вже запровадив свою власну пропускну систему. А політичного ватажка "ДНР" Павла Губарєва вже намагались вбити, але, попри намагання "асасинів", він вижив. Інша характерна риса повної деградації у рядах бойовиків – введення публічного побиття батогами, прив'язування до "ганебного стовпу" та інші види покарань, які у всьому цивілізованому світі залишились у позаминулому сторіччі. За таких умов, звісно, ні про які політичні домовленості із "загальними" лідерами "союзної держави Новоросії" і мови бути не може. Ілюстративним прикладом ефективності таких перемовин є документи, які були підписані у Мінську. Як виявилось, самопроголошений лідер "ЛНР" Ігор Плотницький, який представляв бойовиків, немає реальної влади, наприклад, ватажок 32-го козачого окремого округу "Війська донського" Павло Дрьомов, який контролює територію у районі Первомайськ – Стаханов – Алчевськ, оголосив Плотницького крадієм і відмовився виконувати його накази. Слід зазначити, що саме бойовики Дрьомова стоять за атаками у районі Бахмутівки. Серед інших важливих сил, які зараз діють на окупованій території необхідно згадати батальйони: "Восток" - командир Олександр Ходаковський, "Кальміус" - Костянтин Кузьмін, "Спарта" - Моторола, "Сомалі" - Гіві, "Призрак" - Олексій Мозговой, "Леший" - Олексій Павлов, "Заря" - Андрій Патрушев, "Оплот" - Олександр Захарченко. Через деякий час ці бандформування остаточно закріпляться у певних районах і, скоріш за все, створять свої "феодальні утворення". Співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки центру Розумкова Олексій Мельник у інтерв'ю ТСН.ua розповів, що територія, яка знаходиться під контролем бойовиків, має всі шанси перетворитися на аналог Сомалі. "Але не треба сподіватися, що бойовики самі один одного перестріляють та виконають за нас нашу роботу", - заявив Мельник та зазначив, що у таких умовах, особливо в умовах зими, Донбас перетвориться на зону нечуваної гуманітарної катастрофи. Таким чином, якщо Україна залишить окуповані території під контролем бойовиків, вже через деякий час почнеться боротьба за кожну шахту, копанку та інші джерела прибутку. Так, у РНБО заявили, що між бойовиками дедалі сильніше загострюються протиріччя щодо перерозподілу сфер впливу та фінансування. Зокрема, стало більше випадків сутичок між ним. При цьому це буде боротьба озброєних людей, які вже звикли вбивати та вирішувати будь-які питання зброєю. Окрім того, окуповані землі Донбасу стануть більш ніж привабливим місцем для кримінальних елементів різних мастей, торговців наркотиками, зброєю та людьми. "Єдиним виходом з цієї ситуації є виключно встановлення повного державного контролю над цією територією", - заявив Мельник. Щоправда, найбільш ефективні для цього методи, за думкою експерта, необхідно ще досконально вирахувати. Більш кардинальної думки Голова Луганської ОДА Геннадій Москаль, у коментарі кореспондентам ТСН.ua він заявив, що бойовиків вже нічого окрім сили зупинити не може. "Лише фізичне знищення цих виродків зможе вирішити проблему. Якщо спецслужби не ліквідують ватажків загонів, то це буде тривати вічно. Вони вже нічого не розуміють окрім мови зброї", – заявив Москаль. Нагадаємо, що після невдачі з Бахмуткою бойовики накопичують значні сили під Маріуполем.
Більше читайте тут: http://tsn.ua/politika/maybutnye-zahoplenogo-boyovikami-donbasu-filial-somali-gumanitarna-katastrofa-ta-viyni-feodaliv-374436.html

Чергове "зливання" нашої території.

  • 17.10.14, 12:20
Після пролитих рік крові справжніх патріотів України...
Вчора вночі президент Петро Парашенко підписав Закон про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей.

Як зазначала пояснювальна записка до законопроекту, який став тепер повноцінним законодавчим актом,  сам факт: «Прийняття Закону створює підґрунтя для мирного врегулюванню ситуації в Донецькій, Луганській областях та їх розвитку».       

Якщо на секунду повірити, що в Адміністрації Президента почали працювати постмодерністи, які вважають, що істина є лише гра в слова, тоді все цілком гаразд. Отже, кажуть нам, що мусимо очікувати мирного врегулювання.

Найбільш цікавим з цієї точки зору є стаття 3 згаданого закону, де «держава гарантує відповідно до закону недопущення кримінального переслідування притягнення до кримінальної, адміністративної відповідальності та покарання  осіб – учасників подій на території Донецької, Луганської областей». Для тих, хто не дуже розуміється на еклектиці постмодерну пояснимо, що під «подіями» розуміється російсько-українська війна на Донбасі та участь колаборантів у поваленні державної влади.

Наступна стаття 4 взагалі уявляє собою суцільний мовний хорор за формою та змістом, надаючи «право мовного самовизначення кожного жителя в окремих районах Донецької та Луганської областей щодо мови, яку вважає рідною, вибору мови спілкування, вільного користування російською та будь-якою іншою мовою у суспільному та приватному житті, вивчення і підтримки російської та будь-якої іншої мови, їх вільний розвиток і рівноправність».

З таким самим успіхом ми можемо стверджувати, що кожна жива істота, яка пробігає, проповзає або пролітає над територією України має право обирати саме таку невербальну, символічно-знакову систему спілкування, яку вважає за необхідне. Відповідно, в разі, якщо бобри почнуть кувікати, а коти кумкати, вважати це невіддільним правом бобрів та котів, водночас як і жаб та інших істот.

Якщо без жартів, то вживання української мови, яка вже є де-факто є мовним маркером ворога ДНР та ЛНР для російських колаборантів, це швидкий шлях до підвалу або до розстрілу на окупованих територіях, сором'язливо названих у законі "окремими районами"!!! Наразі не видно жодних гарантій українцям на окупованих територіях, щодо гарантування їхньої безпеки за елементарне вживання української або навіть маніфестування своєї українськості.("Спасибо партии за это!!!") В Донецьку і Луганську діють расистські терористичні організації, для яких знищення свідомих українських громадян є місією, альфою і омегою діяльності репресивних органів. З таким самим успіхом ми могли б гарантувати недоторканість ґвалтівнику, сподіваючись на те, що йому цілком вистачить звичайної свободи, а не звичного для нього насильства. Про це могли б багато засвідчити представники місцевих українських громадських та політичних організацій, які побували в казематах терористів на Донбасі.

"Спіть спокійно, жителі Великої України"!!

Тих, кому це подобається, впевнена, що з часом очікує те ж саме, що даунів Донбасу.

Для найбільш нетерплячих зазначимо, за чий рахунок буде відбуватися бенкет на окупованих територіях. Як зазначає закон, «Україна гарантує визначення таких видатків загального фонду Державного бюджету України захищеними видатками, обсяг яких не може змінюватися при здійсненні скорочення затверджених бюджетних призначень». Простою мовою, окуповані території отримують від України фіксовану кількість коштів, які закріплюються за ними на рівні Державного бюджету.

Наступна стаття 8 уявляє собою просто зразок цинічного гумору законодавців, бо регламентує співробітництво між органами місцевого самоврядування окупованих територій і відповідних прикордонних територій РФ. Ніякої нової норми щодо транскордонного співробітництва ця стаття не привносить, оскільки спирається на загальні правила визначені іншими законами України.

Бойовики ЛНР та ДНР стають з нагоди рішень міських, селищних та сільських рад загонами народної міліції. Цікаво, що народною міліцією каральні органи терористів себе ще не називали, з таким самим успіхом можна було одразу пропонувати створити народну армію (ми ж пам’ятаємо, що істина – це гра в слова).

Ельбрусом чи пак Говерлою цього історичного для терористів закону України є оголошення позачергових виборів депутатів районних, міських, районних у містах, селищних, сільських рад, сільських, селищних, міських голів в окремих районах Донецької та Луганської областей на неділю, 7 грудня 2014 року.

Українська держава фінансуватиме проведення позачергових виборів на окупованих територіях до місцевих рад, виділяючи кошти за рахунок резервного фонду Державного бюджету.

stenavkaskewhosthat  help

За фактом: закон провадить амністію терористичній адміністрації окупованих територій, дає терористам статус народної міліції, сплачує кошти колаборантам з російськими окупантами і оплачує проведення місцевих квазівиборів з резервів Держбюджету. Що натомість отримує населення окупованих територій? Втрату останньої надії на те, що українська влада повернеться в скорому часі.

 Тим часом, проект закону України про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, ДОСІ ЗАЛИШАЄТЬСЯ НА РОЗГЛЯДІ ВЕРХОВНОЇ зРАДИ!!! Доля сотень тисяч українців, які втратили власні домівки, цікавить законодавців і Президента ще менше, ніж доля населення окупованих територій, які залишені тепер заручниками в терористів, що з легкої руки ВРУ та Президента тепер стануть місцевою владою!!!!!!! Зрозуміло, що ніяких демократичних виборів на окупованих територіях Донбасу не може відбутися, тим більше, що їх там не було і за мирних часів. Тільки тепер кримінал та терористичний інтернаціонал буде чергувати не під дільницями, а всередині них, від голови ДВК і до останнього спостерігача.

Станіслав Федорчук.

http://24tv.ua/home/showSingleNews.do?ukrayina_postmoderna_peremogti_teroristiv_obiymami&objectId=497682&utm_source=facebook&utm_medium=share&utm_campaign=social
Бойовики путлєра ВЖЕ прореагували на цей МЕНШОВАРТІСНИЙ "закон" заявою, що їм ЗАКОН НЕ ПИСАНИЙ, і вони будуть відвойовувати собі стільки нашої землі, скільки ми віддамо!

Давайте отдадим Донбасс, там за Майдан не любят нас.

Потом сдадим Москве Херсон – какой-то непристойный он.
Сдадим Одессу и Привоз – зачем нам тех еврейских слез?
Днепропетровск сдавать не будем – там Беня помогает людям.
Но харьковчанам скажем «Брысь!»: там Гепа с Допой родились.
Зачем нам отдавать Сумщину? – потом придумаем причину.
Отдать ли русским Запорожье? – на то пусть будет воля Божья.
Но вроде как-то не с руки – здесь обитали казаки.
А чё - не страшно, твою мать, страну кусками отдавать!
Отдать кремлевским по-приколу набрыдший ЖЭК, родную школу.
Мосты, заправки и парковки, кафе, беседки, остановки,
Подъезды, парки, пиццерии – всё для истерзанной России!
Пускай в окрестную речушку по вечерам блюют титушки.
И Киселев зовет речисто приехать в Киев всех туристов.
Ну, что, друзья, в последний раз давайте отдадим Донбасс?!

©Andrey Shevchuk


А нам слабо???

  • 17.10.14, 11:43
В ДНР з Росії прибуло близько 15 фахівців з організації та ведення диверсійно - партизанської війни!!!

ГРУ России помогает террористам готовиться к партизанщине - Тимчук
Про це на своїй сторінці в Facebook написав Дмитро Тимчук .

За його словами , в " ДНР " з Росії прибуло близько 15 фахівців з організації та ведення диверсійно - партизанської війни.

"В" ЛНР " ведеться формування " підрозділу глибинної розвідки " . Створення підрозділу курується офіцерами ГРУ ГШ ЗС РФ . Виробляється відбір з бойовиків , які відзначилися в бойові зіткнення з українськими військами " , - повідомив Тимчук .
За оперативними даними групи «Інформаційне Опір», триває концентрація російсько-терористичних військ в районі н.п.Новоазовск.
Як до себе додому!
Протягом останньої доби з Росії (з боку н.п.Федоровка Ростовської області РФ) на територію Новоазовського району (Україна) увійшло 2 колони до 10 автомобілів кожна. У складі колон - напівпричепи вантажні автомобілі, автобуси, бензовози.

З району н.п.Новоазовск йде перекидання озброєнь та військової техніки за напрямом н.п.Маріуполь.

В районі н.п.Шірокіно відзначено скупчення російської бронетехніки.

В районі н.п.Красноармейское-Козацьке (на північ від напрямку Новоазовськ-Маріуполь) відзначено скупчення бойовиків загальною чисельністю більше 1 тис. Осіб.
Ось де діри в кордоні потрібно латати!

Покоління з Україною в серці.

  • 17.10.14, 00:50
40 - секундний ролик «Де Україна ? » Змушує глядачів плакати.

Київ , Грудень 16 ( Новий Регіон , Анатолій Васильєв )
Короткий відеоролик довжиною менше хвилини просто і наочно пояснює ,
 що значить для українця його країна .
 Автори змогли показати це на прикладі простого шкільного уроку .
 ВІДЕО
http://www.youtube.com/watch?v=qes_x_6AzQ0

Для ніжної статі...

  • 16.10.14, 02:44
«Це плаче осінь, а не я...»
Чому в міжсезоння, між літом та зимою, значно частіше погіршується настрій і самопочуття, а також дошкуляють думки, що «життя несправедливе»

Юлія КОСИНСЬКА   

Чого точно не можна робити при депресії — замикатися в собі. (Фото  з сайта leaderschool.info)
Цей стан знайомий багатьом: зранку важко «дістати» себе з ліжка, на роботі — сконцентруватися над вирішенням звичних завдань, а раптові напади меланхолії доводять до сліз. Від осінньої депресії, за спостереженнями лікарів, може потерпати майже кожен другий. Загалом, за даними ВООЗ, нині у світі понад 450 мільйонів людей страждають на різнi психічнi відхилення, а кожен сьомий житель Заходу має шизофренію чи параною, потерпає від депресії, фобій та інших нав’язливих станів. Зростанню захворювань, на думку медиків, сприяють інформаційні перевантаження, політичні та економічні катаклізми, а провісниками цих недуг є стреси, які стали складником життя сучасної людини. Однак, наголошують медики, зі стресами важливо не боротися, а не допускати їх у своє життя. Додайте яскравих барв

«Мій сум зовсім безпідставний, — каже знайома, — адже і вдома, і на роботі в цілому все гаразд. Але постійно хочеться спати, ще й вечірні сутінки настають із кожним днем усе раніше... Буває, що безпричинно плачу, хоча завжди вважала себе оптимісткою». Цікаво, що психологи осінню депресію називають закономірним явищем. Чому?

— Увесь живий світ реагує на зміну пір року: дерева скидають листя, тварини линяють і впадають у сплячку. Люди також біологічні істоти, тому реагують на зміну сезону певним зниженням життєвого тонусу, уповільненням обмінних процесів, — вважає лікар–психіатр, доктор медичних наук Олена Хаустова. — Йдеться про пристосувальну реакцію до зменшення світлового дня та коливань магнітного поля Землі, і назвати це депресією не можна. Але є люди, значно чутливіші до сезонних змін, погоди, і їх адаптація відбувається складніше. У них настає знесилення, погіршення настрою — і цей стан ми називаємо осінньою депресією. Але люди змінюються не тільки восени. Існують весняні сплески дратівливого настрою, які можуть бути депресивними. Звісно, що все це користі здоров’ю не додає.

Стан туги та апатії лікарі схильні пояснювати, зокрема, тим, що восени в організмі підвищується кількість мелатоніну. Цей гормон активно виробляється в темний час доби, а при сонячному світлі руйнується. Саме надлишком мелатоніну найчастіше пояснюють появу депресивного стану в осінній період. Що робити, аби пережити цей стан без прикрих наслідків для здоров’я?

— Насамперед, спробуйте прибрати «тло» для депресії, подовжте свій світловий день, — радить пані Олена. — Подолайте ранкову сонливість і поспостерігайте за сходом сонця — адже великий заряд енергії ми отримуємо з променями сонця, яке сходить. Знайдіть час хоча б на півгодинну прогулянку щодня. А у вихідні частіше вибирайтеся в парк або за місто. Використовуйте кожен погідний день із користю для себе.

Також, на думку психологів, важливо розібратися в собі. Депресія не виникає на пустому місці. Фахівці радять оцінити свої відчуття, написати на папері все, чого вам не вистачає для того, аби відчувати себе більш комфортно. Діяти набагато простіше, коли є конкретна мета.

У цей період важливо привести до ладу свої думки і не ставити перед собою непосильних завдань. Варто усвідомити: сумно не тому, що «я поганий і все в мене погано», а тому, що настала осінь. «Займіться улюбленою справою або відкрийте в собі нові таланти. Підіть на курси водіння, напишіть оповідання і відправте його в популярний журнал, почніть вивчати іноземну мову. Восени настає зручний час для відвідування театрів, концертів, музеїв. Приємне спілкування в колі сім’ї теж допоможе забути про сірі дні», — каже лікар-психіатр. Зрештою, якщо в природі все стає сірим і похмурим — не біда: розфарбуйте світ навколо себе. Одягайте вбрання яскравих кольорів, якщо ж віддаєте перевагу стриманому вбранню — підтримайте настрій барвистим аксесуаром (шарфик, сумочка тощо). Додайте яскравих фарб в інтер’єр квартири.

Фізичні вправи покращують настрій

Також у цей перехідний період важливо дотримуватися режиму дня. «Прокидатися і лягати спати краще в той самий час, — радить Олена Хаустова. — Зі зменшенням світлового дня збільшується сонливість. Різка зміна біологічного ритму — якщо раніше лягати спати чи навпаки — прокидатися раніше, провокуватиме розвиток депресивних реакцій». Лікарі нагадують: спати потрібно щонайменше шість iз половиною годин на добу. До речі, людина часто сама провокує негативні емоції: починає переїдати, набирати вагу, відтак занепадає духом, бо не подобається собі, і все — порочне коло замикається.

Тому піклуйтеся про власне здоров’я. Заняття спортом зміцнюють імунітет, виводять з організму токсини, покращують обмін речовин. Лікарі радять не забувати, що якість інтимного життя також впливає на психологічний стан. Доведено, що ті, хто займається сексом не менше трьох разів на тиждень, виглядають молодшими за своїх однолітків на 7—10 років! Інтимні стосунки стимулюють вироблення в нашому організмі імуноглобуліну, а також гормонів ендорфіну і окситоцину, які допомагають розслабитися і піднімають настрій, кажуть лікарі.

Виробленню ендорфінів сприяє і фізичне навантаження — за умови, що воно приємне, невиснажливе. Тож давайте своєму організму побільше свіжого повітря і фізичних вправ. Варто дослухатися до порад кардіологів, які рекомендують кожному робити мінімум 10 тисяч кроків щодня. Нехай для вас стане звичною вечірня прогулянка перед сном за будь-якої погоди. Здоровий спосіб життя у всіх його проявах дозволить уникнути багатьох недуг, у тому числі й такої неприємної речі, як сезонна депресія.

Дієвий щит проти депресії — раціональне харчування. Дієтологи радять обов’язково їсти гарячі страви, звернути увагу на продукти, багаті вітамінами групи В, — це капуста броколі, риба, яловичина, сир, мигдаль. Споживайте якомога більше свіжих фруктів і овочів. Іноді для підняття настрою можна поласувати шматочком сиру чи шоколаду. Нестача гормону серотонiну також провокує зниження настрою. Аби поповнити його запаси, варто їсти банани і горіхи. Не забувайте про м’ясо індика та молочні продукти, які забезпечують синтез серотонiну. Трав’яні чаї, зокрема китайський лимонник та відвар шипшини, теж допомагають підняти тонус організму.

І найголовніше: оточуйте себе позитивом. Оптимістично налаштовані друзі та рідні — це найкраще коло спілкування. Дивіться позитивні фільми та телепередачі. Пам’ятайте: всі поради мають сенс лише за умови, що ви спокійно і з розумінням сприймаєте свій стан. Слід казати собі: «У мене починається осіння депресія — це погано. Але я її подолаю, щоб при нагоді допомогти комусь іншому впоратися з такою ж проблемою».

КОМЕНТАР

«Найкращі ліки від депресії — дія»

Уляна Лущик, лікар-невропатолог, доктор медичних наук, науковий керівник «Клініки здорових судин»:

— Люди втомлені інформаційним пресингом. Багато моїх знайомих відмовляються від телевізора, бо відчувають загрозу від постійної зливи негативу, який лине з екрана. З іншого боку — військові дії на сході країни змушують жити у постійному стресі. Додаються розмови про холодну зиму, багато хто думає, що людей залишать «сам на сам» із цією проблемою. Хоча більшість зрозуміли: вихід — самому забезпечити себе засобами обігріву і комфорту. Але найбільше потерпають ті, хто втратив місце проживання. Переселенці і постраждалі під час воєнних дій — ось хто нині найбільше потребує підтримки. Найкращі ліки від депресії — дія. Шукайте вихід із ситуації, допомагаючи іншим. Полюбити себе — це важливо. Але дбати про когось, полюбити іншого, хто потребує любові і уваги, відчути себе потрібним — найкраща терапія і профілактика депресії.

Страницы:
1
2
3
4
5
6
7
8
228
предыдущая
следующая
Для удобства пользования сайтом используются Cookies. Подробнее в политике конфиденциальности