[Приєднана картинка]Межа ЛюбовіУсе свідоме життя Василя Макуха було присвячено одній ідеї, одній меті – здобуттю Свободи для свого народу. У 17 років він склав присягу вояка Української Повстанчої Армії. А потім, усе життя – в Мордовських таборах, на поселенні та «волі», – не маючи змоги зі зброєю відстоювати права українців, Василь Макух дотримувався 10-и правил (Декалогу) Українського націоналіста. Саме в цих...

Читати далі...

"Правильна" вишиванка, або як не пошитися в дурні Останнім часом доводиться чути від молоді бажання мати вишиту сорочку, але не просто будь-де куплену, а замовлену, або зроблену власноруч. Та ще й таку, щоб відповідала національним традиціям. Мені відомий такий випадок, коли на спині сценічної чоловічої свити було вишито дуже колоритне зображення Великої Матері, більш відоме як Берегиня. На ньому правдоподібно змальовано процес виходу дитини з материнського лона.&nbsp...

Читати далі...

У 90-ті роки я мала тісні зв'язки з українцями С-Петербургу. Якось брала участь у панахиді, присвяченій Т. Шевченку на день його перепоховання. Запам'яталося звернення місцевого священника (українця). "Ви повинні пам'ятати, хто ви тут є. Тут ви - гості, але не забувайте, що ви українці. Нехай у вашій хаті завжди буде Україна". У цьому зверненні все важливе: 1. не забувати, що ви в чужій хаті, 2. не забувати якого ви роду.У Києві на одному із велелюдних заходів я помітила...

Читати далі...

Ще не вмерла Україна, Але може вмерти: Ви самі її, ледачі, Ведете до смерти! Не хваліться, що живе ще Наша воля й слава: Зрада їх давно стоптала, Продала, лукава. Ваші предки торгували Людськими правами, Їх продавши, породили Нас на світ рабами. Не пишайтеся ж у співах Ви козацьким родом: Ви раби, хоча й пани ви Над своїм народом. Україна вам не мати, Є вам інша пані, Зрадних прадідів нікчемних Правнуки погані...

Читати далі...

Візуальна ознака національної ідентичності та самосвідомості При набутті Україною незалежності традиційний народний одяг почав входити в наше буття. Подібне явище спостерігалося ще 150 років тому серед молоді та інтелігенції, які почали усвідомлювати себе українцями. Зрозуміло, що під час існування Російської імперії та відсутності Української держави саме через народне вбрання, у якому виразно окреслена самобутність українського етносу, можна було, навіть мовчки, проявити...

Читати далі...

[Приєднана картинка]

[Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка]

[Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка]

Цикл видань "Антологія гуманної педагогіки. Класична педагогічна спадщина України".Видано: Олекса Тихий. "Мова народу, доля людини". (2018)Константина Малицька. "Пора! Великий час настав!" (2018)Борис Грінченко, Христина Алчевська. "Ще не вмерла Україна..." (2019)Редакційна група: Вікторія Бак - куратор, Людмила Огнєва - упорядник, Майя Первак - коректор, Ніна Салієнко - відповідальна за друк.Перші три особи - з Донеччини.Європейський простір XVIII – XX...

Читати далі...

[Приєднана картинка] Людмила ОГНЄВА. ПЕРЛИНИ українського монументального мистецтва на донеччині. "Лілея", Івано-Франківськ. 2007. У книзі розповідається про твори монументального мистецтва, створені групою художників-однодумців з різних міст України, які працювали у Донецьку та Маріуполі у 1965-67 роках. Мова йде про комплекс мозаїчних панно на стінах Донецької школи № 5, панно “Жінка-Птаха” з крамниці “Рубін”, панно у маріупольському ресторані “Україна”. Розкривається...

Читати далі...