Не любимый, не друг, не враг,
Не приятель, а просто так…
Развлеченье, лекарство от скуки,
Ждёшь ты встреч, а она - разлуку.
Словно птицы, года пролетают,
А глаза так же боль скрывают.
Силой страсти, как цепью, скован.
Мчишься к ней ты по первому зову.
Ей завидуют горе-подружки,
Не у всех есть такая игрушка.
А поклонники молча вздыхают,
И бездушною стервой считают.
Ты по капле себя убиваешь,
Только ей всё-равно, ты же знаешь.
Все измены и ложь ей прощаешь,
Яд слащавый из губ вновь спиваешь.
Покорён ты безумной игрою,
Но Любовь не бывает слепою.
Никого она не унижает,
И губить себя не принуждает.
Не бывает Любовь ничтожной
И не тонет в иллюзиях ложных.
В плен зависимости не бросает,
И достоинств своих не теряет.
Уплыла из души твоей радость…
Это не осужденье, а жалость.
Часто люди свой облик теряют,
Чувства на одержимость меняют.
Я від погляду твого п’янію,
По краплинці тобою впиваюсь.
У очах твоїх сонцем зорію,
З них натхнення і щастя черпаю.
Ми бездонну любові чашу
У руках своїх міцно тримаєм.
Тим сильніше кохання наше,
Чим їз неї ми більше спиваєм.
Цей нектар – запорука вірності,
Ллється в серце живою водицею.
За ковточок безмежної ніжності
Платить чаша любові сторицею.
Невід’ємна частинка душі…
З нею серцю потрібно миритись.
Її муки прийнЯти усі,
По житті йти із нею навчитись.
Я не прошу забрати її,
Тільки віри благаю у неба.
Світло Духа й надії вогні –
То найбільша моя потреба.
Все приймУ, як і Він прийнЯв,
Упокорю стражданням душу.
Він невинно за нас страждав,
Я ж за себе цей біль нести мушу.
То молитва тиха моЯ,
Що із серця плине сльозами.
На все, Господи, воля Твоя,
Твоя ласка завждИ є над нами.
В милосерді своЄму відкрив
Ти причину душевного болю.
Рани серця любов”ю скропив,
Й розуміння живою водою.
Бачиш, Боже, Ти душу моЮ,
Знаєш всі таємниці й бажання.
В твої руки святі віддаю
Із довірою щире прохання.
У реальних до болю снах
Я цю радість не раз відчувала.
Подолавши зневіру і страх,
В тому щасті, як в сонці, купалась.
Не відкину його й не роздам,
Бо це крихітка Твого болю.
У гарячій молитві тобі серце віддам,
І нехай не моЯ, а ТвоЯ буде воля.
Ты моя радость и боль,
Весь мир разделю я с тобой.
В моей книге раскрытой души
Ты мелодию звёзд напиши.
Услышь в перезвоне сердечном
Звучание музыки вечной.
Как чистый ручей журчащий
Любовь нам поёт песню счастья.
Под звуки осеннего вальса
Пусть наши сердца закружАтся.
Коснись разноцветных клавиш –
В миг душу от грусти избавишь.
Пройдись по волшебным нотам,
В мой сон упади позолотой.
Звучи во мне чистой капелью,
Подаренной небом свирелью.
Двух жизней одна мелодия –
Парящая и свободная.
Она – словно птица вольная,
В ней радость, любовь и боль моя…